Войти
Закрыть

Українські народні думи

8 Клас

Дивовижні скарби зберіг український народ упродовж століть. І не лише для себе - для всіх народів. Бо духовні надбання кожної нації є духовними надбаннями всього людства. І скарби ці - народні пісні, балади, а найперше - думи, унікальний жанр української народної творчості, з яким пов’язане неповторне кобзарське мистецтво, славні імена лірників і бандуристів. У прекрасних думах оспівав народ відважних оборонців матері-вітчизни, їхнє життя, сповнене боротьбою, неспокоєм, тривогами та небезпеками. Мужність, патріотизм, стійкість у боротьбі з ворогами передані чи не в кожному рядку цих витворів народного генія. Дума - це самобутній суто український фольклорний жанр, який не має аналогів у фольклорі інших народів світу! У цих неповторних фольклорних шедеврах є обов’язкові компоненти: зачин і славословіє. Зачин - вступ, початок, присутній також і в билинах, історичних піснях. Зачин найчастіше починається вигуком «ой», вказує на місце, час дії, готує читачів до подальшої історії. Кінцівка ж думи, у якій уславлюються герої, змальовані в ній історичні події, називається славословієм. Історичною основою дум є довготривала, виснажлива й затята, звитяжна і героїчна війна, яку впродовж століть вів український народ проти загарбників і поневолювачів. Тисячі чужинців прагнули підкорити наші землі, стати господарями на безкраїх родючих українських чорноземах. Але прагнення до волі, дух нескореності жили в душі кожного українця. Тому багато славних синів України наклали головами, боронячи свою землю. А народ зберіг їхні імена в піснях і думах. Завдяки цьому й досі ми знаємо про подвиги Самійла Кішки («Дума про Самійла Кішку») та козака Голоти («Дума про козака Голоту»), про славні діла гетьмана Богдана Хмельницького («Хмельницький і Барабаш»), про те, як тікали козаки зі страшної турецької неволі («Втеча трьох братів із города Азова, з турецької неволі»)....
0 Переглянути

Пісні Марусі Чурай

8 Клас

Нині ми перегортаємо одну з найзагадковіших сторінок нашої історії. Чимало їх іще чекає своїх ретельних, вдумливих і захоплених дослідників. Історія життя легендарної співачки й авторки пісень із Полтави, Марусі Чурай, нерозривно переплелася з історією нашої країни, з подіями Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, з історією українського козацтва загалом. Цілком імовірно, що саме завдяки її пісням козаки перемагали в жорстоких битвах. Адже ніщо так не піднімає бойового духу, як гарна пісня - мудра, запальна, жвава! А Марусю вважають авторкою 23 пісень, що давно стали народними: «Летить галка через балку», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Сидить голуб на березі», «Ой не ходи, Грицю...» та ін. «Дівчиною з легенди» звуть Марусю Чурай. Тепер ця легенда дійшла й до нас. А ми обов’язково передамо її нашим нащадкам - і вічно житиме у своїх піснях талановита народна співачка. А ви, нарешті, достеменно дізнаєтесь, як народжуються і подорожують зі століття до століття, з покоління до покоління чудові витвори народного генія - легенди......
0 Переглянути

Українські історичні пісні

8 Клас

Українські історичні пісні - безмежний світ героїки і краси, могутня хвиля почуттів, загадкова скарбниця мрій і сподівань людей, які їх складали. Складали, щоб зберегти для нащадків славні імена героїв, увічнити пам’ять про видатні історичні події, які визначали життя українського народу. У цих піснях яскраво відтворений волелюбний дух українців. Це особливий жанр народної творчості, найдавніші зразки якого відносять до часів козаччини, кривавих татарських набігів на Україну, коли страшним Чорним шляхом1 тяглися валки уярмлених людей, гнані нагаями із сириці2. І справдилися сподівання талановитих народних поетів - досі ті пісні, що примандрували до нас із далекого минулого, торкають струни серця, збуджують уяву, тривожать душу. Бо в тих піснях не лише історія волелюбного народу, у них - мудрість, честь, гордість, самоповага і любов! 1 Чорний шлях - один із шляхів, яким користувалися татари для набігів на Правобережну і Західну Україну в XVI-XVII ст. 2 Сириця - недублена шкіра (яловича, свиняча), оброблена жировими речовинами для міцності й еластичності. Як ви гадаєте, чи припинився нині процес створення історичних народних пісень? Чому?...
0 Переглянути

Вступ. «Література — це храм, до якого входять з чистою совістю...»

8 Клас

Література приходить у життя людини ще в дитинстві. Напевно, однією з перших речей, яку ви взяли до рук, коли тільки-но почали пізнавати світ, була книжка. Спочатку це були невеликі книжки з яскравими малюнками. Але це вже була ЛІТЕРАТУРА! Можливо, ви й не пам’ятаєте, які саме книжки читали спершу вам дорослі, а потім, навчившись, і ви самі. Уже тоді ви були читачами, заради яких, власне, і творить письменник. Микола Гоголь усе життя був щиро переконаний: «У письменника тільки й є один учитель - самі читачі». Поміркуйте, чому маленьким дітям читають казки. А ваше читання також починалося з казок? Чи пригадуєте ви свої дитячі книжки? То хто ж вона така, її величність Література? Саме слово походить із латини й означає «буквене письмо». Сьогодні поняття «література» ми розуміємо як сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Це мистецтво слова, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність. Відтак, літературний твір - форма існування літератури як мистецтва слова. Але наше завдання - збагнути суть такого унікального явища, як художня література. Адже саме вона є одним із проявів духовного досвіду й духовної діяльності людини!...
0 Переглянути

Ігор Калинець (нар. 1939 року)

8 Клас

Ігор Миронович Калинець — поет і прозаїк, народився 9 липня 1939 року в місті Ходорів на Львівщині. Після закінчення 1956 року середньої школи вступив на філологічний факультет Львівського університету. Закінчивши університет, працював у Львівському обласному державному архіві, у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника. З 1987 року брав участь у виданні журналу «Євшан-зілля», згодом став його редактором. Творчий доробок Ігоря Калинця становить 17 поетичних збірок, які згруповано в два цикли: «Пробуджена муза» (9 збірок) і «Невольнича муза» (8 збірок). Ігор Миронович пише також вірші для дітей. Він видав кілька дитячих книжок, які розійшлися не лише в Україні, а й у Казахстані, Канаді, США, Аргентині. 1977 року Ігоря Калинця нагороджено Премією імені Івана Франка в Чикаго (США), 1992-го — Премією імені Василя Стуса, а за книжку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка....
0 Переглянути

Ніна Бічуя (нар. 1937 року)

8 Клас

Ніна Леонідівна Бічуя — письменниця, перекладач, журналіст, член Національної спілки письменників України, народилася 24 серпня 1937 року в місті Києві. Закінчивши середню школу із золотою медаллю, Ніна навчалася на факультеті журналістики Львівського університету імені Івана Франка. З 1958 року почала працювати журналістом, згодом — завідувачем літературної частини у Львівському театрі юного глядача, потім — редактором газети товариства «Просвіта» у Львові. Крім того, читала лекції студентам, працюючи старшим викладачем кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського університету. Письменниця написала чимало книжок для дітей і підлітків: «Канікули у Світлогорську», «Шпага Славка Беркути», «Звичайний шкільний тиждень», «Яблуня і зернятко» та інші. Це зворушливі розповіді про стосунки дітей, про взаємини між школярами і вчителями, між батьками і дітьми, про змужніння юнаків і дівчат, про світ навколо них. Твори Ніни Бічуї перекладено багатьма мовами світу. Письменниця має честь носити Орден Усмішки. Це міжнародна нагорода, що її присуджують відомим людям, які приносять радість дітям. Кавалерами цього ордена були Папа Іоан Павло II, Далай-лама, Мати Тереза, шведська письменниця Астрід Ліндгрен, яка написала геніальні твори для дітей, а також поет Іван Малкович. Ніна Бічуя перекладає з польської мови, пише історичну прозу, у художніх творах торкається теми театру. Ніна Леонідівна живе і працює у Львові....
0 Переглянути

Ліна Костенко (нар. 1930 року)

8 Клас

Ліна Василівна Костенко — видатна поетеса України, народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищів на Київщині в родині вчителів. Коли дівчинці було шість років, родина переїхала до Києва. На її дитинство випали тяжкі роки голодомору і Другої світової війни: «дитинство, вбите на війні» — так висловилася поетеса. Про ті тяжкі роки вона скаже: «Я писала мало не осколком великі букви, щойно з букваря». Десь у 14 років Ліна почала писати вірші, а в 16 років з’явилися її перші друковані твори. Поезія стала її життям, її долею. Закінчивши після війни середню школу із золотою медаллю, Ліна Костенко навчалася в Київському педагогічному інституті, а 1952 року вступила до Літературного інституту в Москві, який закінчила 1956 року з відзнакою. Невдовзі Ліна Костенко видала свою першу збірку поезій «Проміння землі» і одразу завоювала любов і повагу українців. Ліна Костенко має великий творчий доробок. Її творчість — видатне явище в сучасній українській літературі. Твори поетеси перекладено багатьма мовами світу. У своїй творчості Ліна Костенко часто звертається до теми дитинства, обпаленого війною, малює у своїх поезіях, як із сучасного життя, так і далекого минулого, образи дітей і підлітків. Ліна Костенко — лауреат міжнародної Премії Франческо Петрарки. За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку «Неповторність» поетесу удостоєно Державної премії України імені Тараса Шевченка....
0 Переглянути

Всеволод Нестайко (1930—2014)

8 Клас

Всеволод Зіновійович Нестайко — класик сучасної української дитячої літератури, народився 30 січня 1930 року в місті Бердичів на Житомирщині. Своє перше оповідання Всеволод Нестайко написав у вісім років. У ньому йшлося про відважного мисливця, який полював на бенгальського тигра в Африці. Дитинство майбутнього письменника пройшло в Києві, куди Всеволод разом із матір’ю — шкільною вчителькою — переїхав голодного 1933 року після смерті батька. Згадував, що був худим і малим, чи не найменшим у класі. Саме тому хотів якнайшвидше вирости. Однокласник Вася порадив, що для цього потрібно робити: Всеволод прив’язував до однієї ноги важку праску, а до другої — цеглину, хапався за верхню планку одвірка й висів, доки вистачало сили, намагаючись витягти своє тіло. Іншим разом Вася розповів Всеволодові, що від дощу все росте. Хлопець довго простоював під дощем, а мама дивувалася, чому в нього постійно нежить. Ставши письменником, Всеволод Нестайко звертався до дітей: «Не поспішайте, як я колись, швидко вирости, бо дитячі роки неповторні». Після закінчення середньої школи Всеволод Нестайко навчався на філологічному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка. Писав повісті, оповідання, казки для дітей та юнацтва. Іще під час навчання працював у дитячому журналі «Барвінок». У «Барвінку» почав друкуватися і спілкуватися з відомими українськими письменниками. Після закінчення навчання в університеті 1952 року працював у київських видавництвах....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 75 76 77 78 79 80 81 82 83 ... 229
Назад

Навігація