Войти
Закрыть

Народні перекази («Старі Кодаки й перші запорожці-козари»)

5 Клас

Про українське минуле розповідають не лише легенди, а й перекази. Ці твори дуже схожі між собою, однак їх неважко розрізнити: перекази не містять фантастики, яка зазвичай є в легендах. А виникли перекази як свідчення очевидців конкретних подій, тривалий час по тому передавались в усній формі (звідси й назва — переказ). Вони є творчим виявом історичної пам’яті нашого народу, адже висвітлюють події минулого узагальнено, в образному емоційному викладі. Як і людська, народна пам’ять може щось забувати й спрощувати. Ось і в переказі «Старі Кодаки й перші запорожці-козари» дійсну подію — завоювання українцями польської фортеці на Дніпрі — пов’язано зі спрощеною народною версією походження козаків-козарів....

Захисниця світла («Берегиня»)

5 Клас

У давні часи уява людей «населяла» світ богами й духами. Світло й темрява відобразились у їхніх віруваннях як боротьба Білобога та Чорнобога, котрі почергово перемагають один одного, тому й змінюються день і ніч. Ці прадавні уявлення збережено в міфологічних легендах, до яких належить і «Берегиня». Легенда розповідає про добру богиню, захисницю людської оселі, родини й роду. Люди вірили, що вона береже від усього злого, особливо ж опікується малими дітьми. У народній культурі образ Берегині став символічним. Зображення цієї богині вишивали на рушниках, а її невеликі глиняні чи мідні фігурки люди носили на грудях як оберіг, бо вірили, що це захистить їх від темних сил....

Легенди українців

5 Клас

Створена народною уявою, має оповідну форму, а ще поєднує реальне з фантастичним — і це не казка, а легенда! Вирізняється легенда настановою на достовірність зображеного, натомість казка пропонує слухачам вигадану історію. А ще легенда не має властивих народній казці зачинів і кінцівок, веде розповідь у довільній формі. Легенди поділяють на міфологічні, апокрифічні й героїчні. Про людину і світ розповідають міфологічні легенди, апокрифічні стосуються біблійної історії та життя святих, а героїчні уславлюють визначних історичних осіб....

Валерій Шевчук (нар. 1939)

5 Клас

Валерій Олександрович Шевчук народився 20 серпня 1939 року в Житомирі. Від батьків перейняв любов до читання, у шкільні роки почав віршувати. Свої перші літературні кроки пригадував з іронією: «У дев’ятому класі я захоплювався поезією Генріха Гейне. Пробував навіть писати вірші, які брат справедливо висміював, бо там не було ні ритму, ні образів — відверто кажучи, я не знав, як треба писати вірші. А вже в десятому класі я "пішов” у прозу». Валерій Шевчук довго визначався з вибором професії, спершу навіть мріяв бути геологом. Зрештою доля привела його на історико-філософський факультет Київського університету. Здобувши вищу освіту, був журналістом, служив в армії, працював у музеї. Більшу частину свого життя присвятив творчій та науковій праці. Валерій Шевчук вважає себе щасливою людиною: «Щастя не потрібно шукати, воно всередині кожної людини. Людина має себе збагнути і зрозуміти, безпомилково обрати ту справу, яка їй природжена й віддатися їй — така людина вважається добротворною». Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки • Щоб перевірити, чи уважно ви прочитали нарис про Валерія Шевчука, пропонуємо дати короткі відповіді (ТАК чи НІ) на запитання....

Леся Українка (1871-1913)

5 Клас

Леся Українка — це літературний псевдонім. Належить він поетесі Ларисі Петрівні Косач. Вона народилась 13 лютого 1871 року на Волині. Змалку була стриманою й водночас вольовою, дуже наполегливою. Мама дівчини, відома українська письменниця Олена Пчілка, особисто опікувалась її навчанням. Була переконана, що дитячі книжки лише псують смак «кисло-солодким сюсюканням», тому діти Косачів читали давні міфи, пісні й казки, розповіді про пригоди та подорожі. Під керівництвом матері Леся (так дівчину звали в родинному колі) засвоїла німецьку й французьку мови, а згодом самотужки вивчила польську, англійську та італійську. Найбільше любила музику, грала на фортепіано. Свій перший вірш написала рано — в дев’ятирічному віці. Лесин мистецький талант найповніше розкрився саме в літературі. Вона є авторкою багатьох ліричних творів, поем, драм, оповідань, казок. Читаючи твір, ми сприймаємо авторську розповідь про певні події, учасниками яких є дійові особи, або персонажі (від латинського слова persona — маска, роль, особа). Найчастіше це люди, зображені в різних учинках. Персонажами (наприклад, у казці або байці) можуть бути й олюднені явища природи, тварини, рослини, навіть предмети. Персонаж — дійова особа літературного твору. Виділяють головних, другорядних, епізодичних персонажів....

Іван Франко (1856-1916)

5 Клас

Хлопчина полюбив книжки, багато читав, та й шкільна наука давалась йому напрочуд легко, приносила задоволення. До того ж мав дуже гарну пам’ять — міг майже дослівно переказати будь-який шкільний урок. Гімназія, а потім університет прищепили Франкові любов до освіти. Він самотужки опанував чотирнадцять іноземних мов, свої статті писав не лише українською, а й польською та німецькою мовами. Недарма за гострий розум та неймовірну ерудицію його називали «академією в одній особі». Іван Франко написав свої перші твори ще в гімназії. А згодом багато й наполегливо працював, удосконалював художню майстерність. Залишив величезну творчу спадщину: вірші, поеми, оповідання, повісті, романи, п’єси. Юним читачам і читачкам Іван Франко адресував свої казки. Його дуже захопила праця над ними, адже й сам мав трьох синів і доньку. Узявся за роботу й незабаром подав до журналу «Дзвінок» серію казок, а потому ще й видав їх окремою книжкою «Коли ще звірі говорили»....

Народні казки

5 Клас

Чому нас так приваблюють казки? І чому не лише діти, а й навіть дорослі зберігають у своїх серцях віру в казку? Чи не тому, що саме в казках збуваються заповітні мрії, а добро в них завжди перемагає? Казка — народний оповідний твір про вигадані події, що утверджує перемогу добра над злом. Насправді ми вже дуже багато знаємо про казки. Узяти хоча б чарівні предмети, що допомагають герою чи героїні здобути перемогу над злом — усі легко можуть їх назвати. А як би добре було отримати чарівну паличку! Тож варто лише уточнити й упорядкувати наші знання. Якими бувають казки? Казки зазвичай поділяють на три великі групи: про тварин, героїко-фантастичні та соціально-побутові....

Леонід Глібов (1827-1893)

5 Клас

Найсвітліші враження завжди пов’язував зі своїм дитинством. Не раз розповідав приятелям про батька та його улюблену співочу канарку (за це батько одержав вуличне прізвисько Кенира). А через багато років син узяв на згадку про батька псевдонім Дідусь Кенир, яким підписував свої твори для дітей. Робота над цими творами захоплювала його, бо давала змогу хоча б уявно повертатися до світлої й безтурботної пори дитинства. У львівському дитячому журналі «Дзвінок» Леонід Глібов видав багато казок, віршованих загадок, акровіршів. Узагалі він був людиною доброю, дуже спокійною, з гарним почуттям гумору. Розпочавши віршувати ще в шкільні роки, проніс любов до літератури крізь усе життя. Коли був учителем, свій яскравий творчий талант повною мірою виявляв у викладацькій праці, а доброту своєї вдачі — у ставленні до учнів, за що й заслужив їхні любов та повагу. Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки 1. Щоб перевірити, чи уважно ви прочитали нарис про Леоніда Глібова, пропонуємо дати короткі відповіді (ТАК чи НІ) на запитання. • Леонід Іванович Глібов народився на Київщині? • Псевдонім Дідусь Кенир письменник обрав на честь батька? • Леонід Іванович Глібов працював учителем? • Письменник Леонід Глібов створював казки? • Віршувати Леонід Глібов почав на схилі літ? • Журнал для дітей «Дзвінок», де друкував свої твори Леонід Глібов, видавався в Полтаві? 2. Завдання на вибір. Ваші однолітки провели дослідження: своїм рідним, учителям із різних предметів, знайомим поставили запитання: «Які твори написав Леонід Іванович Глібов?»....

Навігація