|
Твір Оксани Забужко сюжетно пов'язаний із казками «Про дідову і бабину дочку», «Калинова сопілка», «Казка про убиту сестру та калинову дудку». Письменниця ускладнює сімейну драму, яка зрітиме доти, доки не переросте у вбивство сестрою сестри. Покривджена майбутня мати героїнь повісті з величезної образи на свого батька, який відмовився її видати заміж за коханого, виходить за першого-ліпшого, і цим необдуманим учинком руйнує і власну долю, і надію на злагоду й любов у сім'ї Василя. Народження дівчинки із «сатанинським» знаком над лобом примушує матір кривити душею: переконувати саму себе й тлумачити знак неповного місяця (надщербленого нічного світила, яке насправді провіщає скаліченість долі) як місяця-молодика. Проте черниця, яка випадково заходить в оселю, благає цю родину віддати старшу доньку в монастир, оскільки тільки там її можна врятувати. Народжується друга дочка - Оленка і стає батьковою улюбленицею. Дівчата дорослішають. Ганна несподівано робиться віщункою: легко вгадує, де копати криницю, на відстані відчуває появу потопельника й навіть епідемію чуми. Оленка ж постійно провокує сестру й скаржиться на Ганну батькові, чого та простити не може, бо також хоче відчувати батьківську ласку, яку завжди має тільки молодша. Водночас над хатою Марії і Василя нависає містичне попередження: матері Ганни й Оленки постійно сниться її батько, але щоразу все страшнішим, Василь впадає в тугу, сама Ганна відчуває, що рідна хата її гнітить, навіть «випихає з себе», а русалки, хоч і не наближаються, бо в Ганни за поясом полин, та мають її за свою, і дівчина це інтуїтивно відчуває. Сватання Дмитра (на якого накинула оком Ганна та зопалу відмовила) до Оленки перетворює старшу сестру на фурію. Ганна розуміє, що може вбити Оленку, намагається ті думки погасити, навіть звертається до священика, щоб розтлумачив біблійну притчу про Каїна та Авеля, проте не отримує належної підтримки від панотця....
|