Войти
Закрыть

Висміювання устрою Російської імперії в поемі «Сон»

9 Клас

За принципами художньої умовності побудована поема «Сон» («У всякого своя доля...»). Підзаголовок «комедія» містить авторську вказівку на сатиричний характер твору. Епіграф спрямовує читацьке сприйняття до євангельського контексту. Непрямо автор розкриває свій задум: указати на прояви зла в «перевернутому» світі, у якому добро зневажене, а зло натомість панує, приховуючи своє справжнє обличчя під благопристойною маскою. Оповідач ставить важливе питання: «Чи довго ще на сім світі / Катам панувати». Поема має вступ і три картини. Розпочинається вона загальними авторськими роздумами на тему суспільної дисгармонії. Подальший виклад ведеться від імені оповідача, дивакуватого простака, який безпосередньо реагує на побачене. Однак за його постаттю постійно перебуває автор, тому показна простота реакцій оповідача сприймається як частина авторського художнього задуму. Умовність посилюється використанням прийому «сну»: герой поеми в пошуках «земного раю» вві сні переноситься над просторами Російської імперії. Опрацьовуємо прочитане 1. На що вказує підзаголовок твору? 2. Звідки автор узяв епіграф? Що він означає? 3. На які частини можна умовно поділити твір? 4. Для чого поет використав прийом сну? 5. Чому автор заховався за образом оповідача? КАРТИНИ СТРАЖДАНЬ Спочатку в нашій уяві проходять образи української дійсності — на тлі ідилічної природи зображено людські страждання. Прийом контрасту, художнього протиставлення, дозволяє краще уявити всю глибину народного поневолення. Яскравий пейзаж різко контрастує з несправедливістю: у нещасного каліки забирають останнє, єдиного сина вдови беруть до війська, молода мати, замість дбати про дитину, мусить відбувати панщину. Із таких лаконічних картин складається панорама страдницького животіння....
0 Переглянути

Тарас Шевченко (1814—1861). До Основ’яненка

9 Клас

У творчому зростанні Т. Шевченка дуже важливим був 1843 рік. Тоді після багаторічної розлуки з рідним краєм поет відвідав Україну. Ще підлітком-кріпаком він залишив її не з власної волі. Згодом настав непростий період особистісного зростання. Прийшла воля, перші успіхи в малярстві й літературне визнання. В Україну повертався вже не кріпак, а відомий художник і поет. Це була поїздка в перерві між навчанням в Академії мистецтв. Поет багато спілкувався з читачами, відвідав родичів у Кирилівці. Тоді він по-новому «відкривав» для себе Україну, бо дивився на все очима дорослої людини з неабияким духовним досвідом. Минуло літературне становлення поета, сталися відчутні зміни в його поетичному світогляді. Т. Шевченко повною мірою усвідомлює власну причетність до національних проблем, глибоко переймається відповідальністю за долю рідного краю. Написані тоді поезії, які склали альбом «Три літа», відзначаються безкомпромісним осудом проявів зла й несправедливості в житті українців. Закінчивши Академію мистецтв, Т. Шевченко повернувся в Україну й усі свої сили присвятив боротьбі за волю народу. Він викривав несправедливий соціальний лад, виступав проти національного поневолення. Коли навесні 1847 року Т. Шевченка заарештували, саме його правдива поезія стала підставою для жорстокого покарання....
0 Переглянути

Тарас Шевченко (1814—1861)

9 Клас

Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині в сім'ї кріпаків. Невдовзі родина Шевченків перебралася до сусіднього села Кирилівки. Початкову освіту майбутній поет одержав у сільській школі. Йому рано судилося втратити батьків — в одинадцятирічному віці Тарас залишився сиротою. Ще з дитинства обдарований юнак захоплювався малюванням, однак після втрати батьків мусив працювати в господарстві свого дядька, бути за школяра-служника при школі, пасти громадську череду. Увесь цей час він наполегливо шукав учителя малювання. Нарешті один із сільських малярів погодився взяти хлопця до себе в науку. Власником Кирилівки тоді був Павло Енгельгардт. За його наказом управителі шукали обслугу для панського двору. Т. Шевченка, який звернувся по дозвіл на навчання, вирядили до Вільна, де жив поміщик. Управителі в загальному списку нових слуг навпроти прізвища Шевченка зробили важливий запис: «Годиться як кімнатний живописець». Так розпочалося життя Т. Шевченка поза межами батьківщини. У 1829 році Тарас прибув до Вільна (тепер Вільнюс — столиця Литви). Дізнавшись про талановитого хлопця, пан вирішив виховати для своїх потреб кріпосного художника. У Вільні Тарас був недовго: Енгельгардт дістав службове призначення в Петербурзі. Після року навчання Т. Шевченко мусив залишити малярську науку й теж вирушити до столиці Російської імперії....
0 Переглянути

Козацька епоха в повісті «Тарас Бульба». Тарас Бульба

9 Клас

Такими словами зустрів старий Бульба двох синів своїх, що вчилися в київській бурсі й оце приїхали додому. Сини його щойно позлазили з коней. То були два здоровенні парубки, які дивилися ще спідлоба, як усі семінаристи, що лишень покінчали науки. Здорові, рум’яні їхні лиця укривав ніжний пух, що не знав іще бритви. Вони дуже завстидалися з такого батькового привітання і стояли нерухомо, потупивши очі в землю. — Стійте, стійте! Дайте мені на вас гаразд роздивиться, — провадив він, обертаючи їх. — Ото які довгі свитки на вас! Ох же й свитки! Таких свиток ще й на світі не бувало. Ану ж, нехай котрийсь побіжить, а я подивлюся, чи не беркицьне він на землю, у полах заплутавшись... — Перестаньте глузувати, батьку! — промовив нарешті старший із них. — Ти диви, який пишний! А чого ж би то й не посміяться? — А того! Бо хоч ви й батько мені, а сміятись будете — їй-богу, одлупцюю! — Ох ти ж сякий-такий сину! Як то — батька?! — промовив Тарас Бульба і вражено відступив на кілька кроків назад. — Та хоч би й батька, не подивлюсь. Образи не подарую нікому. — А як же ти будеш зо мною битися? Навкулачки чи що? — Та вже як доведеться. — Ну, то давай навкулачки! — промовив рішуче Бульба, засукуючи рукави. — Подивлюся я, що ти за мастак у кулаці! І батько з сином, замість привітання після довгої розлуки, почали гамселити один одного і в боки, і в поперек, і в груди — то відступаючи та оглядаючись, то насідаючи знов. — Дивіться, люди добрі: геть здурів старий, зовсім з глузду з’їхав! — дорікала, стоячи при порозі, бліда, худенька і добра їхня мати, що навіть не встигла ще обійняти своїх синів-соколів. — Діти додому приїхали, більше як рік їх не бачено, а він вигадав казна-що: навкулачки битися!...
0 Переглянути

Козацька епоха в повісті «Тарас Бульба»

9 Клас

Дослідники визначили «Тараса Бульбу» як історичну повість. У ній автор розповів про давні події часів козаччини. Не буде також помилкою назвати твір історико-героїчною повістю: уточнення добре відображає суть описаних подій і характери персонажів. Герої твору не мають конкретних прототипів, однак автор у цілому дотримався історичної достовірності в зображенні запорозького козацтва. Йому вдалося передати дух козацької доби. Стаючи до роботи, письменник провів належну підготовку. Розглянувши різні історичні джерела, він віддав перевагу усним переказам, народним історичним пісням і думам. У зображенні запорозького козацтва М. Гоголя привабив «живий» фольклорний матеріал, який дозволив краще розкрити визначальні особливості історичної епохи. Такий підхід добре узгоджувався з романтичними вподобаннями письменника. Козацькі часи він розглядав як героїчну добу, а самих українських козаків — як сильних духом людей, патріотів, відважних воїнів, які часто діють на межі людських можливостей. Звідси й наявність у повісті широких епічних картин, об'ємних і панорамних, сповнених драматизму....
0 Переглянути

Микола Гоголь (1809—1852)

9 Клас

Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року в селі Сорочинці на Полтавщині. Його батькам належав невеликий маєток у селі Василівка. Дитячі роки він провів у мальовничій місцевості, де змалку чув українську мову, знайомився з народними повір'ями та звичаями. Після нетривалого навчання в Полтавському повітовому училищі М. Гоголь вступив до Ніжинської гімназії вищих наук. Захопився літературою, писав прозу й поезію, укладав учнівські рукописні журнали. Закінчивши гімназію, М. Гоголь переїхав до Петербурга, працював там чиновником і викладачем. Своїми прозовими й драматичними творами він завоював славу й визнання читачів. У 1836 році письменник виїхав за кордон, жив у Німеччині, Швейцарії, Франції, Італії. Провівши в Західній Європі понад десять років, М. Гоголь повернувся до Російської імперії. Хвороба не дозволила йому реалізувати всі творчі задуми. Помер письменник 21 лютого (4 березня) 1852 року в Петербурзі....
0 Переглянути

Євген Гребінка (1812—1848)

9 Клас

Євген Павлович Гребінка народився 21 січня (2 лютого) 1812 року на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Походив із дворянської сім'ї. Початкову освіту здобув від приватних учителів. Продовжив навчання в Ніжинській гімназії вищих наук. Після закінчення гімназії та нетривалого перебування на військовій службі Є. Гребінка близько двох років провів у батьківському маєтку. У 1834 році він переїхав до Петербурга, працював чиновником, а з 1835 року викладав у різних навчальних закладах. Він також виявив себе як організатор українського літературного руху, упорядкував і видав літературний збірник «Ластівка» (1841). Є. Гребінка сприяв звільненню Тараса Шевченка з кріпацтва, допоміг здійснити перше видання «Кобзаря» (1840). Помер Євген Гребінка 3 (15) грудня 1848 року. Свої перші поезії Є. Гребінка написав ще в гімназії. Коли жив на батьківському хуторі, створив чимало байок, з яких уклав збірку «Малоросійські приказки». Цю збірку він видав у 1834 році, одразу після переїзду до Петербурга. До історії літератури Є. Гребінка ввійшов як поет і прозаїк, особливу популярність завоювали його байки. Іван Франко зазначив, що «як байкопис займає Гребінка перше місце в нашім письменстві»....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 106 107 108 109 110 111 112 113 114 ... 229
Назад

Навігація