Матеріал до практичного заняття «Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів»

І. Японія

• Які обставини, на думку істориків, зумовили зростання впливу військових? Які додаткові аргументи Ви можете навести на основі матеріалу § 15.

«Післявоєнний пацифізм1 у Японії проявлявся по-різному. У січні 1920 р. імператор Тайсьо видав указ про відновлення миру... Потім Японія, США та Британія домовилися на Вашингтонській конференції про скорочення військово-морських сил... Але після інциденту 26 лютого 1936 р. та невдалої дестабілізуючої спроби перевороту вся надія на повернення до "нормального курсу конституційного уряду” була втрачена. ...Після Першої світової війни Японія відмовилася дотримуватися тогочасного міжнародного порядку».

Ріота Мураї, японський ісюрик(The Rise and Fall of Taisho Democracy: Party Politics in Early-Twentieth-Century Japan — http://www.nippon.com/en/in-depth/a03302/)

«Військові були майже безконтрольні, з опозицією не рахувалися. ...Імператор не перешкоджав загарбницьким планам військових. Насправді військові взяли його під свій контроль нібито для захисту від "злих радників”, чий світогляд був занадто західним і ліберальним. ...На початку й особливо в середині 1930-х років було багато вбивств і навіть спроб перевороту».

Кеннет Геншал, британський історик (Kenneth G. Henshall. A History of Japan. From Stone Age to Superpower. — New York: St. Martin’s Press, 1999. - P. 110)

II. Китай

• Що, на Вашу думку, поєднує ці фотографії? Чи є серед них постановочні? Якщо є, то які саме? Як ви це визначили? Якою постає на фотографіях громадянська війна?

Бійці китайської комуністичної армії Мао Цзедуна. Фото. 1935 р.

Бійці китайської національної армії Чан Кайши. Фото. 1934 р.

1 Пацифізм (від латин. pacificus — миротворчий) — світогляд і суспільно-політичний рух, який пропагує мир і засуджує будь-які війни й підготовку до них.

• Прочитайте висловлювання М. Лінча й розгляньте фотографію. У чому полягає невідповідність між ними? Чим Ви можете її пояснити? Якими історичними подіями?

Мао Цзедун (ліворуч) і Чан Кайши (праворуч) погодилися співпрацювати заради перемоги над японцями. Фото. 1936 р.

«У певному сенсі громадянська війна в Китаї не закінчилася; жодного офіційного мирного договору чи угоди ніколи не існувало. Дві китайські держави... — КНР і Тайвань — пішли різними шляхами... але кожна з них і досі стверджує, що саме вона є законним урядом усього Китаю».

Майкл Лінч, англійський історик (Michael Lynch. The Chinese Civil War 1945-49. — Osprey Publishing, 2010. — http://alphahistory.com/chineserevolution/chinese-civil-war/)

III. Індія

• Які ідеї й чесноти М. К. Ганді привабили М. Л. Кінга?

«Те інтелектуальне та моральне задоволення, якого я не отримав від... революційних методів Маркса й Леніна, від теорії суспільного договору Гоббса, від оптимістичного заклику Руссо "назад до природи”, від філософії надлюдини Ніцше, я знайшов у філософії ненасильницького опору Ганді. У мене з’явилося відчуття, що це був єдиний моральний та насправді справедливий метод, доступний пригнобленим у їхній боротьбі за свободу».

Мартін Лютер Кінг, американський борець за громадянські права в 1960-х роках XX ст. (King М. L. Stride Toward Freedom. — N. У., 1958. - Р. 97)

• Проаналізуйте уривок з історичного джерела й визначте: а) які права народу вважали основними; б) якою має бути реакція народу на антинародну політику уряду; в) які способи боротьби вважали найбільш прийнятними.

«Англійський уряд в Індії не тільки позбавив індійський народ свободи, а й заснував свою політику на експлуатації мас; він підірвав економічне, політичне, культурне й духовне життя Індії.

...Ми переконані, що варто нам тільки припинити... сплату податків, не вдаючись до насильства... і цей нелюдський режим буде приречений».

З «Клятви в День незалежності», 26 січня 1930 р. (http://www.indiaofthepast.org/contribute-memories/read-contributions/major-events-pre-1950/283-purna-swaraj-the-demand-for-full-independence-26-january-19

IV. Туреччина

• Охарактеризуйте цілі й способи модернізації Туреччини за часів Кемаля Ататюрка за висловлюванням М. Акіоля та матеріалом § 16.

«Вестернізація, незважаючи на свої переваги, не була ні демократичною, ні ліберальною. Адже Захід... наприкінці 1920-х і впродовж 1930-х років не був осередком ліберальної демократії; це була золота епоха авторитаризму...

Система була заснована на культі особистості... асиміляціоністському націоналізмі... і домінуючій ролі уряду в економіці».

Мустафа Акіоль, журналіст (Mustafa Akyok. Turkey after Ataturk / Newsweek. — 2010. — November 3)

V. Латинська Америка

• Чи згодні Ви з твердженням, що авторитаризм був більш характерний для латиноамериканських держав, ніж для країн на інших континентах? Відповідь обґрунтуйте. Наведіть приклади.

«Майже кожна країна в регіоні... перебувала під владою авторитарних режимів. Попередні авторитарні режими були ліберальними й консервативними із середини 1800-х років і популістськими — з 1930-х років. ...Спрямування нового авторитаризму, або... бюрократичного авторитаризму, було предметом захоплення й інтересу для багатьох провідників латиноамериканської політики. Генерали, які приходили до влади під гаслами бюрократичного авторитаризму, стверджували, що... завдяки бюрократичному авторитаризму регіон був урятований від повного економічного й соціального колапсу».

Фіделіс Магалхаєс, тиморський історик (Magalhaes Fidelis M.L 2014. Bureaucratic Authoritarianism in Latin America: Re-assessing military’s salvation narrative. — Accessed, 2016. — May 22)

• Розгляньте плакат часів військового протистояння між президентом Бразилії Ж. Варгасом та опозиційними силами в штаті Сан-Паулу.

• Як Ви вважаєте, кому симпатизує автор плаката? На основі яких ознак чи деталей плаката Ви дійшли свого висновку?

• Наскільки звичними для багатьох країн Латинської Америки були військові перевороти й авторитарні режими в міжвоєнний період? Наведіть приклади.

Бразильський політичний плакат. 1932 р.

(Зображено прапор Сан-Паулу та традиційну фігуру Сан-Паулу, що тримає мініатюрного Ж. Варгаса).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно