Войти
Закрыть

Завершення й наслідки Другої світової війни. Міжнародні судові процеси над воєнними злочинцями

10 Клас

1945 р. став завершальним роком війни. У Східній Пруссії радянські війська захопили м. Кенігсберг (нині м. Калінінград, Росія) та австрійську столицю Відень. У середині квітня вони розпочали наступ на Берлін. Союзники спрямували свій наступ нижче від м. Дюссельдорфа, щоб захопити Саарський басейн. 1 квітня американські війська вийшли до р. Ельби поблизу м. Торгау. У середині місяця три радянські фронти розпочали Берлінську операцію. Й. Сталін вимагав узяти Берлін раніше, ніж до нього підійдуть війська союзників. 25 квітня американські війська зустрілися на Ельбі з військами 1-го Українського фронту. Кільце довкола Берліна замкнулося. 30 квітня в оточеному Берліні покінчив життя самогубством А. Гітлер, а вже 2 травня берлінське угруповання почало складати зброю. У полон було взято 134 тис. німецьких солдатів; втрати Червоної армії в боях за Берлін становили 400 тис. солдатів та офіцерів. 8 травня 1945 р. в берлінському районі Карлгорст фельдмаршал Вільгельм Кейтель підписав Акт капітуляції Німеччини перед Об’єднаними Націями. Офіційно війна в Європі завершилася, хоча Червоній армії ще довелося здійснити танковий прорив до Праги, щоб перешкодити військам групи армій «Центр» прорватися на захід, аби здатися американцям. Іншою, політичною, метою походу було взяття під радянський контроль Чехословаччини. 2. Берлінська (Потсдамська) конференція 17 липня — 2 серпня 1945 р. в передмісті Берліна, Потсдамі, відбулася остання в ході війни конференція глав урядів США, Великої Британії та СРСР за участю нового американського президента Гаррі Трумена, Вінстона Черчілля та Иосифа Сталіна. Оскільки вже в ході конференції в Британії пройшли парламентські вибори, які В. Черчілль програв, то за декілька днів до завершення конференції його замінив новопризначений прем’єр-міністр лейборист Клемент Еттлі. «Велика трійка» остаточно розпалася....
0 Переглянути

Завершальний етап Другої світової війни. Розгром держав «Осі»

10 Клас

Питання про відкриття союзниками СРСР Другого фронту в Європі було чи не головним на всіх етапах переговорів між СРСР, США та Великою Британією. У листопаді 1943 р. в іранській столиці Тегерані відбулася конференція за участю «Великої трійки». На ній обговорювалася військова стратегія на завершальному етапі війни та облаштування післявоєнної Європи. Одним з основних для Й. Сталіна питань було питання про дату висадки англо-американських військ у Європі, що послабило б тиск Німеччини на радянсько-німецькому фронті. Відтоді, як СРСР у ході війни став членом антигітлерівської коаліції, Й. Сталін наполягав на відкритті Другого фронту. В. Черчілль і Ф. Д. Рузвельт пояснювали зволікання тим, що будь-яка спроба висадити війська в Західній Європі без належної підготовки може призвести до зайвих втрат. До радянської перемоги під Сталінградом у січні 1943 р. Й. Сталін побоювався, що СРСР не зуміє самостійно стримати Німеччину. Після Сталінграда й Курська відкриття Другого фронту набуло також політичного значення. Він боявся, що британський прем’єр та американський президент можуть підписати сепаратну мирну угоду з Німеччиною. У Тегерані Й. Сталін нагадав В. Черчіллю та Ф. Д. Рузвельту про їхню обіцянку висадити десант у 1942 р. Потім союзники відклали висадку військ у Франції до весни 1943 р., однак і цей термін було порушено. Після дискусії учасники конференції домовилися про відкриття Другого фронту навесні 1944 р. Й. Сталін пообіцяв, що майже одночасно з висадкою військ у Франції Червона армія розпочне наступ на радянсько-німецькому фронті. Відповідальним за висадку військ в Нормандії з подальшим наступом на південь Франції (операція «Оверлорд») було призначено генерала Д. Ейзенгауера. Союзники мали захопити п’ять плацдармів і прорвати «Атлантичний вал» - потужні берегові укріплення, розміщені від Данії до Іспанії через територію Франції. Операція потребувала ґрунтовної підготовки. У першій половині 1944 р. на півдні Англії був організований величезний військовий табір, у якому тренувалися війська союзників. Зону майбутньої висадки військ контролювали 50 німецьких дивізій під командуванням Е. Роммеля. Уторгненню передували масовані повітряні бомбардування німецьких позицій, унаслідок яких було знищено майже всі мости через р. Сену....
0 Переглянути

Корінний перелом у Другій світовій війні

10 Клас

Битва за Сталінград тривала із середини липня 1942 р. до початку 1943 р. У вересні 1942 р. командувач 6-ї німецької армії генерал Фрідріх Паулюс розпочав наступ на Сталінград, щоб прорватися до нафтових родовищ на Кавказі. Під час першого штурму міста (липень-листопад 1942 р.) його війська пробилися до Волги лише на ділянці в півкілометра. Після цього бої велися в тісних міських кварталах і набрали затяжного позиційного характеру. Під Сталінградом стало очевидно, що вермахт уже не має достатньо сил для швидкого успішного наступу. Спроби радянського командування розбити німецькі війська лобовими атаками також були невдалими й призвели до невиправданих людських втрат. Для розгрому німців було розроблено операцію «Уран»: виснаження противника в оборонних боях, контрнаступ та оточення ворожої армії. Сталінградська битва стала однією з найзапекліших у війні. Німці зруйнували промислові об’єкти міста. Райони, захоплені однією стороною, протягом доби противник повертав під свій контроль. Виснаживши німецькі частини в оборонних боях, 19 листопада радянські війська завдали контрудару. Основна частина німецької армії (300 тис. осіб) опинилася в оточенні. А. Гітлер категорично відкинув пропозицію Ф. Паулюса прорвати кільце оточення ізсередини. Він розраховував на танковий прорив іззовні. Проте наступ провалився й армія Ф. Паулюса була кинута напризволяще. Спроби налагодити «повітряний міст» для постачання оточеним продовольства й боєприпасів були безуспішними. Тим часом настали морози, які ще більше ускладнили становище німецьких військ. А. Гітлер наказав Ф. Паулюсу боротися до останнього патрона й присвоїв йому звання фельдмаршала. Наприкінці січня 1943 р. вибір у німців був невеликий: або померти від холоду й голоду, або здатись у полон. Ф. Паулюс у передостанній день січня обрав друге. Уперше в історії Німеччини в полон потрапив фельдмаршал. Решта оточених військ капітулювала через три дні....
0 Переглянути

Події 1941-1942 рр.

10 Клас

У грудні 1940 р. А. Гітлер підписав директиву № 21 про затвердження плану війни проти СРСР — «Барбаросса». Спочатку датою початку операції було визначено травень 1941 р., проте через березневий переворот у Югославії дату нападу було перенесено на 22 червня. Разом з Німеччиною мали виступити Румунія та Фінляндія. План передбачав, що основні сили Червоної армії будуть знищені в прикордонних боях, а німецька авіація зруйнує стратегічно важливі промислові центри СРСР. Війна мала закінчитися не пізніше листопада 1941 р. Імовірність ведення війни в умовах російських морозів німецьке керівництво навіть не розглядало. Радянське керівництво отримувало від розвідників повідомлення про підготовку нападу, вони називали й конкретну дату — 22 червня. Проте Й. Сталін продовжував вірити, що А. Гітлер не нападе. Ігнорувалися й попередження від британців та американців. Зосередження німецьких дивізій уздовж кордону також мало б насторожити. Однак Радянський Союз сумлінно виконував свої зобов’язання й постачав Німеччині сировину та стратегічні матеріали. Навіть у перший день війни до Німеччини ще рухалися ешелони зі збіжжям. 22 червня 1941 р. на світанку німецькі війська атакували радянський кордон, розпочалася німецько-радянська війна....
0 Переглянути

Початок і розгортання Другої світової війни

10 Клас

Одні історики покладають провину за війну на А. Гітлера, другі на націонал-соціалізм загалом, треті долучають до призвідників війни СРСР за його агресивну політику на першому етапі війни, а також західні демократії за потурання А. Гітлеру в другій половині 1930-х років. Однак усі вони переконані, що Друга світова війна спалахнула через складні політичні й економічні події, що їй передували. У Другій світовій війні брала участь 61 держава, на території яких проживало 80 % населення планети. В арміях цих країн воювало майже 110 млн осіб. У ході війни її характер змінювався. На першому етапі (1939-1941) вона була загарбницькою та несправедливою із сторони Німеччини, Японії, Італії та СРСР і справедливою й визвольною для жертв агресії — Польщі, Греції, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії, Данії, Норвегії, Голландії, Бельгії, Люксембургу, Франції, Югославії та їхніх союзників. Склад учасників двох таборів упродовж війни змінювався, але основні учасники були постійними....
0 Переглянути

Узагальнення до розділу VI «Передумови Другої світової війни»

10 Клас

Версальська система тимчасово владнала територіальні й економічні проблеми між державами, проте не забезпечила політичного врегулювання відносин між ними. Прихід до влади в Німеччині в 1933 р. націонал-соціалістів на деякий час загальмував радянсько-німецьке зближення, але не зупинив його. Геополітичні інтереси Й. Сталіна й А. Гітлера, їхнє прагнення зруйнувати Версальську систему договорів стали підґрунтям для союзу між комуністичним і нацистським режимами. Політика «умиротворення» агресора, яку певний час проводили Британія та Франція, завершилася драматично. Відновлення в березні 1935 р. в Німеччині загальної військової повинності й окупація німцями Рейнської демілітаризованої зони зійшли А. Гітлеру з рук. Після цього в березні 1938 р. він безкарно здійснив аншлюс (приєднання) Австрії. Іспанія в роки громадянської війни 1936-1939 рр. стала своєрідним полігоном для випробування зброї та військової тактики. Мюнхенська угода (вересень 1939 р.) була останньою спробою Британії та Франції відвернути війну в Європі політикою «умиротворення» А. Гітлера. Водночас конференція, на яку не запросили Й. Сталіна, остаточно зруйнувала хистку рівновагу сил у Європі. Після Мюнхена країни малої Антанти почали самостійно шукати шляхи порозуміння з Німеччиною....
0 Переглянути

Матеріал до практичного заняття «Міжнародні відносини в другій половині 1930-х років у світлі історичних джерел»

10 Клас

• На яких особливостях громадянської війни наголошує дослідник? Чим громадянська війна відрізняється від війни між державами? «Громадянська війна — це завжди жорстоке випробування для народу, зокрема й у моральному плані. У війні між державами все визначено: є лінія фронту, за нею — ворог... У громадянській війні лінія фронту проходить через кожне місто й село, іноді — через дім і родину. Ворогами можуть виявитися колеги, сусіди, друзі й родичі. Ворогуючі табори майже не зважають на інтереси населення. Трапляються парадокси, коли населення страждає більше саме від тієї влади, яку підтримує». Олександр Бойко, український історик (Перша українсько-російська війна // Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ-ХХ ст. Історичні нариси. — К.: Наукова думка, 2002. — С. 121) • Як Ви вважаєте, чому існують різні оцінки громадянського конфлікту? На чиїй стороні була правда? Зокрема, на чиїй стороні, на Вашу думку, воював Дж. Орвелл? Обґрунтуйте висновок. «Долаючи труднощі модернізації відсталої економіки й соціальної структури в країні без сильних демократичних традицій та ще й у період депресії, Республіка до 1936 р. зіткнулася з непереборними проблемами. Може, громадянська війна й не була неминучою, але, звісно, не була також і неочікуваною....
0 Переглянути

Світ на порозі війни

10 Клас

Першою жертвою нацистської Німеччини в Європі після ремілітаризації Рейнської зони стала Австрія — історична батьківщина А. Гітлера. За Версальським договором ця країна не могла об’єднуватися з Німеччиною. Німецька пропаганда, використовуючи гасло «німці й австрійці — єдиний розділений народ», закликала австрійців приєднатися до Німеччини. Після приходу до влади в Німеччині А. Гітлера значно активізувалася австрійська нацистська партія. У 1934 р. в Австрії був придушений збройний виступ лівих партій, незадоволених консервативним урядом. Це був початок глибокої кризи австрійської державності. Того ж року провалився спланований А. Гітлером нацистський заколот. Півтори сотні бойовиків з австрійського батальйону СС захопили центральну радіостанцію й передали в ефір дезінформацію про повалення уряду Е. Дольфуса. Канцлера було вбито, однак поліції вдалося роззброїти й заарештувати більшість заколотників. Декількох з них згодом було страчено. Аби приспати пильність Австрії, А. Гітлер видав їй заколотників, які втекли до Німеччини, і висловив «співчуття» з приводу вбивства Е. Дольфуса. У 1936 р. Німеччина спочатку нав’язала Австрії нерівноправний договір, а потім узялася за вирішення «австрійського питання». У Берліні розробили спеціальний план захоплення країни — «план Отто». В Австрії місцеві нацисти розгорнули агітацію за об’єднання з Німеччиною та провели по всій країні маніфестації. Так готувався ґрунт для створення видимості прагнення австрійців до об’єднання....
0 Переглянути

Утворення трьох вогнищ світової війни. Політика «умиротворення» агресора

10 Клас

Після приходу в Німеччині до влади нацистів криза в міждержавних відносинах поглибилася. На Сході нарощувала міць Японія, загрожуючи домінуванню США в Тихому океані. Загострилися й радянсько-японські суперечності. Якщо раніше Японія боролася за ринки сировини та збуту товарів, то тепер вона прагнула територіальних надбань. Саме Японія першою стала на шлях війни. Об’єктом японської агресії була Маньчжурія. На початку 1928 р. японці вторглися на півострів Шаньдун, але успіху не досягли. У вересні того ж року, інсценувавши вибух на японській лінії Південноманьчжурської залізниці, Японія розв’язала війну проти Китаю. За півдоби японці окупували всю територію Південної Маньчжурії й рушили в глиб країни. Рада Ліги Націй запропонувала Японії й Китаю нормалізувати відносини. Наприкінці жовтня вона ухвалила резолюцію з вимогою до Японії за тритижневий термін вивести війська з Маньчжурії. Оскільки представник Японії проголосував проти резолюції, вона не мала юридичної сили. Радянський Союз постачав Китаю озброєння й «добровольців». Просуваючись на північ, японці поступово наближалися до радянсько-китайського кордону. У листопаді 1931 р. вони блокували стратегічно важливу для СРСР Східнокитайську залізницю. Радянське керівництво відхилило японську ноту протесту з приводу допомоги китайській армії, заявивши, що Радянський Союз дотримується нейтралітету. Усе, на що спромоглася Ліга Націй, — створити спеціальну комісію на чолі з лордом В. Бульвер-Літтоном, до якої ввійшли представники США, Великої Британії, Франції, Німеччини й Італії....
0 Переглянути

Назрівання Другої світової війни

10 Клас

Заяви А. Гітлера про потребу забезпечення «життєвого простору для арійської раси» свідчили про те, що Німеччина прагне реваншу за поразку у війні. А. Гітлер розпочав з того, що Німеччина відмовилася виконувати умови Версальського договору. Його заяви впродовж 1933-1935 рр. про необхідність перегляду договору посилили напруженість у Європі. У 1935 р. Німеччина офіційно повідомила про наявність у неї забороненої Версальським договором військової авіації. У січні 1934 р. Німеччина підписала з Польщею договір про ненапад строком на десять років, незважаючи на те, що «польський коридор» відділяв Німеччину від Східної Пруссії. Умови німецько-польського пакту похитнули французьку систему союзів у Східній Європі. Однак цей договір певною мірою заспокоїв міжнародне співтовариство й створив ілюзію про переважно мирні наміри А. Гітлера. Німеччина поступово відновлювала військову потужність і безкарно ігнорувала територіальні обмеження, передбачені Версальським договором. Першим кроком до розриву Версальського договору стали події, пов’язані з багатим на залізну руду Сааром. Відповідно до договору, цей район був переданий на 15 років під управління Ліги Націй. Після закінчення терміну в січні 1935 р. в Саарі був проведений плебісцит (референдум), результат якого засвідчив значне переважання прихильників приєднання до Німеччини. Уже 1 березня 1935 р. Саар став частиною Німеччини....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 23
Назад

Навігація