Українська література 9 клас Авраменко, Дмитренко (поглиблене вивчення філології) 2022
- 18-12-2022, 20:59
- 222
Усна народна творчість
Давня література
Українська середньовічна література ХІ—XV ст.
Пам’ятки оригінальної літератури княжої Русі-України
Українська література доби Ренесансу й доби Бароко
Григорій Сковорода (1722—1794)
Нова українська література
Літературний процес наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
Іван Котляревський (1769—1838)
Григорій Квітка-Основ’яненко (1778—1843)
Література українського романтизму
Українська поезія другої половини XIX ст.
Юрій-Осип Федькович (1834—1888)
Українська проза другої половини XIX ст.
Прочитайте вступ, ознайомтеся з відомостями з теорії літератури. Запишіть визначення в зошит.
Роль художньої літератури в житті нації і людини важко переоцінити. Першим нашим книгам майже тисяча років. Славетного київського князя Ярослава народ нарік Мудрим через його освіченість і любов до читання. Невипадково він надавав великого значення книзі, адже в ній — мудрість поколінь, естетика й утіха. Відомо, що бібліотека Ярослава Мудрого, яку й досі не знайшли, налічувала сотні томів.
Промовистим щодо ролі художньої літератури та її творців є вислів Остапа Вишні: «Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю». Справді, прихід у літературу Т. Шевченка змінив історію України: його слово пробуджувало національну свідомість і гартувало людську гідність у мільйонів українців — від простих селян до високоосвіченої інтелігенції.
Літературі як виду мистецтва властиві ідейність, образність та емоційність. Твори красного письменства мають «викликати в душі читача живі образи тих людей чи речей, які нам малює поет, і ними будити ті самі чуття, які проймали душу самого поета у хвилі, коли творив ті образи» (І. Франко).
Художні образи й утілені в них ідеї не повторюють чи копіюють нашу дійсність у літературному творі; пишучи повість чи поему, майстер слова створює нову естетичну дійсність, що вбирає в себе свій час і є носієм загальнолюдських цінностей.
М. Полякова. Родина. 2013 р.
Кожний із майстрів слова послуговується різними мовними ресурсами для творення образів (зокрема, зорових): тропами, синтаксичними фігурами, віршованою чи прозовою формою тощо — унаслідок цього виникають різні образи, які по-своєму красиві й естетично вартісні. Отже, ідейність, образність та емоційність здатні захоплювати читача, впливати на його виховання.
Опановуючи шкільний курс української літератури, ви маєте навчитися аналізувати художні твори різних епох, митців і стилів, що допоможе вам стати підготовленими читачами. Передусім потрібно з’ясовувати тему твору (у ліричному творі — провідний мотив або кілька мотивів), визначати головну ідею і порушені у творі проблеми, сюжетно-композиційні особливості, що характеризують героїв через їхні вчинки, міркування, зовнішній вигляд, мову тощо, визначити мовні художні засоби, адже мова — «першоелемент літератури».
Аналізуючи літературний твір, завжди зважають на історичний контекст — тобто епоху, коли його було написано, адже в такому разі читач сприймає твір із часових позицій: умови написання, історичний зріз, національні пріоритети тощо.
У 9 класі ви прочитаєте шедеври різних епох: біблійні легенди, «Повість минулих літ», козацькі літописи, твори Г. Сковороди, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Гоголя, Т. Шевченка, П. Куліша, Марка Вовчка та ін. Отже, ви вивчатимете українську літературу за хронологічним (часовим) принципом.
Під час аналізу художнього твору важливим є і естетичний контекст. Це поняття пов’язане передусім із красою, доладністю, витонченістю та довершеністю. Кожна літературна епоха має спільні й водночас відмінні пріоритети в естетичному осягненні дійсності. Скажімо, у середньовічній літературі оспівували красу божественну, духовну, в епоху Відродження надавали перевагу зовнішній красі, її гармонії з внутрішньою, довершеності ліній і форм, у XIX та XX ст. насамперед зображували людину, її духовний світ і соціальне середовище. Ці естетичні уподобання поширювалися і на інші види мистецтв: архітектуру, музику й особливо живопис.
Теорія літератури
Аналіз художнього твору — розкриття змісту (тема, мотиви, ідея, проблематика) і форми (композиція, сюжет, художні та мовно-стилістичні засоби) літературного твору в їхній єдності, характеристика образної системи, оцінка його пізнавального, виховного та естетичного значення.
Контекст (з латин. тісний зв’язок) — уривок тексту, що має закінчену думку, необхідний для визначення сенсу певного слова або фрази, які входять до його складу; у широкому значенні — урахування зображеного явища в зіставленні з історією, мистецтвом і літературою.
Естетика (з грецьк. чуттєво сприйманий) — 1) філософська наука, що вивчає суть і форми прекрасного в художній творчості, природі, житті; естетика вивчає закони розвитку мистецтва, його ідейно-художній зміст і форми, особливості художньої творчості; 2) краса, художність творів, довкілля.
Коментарі (0)