§ 2. Кампанії 1915-1916 рр.

1. Бойові дії у 1915 р.

У 1915 р. на Західному фронті Німеччина активних наступальних бойових дій не вела. Німецькі війська відбивали французькі одноманітні атаки в Артуа і Шампані, які коштували Франції величезних жертв. За рік вона втратила 1 млн 292 тис. солдатів, англійці — 279 тис., німці — 612 тис. Стримуючи наступ, німці стрімкими контратаками зводили нанівець успіхи французів. Під час однієї з атак 22 квітня біля бельгійського міста Іпр німці вперше у світовій історії здійснили газову атаку. З 15 тис. отруєних хлором англійських вояків третина померла. Ця подія ознаменувала появу нової страхітливої зброї — хімічної.

Зі свого боку, англійці й французи спробували перекрити протоки Босфор і Дарданелли. Та висадка десанту в квітні 1915 р. у Галліполі (Дарданелльська операція) була невдалою. Турецькі війська повністю заблокували десант союзників, який у грудні того ж року був змушений залишити свій плацдарм.

Після тривалих переговорів у квітні 1915 р. Італія погодилася вступити у війну проти Німеччини на боці Антанти. За це до неї мали відійти Трієст та інші австрійські області з італійським населенням, під протекторат Італії потрапляла Албанія.

Це було єдине полегшення для Росії, адже найбільші за масштабами бої у 1915 р. відбувалися на сході. За пропозицією німецького командувача Східного фронту генерала фон Гінденбурга, проти Росії було спрямовано головний удар Німеччини. Міць російських армій була невисокою. Не вистачало найнеобхіднішого — зброї, боєприпасів, обмундирування, медикаментів. Росію вважали найслабшим членом Антанти. Німеччина мала намір змусити її вийти з війни.

2 травня 1915 р. німецькі та австрійські війська прорвали російську оборону в районі міста Горліце. Протягом наступних п’яти місяців вони захопили Галичину, Буковину, частину Волині, Польшу, Литву, частину Латвії та Білорусі. Росіяни втратили 850 тис. убитими і пораненими, 900 тис. полоненими. Фронт розтягнувся від Ризької затоки до кордонів Румунії.

Після перемог Німеччини восени 1915 р. у війну вступила Болгарія. Утворився Четверний союз у складі Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини і Болгарії. Через територію останньої Туреччина тепер вільно могла контактувати зі своїми союзниками. Проти невеликої сербської армії у жовтні 1915 р. рушили німецькі, австро-угорські й болгарські війська. Росія не могла надати Сербії допомогу, а французькі й англійські частини прибули запізно: сербську армію вже було розгромлено. Її залишки на чолі з королем евакуювали на грецький острів Корфу.

На новоутвореному Балканському фронті (1917 р.) бойових дій до середини 1918 р. майже не велось.

Отже, у 1915 р. вирішальних перемог не здобула жодна з коаліцій. Проте час працював на країни Антанти, які мали потужніший промисловий потенціал і більші людські ресурси.

Німецькі солдати у протигазах, 1916 р.

2. «Верденська м’ясорубка». Брусиловський прорив. Битва на річці Соммі

Німецькі командувачі вважали, що перемогу на сході забезпечено і час братися за противників на заході. 21 лютого 1916 р. німецькі війська на ділянці фронту завширшки 40 км перейшли у наступ. Йому передувала нищівна артилерійська підготовка. Сталева злива трощила все. Небаченої сили удар спрямовувався проти фортеці Верден. Добре укріплена, вона становила осердя оборони французів. Німецьке командування вважало, що страх втрати цієї ключової позиції змусить французів кинути сюди всі свої сили, які армія кайзера «перемеле, яку м’ясорубці». Але щоразу, коли вона піднімалася в атаку, то наражалася на кинджальний вогонь. За кілька місяців кровопролитних боїв німці спромоглися заглибитися в оборону французів лише на 7 км. Прорвати фронт чи бодай оволодіти Верденом вони не зуміли.

Франція очікувала на допомогу від Росії та Англії. І справді, 4 червня російські армії під командуванням генерала Брусилова прорвали відразу у чотирьох місцях австро-німецький фронт. Успіх у наступі був досягнутий завдяки новій тактиці: росіяни завдавали удару не в одному місці, як робилося раніше, а відразу у декількох, що не давало можливості противнику маневрувати. їм вдалося зайняти більшу частину Галичини й Буковину, досягли Закарпаття. Німецьке командування спішно знімало війська на заході й перекидало їх на схід. Успіх росіян підштовхнув до вступу у війну на боці Антанти Румунію 16 серпня 1916 р. Проте її армію розгромили ворожі війська, а саму країну окупували. Росіянам довелося рятувати нового союзника, що подовжило їх фронт ще на 500 км (на сході поряд із Західним і Південно-Західним утворився ще й Румунський фронт).

1 липня 1916 р. французькі та англійські війська почали наступ на річці Соммі. Крім піхоти, на прорив уперше кинули танки. Успіх танкової атаки був вражаючим: англо-французькі війська заглибилися в оборону противника на 5 км, з мінімальними втратами.

Підсумки воєнних кампаній 1916 р. на Заході виявилися приголомшливими. Під Верденом загинуло до 1 млн німецьких і французьких солдатів та офіцерів. На річці Соммі обидві сторони втратили понад 1300 тис. вояків.

Такі страшенні жертви так і не визначили переможця. Війна виснажувала противників, вимагаючи мобілізації останніх людських, матеріальних і продовольчих ресурсів.

Британський танк

3. Війна на морі. Підводна війна

Напередодні війни Німеччина приділяла значну увагу створенню величезного надводного флоту, який би зміг завдати поразки головній морській державі — Англії. Проте з початком війни Німеччина не могла протидіяти морській блокаді країн Антанти. Дії її флоту обмежувалися лише Балтійським морем, а австро-угорського — Адріатичним. Тільки незначні сили німецького флоту, що опинилися з початком війни на просторах Світового океану, завдали деяких турбот союзникам. Так, у Чорному морі під турецьким прапором німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау» обстрілювали Одесу, Севастополь, Новоросійськ і Феодосію. В Атлантичному і Тихому океанах діяли німецькі рейдери, що прагнули порушити морські перевезення країн Антанти. Однак на кінець 1914 р., після розгрому німецької ескадри в Південній Атлантиці біля Фолклендських островів, держави Троїстого союзу опинилися в остаточній морській блокаді. Потерпаючи від останньої, вони шукали ефективних засобів протидії. Порятунок убачався в широкому застосуванні підводних човнів і розгортанні підводної війни.

У лютому 1915 р. Німеччина оголосила всі води, які омивають Велику Британію, зоною бойових дій і спрямувала туди свої підводні човни. Так, 7 травня об’єктом атаки став англійський пасажирський лайнер «Лузитанія». З 1198 людей, що перебували на борту, 124 мали американське громадянство.

В подальшому не бажаючи конфліктувати зі США, Німеччина призупинила підводну війну.

У травні-червні 1916 р. в Північному морі біля берегів Ютландії (Данія) відбулася найбільша в історії морська битва.

Німецька ескадра спробувала розсікти британський флот, аби розбити його по частинах, одначе сама мало не опинилася відрізаною від своїх же баз. Німецький флот поспішно залишив бій. Під час баталії англійці втратили 14 кораблів, німці— 11.

Повернувшись до баз, німецький флот у відкритому морі більше не з’являвся.

У Німеччині знов активізувалися прихильники необмеженої підводної війни. «Ми будемо топити навіть тріску, якщо вона попливе в Англію», — підтримав їх кайзер. На дно було відправлено більше 2000 суден. Агресивність Німеччини обурювала світову громадськість. Загибель американських кораблів, а особливо американських громадян дедалі більше налаштовувало громадськість країни проти Німеччини.

Британський флот біля Ютландії, 1916 р.

4. Виснаження воюючих країн

Затягування війни дало зрозуміти, що перемога визначається не стільки фронтом, скільки тилом. Вже у 1915 р. всі зіткнулися з труднощами постачання армії. Найбільший дефіцит озброєння, через слабкість її економіки, відчувала Росія. Щоб розширити масштаби військового виробництва, почалася перебудова всього національного господарства. Держава визначала обсяги необхідного виробництва, розміщувала замовлення, забезпечувала сировиною та робочою силою. Вводилася трудова повинність, яка давала можливість зменшити дефіцит робочих рук. Оскільки військове виробництво зростало за рахунок мирного, виник дефіцит споживчих товарів, який примусив вводити регулювання цін, нормування споживання. Мобілізація шкодила сільському господарству. В усіх воюючих країнах, крім Англії, виробництво продовольчих товарів скоротилося, а це призвело до введення карткової системи розподілу. У Німеччині, яка традиційно ввозила продукти харчування, через блокаду склалося дуже скрутне становище.

Відтак рівень життя більшості населення воюючих країн знизився. У Німеччині до 1917 р. наповнення продуктових карток навіть не задовольняло фізіологічних потреб — почався голод (зима 1916/1917 рр.). Тяжка повсякденна праця, перебування в чергах, голод і холод стали долею мільйонів людей. У прифронтовій смузі постійними небезпечними супутниками життя цивільного населення стали артилерійські обстріли з далекобійних гармат. Почалося використання авіації для бомбардування цивільних об’єктів у тилу. Під час бойових дій населення потрапляло під окупацію армій противника. Воно відчуло на собі реквізиції, контрибуції, страти. Особливо жорстоким був окупаційний режим німецьких військ.

Документи розповідають

Англійський історик Барбара Такман про політику Німеччини на окупованих територіях

Як тільки німецькі війська входили в місто, його стіни починали біліти заздалегідь надрукованими оголошеннями: Покарання для цивільних осіб, що стріляють в солдатів, — смерть. Будь-хто, якщо підійде ближче ніж на 200 метрів до аероплана чи повітряної кулі, буде розстріляний на місці. Власники будинків, в яких знайдуть сховану зброю, будуть розстріляні. Всі, хто переховує у себе солдатів, будуть відправлені на постійні каторжні роботи в Німеччину. Села, в яких скоєні ворожі акти, будуть спалені. Якщо ворожі акти стануться на дорозі між двома селами, до мешканців обох сіл будуть застосовані ті ж самі заходи.

1. З якою метою проводилась така окупаційна політика? 2. Який характер мала Перша світова війна? Як це відображає документ?

5. Антивоєнні виступи

Запитання та завдання

1. Як розвивались події на Східному фронті в 1915 р.? Чим була зумовлена поразка російських військ? 2. Охарактеризуйте битви під Верденом і на Соммі 1916 р. Яке вони мали значення для подальшого перебігу війни? 3. Що дозволило російським військам під командуванням генерала Брусилова здійснити успішну операцію проти австро-німецьких військ? 4. Розкрийте взаємозв’язок між перебігом воєнних дій на різних фронтах у 1915-1916 рр. 5. Як розгорталися події на морському театрі бойових дій? Охарактеризуйте Ютландський бій. 6. Зробіть підсумок бойових дій в 1915-1916 рр.

Запам’ятайте дати:

Квітень-грудень 1915 р. — Дарданелльська операція військ Антанти.

22 квітня 1915 р. — перше застосування хімічної зброї під містом Іпр.

Травень 1915 р. — початок німецько-австрійського наступу на Східному фронті.

Осінь 1915 р. — поразка Сербії.

Лютий-грудень 1916 р. — битва під Верденом.

Травень-червень 1916 р. — Ютландський морський бій.

Літо 1916 р. — Брусиловський прорив.

Червень-листопад 1916 р. — битва на річці Соммі.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно