Войти
Закрыть

Виклики міжвоєнного часу

10 Клас

У період між двома світовими війнами європейські країни пережили два хвилеподібні періоди. Спочатку в «шалені двадцяті» відбувалося стрімке економічне зростання, зумовлене вільною конкуренцією та невтручанням держави в економічне життя. Та невдовзі пасивна роль держави перестала бути перевагою. Наслідком такої пасивності стала світова економічна криза. «Велика депресія» змусила державу повернутися до активного регулювання економіки. Вона стала важливим чинником стабільності й прогресу. У більшості держав проводилася політика протекціонізму: надання субсидій, кредитів з державного бюджету, регулювання податків. Економісти дійшли висновку, що саме в період кризи стрімко зростає роль держави в регулюванні економіки. До того ж економічне піднесення в тоталітарних Радянському Союзі, Німеччині та Італії стимулювало поширення ідей планового ведення господарства. Значний вплив на розвиток економічної думки в 1930-х роках справив англійський економіст Джон Мейнард Кейнс. Він уважав, що в умовах періодичних злетів і провалів, дедалі глибших і триваліших криз держава повинна брати на себе відповідальність не тільки за рівень виробництва, а й за платоспроможність населення....
0 Переглянути

Радянський Союз

10 Клас

Володимир Ленін (Ульянов) (1870-1924) — ідеолог комунізму, засновник комуністичної партії в Росії. Перший голова Ради народних комісарів (уряду) більшовицької Росії (1917-1924), засновник Комуністичного Інтернаціоналу (1919), засновник і перший керівник Радянського Союзу. Внутрішня політика більшовиків упродовж 1917-1920 рр. — «воєнний комунізм» — полягала в одержавленні економіки, націоналізації банків, знищенні приватної власності, заміні грошових відносин картковою системою (розподіл товарів і продуктів за спеціальними картками). Також вводили трудову повинність за принципом «хто не працює, той не їсть»; створювали «трудові армії», у яких праця була безоплатною, а також табори примусової праці; запроваджували комуністичні «суботники». У селах націоналізовували землю, створювали комуни. Було заборонено приватну хлібну торгівлю. Озброєні «продовольчі загони» брутально відбирали в селян «надлишки» продуктів. У період «воєнного комунізму» у 1921 р. на одну людину виробляли 1 м тканини за рік; на одне селянське господарство припадало 100 г металовиробів. Нові радянські гроші («радзнаки») стрімко знецінювалися. У країні існував «чорний ринок», через заборону грошових відносин зазнала краху і фінансова система, знизилися темпи виробництва. Жахливий голод охопив території, на яких проживало 30 млн осіб. Як наслідок, 3 млн населення померло, 2 млн дітей залишилися сиротами....
0 Переглянути

Німеччина

10 Клас

Поразка у війні посіяла в душах німців глибоке розчарування. Усі жертви, зокрема загибель понад 2 млн осіб, голод, труднощі виявилися марними. Вище військове командування та кайзер, на думку більшості німців, мали взяти на себе провину за поразку й піти у відставку. Назрівав соціальний вибух. Наприкінці жовтня 1918 р. команди німецьких військових кораблів відмовилися вийти в море та вступити в бій з британською армадою. Влада заарештувала понад тисячу моряків; частина флоту була передислокована до м. Кіля. Моряки висунули вимогу — звільнити заарештованих товаришів. Армійські підрозділи й поліція були роззброєні повсталими моряками, і 4 листопада місто опинилося повністю під їхнім контролем. Потім моряки зайняли м. Гамбург; у багатьох місцевостях відбулися заворушення невдоволених кризою в країні. На початку листопада повстанці захопили портові міста Росток, Любек та ін. Країною стрімко поширювалася революція; у Баварії та Саксонії соціалісти проголосили республіки. Уряд утратив контроль над ситуацією. У Берліні боротьба за владу між соціал-демократами й комуністами із «Союзу Спартака» Ернста Тельмана («спартаківцями») призвела до сутичок. Лідер соціал-демократів Фрідріх Еберт і лідер соціалістів Філія Шейдеман намагалися випередити керівника комуністів Карла Лібкнехта щодо проголошення республіки. Вони заявили, що до скликання рейхстагу влада має належати Берлінській раді робітничих і солдатських депутатів....
0 Переглянути

Італія

10 Клас

Уступивши в травні 1915 р. у війну на стороні Антанти, Італія не здобула блискучих перемог, а заплатила за участь у Великій війні життям 600 тис. своїх громадян, майже 1 млн італійців було поранено. Повернувшись додому, фронтовики відчули, що держава кинула їх напризволяще. Вони почали об’єднуватися в загони «ардіті» («сміливців») — мужніх і готових на все, але політично малограмотних і навіть неписьменних людей, схильних поширювати військові порядки на цивільне суспільство й звинувачувати в усіх бідах парламент і демократію. У 1918-1920 рр. Італія переживала кризу. У країні відбулося понад 4 тис. страйків. У 1920 р. за ініціативою однієї з ліворадикальних груп розпочалося захоплення робітниками підприємств. Акції відбулися в Турині на заводах «Фіат», у Мілані, Римі, Неаполі, Венеції та інших містах. У 1920-1922 рр. зростання економіки припинилося. Заводи призупиняли роботу через нестачу вугілля й сталі та тривалі страйки. Уряд Джованні Джолітті був бездіяльний. Після страйку залізничників і поштових службовців у січні 1920 р. Італію паралізував робітничий страйк. Було замінено кількох міністрів, однак під тиском соціалістичної опозиції уряд мусив подати у відставку. Дж. Джолітті сформував новий уряд з лібералів, радикалів і соціалістів....
0 Переглянути

Франція

10 Клас

Велика війна хоч і закінчилася для країни переможно, але її наслідки для французів були тяжкими. Складною була ситуація в сільському господарстві. Якщо зернових культур у 1919 р. було зібрано більше, ніж до війни, то буряку — тільки 1/5, кормів для худоби — 2/3. У промисловості показники були ще гіршими. З іншого боку, завдяки розвиткові військової промисловості з’явилися нові підприємства, оснащені передовою на той час технікою. Війна та зумовлене нею переміщення сільського населення в міста змінили структуру не тільки французького суспільства, а й економіки країни. Якщо до війни Франція була аграрно-індустріальною країною, то після 1918 р. — індустріально-аграрною. 2. Соціально-економічний розвиток, політичне життя у Франції в 1920-1930-х роках Соціально-економічний розвиток. Як і в інших країнах, у Франції нагальною проблемою була фінансова. Під час війни уряд фінансував витрати переважно за рахунок англо-американських кредитів і внутрішніх позик, а не податків. Після війни потрібно було знайти чималі кошти на виплату пенсій інвалідам і вдовам, на відбудову економіки. Особливостями післявоєнної відбудови у Франції були: збереження великої кількості дрібних підприємств; укладення більшістю французів заощаджень у цінні папери (прибуток від яких перевищував доходи від промисловості), сімейні торговельні підприємства та ферми....
0 Переглянути

Велика Британія

10 Клас

На думку сучасників, післявоєнна Британія не здавалася країною, що пережила військовий тріумф. Через політичні, економічні та соціальні проблеми процес повернення до мирного життя виявився тривалим і болісним. Унаслідок війни традиційні британські галузі економіки (вугледобувна, металургія, суднобудування) скоротили обсяги виробництва. Піднесення спостерігалось у хімічній галузі, автомобіле-, літако- й машинобудуванні. Скоротився експорт, країна втратила традиційні ринки збуту товарів, а нових не набула. Швидкого повернення британської економіки до довоєнного рівня не відбулося. У 1919 р. в Британії страйкувало більше робітників, ніж у той же час у переможеній Німеччині. Кожний одинадцятий працездатний британець у 1921 р. був безробітним. Аби запобігти інфляції, у 1922 р. обмежили державні видатки на житлове будівництво й охорону здоров’я. Довгоочікуваний мир був настільки радісною подією, що це певний час пом’якшувало проблеми. Упродовж двох повоєнних років у Британії спостерігався справжній купівельний бум: населення надолужувало згаяне за роки війни. Загалом післявоєнне британське суспільство стало демократичнішим. Робітничий клас був потужною політичною силою, однак його чисельність зменшилася. Натомість збільшився прошарок «білих комірців», тобто службовців, чиновників, управлінців, менеджерів, інженерів тощо. Посилився вплив жіночих організацій....
0 Переглянути

Сполучені Штати Америки

10 Клас

До Великої війни США були боржником Європи, а тепер вони перетворилися на світового кредитора. Увесь світ став зоною «життєвих інтересів» США. За рівнем озброєння Америка наздогнала Німеччину, Британію та Францію, а її військово-морський флот не поступався британському. У свідомості американців утверджувалася ідея поширення американських цінностей на весь світ. Провідні європейські країни були знесилені війною та революціями, тож не могли конкурувати із США в боротьбі за світове лідерство. Однак після війни США знову повернулися до політики ізоляціонізму, бо сенат відмовився ратифікувати Версальський мирний договір і підписати статут Ліги Націй. Більшість сенаторів вважала, що США були ошукані Версальським миром і насправді заслуговують на більшу вдячність і винагороду за свій внесок у перемогу. Сенат не вірив, що країна зможе однаково успішно контролювати Європу й зону Тихого океану. Мовляв, європейські проблеми — справа Європи, а США повинні опікуватися Західною півкулею. Такий курс відповідав настроям американських виборців....
0 Переглянути

Узагальнення до розділу II «Облаштування повоєнного світу»

10 Клас

Велика війна 1914-1918 рр. по-різному закарбувалася в історичній пам’яті народів світу. У сприйнятті сучасного європейця це була певного мірою громадянська війна в межах Євросоюзу. У колективній же свідомості народів країн Центрально-Східної Європи й Середнього Сходу Велика війна — це серія національно-визвольних воєн, період утворення національних держав. Унаслідок підписання країнами-переможницями Версальського мирного договору з Німеччиною та мирних договорів з її союзниками, проведення Вашингтонської конференції порушилася рівновага сил у Європі та у світі. Світ поділився на переможців і переможених. Усі труднощі облаштування післявоєнного світу лягли на плечі переможених народів. І хоча в Статуті Ліги Націй новим принципом відносин між державами проголошували відмову від воєн, цей принцип не був реалізований на практиці. Збитки й людські втрати були настільки масштабними, що переможені не могли розраховувати на великодушність переможців. Тільки США, які виступали кредитором як переможців, так і переможених, не були зацікавлені в повному розоренні й приниженні Німеччини та її союзників. Такий підхід міг видатися лицарським, однак насправді це був холодний діловий розрахунок: нещадне приниження переможених загрожувало неповерненням ними боргів і новою війною....
0 Переглянути

Матеріал до практичного заняття «Вогнища напруження в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння»

10 Клас

• Ознайомтеся з оцінкою щодо наслідків Версальського договору відомого американського політика й дипломата. «Після війни демократична громадськість Франції та Великої Британії зажадала карального мирного договору, ігноруючи історичний досвід, який свідчить, що для забезпечення сталого порядку в Європі потрібно остаточно примирити переможців і переможених... До війни Німеччина мала спільний кордон з трьома провідними державами (Францією, Росією та Австро-Угорщиною), які стримували будь-яку територіальну експансію. Після війни їй протистояв ряд невеликих держав, створених за принципом самовизначення, але тільки частково, бо в Східній Європі й на Балканах народи настільки перемішані, що в усіх новостворених країнах проживали представники інших національностей. Це посилювало їхню стратегічну слабкість та ідеологічну вразливість... На думку англійського прем’єр-міністра Ллойд Джорджа, це був "ряд дрібних держав, населення яких досі не створювало сталої форми правління. До того ж у кожній з них проживає чимало німців, які прагнуть возз’єднання з рідною для них землею”». Генрі Кіссінджер, американський політик, дипломат і політолог (Henry Kissinger. World Order: Reflections on the Character of Nations and the Course of History. — Penguin Press, 2014) • Як Ви оцінюєте договірні зобов’язання Німеччини: чи були вони несправедливими й надмірними? Пригадайте, якими мотивами керувалися держави-переможниці, накладаючи на Німеччину суттєві обмеження....
0 Переглянути

Міжнародні договори 1921-1929 рр. Версальська система

10 Клас

Невдовзі після закінчення Першої світової війни між провідними країнами світу загострилися суперечності стосовно морських озброєнь і сфер впливу на Тихому океані й Далекому Сході. США ініціювали скликання міжнародної військово-морської конференції. У 1921 р. до Вашингтона запросили представників дев’яти країн. Велика Британія, Японія, Франція та Італія мали взяти участь у переговорах щодо скорочення військово-морських сил, а Бельгія, Китай, Нідерланди та Португалія — долучитися до обговорення ситуації на Далекому Сході. На Вашингтонській конференції були підписані три великі угоди: Договір чотирьох держав про спільний захист їхніх територіальних прав у Тихому океані (грудень 1921 р.), Договір п’яти держав про обмеження морських озброєнь і Договір дев’яти держав про Китай (лютий 1922 р.). Договір чотирьох держав (США, Велика Британія, Франція, Японія) • Країни домовились у разі виникнення кризи в Східній Азії проводити консультації, перш ніж уживати односторонні заходи; • замінив англо-японський договір 1902 р. про поділ сфер впливу на Тихому океані, який не влаштовував США. Після Першої світової війни Японія мала достатній військовий потенціал, щоб загрожувати колоніальним володінням в Азії та вигідній китайській торгівлі. Парадоксальність ситуації полягала в тому, що за угодою 1902 р. в разі конфлікту між США та Японією Велика Британія мала підтримати Японію й виступити проти свого вчорашнього союзника;...
0 Переглянути
Вперед
1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19 ... 23
Назад

Навігація