Розвиток книгодрукування на українських землях

Коли говоримо про найвизначніші відкриття людства, що здійснили переворот у розвитку цивілізації, то лідерами, безперечно, є три: винахід письма, книгодрукування та Інтернету. Зверніть увагу: усі вони пов'язані з відтворенням і поширенням людської думки.

Якщо про першотворця письма нічого не відомо, то точно встановлено автора другого революційного винаходу. Як ви добре знаєте, ним був німець Йоганн Гутенберг, який у 1456 р. надрукував на верстаті першу книжку — латинську граматику. Відтоді знання стали значно швидше поширюватися серед усіх верств населення й з елітарних стали більш доступними. Але винахід Й. Гутенберга церква сприйняла вороже, першодрукарів у всіх країнах оголошували єретиками, їх переслідували, майстерні знищували, а книжки спалювали.

На українських землях перші друковані твори церковнослов'янською мовою з'явилися наприкінці XV ст. завдяки подвижницькій праці Швайпольта Фіоля. У Кракові він підготував і видав тексти релігійного змісту Часослов, Псалтир й Осьмигласник.

У XVI ст. в Україні, що мала столітні традиції виготовлення рукописних книжок, за ініціативи братств також почали відкривати стаціонарні й пересувні друкарні в Луцьку, Кам'янці, Львові, Житомирі, Чернігові. Провідним центром книговидання стала друкарня при Києво-Печерському монастирі. Про неї відомий сирійський мандрівник Павло Алеппський у середині XVII ст. залишив такий спогад: «Біля великої церкви є гарний знаменитий друкарський будинок, що служить цій країні. З нього виходять усі їхні церковні книги чудового друку, різного вигляду й кольору, а також малюнки на великих аркушах, визначні в тій країні речі, ікони святих, вчені трактати та інше».

Крім літератури релігійного призначення, друкарні видавали полемічні твори, проповіді, навчальну літературу для шкіл. У цей період вийшли друком визначні мовознавчі праці — перша церковнослов'янська граматика Мелетія Смотрицького та словники церковнослов'янської мови Памви Беринди й Лаврентія Зизанія. Усі вони відзначалися високою художньою якістю оформлення.

Видатним діячем слов'янського книгодрукування заслужено вважають Івана Федорова. Переслідуваний за «єресь» у Москві, де він розпочав свою діяльність, переїхав до Львова й започаткував українську друкарню. У 1573 р. І. Федоров видав книгу релігійного змісту Апостол, а в наступному році — перший у Східній Європі підручник для навчання Буквар. Пізніше він прийняв запрошення від князя Острозького працювати в його маєтку. Людина із широким європейським мисленням, патріот і меценат, князь створив умови для роботи І. Федорова, підтримував його матеріально. Саме в цей період першодрукар підготував шість книг, одна з яких — шедевр друкарського мистецтва Острозька Біблія.

Іван Томашевич. Диякон Іван Федоров

Незважаючи на прогресивність книгодрукування, воно ще тривалий час продовжувало підтримувати середньовічні традиції. Ренесансного ж змісту книгодрукування почало набувати з друком літератури наукового та світського характеру, а особливо коли в мові текстів дедалі більше почали з'являтися живі розмовні елементи.

Отже, діяльність братств, шкіл, колегіумів та академій, друкарень сприяли українському національному та культурному відродженню, слугували збереженню національної ідентичності, поступово готували в українському суспільстві підґрунтя до засвоєння нових прогресивних ідей протягом наступних століть.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно