§ 21. Японія

1. НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ДЛЯ ЯПОНІЇ

Використання сприятливої воєнно-політичної обстановки. Японія брала участь у Першій світовій війні на боці країн Антанти, хоча її роль у ній була номінальною. У роки війни Японії вдалося потіснити своїх конкурентів на світовому ринку. З 1915 по 1918 рр. експорт Японії в Європу виріс на 60%, в Азію на 125%, у Південну Америку — на 629% і в Африку — на 1002%. Золотий запас у роки війни збільшився в 6 разів.

Погіршення економічного становища. З закінченням війни економічне становище Японії різко погіршилося. Ті вигідні позиції на зовнішніх ринках, які Японія займала у воєнний час, вона втратила, оскільки європейські країни знову почали вивозити свої товари на ці ринки, витісняючи японські. Подорожчали предмети першої необхідності і насамперед рис — основний продукт харчування японців.

«Рисові бунти». У серпні 1918 р. в Японії спалахнули масові народні заворушення, які отримали назву «рисових бунтів». Загальна кількість їхніх учасників досягла 10 млн. чоловік. У Кіото, Кобе, Токіо й інших містах робітники і міська біднота громили і спалювали рисові склади торговців, що відмовлялися продавати рис за зниженою ціною, руйнували поліцейські дільниці. Бунти продовжувалися понад місяць. Влада жорстоко придушила заворушення.

В економіці країни як і раніше провідне місце належало великим промисловим об’єднанням (дзайбацу), особливо концернам «Міцуі», «Міцубісі», «Сумімото», «Ясуда». Навіть при несприятливій післявоєнній економічній кон’юнктурі вони прагнули нарощувати обсяги виробництва.

Економічна криза 1920—1921 рр. В Японії криза проявлялася особливо гостро в силу її залежності від зовнішнього ринку. За роки кризи японський експорт зменшився на 40%, імпорт — на 30%, рівень виробництва промислової продукції — на 20%.

Становище в країні ускладнив сильний землетрус, який відбувся 1 вересня 1923 р. Найбільше постраждав район Токіо — Йокогама. Загинуло 140 тис. чоловік, матеріальні втрати оцінювалися в 5 млрд. ієн.

Збирання рису у Японії

Наслідки землетрусу у Йокогамі

2. ЗАГОСТРЕННЯ ВІДНОСИН ІЗ США І ВЕЛИКОЮ БРИТАНІЄЮ. ВАШИНГТОНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ

США були незадоволені тим, що Японія монопольно контролювали Китай, а США самі прагнули встановити своє панування над цією країною і над усім Далеким Сходом. Велика Британія не менше від заокеанського союзника була незадоволена зміцненням позицій Японії в Китаї. На погіршення відносин Великої Британії і Японії вплинули також зовнішньоекономічні проблеми.

Для вирішення цих суперечностей і запобігання можливій війні у Вашингтон з 12 листопада 1921 р. по 6 лютого 1922 р. була проведена міжнародна конференція за участю всіх зацікавлених сторін. Японія і Велика Британія змушені були піти на серйозні поступки США. Велика Британія в односторонньому порядку відмовилася від договору 1902 р. з Японією. Японія, разом з Великою Британією і США, за участю ще 6 держав, підписала Договір дев’яти держав.

Вашингтонська конференція формально зрівняла Японію в правах з великими державами, але позбавила її привілеїв у Китаї.

3. МЕМОРАНДУМ ТАНАКА. МІЛІТАРИЗАЦІЯ КРАЇНИ

Процес модернізації Японії проходив у формі мілітаризації країни. Майже всі уряди Японії в міжвоєнний період очолювали військові — адмірали і генерали.

Фінансовий крах великих банків у 1927 р. прискорив урядову кризу. До влади прийшов кабінет партії Сейюкай на чолі з генералом Танака.

У липні 1927 р. генерал Танака направив імператору меморандум, у якому передбачався стратегічний курс встановлення світового панування Японії шляхом здійснення воєнної агресії.

Початком здійснення цього плану повинен був послужити напад Японії на Китай, потім передбачалося загарбання Індії, Малої Азії, Близького Сходу, Центральної і Південно-Східної Азії. Меморандум передбачав необхідність «схрестити мечі» з Росією. Оголошувалась також неминуча війна із США через зіткнення інтересів обох держав у Китаї.

У 1928 р. Танака послав війська в китайську провінцію Шаньдун. Вони вчинили різню мирного населення в Цзінані — головному місті провінції.

Рішуча відсіч китайського народу і протест світової громадськості змусили Японію вивести свої війська. Провал агресивної політики уряду Танака і загострення внутрішньополітичної боротьби в липні 1929 р. змусили главу уряду піти у відставку.

В умовах економічної кризи, яка спалахнула в країні у 1929—1933 рр., значно активізувалися прихильники мілітаризації. Збільшувалася чисельність особового складу, удосконалювалося озброєння, організаційна структура військ, оперативна підготовка, посилилася ідеологічна обробка військовослужбовців. У 1930—1935 рр. збройні сили Японії збільшилися з 250 до 400 тис. чоловік, у тому числі військово-морський флот — з 75 до 100 тис. чоловік.

У Японії посилювався вплив шовіністичних організацій, що виникли ще в XIX ст. Вони були засновані на расистських ідеях паназіатизму, їхнє головне гасло було «Азія для азіатів», що насправді означало прагнення панування Японії в Азії.

По всій країні демонстрували фільм, що пропагував особливу роль Японії в Азії. На екрані з’являлася політична карта світу, у центрі її знаходилася Японія, а до цього «центру нового порядку» прилягали Сибір, Китай, Індія і країни Південних морів. У військовослужбовців виховувалися безмежна відданість імператору і беззаперечне підпорядкування тим, хто обіймає вищу посаду. Смерть за імператора вважалася проявом найвищого патріотизму.

Роль армії і військових у житті японського суспільства неухильно зростала.

Згадайте визначення поняття «мілітаризація».

Меморандум (від лат. memorandum — те, про що варто пам’ятати) — дипломатичний або державний документ, в якому викладено фактичний, документальний чи юридичний аспект якого-небудь питання.

Свідчать документи. З меморандуму Танака Гіїті (25 липня 1927 р.)

Якщо ми в майбутньому хочемо захопити у свої руки контроль над Китаєм, ми повинні знищити Сполучені Штати. Але для того, щоб завоювати Китай, ми повинні спочатку завоювати Маньчжурію і Монголію. Для того, щоб завоювати світ, ми повинні спочатку завоювати Китай. Для того, щоб завоювати справжні права в Маньчжурії і Монголії, ми повинні використовувати цей район як базу проникнення в Китай під приводом розвитку нашої торгівлі. Опанувавши всіма ресурсами Китаю, ми перейдемо до завоювання Індії, країн Південних морів і, нарешті, Європи.

Чому Танака надавав вирішальну роль Китаю в прагненні Японії завоювати увесь світ?

Генерал Танака

Згадайте визначення поняття «шовінізм». У чому полягає небезпека поширення шовінізму в суспільстві?

4. ВТОРГНЕННЯ ЯПОНСЬКИХ ВІЙСЬК У ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ КИТАЙ

Японія не бажала примиритися з тим, що найважливіші позиції в Китаї, який вона розраховувала перетворити на свою колонію, переходили до рук американців. Влітку 1931 р. Японія завершила підготовчі заходи до нападу на Маньчжурію. Обраний момент здавався дуже вигідним. Західні суперники Японії залишили без уваги китайську проблему у зв’язку із світовою економічною кризою. А в самому Китаї йшла Громадянська війна.

18 вересня 1931 р. японські війська почали вторгнення в Північно-Східний Китай. Протягом п’яти днів Японія захопила всі важливі населені пункти провінцій Гірін і Ляонін. Далі японські війська захопили Харбін, а на лютий 1932 р. вони підпорядкували своєму контролю весь Північно-Східний Китай.

18 лютого 1932 р. на території Маньчжурії була проголошена «незалежна республіка» Маньчжоу-Го, яка була під японським контролем. Новій державі намагалися надати законний характер завдяки проголошенню останнього представника маньчжурської династії Пу І главою Маньчжоу-Го.

28 березня 1932 р. японці вчинили напад на місто Шанхай. Але міжнародні протести й опір китайських військ не дозволили японцям захопити це місто.

Ліга Націй засудила японську агресію, але була неспроможна примусити Японію вивести війська з Маньчжурії. У 1933 р. Японія заявила про свій вихід з Ліги Націй.

Японські танки вступають до китайського міста. 1931 р.

Японські війська у Тяньцзині

5. НАПАД ЯПОНІЇ НА КИТАЙ У 1937 р.

У жовтні 1935 р. командувач японських військ у Північно-Східному Китаї генерал Тада виступив з меморандумом, у якому заявив, що на Японію покладена «історична місія» звільнення народів Сходу від білої раси».

«Китай, — заявив генерал, — повинен визнати, що єдиним реальним вирішенням усіх його проблем було б співробітництво з Японією».

У жовтні 1935 р. Японія проголосила свою політику стосовно Китаю:

• союз Китаю з Японією для придушення комунізму в Азії;

• відхід Китаю від співробітництва з «варварами» (тобто з усіма народами, крім японців);

• встановлення економічного співробітництва між Японією, Маньчжоу-Го і Китаєм.

Для посилення своїх позицій на міжнародній арені Японія в листопаді 1936 р. підписала Антикомінтернівський пакт із Німеччиною.

7 липня 1937 р. Японія почала широкомасштабну війну з Китаєм. Правлячі кола Японії розраховували на те, що військово-технічна відсталість Китаю, слабкість його центрального уряду забезпечать перемогу через 2-3 місяці. Однак війна в Китаї набула затяжного і масштабного характеру і тривала фактично до 1945 р.

Японські війська вели одночасні наступи в Північному і Центральному Китаї, зосередивши тут близько 500 тис. солдатів і офіцерів, 1200 літаків, 1000 танків, понад 1500 гармат. їм вдалося захопити найбільші міста Китаю — Тяньцзінь, Нанкін, Шанхай, заволодіти найважливішими залізничними комунікаціями Китаю.

Неоголошена війна, яку японці іменували «китайським інцидентом», велася з безмежною жорстокістю.

6. ОСОБЛИВОСТІ АВТОРИТАРНО-МОНАРХІЧНОГО РЕЖИМУ В ЯПОНІЇ

Мілітаризація, зовнішня агресія в 30-ті рр. підштовхували країну до тоталітаризму. В Японії цей процес набув своєрідної форми авторитарно-монархічного режиму і військово-регульованої економіки.

Авторитарні риси у внутрішній політиці, жорстке придушення опозиції, обмеження прав і свобод були характерними для Японії і на початку XX ст. Однак в умовах широкомасштабної війни за панування в Азії. Правлячі кола країни проголосили політику створення «нової політичної й економічної структури», що передбачало встановлення жорсткого політичного контролю військово-державної бюрократії над суспільством. У країні були розпущені всі політичні партії. В Японії з’явилася могутня ідеологічна реакційно-шовіністична організація — «Асоціація допомоги трону». У 1938 р. був виданий закон «Про загальну мобілізацію нації». Метою Японії проголошувалося «створення Великої східно-азіатської сфери спільного процвітання».

«Нова економічна структура» означала встановлення військово-державного контролю над економікою країни. Як контрольні державні органи засновувалися асоціації виробників у різних галузях господарства.

Державно-бюрократичне регулювання здійснювалося за допомогою тих же механізмів (бюджет, податки, тарифи, замовлення, субсидії, адміністративні і непрямі методи регулювання та ін.), характерні і для європейських країн того часу, у тому числі і для тоталітарних режимів.

Тоталітарний режим підштовхував країну до агресивної зовнішньої політики, воєнних авантюр, зближував Японію з Німеччиною й Італією в їхньому спільному прагненні встановити своє панування над світом.

ЗНАЮ МИНУЛЕ - ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ - ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ: ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. З якими країнами Японія вела боротьбу за гегемонію в Китаї?

2. Яка подія, що на довгі роки вплинула на долі китайського і японського народів, відбулась у липні 1937 р?

3. Чому в Японії після війни виникли «рисові бунти»?

4. Визначте основні риси розвитку японської економіки в післявоєнний період.

5. Визначте основні принципи політики Японії стосовно Китаю. Що мала на меті Японія в цій країні?

6. Розкрийте зміст та основні ідеї меморандуму Танака.

7. Поясніть значення поняття «меморандум».

II. Обговоріть у групі

1. З чим було пов’язане загострення відносин Японії з Великою Британією і США в післявоєнний період?

2. Чому агресивним військовим колам не вдалося захопити владу в країні в 30-ті рр.?

III. Мислю творчо й самостійно

1. Які чинники були в основі агресивної зовнішньої політики Японії?

2. У чому полягала схожість і відмінність тоталітарного режиму в Японії з тоталітарними режимами в Італії та Німеччині?

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

1927 р. Обнародувано меморандум генерала Танака

1931 р. Початок вторгнення Японії в Північно-Східний Китай

1937 р. Початок широкомасштабної війни Японії проти Китаю

скачать dle 11.0фильмы бесплатно