Войти
Закрыть

Паризька мирна конференція та мирні договори

10 Клас

Росію, яка вийшла з війни до її завершення та в якій до влади прийшли комуністи, на конференцію не запросили. На відкритті Паризької мирної конференції, яке відбулося 18 січня 1919 р., були присутні 72 делегати з 27 країн. Найважливіші питання вирішували на засіданнях Ради десяти, до якої входили по два представники від Великої Британії, Франції, США, Італії та Японії. Невдовзі засідання Ради десяти змінилися засіданнями четвірки в особі президента США В. Вілсона та прем’єр-міністрів Ж. Клемансо (Франція), Д. Ллойд Джорджа (Велика Британія), В. Орландо (Італія). Потім четвірка зменшилася до трійки, у якій уже не було місця італійському прем’єру. Ще задовго до відкриття конференції між членами трійки загострилася боротьба. Війна закінчилася швидше, ніж очікували союзники. На підготовку мирних договорів та узгодження позицій залишалося обмаль часу. Виявилося, що переможці по-різному дивляться на майбутнє повоєнного світу. Часом здавалося, що вчорашнім союзникам було легше здобути військову перемогу, ніж домовитися про розподіл її плодів. Франція через відсутність на конференції Росії — її традиційного союзника проти Німеччини — була змушена триматися Великої Британії....

Узагальнення до розділу І «Передумови Першої світової війни. Війна та революції»

10 Клас

Світова війна не була неминучою. Не лише до пострілів у Сараєво, а й після них можна було відвернути світову війну. Для цього варто було докласти зусиль, проте спільного прагнення миру не було. Ніхто з керівників провідних держав не боявся початку війни, бо всі вони вважали, що війна буде легкою, швидкоплинною й переможною. Перша світова війна мала глобальний характер. Особливістю Великої війни було те, що в бойових діях брали участь неєвропейські держави, зокрема Японія, Османська імперія, США. До того ж Велика Британія та Франція мобілізували економічні й військові ресурси колоній. У Першій світовій війні жертвами атак були не тільки військові, а й цивільне населення. Людські втрати виявилися приголомшливими. Економіка Європи була зруйнована, минули роки, поки вона досягла довоєнних показників. У роки війни змінився статус жінок. Вони брали участь у боях, замінили чоловіків на військових заводах і на фермах, працювали в шпиталях. Після закінчення війни багато країн визнали, що жінки своєю самовідданою працею й громадянською позицією заслужили право брати участь у виборах. Війна не оминула й дітей. З одного боку, підлітки активно допомагали дорослим у боротьбі, чимало з них отримало бойові нагороди. З іншого боку - загибель на фронті батьків, злидні й голод забрали в дітей безтурботне дитинство, змусили їх передчасно вступити в доросле життя....

Матеріал до практичного заняття «Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту й тилу»

10 Клас

Велика війна кардинально змінила життя не тільки тих, хто пішов на фронт, а й тих, хто залишився в тилу. Змінилися звички, розпорядок дня, раціон харчування, навіть ставлення до життя. Став звичним вислів: «Це було ще до війни». Війна сформувала іншу систему цінностей. І. Повсякденне життя в умовах фронту Окопне життя. В умовах позиційної (окопної) війни солдати цілодобово перебували у вузьких і брудних траншеях, у яких їли, спали, справляли природні потреби. Тут також ховали загиблих. У траншеях зграями бігали пацюки. А ще солдатам дошкуляли воші. Неабиякою розкішшю вважалися вино й пиво, тютюн і гра в карти. Емоційною розрадою були листи й посилки від рідних. Поштова служба британської армії за роки війни опрацювала 2 млрд листів і 114 млн посилок. Коли на фронті було затишшя, солдати всіх армій шукали можливість пограти у футбол (насамперед англійці), зайнятися боксом, улаштувати кінські змагання. Якось у британському танковому корпусі організували навіть танкові перегони. Поширеним було полювання на трофеї....

Події 1917-1918 рр.

10 Клас

Поразки на фронтах і революційні події в тилу остаточно деморалізували російську армію: дисципліна падала, стало масовим дезертирство, зросла кількість самострілів серед солдатів, звичним явищем стало братання з ворогом. На початку березня 1918 р. у Бресті-Литовську більшовицький уряд Росії уклав сепаратний мир з Німеччиною та її союзниками, поступившися німцям понад 1 млн км2 території з населенням 62 млн осіб. Росія вийшла з війни. Її зобов’язали демобілізувати армію, негайно укласти мир з новоствореною Українською Народною Республікою і вивести з її території Червону армію. Російського фронту більше не існувало, Німеччина зосередила свої армії на Заході. Америка досить довго проводила політику невтручання. Не лише президент, а й більшість американців не бажали вступати у Велику війну, яку вони вважали винятково європейським конфліктом. До того ж американські підприємці добре заробляли на цій війні, формально не беручи в ній участі. Тому не дивно, що президент США В. Вілсон неодноразово публічно засуджував «гарячі голови», які закликали Америку стати на сторону Антанти....

Міжнаціональні конфлікти та крах багатонаціональних імперій у період Першої світової війни

10 Клас

Світова війна — це масштабний міжнаціональний конфлікт, який неминуче супроводжується поширенням ксенофобії. Збройне зіткнення призводить як до протистояння народів і націй країн-учасниць війни, так і до національних та етнічних утисків у цих країнах. Національні відносини в Австро-Угорській, Російській та Османській імперіях в умовах Великої війни пройшли три етапи. Нечувані затрати та втрати внаслідок війни неабияк загострили міжнаціональні відносини в трьох багатонаціональних імперіях, що впродовж століть панували в Центральній та Східній Європі й на Близькому Сході. На початковому етапі війни посилилися націоналістичні настрої та наївна віра в те, що війна буде швидкоплинною й закінчиться перемогою над противником. В Австро-Угорщині національні групи об’єдналися для захисту від радикалізму сербів і російських імперських домагань. Хвиля імперського патріотизму не обмежилася німецько- й угорськомовними громадянами. Подібні настрої панували також у Богемії, Галичині й Боснії. Народні демонстрації щодо підтримки війни відбулися в Загребі та Празі. Поразка австро-угорської армії зменшила народний ентузіазм. У багатонаціональній габсбурзькій армії також посилилося міжетнічне напруження. Союзна Габсбургам німецька адміністрація на окупованих землях Балтії використовувала етнічний чинник для розпалювання міжнаціональних конфліктів. Зокрема, німці намагалися використати білоруських національних лідерів на противагу активності польських націоналістів у цьому регіоні....

Початок і розгортання Першої світової війни

10 Клас

Причини погіршення міжнародних відносин полягали в протистоянні між провідними європейськими державами майже на всіх континентах, на морях та океанах. Індустріальна революція забезпечила їх достатнім військовим та економічним потенціалом для територіальної експансії. На початку XX ст. найбільш заплутаною й нестабільною була міжнародна політика на Балканах. Виник навіть термін «балканський вузол». Новостворені незалежні національні держави не бажали бути пішаками в геополітичній грі провідних європейських держав і дедалі гучніше заявляли про свої інтереси на Балканах. Сфери зіткнення інтересів основних призвідників Першої світової війни Німеччина • Прагнула стати військовим, економічним і політичним лідером на Європейському континенті як нова динамічна імперія; • претендувала на рівні права в колоніальних володіннях Великої Британії, Франції, Бельгії, Голландії, Португалії; уключившись у боротьбу за колонії після 1871 р., активно завойовувала ринки; • уважала російсько-французький союз таким, що прагнув підірвати її могутність. • «Озброєний мир» — період між об’єднанням Німеччини після франко-прусської війни (1871) і початком Першої світової війни (1914), для якого характерні гонка озброєнь між Великою Британією, Францією, Росією, Німеччиною та Австро-Угорщиною, а також дипломатичні кризи, що посилили напруженість між країнами — членами Антанти й Троїстого союзу....

Вступ 10 клас Полянський (рівень стандарту)

10 Клас

Курс всесвітньої історії, який Ви вивчатимете в 10 класі, охоплює економічні, політичні, дипломатичні, військові та культурні процеси в першій половині XX ст. — від початку Першої світової війни (1914) до завершення Другої світової війни (1945). Він покликаний допомогти Вам зрозуміти механізм взаємин між окремими людьми, відносин між націями й державами. Початок XX ст. — доба утвердження імперіалізму, становлення націй, бурхливого технічного прогресу, який руйнував традиційне суспільство. Цей період виявився одним із найдраматичніших і найсуперечливіших в історії. Він поєднав як найвеличніші досягнення людства, так і найбільші трагедії. З одного боку, суттєво покращився добробут мільйонів людей, а з іншого — спостерігався занепад у багатьох регіонах земної кулі. Перша половина XX ст. ознаменувалася завершенням формування індустріального суспільства. Істотно зріс життєвий рівень населення провідних країн. Підприємці змушені були збільшувати заробітну плату, скорочувати тривалість робочого дня. Водночас із появою багатьох робітничих професій в індустріально розвинених центрах зростала кількість інтелігенції, і що особливо важливо, дрібних і середніх власників, які на всіх етапах розвитку ринкового господарства становлять основу суспільства. Значний вплив на поступ суспільства наприкінці XIX — на початку XX ст. справили науково-технічні досягнення, зокрема розвиток фундаментальних наук. Якщо раніше блага цивілізації були доступні лише нечисленному міському прошарку жителів найбільш високорозвинених західноєвропейських країн, то в період між двома світовими війнами (1919-1939) завдяки індустріальній революції з ними ознайомилися мільйони людей. Для цього періоду характерні зіткнення держав та їхніх союзів, утворення могутніх імперій та їхній розпад, боротьба народів за створення власних держав, мужність і наполегливість величезної кількості людей, які боролися за рівні права для всіх, проти тягаря державного й військового гніту та тиранії....

Мистецтво

10 Клас

У міжвоєнний період у мистецтві з’явилися нові, а також розвивалися старі течії та напрямки. До Першої світової війни в європейському образотворчому мистецтві панував реалізм. Світ тоді уявлявся гідним його реалістичного зображення. Особистість художника (художниці), його (її) смаки та вподобання могли виявитись у виборі жанру, композиції, в перевазі форми чи кольору. Перша світова війна та повоєнна нестабільність призвели до того, що світ утратив гармонійність і раціональність в очах художників і художниць, його реалістичне відбиття начебто втрачало сенс. Сталася зміна в художньому розумінні. Вона полягала не в адекватному відображенні світу, а у виявленні мистцем його бачення. Отже, розуміння світу могло звестися, наприклад, до певного співвідношення ліній та геометричних фігур. Такий вид живопису отримав назву абстракціонізму. Засновником його був російський художник Василь Кандинський. Сюрреалізм на чолі з Сальвадором Далі намагався зобразити ірраціональний світ. На картинах сюрреалістів, на відміну від картин абстракціоністів, наявні предмети, що їх можна пізнати, але інколи вони дивно виглядають і знаходяться в незвичайних композиціях, як у сновидіннях. Модернізм — основний напрям мистецтва 20-30-х рр., що характеризувався розривом з ідейними та художніми принципами класичного мистецтва. Зародився тоді ж, охопив усі види творчості. Художники-модерністи Е. Кірхнер, Д. Енсор, Е. Мунк, Е. Нольде, В. Кандинський, П. Клес, О. Кокошка пропонували інтуїтивізм та автоматизм у творчому процесі — використання фізичних властивостей геометричних фігур і кольору, відмову від ілюзій простору, деформацію предметів у зображенні, символів, суб’єктивізм у змісті....

Література й літературний процес першої половини XX ст.

10 Клас

У літературі періоду, що вивчається, провідні позиції займав реалізм, але, на відміну від реалізму другої половини XIX ст., який переважно описував дійсність, реалізм першої половини XX ст. критично осмислював її, тому його називають критичним реалізмом. В Англії, Франції, Німеччині, США та інших країнах у цьому жанрі були створені видатні романи, повісті, п’єси. Найбільшу популярність у той період мали твори англійців Дж. Голсуорсі, Б. Шоу, С. Моема, французів А. Франса, Р. Роллана, німців Г. Манна, Т. Манна, Л. Фейхтвангера, норвежця К. Гамсуна та ін. їхня творчість вирізнялася виключною увагою до проблем людини та суспільства в цілому. Межі реалізму не задовольняли потреби часу. Літературному процесові 20-30-х років притаманний глибокий творчий пошук, виникнення нових стилів і жанрів. У творах ряду авторів традиційний сюжет став відходити на другий план, а іноді й зовсім зникав, поступаючись філософським роздумам, почуттям, переживанням, іноді — містичним сценам. Нові стилі й жанри, узагальнюючи, називали модерністськими. До письменників-модерністів зараховують француза М. Пруста, австрійця Ф. Кафку, англійку В. Вульф, ірландця Дж. Джойса та ін. У 20-ті роки зародився новий напрям у літературі й філософії — екзистенціалізм (у перекладі з латини — існування). 2. Умови розвитку літератури в тоталітарних і демократичних країнах Традиційно великий вплив на суспільну свідомість мала література. Саме тому правлячі режими намагалися спрямувати її розвиток у вигідне русло, зробити своєю опорою. Люди, що займалися письменництвом, нерідко опинялися в центрі політичних подій, і треба було мати міцну силу волі й талант, щоби не зрадити правді історії. Особливо нелегко це було зробити в державах, де надовго утвердився тоталітаризм як форма політичного правління і духовного одурманювання мас....

Освіта, наука й техніка

10 Клас

Освіта — процес і наслідки засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, потрібних для практичної діяльності. Це — необхідна умова підготовки до життя і праці, основний засіб залучення до культури. Головний шлях одержання освіти — навчання та виховання в навчальних закладах. Слід зазначити, що зміст освіти, її рівень визначаються вимогами суспільного виробництва, зумовлюються суспільними відносинами, станом науки, техніки й культури та рівнем розвитку шкільної справи і педагогічної думки. З кінця XIX ст. в країнах Західної Європи та Америки почали вводити систему загальної обов’язкової початкової освіти, а з початку XX ст. — загальної обов’язкової середньої освіти. Існували різні типи шкіл: духовні, світські, платні та безплатні, початкові, середні, вищі, державні, приватні. У XX ст. у зв’язку зі значним розвитком педагогічної науки було зроблено певні вдосконалення системи освіти — проведено чітку диференціацію навчальних закладів, запроваджено міжнародні дипломи, для спілкування вчителів та учнів використовувалися здобутки психології. Так, у Великій Британії 1918 р. ухвалили закон про обов’язкове навчання до 14 років, а 1944 р. — до 15-ти. Активно розвивалася система професійного навчання (початкова й середня). Центрами вищої освіти були університети: Кембриджський, Оксфордський, Единбурзький та ін., які одночасно стали й центрами розвитку світової науки. У США закони про обов’язкову початкову освіту було прийнято 1918 р. в усіх штатах. Із 1920-х рр. почався процес диференціації освіти. Усе учнівство поділили на «академічно здібних» і «практично мислячих», а програми пристосували до практичних потреб людини в житті. Крім того, розвивалась університетська система....

Навігація