Войти
Закрыть

Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова Пісня» — вершина творчості Лесі Українки

10 Клас

Творча історія. «Лісова пісня» написана в Кутаїсі в 1911 р., Поетеса гостро переживала розлуку з Україною. Щемливі спогади, картини з минулого стали спонукою до створення драми-казки. Факт непоодинокий у світовому мистецтві («Пан Тадеуш» А. Міцкевича). У листі до Агатангела Кримського 27 жовтня 1911 р. Леся Українка писала, що п’єса була створена на честь волинських лісів: «Сього літа, згадавши про їх, написала «драму-феєрію» на честь їм, і вона дала мені багато радощів, хоч я й відхорувала за неї». Драма написана всього за 10-12 днів і дала авторці «стільки дорогих хвилин екстазу, як мало яка інша». Фольклорно-міфологічна основа твору. З перших рядків драми-казки відкривається перед читачем сповнений таємничості чарівний світ волинської природи. Поетеса досконало знала його. Він був тим живильним грунтом, на якому зросла її творчість. Витоки цього світу сягають Звягельщини. Скажімо, мелодія, яку Лукаш грає на сопілці, із с. Миропілля, пісня - з Любара. Посіяне в душу зерно проросло і заколосилося на Ковельщині. Саме тут, під час гостювання в дядька Лева Скулинського в урочищі Нечимному, і народився задум «Лісової пісні». Тут ввижалася поетесі Мавка, тут вона чула легенди про Перелесника, Того, що в скалі сидить, Пропасницю, Куця, Злидні, Водяника, Лісовика. У драмі використано також фольклорні образи. Так, одним із найдавніших фольклорних символів дівочої краси й кохання вважається зоря. Саме в такому значенні цей образ використовується в драмі. Ясної весняної ночі після першого поцілунку Лукаша Мавка скрикує: «Ух, зірка в серце впала-», і в останньому видінні Лукаша Мавка «спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці»....

Леся Українка. Драматична спадщина Лесі Українки

10 Клас

Цей період складає дванадцять років. Одним із творчих підсумків його є близько двадцяти драматичних творів: поем, діалогів, сцен, етюдів. Це був крок уперед у розвитку української драматургії. На місце соціально-побутової драми, що переважала тоді в репертуарі українських театрів, приходить драма філософська, психологічна. Її конфлікт будується на основі зіткнення ідей, світоглядів, художні образи набувають широкого узагальнення, символічного звучання. Рушієм конфлікту стає не стільки дія, як слово, зростає роль підтексту. Животрепетні питання тогочасної дійсності мисткиня розглядає крізь призму «вічних» тем і образів. Усе написане Лесею Українкою має загальнолюдський зміст, а в її античних сюжетах і образах зі світової літератури віднаходимо національну специфіку. Так, «Одержима» (1901), на переконання Ліни Костенко, містить морально-етичне відкриття, актуальне для духовного життя людства: чи не вперше в історії світової літератури піддається сумніву доцільність жертви Христа. Авторка крізь призму зіткнення світоглядних настанов Месії і Одержимої розглядає питання обов’язку, свободи вибору, компромісу з совістю. Міріам — сильна духом, волею, велична і трагічна особистість. Вона є палкою послідовницею Месії, вважає, що Христос — один-єдиний, за кого варто йти на муку. Але героїня не приймає його вчення про всепрощення, любов до ворогів. Драматична поема написана протягом однієї ночі біля ліжка вмираючого С. Мержинського. З болю і муки від усвідомлення приреченості коханого поетеса «створила драму»....

Леся Українка. «Стояла я і слухала весну...»

10 Клас

Вірш «Стояла я і слухала весну...» із циклу «Мелодії» написаний у 1895 р. Твір сповнений свіжості й тепла прекрасної пори року. У дві строфи Леся Українка вмістила багату палітру відчуттів, які бентежать душу навесні. Лірична героїня володіє прекрасним даром: умінням «слухати» саму себе і навколишній світ, спілкуватися з ним. Вона чує дзвінку й голосну пісню, закличну мову й потаємний шепіт. Голоси весни оспівують любов, красу, радощі — все те, про що колись мріялося. Леся Українка любила весну як пору відродження, оновлення, надії. Героїня вірша тішиться весняним цвітінням, буянням, знаходить розраду й щастя в гармонії зі світом природи. Леся Українка віддає перевагу слуховим відчуттям (на лексичному рівні: слухала — співала — шепотіла), доводить своє авторське вміння малювати світ природи всіма засобами....

Леся Українка. «Contra spem spero!»

10 Клас

Поезія «Contra spem spero!» давно стала хрестоматійною. її зміст — ясний і прозорий. Перед нами своєрідний підсумок рефлексій дев’ятнадцятирічної дівчини з приводу навіяних загостренням хвороби печалі, суму, тривоги, які посилювалися красою і буянням весняної природи. Мужність і воля ліричної героїні викликають захоплення. Як і майстерність авторки у відтворенні її переживань. Це зриме втілення неоромантичного ідеалу поетеси — сильна вольова особистість. Усе це відчуває і сприймає читач. Але виникають запитання. Чому Леся Українка назву поезії подає латиною? Мода (особливо, якщо згадати назви художніх полотен М. Коцюбинського «Intermezzo», «Fata morgana», О. Кобилянської «Valse melancolique» та інших). Звичайно ж, ні. Молоде покоління кінця XIX ст. адресувало свої твори широкому загалу читачів, зокрема й інтелігенції, для якої латина була зрозумілою. Але це лише частина відповіді. Для того, щоб осягнути талановитість Лесі Українки, її неймовірне чуття слова, спробуємо замінити вислів українським перекладом — «Без надії сподіваюсь». Вслухавшись у звучання фрази, розуміємо, що поданий латиною заголовок задає поезії чіткий карбований ритм, який знаходить продовження у перших словах самого вірша:...

Леся Українка. Світ поезії Лесі Українки

10 Клас

Епоха Лесі Українки. «Вона жила і діяла... в епоху, що на місце невидимого Бога поставила релігію розуму... На місце великих пристрастей — поміркованість, упорядкованість. На місце віри, що рушає горами, — сліпе упокорення перед так званим бігом подій. В таку добу з’явилася в нас Леся Українка... Письменниця, яку назвав І. Франко одиноким мужчиною серед поетів соборної України, лишилась сфінксом для покоління, для якого відвага, завзяття, воля — всі мужеські чесноти повинні були б стати конечними... ...Поетка рвалась із свого спокійного і урівноваженого середовища в ту повну поезії епоху, котру ми називаємо «темним Середньовіччям», або в часи античного світу... Сенс мав для неї лише абстрактний, незалежний від конкретного змісту, від мети, від вихідної точки — великий порив душі до чину, до руху, до виявлення себе... ...Її поезія се був крик нової нації, що нарешті віднайшла в собі абсурдну, спонтанну волю до чину, ентузіазм morituri6 й фантастичну віру в велике чудо» (Д. Донцов). Своєрідність поетичного світу Лесі Українки. Творчий ужинок Лесі Українки надзвичайно багатий: три поетичних збірки — «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), які вмістили половину набутку (144 поезії залишилися поза збірками); переклади з давньоіндійської, старогрецької, німецької, французької, італійської мов (165 поезій, драматична поема «Каїн» Дж. Байрона, трагедія «Макбет» В. Шекспіра); 6 легенд, 10 поем («Русалка», «Давня казка», «Віла-посестра», «Одно слово» та інші), 8 драматичних поем («Одержима», «Осіння казка», «В катакомбах», «Блакитна троянда» та інші); 63 прозові твори, зокрема й перекладні (оповідання, нариси, образки, казки); 11 літературно-критичних та публіцистичних статей; фольклорні записи; 773 листи....

Леся Українка. Знайомство здалеку і зблизька

10 Клас

Соціальні, економічні, суспільні чинники, які зумовили розвиток української модерної прози, вплинули й на становлення модернізму в поезії. Позитивістську естетику й настанову реалістичного мистецтва відтворювати дійсність у формі самої дійсності змінюють філософізм, естетизм, психологізм. Водночас у поетичному слові цього періоду відобразилися й інші «прикмети часу»: пробудження національної самосвідомості українців, зростання їх політичної активності, поширення ідеї державної самостійності. Сягаючи витоками Франкових «Не пора...», «Великі роковини», «Розвивайся ти, високий дубе...», ці ідеї знайшли гідне продовження в поезії українських січових стрільців, П. Тичини, митців «розстріляного відродження». Поетичне слово було надзвичайно «різнобарвним»: жанрово, стилістично, за провідними мотивами. Поєднуються реальне і фантастичне, приземлене і модерно вишукане. Відбувається пошук нових засобів пізнання дійсності і людини, нових форм їх зображення, нового ліричного героя. На поетичній ниві трудяться водночас представники різних поколінь: «пізні» романтики Я. Щоголів, П. Куліш, С. Воробкевич та ін., представники старшої генерації І. Франко, М. Старицький, Олена Пчілка, Б. Грінченко, І. Манжура, П. Грабовський та інші і молоде покоління, яке, зрештою, і визначило шляхи подальшого розвитку — Леся Українка, В. Самійленко, М. Вороний, Олександр Олесь, Б. Лепкий, П. Карманський, В. Пачовський та інші. Розвивається романтизм, реалізм, модернізм. Поезія твориться різними мовами: російською, польською, італійською, чеською, навіть португальською. Період ознаменувався бурхливим розвитком «жіночої поезії» (Леся Українка, У. Кравченко, Л. Старицька-Черняхівська, X. Алчевська та інші)....

Володимир Винниченко. Володимир Винниченко-художник

10 Клас

Потяг до малярства В. Винниченко відчув ще з юнацьких літ. Не випадково 14 липня 1916 р. він занотував у «Щоденнику»: «Сиджу стомлений. Знайшов собі нову біду — малювання. Простоюю з квачиками й палітрою перед якоюсь своєю нікчемною мазаниною годин по п’ять-шість і не можу одірватись. І тут пристрасть, захоплення до цілковитого безрозсудства». Письменника цікавила мінливість світла в різні години дня, зміни в настроях природи, людини. Він ладен був використовувати будь-які творчі методи, стилі, форми задля найдосконалішого зображення внутрішнього стану людини, її думок, надій, переживань, задля передачі гри кольорів, переливів світла й тіней. Паризьке середовище, контакти з художниками сприяли формуванню мистецьких засад Винниченка, зростанню його професійних навичок, виробленню власних малярських поглядів. Цікавими щодо цього є записи Винниченка — миттєві фіксації побаченого на виставках і Володимир Винниченко. сприймання ним деяких напрямів, сти- «Портрет дружини» (1929) л[в у малярстві....

Володимир Винниченко. Перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина»

10 Клас

У 1920-ті роки до жанру соціальної фантастики звертається чимало зарубіжних письменників. Але поява українського соціально-фантастичного роману з елементами пригодницького й детективного жанру, де щільно переплелися реалізм, романтизм, сатира, експресіонізм, була справжньою сенсацією. У романі автор уперше в українській і світовій літературі виводить образ Машини як живої істоти, що бере активну участь у суспільному житті, формує суспільну мораль із проекцією на майбутнє, завдяки сонячному хлібу рятує людей від голоду. Проаналізувавши всі слабкості машини, фінансово-олігархічний капітал став на шлях боротьби з нею....

Навігація