Ідейно-тематичні домінанти

У повісті «Тарас Бульба» М. Гоголь розробляє тему героїчної боротьби українського народу проти національного, релігійного та соціального поневолення в XVII ст. й досліджує передумови, які викликали в 1648 р. початок Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Автор розкриває головний історичний конфлікт, який визначав життя українського народу в XVII—XVIII ст., — боротьбу козацтва проти Польщі й турецько-татарських завойовників за національну, релігійну та соціальну свободу. Зображуючи Запорозьку Січ, М. Гоголь підкреслює її нерозривний зв’язок з усім українським народом, її роль у захисті народних інтересів. Саме із Січі, від козацтва, поширювався вільнолюбний дух на всю Україну, вважав письменник.

Для зображення двох ворожих таборів автор використовує антитезу. У повісті чітко відтворено дві ворожі сили — український народ і польська шляхта. М. Гоголь контрастно змальовує два загони під Дубном: пишно одягнені пихаті польські шляхтичі та мужні козаки, байдужі до свого зовнішнього вигляду. Контраст між «ясновельможними панами» й козаками поглиблюється в епізоді страти українських героїв на майдані у Варшаві. Оповідач висловлює щирий захват приреченими на смерть козаками, які в найкритичнішу мить свого життя не втрачали шляхетності й гідності. Із зображених картин знущань над українським народом у повісті випливала думка про справедливість народної помсти. І хоч батальні картини розправи козаків над народними кривдниками вражали своєю жорстокістю, вони були художньо вмотивованими та сприймалися як розплата й народна помста гнобителям.

М. Гоголь утверджує думку, що в горнилі народної боротьби гартується потужне почуття любові українського народу до своєї батьківщини.

Отже, ідеєю повісті є уславлення козацтва як захисника інтересів українського народу, заклик любити свою батьківщину.

Умираючи, козаки розуміють, що їхня смерть потрібна для майбутньої перемоги. В усвідомленні безсмертя народу — справжній оптимізм повісті, її героїчний пафос.

Сюжет і композиція повісті

Сюжет повісті розвивається однолінійно. Оповідь розпочинається з епізоду зустрічі Тараса Бульби зі своїми синами Остапом й Андрієм, які повернулися додому після навчання в Києво-Могилянській академії. Прагнучи зміцнити чоловічі характери синів, батько на наступний день вирушає з ними на Запорозьку Січ. Молоді козаки вивчають там звичаї та побут козацтва, тренуються в мистецтві володіння зброєю. Розповідь про історичні обставини, на тлі яких відбуватимуться події, є експозицією твору.

Тарас Бульба, незадоволений мирним козацьким життям, яке організував на Січі кошовий отаман, підбурює козаків переобрати його. Дізнавшись про безчинства, які чинять польські ксьондзи та шляхтичі на українських землях, і про жорстоку розправу над гетьманом і полковниками, козаки виступають у похід. Цей епізод виконує в повісті роль зав’язки.

Запорожці оточують польське місто Дубно і тримають його в облозі. Одного разу вночі до Андрія приходить татарка — служниця польської панночки, у яку він закохався, ще навчаючись у Київській академії. Піддавшись своїм почуттям, юнак переходить на бік ворога. Коли Тарас Бульба дізнається про це, то вирішує помститися синові-зраднику. Під час воєнної сутички козаків з польськими військами Тарасові побратими заманюють Андрія до лісу — і батько вбиває свого сина. У виснажливому бою в полон потрапив Остап і тяжко був поранений Тарас. Ці події, що розвиваються щоразу з більшим напруженням, становлять розвиток дії.

Видужавши, старший Бульба пробирається в Дубно, щоб визволити свого сина. Але було запізно — Остапа карають на смерть. Вороги спалюють на вогні також Тараса. Епізоди загибелі сина, а пізніше батька є кульмінацією твору.

Особливість композиції повісті — це наявність у ній значної кількості позасюжетних елементів. Це пейзажі, інтер’єр Тарасової оселі й картини побуту на Запорозькій Січі, спогади Бульби про свою козацьку молодість, а також спогади Андрія про його знайомство в Києві з дочкою польського воєводи. Позасюжетні елементи покликані створити правдиву панораму українського життя, на тлі якого розгортаються події. Мальовничі описи природи у творі слугують для розкриття характерів героїв, вираження авторських ліричних почуттів.

Оповідач у повісті — пристрасний патріот своєї батьківщини. Чимало епізодів твору характеризуються ліризмом, що виражається в частих окликах оповідача, його зверненні до героїв, у ліричних відступах автора.

Характеристика героїв повісті

Працюючи над «Тарасом Бульбою», М. Гоголь не ставив за мету зобразити реальних історичних діячів. Він прагнув створити узагальнений героїчний образ з народу, який присвячує життя служінню батьківщині. Автор змальовує Запорозьку Січ як осередок вольності, а козаків — носіями кращих лицарських якостей. Письменник зображує і тисячі безіменних героїв, й індивідуальні образи Тараса Бульби, Остапа, Андрія, козацьких сподвижників Шила, Кукобенка, Демида Поповича, Бовдюга тощо. Вони — представники народу, носії кращих рис національного характеру.

Тарас Бульба — досвідчений козацький ватажок. Він був «із числа тих корінних, старих полковників: весь був він створений для військової тривоги і відрізнявся грубою прямотою свого характеру».

Характер Тараса Бульби автор подає в розвитку. На початку твору він — полковник, інтриган, який підбурює козаків виступити в похід лише заради того, щоб його сини у воєнних діях набули бойового досвіду. Тарас спричинив поділ козацького війська на два загони під Дубном, і цим призвів ослаблення сил козаків і, зрештою, до їхньої поразки.

Тарас Шевченко. Зустріч Тараса Бульби із синами (ілюстрація до повісті М. Гоголя)

Водночас Тарас Бульба — хоробрий воїн, для якого на першому місці — відданість козацькій справі. Навіть вчинки своїх дітей він оцінює крізь призму їхнього ставлення до ворогів. Для нього Андрій після зради козакам — лише відступник від віри й народу. Фанатична відданість справі переважає в Тараса Бульби над родинними зв’язками. Він убиває власного сина, навіть не зробивши спроби з ним порозумітися. Так само Тарас не стримується й виступає на захист православної віри в польській в’язниці, що перешкоджає йому побачитися перед смертю з Остапом.

Цікаву інтерпретацію образу Тараса Бульби подала американська дослідниця творчості М. Гоголя Едита Бояновська. Вона звертає увагу на епізод, коли Тарас Бульба потрапляє до рук ворогів. Це сталося не тому, що переважали їхні сили чи герой виснажився в боротьбі. Він нахилився під час погоні підняти люльку, яка випала. Люлька — це не тільки предмет для куріння тютюну, в українській мові це слово означає також і дитячу колиску. Тим самим М. Гоголь ніби натякає, що Тараса наздоганяє смерть за його фанатичну відданість справі, яка стала на перешкоді збереженню власних дітей, родинних стосунків.

До останнього епізоду автор зображує Тараса Бульбу героєм. Після смерті Остапа він повертається в Україну й приєднується до повстання гетьмана Остряниці, щоб помститися за сина. Тарас до останнього подиху бореться з ворогами українського народу. Автор зображує його месником, національним лідером, борцем за інтереси народу.

Схожі до Тараса Бульби за головними рисами характеру та поведінки й інші герої повісті, насамперед Остап. Ще змалку він марив життям на Січі. Не бажаючи навчатися, хлопець чотири рази закопував свій буквар у землю. Лише погрози батька, що син ніколи не побачить Запорозької Січі, змусили Остапа закінчити академію.

У першій зустрічі з батьком хлопець доводить, що він має сили послужитися козацькій справі. Рішучий і сильний у боротьбі з ворогом, Остап ніжний і чулий до своєї матері. Їдучи степом на Запорозьку Січ, він весь час думав про неї, і серце його щемить від швидкої розлуки з ненею.

Остап мав сильну волю й рішучий характер. Він був надійним товаришем у бойових походах, ніколи не зраджував своїх побратимів. У ньому, «незважаючи на молодість, вже були помітні риси майбутнього вождя»: «холоднокровно, майже неприродно для двадцятидворічного, він за одну мить міг оцінити всю небезпеку і весь стан справ». Під час сутичок із ворогами герой розумно вів бій. Складалося враження, що «Остапу... було на роду написано... важке знання вершити ратні справи».

Остап відважно поводить себе перед стратою. Він звертається до своїх побратимів-козаків із закликом померти мужньо й гідно, як істинні християни. Образом Остапа автор підкреслює, що кращі риси характеру героя були сформовані в жорстоких випробуваннях, у війні за народні інтереси.

Молодший Остапів брат Андрій — цілковита його протилежність. Він навчався охоче й без напруги, був винахідливіший за брата. Андрій, як і Остап, «також кипів жагою подвигу, але разом з нею душа його була доступна також іншим почуттям». У боях він виявляв хоробрість, але був нерозважливий, рвався туди, куди ніколи б не наважився козак зі холодним розумом: «Андрій весь поринув у чарівну музику куль і мечів. Він не знав, що то значить обмірковувати, чи розраховувати, або вимірювати заздалегідь свої і чужі сили».

Вчинками героя рухали егоїстичні інтереси: закохавшись у польську панянку, він зрадив своїх товаришів, у бою повернув проти них зброю.

Однак при зустрічі з батьком Андрій поводить себе приречено. Він не намагається чинити батькові опір і покірно приймає смерть від Тарасової руки.

Отже, у повісті «Тарас Бульба» М. Гоголь прославляє визвольну боротьбу українського народу, стає на захист його національних інтересів.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Розкажіть про історію створення повісті «Тарас Бульба». Визначте її жанрові особливості.

2. Яка історична основа твору? Який проміжок часу у ньому зображено?

3. Визначте тему, ідею, конфлікт повісті. Як цей конфлікт розвивається?

4. Назвіть елементи сюжету «Тараса Бульби». Які особливості композиції твору?

5. Порівняйте, як у І частині твору Остапа й Андрія зустрічає батько, а як мати. Який висновок ви можете зробити про стосунки в родині?

6. Виразно прочитайте уривок з другої частини від слів «Увечері весь степ зовсім змінився...» до кінця абзацу. Чому опис степу посідає таке значне місце у творі? Чому М. Гоголь вводить його саме в II розділі, де змальовується дорога козаків з дому на Січ?

7. Розкажіть, як М. Гоголь змальовує Запорозьку Січ. Відповідь підтверджуйте цитатами. Яка поведінка на Січі Тарасових синів?

8. Порівняйте, як поводять себе в бою Остап й Андрій. Які риси їх характеру виявляються в цьому епізоді?

9. Поясніть, чому Андрій зрадив своїх побратимів. Як ви оцінюєте його вчинок? Як на його місці повелися б ви?

10. Розкажіть, у яких основних моментах сюжету ми бачимо Тараса Бульбу. Як розвивається його характер протягом повісті? У чому сила Тараса Бульби?

11. Знайдіть у тексті й прочитайте цитати, які виявляють, як ставиться до Тараса Бульби оповідач.

12. Доберіть епізоди, у яких у повісті втілюється тема масового героїзму й високого патріотичного почуття.

13. Як ви думаєте, чому перед стратою Остап звертається до свого батька?

• 1. Доберіть цитати до характеристики головних героїв твору.
• 2. Складіть простий або складний план до характеристик Тараса Бульби, Остапа й Андрія.
• 3. Напишіть твір на тему «У чому сила бойового братерства?» (за повістю «Тарас Бульба») або «Тарас Бульба — народний герой».
• 4. Усно поясніть слова Ліни Костенко, обрані як епіграф до теми.

Євген Кибрик. Тарас Бульба

Євген Кибрик. Остап

Євген Кибрик. Андрій

Література в колі мистецтв

1. Доберіть репродукції картин українських художників/художниць на козацьку тематику. Одну з них опишіть (за вибором).

2. У мережі Інтернет перегляньте запис опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба». У робочому зошиті напишіть відгук.

3. Доберіть матеріал про ілюстрації до повісті «Тарас Бульба». Підготуйте повідомлення і виставку ілюстрацій, що сподобалися вам найбільше.

Михайло Дерегус. Тарас Бульба попереду козацького війська

ВАШІ ЛІТЕРАТУРНІ ПРОЄКТИ

Дослідіть тему екранізації повісті «Тарас Бульба». Перегляньте одну з них й організуйте обговорення в соцмережах.

ВИ — ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ

Напишіть від імені Остапа, який чекає страти, листа до матері. Про що, на вашу думку, він міг їй розповісти?