Українські народні балади
- 21-12-2022, 22:30
- 331
9 Клас , Українська література 9 клас Авраменко, Дмитренко (поглиблене вивчення філології) 2022
Українські народні балади
15. Розгляньте гравюри та виконайте завдання.
В. Лопата. Калина
В. Лопата. Тополя
- А. Кого зображено на ілюстраціях? Пригадайте, у якому творі Т. Шевченка й через що дівчина перетворилася на тополю. Як називають прийом перетворення людини на рослину чи птаха?
- Б. Який настрій цього твору? Чи щасливий його фінал?
- В. Що ви знаєте про баладу як літературний жанр?
16. Прочитайте відомості з теорії літератури та розкажіть, що нового ви дізналися про баладу.
Теорія літератури
Терміном «балада» (з фр. танцювальна пісня) у середньовічній Франції називали любовну пісню, під яку виконували танці. В Італії балада втратила танцювальний характер, а з XVIII ст. вся європейська література перебувала під впливом англо-шотландської балади, у якій драматично було зображено сцени нещасливого кохання, помсти, сімейні чвари й історичні події.
Балада — це ліро-епічний пісенний твір легендарно-історичного або родинно-побутового змісту з описами незвичайних ситуацій, людей і вчинків.
Балада має спільні ознаки з ліричною піснею, казкою, міфом, легендою і думою.
У 7 класі ви вивчали баладу як літературний жанр на прикладі твору Т. Шевченка «Тополя». Згадаймо ознаки балади:
- трагічний конфлікт;
- драматично напружений сюжет;
- романтичний колорит;
- надзвичайні події, збіги обставин;
- фантастичні елементи;
- метаморфоза (перетворення людини на рослину чи птаха);
- трагічний фінал;
- моралізаторство.
Умовно балади поділяють на такі тематичні групи:
- міфологічні;
- історичні;
- соціально-побутові;
- родинно-побутові.
Найдавніші міфологічні балади побудовано на прийомі метаморфози («Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси?..»). У баладі проклята свекрухою невістка перетворюється на тополю. Мотив такого перетворення Т. Шевченко взяв за основу сюжету балади «Тополя».
Основні мотиви балад: зрада й помста; туга нареченої за коханим; зневажені почуття довірливої дівчини; прокльони свекрухи, звернені до невістки; наруга пана над простою дівчиною; загибель на війні козака.
Нині відомо майже 300 сюжетів і сюжетних версій балад.
17. Прочитайте балади «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить», «Ой чиє ж то жито...» і короткий огляд. Виконайте завдання.
ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА
Ой летіла стріла
З-за синього моря1.
— Ой де ж вона впала?
— На вдовинім полі.
— Кого ж вона вбила?
— Вдовиного сина.
Немає нікого
Плакати по ньому.
Летять три зозуленьки,
І всі три рябенькі:
Одна прилетіла,
В головоньках сіла;
Друга прилетіла,
Край серденька сіла;
Третя прилетіла
Та в ніженьках сіла.
Що в головках сіла —
То матінка рідна;
Сіла край серденька —
То його миленька;
А в ніженьках сіла —
То його сестриця.
Де матінка плаче,
Там Дунай розлився;
Де плаче сестриця,
Там слізок криниця;
Де плаче миленька,
Там земля сухенька.
Ой матінка плаче,
Поки жити буде;
А сестриця плаче,
Поки не забуде;
А миленька плаче,
Поки його бачить.
В суботу сваталась,
В неділю вінчалась,
А у понеділок
Нагайка шуміла
Коло її тіла.
1 Перші рядки співають двічі.
«Ой летіла стріла» — одна з найдавніших народних балад. Вона розповідає про вдовиного сина, убитого стрілою. Його оплакують мати, дружина її сестра, образи яких уособлюють три зозулі. Початок балади нагадує голосіння з його вигуками та уявним діалогом: «— Ой де ж вона впала? / — На вдовинім полі. / — Кого ж вона вбила? / — Вдовиного сина. / Немає нікого / Плакати по ньому».
У баладі «Ой летіла стріла» використано трикратність, що притаманна жанру казки. Гіпербола підсилює вдовине горе: «Де матінка плаче, / Там Дунай розлився...» А епітет із зменшено-пестливим суфіксом «зозуленьки... рябенькі» поглиблює співчуття до жінок. З пролитих жінками сліз стає зрозуміло, що сестра й мила скоро забудуть про втрату, а мати страждатиме довіку.
- А. Що ви знаєте про зозулю? Поміркуйте, чому жінок балади уособлює саме ця пташка.
ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ
Ой на горі вогонь горить,
Під горою козак лежить,
Порубаний, постріляний,
Китайкою покриваний.
Накрив очі осокою,
А ніженьки китайкою;
А в головах ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче:
— Ой коню мій вороненький,
Товаришу мій вірненький!
Не плач, коню, надо мною,
Не бий землі під собою.
Біжи, коню, дорогою
Степовою, широкою,
Щоб татари не впіймали,
Сіделечка не здіймали,
Сіделечка золотого
З тебе, коня вороного.
Як прибіжиш під ворота,
Стукни, грюкни коло плота;
Як прибіжиш ти в батьків двір,
Заржи, коню, на весь подвір!
Вийде сестра — розгнуздає,
Вийде мати — розпитає:
— Ой коню мій вороненький!
А де ж мій син молоденький?
— Не плач, мати, не журися:
Та вже ж твій син оженився,
Узяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
В. Бабенцов. Козаки в степу. XX ст.
Балади про смерть козака подібні до історичних і козацьких суспільно-побутових пісень, щоправда, у баладах потужніший ліричний струмінь: сум сестри за загиблим братом, матері за сином чи милої за нареченим.
Важкою та ризикованою була служба козака, особливо сторожового: він повинен був день і ніч вартувати, оберігати рідну землю від нападників. У разі небезпеки вартовий мав запалити вогонь. Балада «Ой на горі вогонь горить» починається трагічною картиною: «Ой на горі вогонь горить, / Під горою козак лежить, / Порубаний, постріляний...» Твір уславлює мужність і відданість козаків-захисників.
Балада наповнена символами: кінь — вірний товариш; ворон — смерть; китайка — козацька слава. Над тілом загиблого коник плаче й передає матері трагічну звістку про смерть її сина. Зворушливо звучить діалог коня з матір’ю, про смерть сина він говорить фігурально: «...Та вже ж твій син оженився, / Узяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку».
- Б. Прослухайте в інтернеті сучасну інтерпретацію балади «Ой на горі вогонь горить» у виконанні гурту «Мотор’ролла». Чи виправдана балада в рок-стилі?
ОЙ ЧИЄ Ж ТО ЖИТО...
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси (двічі),
Чия ж то дівчина розпустила коси?
Коси розпустила, гулять не ходила (двічі).
Молодого хлопця навік полюбила.
Проводжала мати сина у солдати (двічі),
Молоду невістку — в поле жито жати.
Жала вона, жала, жала — не дожала (двічі)
І до сходу сонця тополею стала...
Прийшов син до хати: — Здрастуй, рідна мати! (двічі)
Де ж моя дружина, що не йде стрічати?
— Не питайся, сину, про свою дружину (двічі),
Бери топір в руки — рубай тополину.
Як ударив вперше — вона й похилилась (двічі).
Як ударив вдруге — вона й попросилась.
— Не рубай, коханий, бо я твоя мила (двічі),
На моєму листі спить твоя дитина.
Ой чиє то жито, чиї то покоси? (двічі)
Не спішіть, дівчата, розпускати коси.
Тема балади «Ой чиє ж то жито...» — моральний конфлікт між свекрухою та невісткою, яку вона незлюбила й закляла так, що дівчина перетворилася на тополю. Сюжет розгортається без будь-якої мотивації, а про причини вчинків персонажів (матері, сина, молодої дружини) можна тільки здогадуватися. Початок балади — художній паралелізм: жито — покоси — дівчина, яка розпустила коси, тобто нещодавно стала дружиною. Після того, як син пішов у солдати, мати послала невістку «в поле жито жати». На цьому закінчуються реалістичні події в баладі, далі починаються фантастичні. На ранок на тому місці, де невістка працювала, виросла струнка тополя. Тут використано прийом метаморфози — перетворення людини на рослину.
Персоніфікований образ тополі — найвиразніший жіночий образ балади, який символізує смуток і печаль. Син виконує наказ матері — рубає тополю. Тополя-дружина заговорила людським голосом, сповістивши про свою гірку долю та загублену душу ненародженої дитини. У діалозі яскраво виражене співчуття героїні, уболівання за її долю.
18. Виконайте завдання.
1. Правильним є твердження: «Балади ...
- А поділяють на козацькі, чумацькі й бурлацькі».
- Б оспівують лише героїчні вчинки козаків».
- В мають напружений сюжет і трагічний фінал».
- Г поділяють на куплети й приспів (рефрен)».
2. Установіть відповідність.
3. Установіть відповідність.
4. Назвіть ознаки балади як жанру фольклору.
5. Доведіть, що балада — ліро-епічний жанр.
6. Які балади ви вивчали на уроках зарубіжної літератури? Чим вони відрізняються від українських балад?
7. У чому виявляється трикратність у баладі «Ой летіла стріла»?
8. Який моменту сюжеті балади «Ой летіла стріла» став для вас несподіваним? Чим пояснюється такий несподіваний поворот у баладі як фольклорному жанрі?
9. Які символи використано в баладі «Ой на горі вогонь горить»? Якщо не знати значення цих символів, то як це вплине на сприйняття змісту балади?
10. Розкажіть, які реальні й фантастичні події зображено в баладі «Ой чиє ж то жито...». Яка роль метаморфози в цьому творі?
11. Якими, на вашу думку, мають бути мелодії до вивчених балад (настрій, ритм, музичні інструменти та ін.)?
12. Прочитайте баладу «Ой на горі вогонь горить» за ролями.
19. Виконайте домашнє завдання.
- 1. Випишіть із вивчених балад по 2-3 приклади епітета, персоніфікації, гіперболи й порівняння.
- 2. У фольклорних творах, у баладі «Ой летіла стріла» зокрема, нерідко згадано Дунай. Знайдіть у мережі «Інтернет», яке ще значення, окрім назви найбільшої річки Європи, має це слово в усній народній творчості (за бажанням).
До речі...
Дунаєм називають не лише одну з найбільших річок Європи. У фольклорних творах це слово вживають з іншим значенням. Про це ви дізнаєтеся, переглянувши в інтернеті експрес-урок «Чому саме на дунаї Ярославнин голос чується?» (автор О. Авраменко).
Коментарі (0)