Євген Гребінка (1812—1848). Човен

Човен

Заграло, запінилось синєє море,

І буйнії вітри по морю шумлять,

І хвиля гуляє, мов чорнії гори

Одна за другою біжать.

Як темная нічка, насупились хмари,

В тих хмарах, мов голос небесної кари,

За громом громи гуркотять.

І грає, і піниться синєє море.

Хтось човен на море пустив,

Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі,

Од берега геть покотив;

Качається, бідний, один без весельця.

Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця!

Чого він під бурю поплив?

Дев'ятий вал (І. Айвазовський, 1850)

Ущухнуло море, і хвилі вляглися;

Пустують по піні мавки;

Уп’ять забіліли, уп’ять простяглися

По морю кругом байдаки;

Де ж човен дівався, де плавле, мій милий?

Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі

Біліють із його тріски.

Як човнові море, для мене світ білий

Ізмалку здавався страшним;

Да як заховаться? Не можна ж вік цілий

Пробути з собою одним.

Прощай, мій покою, пускаюсь у море!

І, може, недоля і лютеє горе

Пограються з човном моїм.

Аналізуємо художній твір

1. Коли Євген Гребінка написав вірш «Човен»?
2. Як вплинули на зміст поезії переживання самого автора?
3. На основі якого прийому побудований твір?
4. Які емоції переживає ліричний герой?
5. Визначте романтичні ознаки цієї поезії. Запис у робочому зошиті зробіть у зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми).

Виявляємо творчі здібності

6. Уявіть себе художником, якому замовили ілюстрації до творів Є. Гребінки. Опишіть ілюстрацію, яку б ви хотіли намалювати.