Войти
Закрыть

Євген Гуцало (1937-1995)

5 Клас

Народився Євген Гуцало на Вінниччині в родині сільських учителів. Він чудово навчався, дуже любив читати. «Ще років у десять власноруч збив неоковирного дерев’яного стола, поставив його біля хати в кущах бузку і день у день писав за тим столом вірші та оповідання. Потім ті твори відсилав до редакцій газет та журналів», - писав Євген Гуцало у своїх спогадах про дитинство. Привчений батьками до вишуканого українського слова, він із захопленням поринав у творчість. По особливому вдавалося письменникові зображувати людські характери: найбільше він шанував чесність і порядність, а ницість і жорстокість завжди викривав і засуджував. Його лірика наповнена передчуттям радості та захопленням живописною красою природи. Відкрийте для себе її осяйну фантастичну образність!...

Павло Тичина (1891-1967)

5 Клас

Павло Тичина народився на Чернігівщині в родині священнослужителя. Зростання в релігійній сім’ї стало запорукою не тільки зразкового морального виховання, а й розвитку музичних здібностей. Уся родина Тичини мала хист до музики, а оскільки в ній було аж 13 дітей - то утворився сімейний хор. Особливе відчуття кольорів і звуків, світла й ритму супроводжувало митця з ранніх років і втілилось у його творчості. Павло Тичина був одним із найосвіченіших письменників свого часу, його ерудиція охоплювала суміжні з літературою види мистецтва - музику й живопис. Він чудово грав на кларнеті, був управним диригентом. Мав хист уловлювати особливе, музичне звучання і в словах. Тому так легко давалося йому вивчення іноземних мов: він володів вільно п’ятнадцятьма мовами. Про твори Тичини український літературознавець Леонід Новиченко писав: «Мальовничою, сповненою ніжної й чутливої душі постає в його віршах українська природа - така рідна й близька (луки, ниви, гаї, верби, тополі, озера й струмки, голуби й ластівки) і водночас наче побачена з іншої висоти...». Поезія Павла Тичини ллється легко й мелодійно, як музика, вона сповнена незвичних кольорів та неповторних звуків. Поет бачив і відчував у навколишньому світі музику, ніби витворену із сонячних променів. А ви готові побачити музику в поезіях митця?...

Тарас Шевченко (1814-1861)

5 Клас

У попередніх розділах ми з вами читали епічні твори (легенди, перекази, казки, написані прозовою мовою), драматичні твори (казку-п’єсу Олександра Олеся «Микита Кожум’яка», яку ми можемо побачити на сцені театру), а в цьому розділі познайомимося з ліричними творами. Слово лірика (грец. lyrikos) походить від назви струнного музичного інструмента ліра, у супроводі якого в Стародавній Греції виконували пісні та вірші. Ліричні твори мають віршову форму і передають почуття, переживання, емоції людини: радість, захоплення, біль, сум, страждання, розпач, гнів тощо. У таких творах є зміни настрою, вражень, почуттів, описані за допомогою художніх засобів (метафор, епітетів, порівнянь). Центральний персонаж ліричного твору - ліричний герой/героїня. Саме через його/її внутрішній стан автор/авторка доносить до читачів певні переживання і почуття. Завдання читачів - розпізнати емоційне ставлення до зображуваного, зміни настрою, різноманіття почуттів ліричного героя/героїні....

Олександр Олесь (1878-1944)

5 Клас

Олександр Іванович Кандиба (це справжнє прізвище поета і драматурга Олександра Олеся) народився на Сумщині. З юнацьких років хлопець друкував свої поезії в тогочасній пресі. Майбутня дружина пестливо називала свого коханого Олесем, і це ім’я стало його літературним псевдонімом. Олександру Олесю багато років довелося прожити на чужині. Але він ані на мить не забував про рідний край, марив Україною. Поет не втрачав надії повернутися на Батьківщину і вірив, що Україна буде вільною та незалежною державою. За кордоном Олександр Олесь не тільки писав вірші для дорослих читачів, а й створив книгу для дітей «Княжа Україна». Піклувався він і про розвиток театру для дітей. Із давніх-давен існувала в Україні казка про Кожум’яку, який звільнив рідну землю від лиха великого. За мотивами цієї казки Олександр Олесь написав казку-п’єсу «Микита Кожум’яка». ЦІКАВО ЗНАТИ Микита (за іншою версією Кирило) Кожум’яка - народний богатир-змієборець. Уперше його згадано в літописі «Повість минулих літ». Богатир нібито мешкав у Києві, на Подолі, і тут-таки здійснив найвідоміший свій подвиг - переміг великого й страшного Змія. За легендою, на тому місці, де відбувся бій, побудували Кирилівську церкву. У мирний час Микита, як і всі його сусіди, м’яв шкіри, звідси й походить його прізвисько....

Василь Симоненко (1935-1963)

5 Клас

Народився Василь Симоненко в селі Біївці на Полтавщині. Його дитинство припало на роки війни. П’ять класів хлопчина провчився в рідному селі, а всі інші можна було закінчити лише за дев’ять кілометрів від дому. У зимову пору по глибочезних снігах долав він шлях до школи й назад. Василь своїм друзям казав, що засніженої дороги в заметах не боїться, а шлях до школи чи додому використовує з користю для себе: «Доки дійду, то всі уроки повторю або всі пісні переспіваю». Вірші почав писати ще в середніх класах, багато читав. «Наш Василь за духом своїм рідний синочок Тараса Шевченка!» - хвалила свого вихованця старенька вчителька. Після закінчення школи навчався в Київському університеті імені Тараса Шевченка. У своїх віршах відверто висловлював синівську любов до України. Для свого єдиного сина Лесика Василь Симоненко написав віршовані казки «Цар Плаксій та Лоскотон» і «Подорож у Країну Навпаки». Полиньмо в гумор і жарт казок Василя Симоненка....

Василь Королів-Старий (1879-1941)

5 Клас

Народився Василь Королів-Старий у с. Ладан на Полтавщині (тепер Чернігівська обл.). Старий - це не вік автора, а дібране прізвище (псевдонім), яким митець підписував свої твори. У дитинстві він мріяв стати художником, письменником і лікарем. Ці його мрії здійснилися. Щоправда, лікував Василь Костянтинович тварин - був ветеринаром, навіть написав кілька наукових праць. Довго жив за кордоном, був видавцем книжок. Малював ікони й розписував церкви, адже в Києві під керівництвом видатного українського художника Івана Їжакевича закінчив малярську школу. У 1923 році Василь Королів-Старий видав збірку фантастичних казок «Нечиста сила». Головними персонажами цих казок є фантастичні істоти, в існування яких століттями вірили українці: Мавки, Русалки, Лісовики, Водяники, Хухи, Перелесники, Домовики. У народних казках, оповіданнях цих істот здебільшого наділено негативними рисами. Але Василь Королів-Старий вирішив переосмислити ці образи. Він показує їх добрими, такими, що допомагають людям і звірам у скрутний час. Відчуймо дух лісу та фантастичних істот у казках письменника....

Іван Франко (1856-1916)

5 Клас

Іван Якович Франко народився в с. Нагуєвичі на Львівщині. Він був поетом, прозаїком, драматургом, літературознавцем, ученим, перекладачем, політичним діячем, критиком. Але, крім цього, він знаходив час, щоб писати дивовижні казки для дітей. Іван Якович мав одну доньку і трьох синів. Коли вони були ще зовсім маленькі, він щовечора розповідав їм на ходу складені казки, які згодом записав на папері й видав окремою книжкою. Діти дуже любили цікаві розповіді, вони сиділи в батька на колінах і з відкритими від здивування ротами ловили кожне слово. Збірка казок Івана Франка «Коли ще звірі говорили» донині дуже популярна. До неї увійшло 50 казок, серед яких і «Фарбований Лис». Ці твори змушують дітей сміятися і думати, розбуджують цікавість і любов до природи. Тож помандруймо разом з Іваном Франком до лісового царства, де жив хитрий Лис Микита. ФАРБОВАНИЙ ЛИС Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Кілька разів гонили його стрільці, травили його псами, заставляли на нього заліза1 або підкидали йому затруєного м’яса - нічим не могли йому доїхати кінця. Лис Микита кпив2 собі з них, оминав усякі небезпеки, ще й інших своїх товаришів остерігав. А вже як вибрався на лови - чи то до курника, чи до комори, то не було смілішого, вигадливішого та спритнішого злодія над нього. Дійшло до того, що він не раз у білий день вибирався на полювання і ніколи не вертав з порожніми руками....

Літературні казки

5 Клас

Крім народних казок, є і літературні, які створили письменники чи письменниці. Вам, звичайно, відомі шедеври «Снігова королева», «Дюймовочка», «Попелюшка», «Білосніжка», «Кіт у чоботях». Вони мають своїх авторів: Ганса Крістіана Андерсена, братів Грімм, Шарля Перро. Визнаними майстрами казок є українські письменники і письменниці Іван Франко, Леся Українка, Василь Симоненко, Оксана Іваненко, Всеволод Нестайко та ін. Найдавніші казки - народні, їх переказували з уст в уста, їхні автори й авторки нам не відомі. У літературній казці обов’язково є автор/авторка. Поява її стала можливою після винайдення письма та книгодрукування. Автори літературних казок можуть запозичувати фантастичні сюжети й героїв із народних казок або ж вигадувати власні. ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Літературна казка - це створений автором/авторкою художній твір, в основі якого лежить вигадана історія, що об’єднує елементи дійсності та фантастики. Літературна казка може бути як прозовою, так і віршованою. Народні й літературні казки мають спільні жанрові ознаки: незвичайні, фантастичні події; казкові герої; алегоричні образи; чарівні предмети; перемога добра над злом; щасливе завершення. Але літературна казка не обов’язково має казкові зачин і кінцівку....

Народні казки

5 Клас

Народна казка - один із найдавніших видів фольклору (усної народної творчості). Казки складали в глибоку давнину і передавали від покоління до покоління. Їх створювали сотні й тисячі людей, тому їх і називають народними. Казки вчать, що таке добро і зло; що можна, а чого не можна робити; які вчинки люди схвалюють, а які осуджують. Вчать мудрості, доносять до наших сердець могутній дух предків, їхні погляди на життя. А ще казки розвивають мислення, підживлюють фантазію і дарують кожному те, чого йому в реальному житті бракує - комусь чарівної сили, комусь вічної молодості, комусь неземної краси. Казки люблять усі: малі й дорослі, бо в казках утілені мрії і завжди перемагає добро. Казки кожного народу відображають його культурні традиції, звичаї, цінності, стереотипи. КАЗКА кличе нас у МАНДРИ, велить бути в житті СМІЛИВИМИ і МУДРИМИ, долати перешкоди й біди та не забувати ДОБРА світового, бо тільки цим і вимірюється наша людська СУТНІСТЬ. Валерій Шевчук Національний колорит української народної казки відображений у мові, у дрібницях побуту (сопілка, піч, рушник, глечик, віз, човник, булава), у мальовничих пейзажах (похилена верба, червона калина, спокійна річечка, широкий степ, польова доріжка), в укладі життя, переважно сільського. Українці завжди шанували такі риси характеру людей, як працьовитість, волелюбність, кмітливість, емоційність, гостинність, почуття гумору. Тому персонажі казок, яких наділено такими рисами, викликають у нас захоплення, замилування, а ті, хто виявляє хвалькуватість, користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість, підлість, - осуд і сміх....

Навігація