§ 34. Світ після Другої світової війни

1. Коли завершилася Друга світова війна? 2. Якими були основні рішення Ялтинської (Кримської) і Потсдамської конференцій?

1. Наслідки війни. Після радісних днів святкування перемоги у війні перед світом постала жахлива картина її наслідків. Було зруйновано тисячі міст, десятки тисяч сіл, підприємств, повністю розладнано транспортну систему, виведено з ладу велику кількість залізничних та автомобільних магістралей. У всіх країнах, що постраждали від війни, гостро постала житлова проблема. Фактично розпалася система торгівлі.

Війна завдала величезної шкоди сільському господарству. Мільйони мін, непідірваних боєприпасів, покинутої військової техніки заважали обробітку земель. Унаслідок постійних військових реквізицій та воєнних дій у зоні боїв зменшилися запаси зерна, поголів’я худоби й птиці. Різко загострилася продовольча проблема.

Серед учасників війни тільки одна країна — США — зміцнила свій економічний потенціал, значно збільшила промислове виробництво (порівняно з 1937 р. — на 14%), хоча значною мірою це відбувалося за рахунок виробництва військової продукції. У 1948 р. на США припадало більше половини промислового виробництва капіталістичного світу, а в 1949 р. вони володіли 2/3 світових державних золотих запасів. У 1946—1949 рр. США вдвічі більше продавали товарів за кордон, ніж увозили.

Зовсім іншою була ситуація в тих країнах, на території яких відбувалися воєнні дії. Англія уникла вторгнення, але зазнала руйнівних бомбардувань. їй вдалося зберегти потенціал своїх промислових центрів, але фактично вона залишилася без золотого запасу, який перейшов до США як розрахунки за озброєння. У занепаді перебувала промисловість Франції, Італії, Японії.

У катастрофічному становищі опинилася Німеччина: були вщент зруйновані міста, не працювала промисловість. До цього додалися значні людські втрати, мільйони біженців і переселенців, моральне пригнічення населення. Крім того, Німеччина була зобов’язана відшкодувати союзним державам їхні військові витрати за репараціями, у тому числі у вигляді промислового обладнання, наукових розробок, технологій тощо.

Повернення. Художник Володимир Костецький, 1947 р.

У державах, які або не брали участі у війні, або на території яких не відбувалися бої, промисловість вціліла. Однак і вони потерпали через розпад міжнародної торгівлі, повсюдне скорочення торговельного флоту, нестачу сировини. Переможне завершення війни країнами антигітлерівської коаліції виявило суперечності між СРСР та країнами Заходу. Зрештою світ почав втягуватися у вир нової війни — цього разу «холодної».

2. Створення Організації Об'єднаних Націй (ООН). Під час Другої світової війни постало питання про утворення міжнародної організації, яка б перебрала на себе функції Ліги Націй.

Восени 1944 р. на конференції у Вашингтоні представники СРСР, США, Англії та Китаю підготували пропозицію про створення Організації Об'єднаних Націй (ООН) та обговорили основні положення її Статуту.

Конференція в Сан-Франциско проходила 25 квітня — 26 червня 1945 р. Її учасниками стали всі держави, які оголосили війну Німеччині та Японії до 1 березня 1945 р. Право стати членами ООН отримали Українська РСР і Білоруська РСР. У роботі конференції взяли участь близько 300 делегатів із 46 країн світу.

У прийнятому на конференції Статуті ООН зазначалося, що метою нової організації є підтримання міжнародного миру й безпеки колективними заходами, розвиток дружніх відносин між країнами, здійснення міжнародного співробітництва під час вирішення проблем економічного, соціального та гуманітарного характеру. Офіційною датою створення ООН вважається 24 жовтня 1945 р., коли було затверджено Статут ООН.

Під егідою ООН було створено різні спеціалізовані організації: ЮНЕСКО (ООН із питань освіти, науки і культури), ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), МОП (Міжнародна організація праці), ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація), ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН) тощо.

У 1948 р. ООН прийняла Декларацію прав людини та Пакт про громадянські й політичні права. У документах містився заклик до всіх країн дотримуватися у своїй політиці пріоритету інтересів особи над класовими та національними.

3. Нюрнберзький та Токійський судові процеси. За рішенням Потсдамської конференції був створений Міжнародний військовий трибунал, який мав засудити воєнних злочинців та їхні злочини.

Із 20 листопада 1945 до 1 жовтня 1946 р. тривав Нюрнберзький судовий процес над групою головних німецьких воєнних злочинців. Міжнародний військовий трибунал визнав підсудних винними у здійсненні підготовки й веденні агресивних війн, у порушенні міжнародних договорів та угод, у здійсненні спланованих воєнних злочинів, що проводилися з особливою жорстокістю, у злочинах проти людства (знищення народів за расовими та національними ознаками). Г. Герінгу, Й. фон Ріббентропу, В. Кейтелю, Е. Кальтенбруннеру, А. Розенбергу, Г. Франку та іншим злочинцям (загалом 12 осіб) було винесено смертний вирок, деяких (Р. Гесс, В. Функ) засуджено до довічного ув’язнення. Трибунал оголосив злочинним керівний склад нацистської партії, СС, СД, гестапо.

Обвинувачені на лаві підсудних під час Нюрнберзького процесу (зліва направо: Герман Герінг, Рудольф Гесс, Йоахім фон Ріббентроп, Вільгельм Кейтель). 1946 р.

У Німеччині в перші післявоєнні роки відбулося 2 млн процесів над воєнними і нацистськими злочинцями.

Такі самі процеси охопили і всі країни Європи, особливо Францію, Бельгію, Нідерланди, Норвегію, Югославію, Польщу. В Україні також пройшли судові процеси над нацистами та їхніми пособниками, що здійснили злочини на території УРСР. Найбільшим із них був Київський процес.

Із 3 травня 1946 до 12 листопада 1948 р. проходив Токійський судовий процес над головними японськими воєнними злочинцями. За участь у підготовці та розв’язанні агресивної війни, здійснення масового знищення мирного населення в окупованих країнах і полонених та інші злочини семи злочинцям було винесено смертний вирок, 16 осіб отримали довічне ув’язнення.

4. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини. Для підготовки мирних угод із Німеччиною, Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Фінляндією було створено Раду міністрів закордонних справ. Для узгодження питань, пов’язаних із мирними договорами, у Парижі відбулася мирна конференція за участю 21 держави (29 липня — 15 жовтня 1946 р.).

Після завершення роботи конференції на засіданнях Ради міністрів закордонних справ найбільш гострі проблеми мирних договорів були вирішені шляхом взаємних поступок і компромісів. 10 лютого 1947 р. у Парижі було укладено мирні договори з Італією, Фінляндією, Болгарією, Угорщиною та Румунією. їхні умови передбачали переважно повернення до довоєнних кордонів, проведення демілітаризації, денацифікації, демократизації, декартелізації. Італія відмовлялася від усіх своїх колоній, мала знищити військові укріплення на кордонах й обмежити загальну кількість збройних сил. Місто Трієст із прилеглими землями перетворювалося на вільну територію Трієст.

Мирні договори з Німеччиною та Японією на той час не були розроблені, тож їх розгляд відкладали. Мирний договір із Японією датовано 1951 р., а з Німеччиною питання остаточно було вирішено в 1990 р.

Італія мала сплатити СРСР репарації в розмірі 100 млн доларів. Фінляндія зобов'язувалася передати СРСР на півночі область Петсамо (Печенга), а також в оренду на 50 років військово-морську базу Порккала-Удд у Фінській затоці. Румунія, Фінляндія мусили сплатити СРСР по 300 млн доларів репарацій у вигляді поставок товарів, Угорщина — 200 млн доларів. Передбачалося виведення окупаційних військ із території цих держав, крім Угорщини та Румунії, де залишалися радянські війська.

Тимчасово в Німеччині, Австрії, Японії, Кореї вводилися окупаційні режими країн-переможниць. Так, Німеччина, Австрія, міста Берлін і Відень були поділені на чотири окупаційні зони Англії, США, СРСР та Франції. Метою окупації Німеччини проголошувалися відродження єдиної країни, яка не становитиме загрози війни, ліквідація небезпечних для збереження миру державних, політичних і військових структур. Проте реалізувати цю мету в післявоєнні роки не вдалося. «Холодна війна» призвела до утворення в 1949 р. двох німецьких держав: Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) та Німецької Демократичної Республіки (НДР).

Окупація Японії здійснювалася з метою створення таких політичних та економічних структур, які б забезпечували розвиток країни демократичним шляхом і перетворили Японію на країну, що не становить загрози війни.

Запитання і завдання

1. Яку дату вважають днем заснування ООН? Назвіть керівні органи цієї організації. 2. У чому звинувачував воєнних злочинців Міжнародний військовий трибунал? 3. Коли відбулася Паризька мирна конференція? 4. У якому році було підписано «Мирні договори із союзниками Німеччини»?

5. Із якої метою було створено ООН? Якими принципами керується у своїй діяльності ця організація? 6. Із якою метою було проведено Нюрнберзький і Токійський судові процеси? Які їхні підсумки?

7. Визначте загальні підсумки Другої світової війни. Викладіть їх у вигляді тез.

8. Складіть есе за питанням: «Чому участь в антигітлерівській коаліції не переросла в післявоєнне співробітництво учасників?».

Практичне заняття

Праведники народів світу: подвиг в ім'я людини

Завдання для узагальнення знань та підготовки до тематичного контролю за розділом VII «Друга світова війна»

скачать dle 11.0фильмы бесплатно