Тестові завдання до розділу «З української прози»
- 3-01-2023, 13:33
- 312
... |
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
Цікаво, що твори Юрія Винничука знані в багатьох країнах світу. Вони перекладалися в Англії, Аргентині, Білорусі, Канаді, Німеччині, Польщі, Сербії, США, Франції, Хорватії, Чехії. За його казками знято мультфільми «Історія одного Поросятка» та «Як метелик вивчав життя». Має він і дуже оригінальну відзнаку - «Галицький лицар», а також - «Золотий письменник України». І вже зовсім оригінальним званням його було нагороджено за унікальне видання «Кнайпи Львова» - «Посол галицької кухні». У його літературному доробку чимало надзвичайно цікавих творів, які ви напевно прочитаєте згодом, у старших класах, бо нині переконаєтесь, знайомлячися з його повістю-казкою «Місце для дракона», наскільки це глибокий і яскравий письменник. (...) Князь люботинський куняв у кріслі, заколисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду, і снилися йому війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених. Були це особливі сни, бо з’являлися вони лише в полудень, а вночі ніколи, й тому-то він із такою шанобою до них ставився, що навіть оголосив по всьому князівству наказ, щоб ані одна душа не важилася в полудень потривожити його супокій. Небавом навіть собаки призвичаїлися до нового розпорядку, хоч, правда, кілька з них вже поплатилося життям за те, що о тій святій порі дозволили собі продерти горлянку.... |
Володимир Дрозд - постать неординарна в українській літературі. Рідко трапляється так, щоб двадцятитрьохлітній юнак, видавши першу збірку новел і оповідань, був одразу прийнятий до Спілки письменників! А потім молодий прозаїк досконалив свою майстерність уже не тільки в невеликих за обсягом (хоча містких) новелах та оповіданнях, але й у творах великих жанрів: романах, романах-біографіях відомих особистостей та повістях. Ці твори остаточно закріпили за ним визнання прихильників-читачів та широкої громадськості. Що для вас є символом українства? В автобіографії Володимир Дрозд писав: «Син колгоспника з глухого поліського села». Але саме воно, це село Петрушин на Чернігівщині, стало навіки тим прихистком, до якого повертаються герої митця - за правдою, щирістю, істинністю земного буття, рятуючись від втрати душевної ідентичності. Біографія Дрозда - це його твори. І ті, що були даниною часові, і ті, у яких він прагнув бути максимально чесним - і з собою, і зі своїми читачами. За словами письменника, його «завжди цікавило, що сказати, а не як сказати». І він справді відкриває перед нами такі незбагненні міфологічні світи! Звідки вони? Послухаймо його самого: «Була реальність мого дитинства. До всього - наші поліські ліси й болота з усім їхнім "чортовинням”... Та ще багатюща народна словесна творчість, з якою я вперше ознайомився не з книг, а з вуст людей...». Дослідники прози Володимира Дрозда підкреслюють, що він один з тих письменників, хто утвердив у національній літературі феномен химерної прози, тобто письма, насиченого міфологічністю, філософськими роздумами, художньою умовністю.... |
У нашій літературі Ніна Бічуя унікальна або майже унікальна багатьма речами: вона працює в жанрі історичної новелістики, чимало її текстів присвячені темі театру, вона пише для дорослих та дітей, багато перекладає. Говорячи про тексти Ніни Бічуї, не можна обминути мову письменниці - вона заворожує. Для вас, своїх юних читачів, написала Ніна Бічуя мудру й цікаву книжку - «Шпага Славка Беркути». У цій книзі чимало вагомих думок, які змусять замислитися кожного читача. Герої її повісті чимось схожі на всіх вас, нинішніх школярів. Хоч писався твір давно. А схожі вони тому, що в усі часи були вічні цінності: дружба, взаємоповага, справедливість, мужність. І цінувалися такі чесноти завжди однаково. І потреба в них завжди була максимально великою. «Шпага Славка Беркути» - шкільний роман, написаний Ніною Бічуєю і вперше виданий у 1968 році. Ви познайомитеся з героями цієї повісті і відчуєте, що вони стали вашими друзями. Ви полюбите їх на все життя, адже вони ніколи не зрадять вас, натомість завжди прийдуть на допомогу в скрутну хвилину, бо знатимуть, що порадити вам, що підказати.... |
Коли фашистська Німеччина напала на Україну, Олександр Петрович попросився добровольцем на фронт. Ті, хто бачив його в перші, найстрашніші дні війни, - пригадували схудле, зчорніле від болю обличчя, загострені вилиці, сухий гарячий блиск в очах. Одним із перших українських письменників звернувся він до народу з пристрасною статтею «Ворог буде розгромлений». А потім були безмежні у своїй щирості рядки воєнної новелістики, які сколихнули серце кожного, хто міг її прочитати. Вони писалися фронтовим кореспондентом, людиною, яка сама дивилася в обличчя смерті, яка кожного з героїв своїх новел знала особисто, дивилася йому у вічі. Письменник створив цілий ряд оповідань та новел: «Стій, смерть, зупинись!», «Відступник», «На колючому дроті», «Мати», «Ніч перед боєм». У цих творах із надзвичайною переконливістю змальовано героїзм людей, що боронили рідну землю від оскаженілого ворога, незламність духу народу, який не бажав коритися загарбникові. Ця проза воєнних літ - особлива. У ній Довженко відкрив усі грані свого унікального таланту. Він виступав як пристрасний лірик, романтик, публіцист, сатирик.... |
Бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег» - так сказав про себе письменник, який творив не лише українську - європейську літературу і культуру. Інтелігент і аристократ духу, людина високого морального обов’язку й рідкісного таланту, Михайло Михайлович залишив нам у спадок твори надзвичайні: правдиві, чарівні, вічні, як саме життя, яке він любив над усе на світі... Павло Тичина, чий шлях у велику літературу був освячений благословенням М. Коцюбинського, говорив, що «великі світочі людства давно вже розступились, щоб дати місце і йому в шерензі борців, мислителів і шукачів правди». Як ви гадаєте, чи впливає на творчість письменника те, оптиміст він чи песиміст у житті? А якщо впливає, то як саме? Михайло Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року в місті Вінниці. Про свої дитячі спогади М. Коцюбинський писав: «...Цей святвечір, маланки, ці колядки й щедрівки мають для мене значення, промовляють до мене згадками щасливих дитячих літ, віють поезією давніх, доісторичних часів...». Лагідне дитяче прізвисько - Муся - по-своєму характеризувало доброго, спокійного, допитливого хлопчика, якого мати обожнювала, а інші родичі щиро любили і шанували за розум, порядність, дисциплінованість. Через матеріальну скруту талановитий юнак не зміг здобути вищу освіту. Учився лише в початковій школі в місті Барі, а згодом у Шаргородській бурсі. Подальшу освіту здобував самотужки. Бажання вчитися і наполегливість зробили з нього інтелігента європейського ґатунку.... |
... |
Український театр, його історію неможливо уявити без яскравої особистості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого), який не лише заклав підвалини національної драматургії, а й уславив український театр на весь світ. Крилатими фразами з його комедій буквально насичений наш побут, а безсмертні образи живуть на сцені вже близько ста років! Ви, напевно, вже розумієте: якщо твір витримав нелегкий іспит часом, то це справжня класика, якою могла б пишатися будь-яка література світу. Іван Карпович Тобілевич народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівці поблизу Єлисаветграда (нині - Кіровоград) у родині збіднілого шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Ця талановита родина дала українській культурі таких славних діячів, як Панас Саксаганський, Микола Садовський, Марія Садовська-Барілотті. Любов до театрального мистецтва в Івана Тобілевича родом з дитинства. Мати любила вистави мандрівних театральних труп, особливо «Наталку Полтавку», і захоплено розповідала про них дітям. Чотирикласну Бобринецьку повітову школу Карпенко-Карий закінчив за три роки (1856-1859). На цьому, власне, офіційна освіта завершилася, бо матеріальна скрута великої родини змушувала йти на заробітки. Вища освіта, університет так і залишилися недосяжною мрією, бо з 14-ти років хлопчина вже працював писарчуком у канцелярії. Понад 20 років терпів осоружну канцелярську працю Іван Тобілевич, заробляючи собі на прожиття. З 1864 року, часу переїзду на службу до Бобринця, почалося справжнє захоплення театром і невтомна праця на його ниві. Пригадайте, яку освіту мали українські письменники, відомі вам. Чому шлях до освіти для них був настільки складним? Чи просто сучасній людині з провінційного містечка або села здобути освіту?... |
... |
Визнання прийшло до Івана Малковича у дев’ятнадцятирічному віці. Його було названо кращим поетом на семінарі молодих українських авторів. А найбільше, мабуть, важило те, що його першу збірку щиро привітала Ліна Костенко - вимогливішого критика годі було й шукати. До Спілки письменників України молодого автора було прийнято в 1986 році - він тоді був наймолодшим її членом. Вірш «Янгол» дав назву однойменній збірці. Вона була видана в 1997 році. Образ-символ янгола пронизує всю збірку - ви можете ознайомитися з нею самостійно. Але вірш, який ви зараз читатимете, - найважливіший. У ньому автор говорить про кожного з нас, бо всі ми - подорожні на цій землі. І в кожного з нас є свій янгол. Тільки втримати його на плечі хтось може, а хтось - ні.... |