Підручник, який ви тримаєте в руках, допоможе вам дізнатися про те, які події відбувалися у світі в 1945 р. — на початку XXI ст. Цей період насичений багатьма масштабними подіями, неоднозначними за характером явищами й процесами у світовому розвитку. У соціально-економічній сфері цей період характеризувався післявоєнним піднесенням економіки, циклічністю її розвитку, переходом від регульованого ринкового господарства до політики неоконсерватизму й остаточної перемоги ринкових відносин. У розвинених країнах світу відбувалося становлення постіндустріального суспільства, коли замість промислового й сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу головними стають сфери інформаційного обміну та надання послуг. Поглиблювалися інтеграційні процеси і зростав добробут населення. У СРСР та країнах, де під його тиском встановилися комуністичні режими, розвиток суттєво відрізнявся.

Періоди всесвітньої історії

У політичній сфері основними вважають процеси післявоєнного переоблаштування світу країнами антигітлерівської коаліції, заснування ООН як міжнародного арбітра для уникнення нової світової воєнної катастрофи, виникнення світової системи соціалізму, «холодну війну» й численні локальні збройні конфлікти, «відлигу» в міжнародній напруженості, розпад світової системи соціалізму, крах СРСР, становлення сучасної демократії, прояв нових локальних конфліктів, активізацію міжнародних зусиль для збереження миру.

Головні тенденції світового розвитку, як і в попередній період, визначали провідні держави світу — США і країни Західної Європи. У 1960-ті рр. до них долучилася Японія, згодом нові індустріальні країни, а на початку XXI ст. — Китай.

2. Джерела вивчення всесвітньої історії 1945 р. — початку XXI ст. Історію, як ви вже знаєте, вивчають шляхом дослідження історичних джерел. Саме на основі їх ретельного вивчення відтворюють події минулого. Вони є головними носіями історичної інформації, що відображають той чи інший бік людської діяльності.

Існують різні типи історичних джерел — писемні, речові, усні, етнографічні, мовні, кіно-, фото- та фонодокументи.

Загалом історичні джерела різних типів мають такі спільні риси:

• усі джерела є свідками свого періоду й відображають певну межу буття минулого;

• джерела містять інформацію відкритого й прихованого характеру, яку виявляють шляхом порівняння різних джерел;

• оскільки творцями всіх пам'яток минулого були люди, джерела відображають їхнє бачення й сприйняття подій;

• кожне джерело містить невичерпний обсяг історичної інформації.

Події всесвітньої історії 1945 р. — початку XXI ст. дають можливість вивчати величезну кількість історичних джерел. Попередні періоди всесвітньої історії такої інформаційної бази не мали. Головним завданням при цьому є неухильне дотримання принципів неупередженості під час аналізу історичних джерел.

3. Зміни в кількості населення світу в 1945 р. — на початку XXI ст. У другій половині XX ст. темпи зростання населення світу називають «вибухоподібними». При цьому 9/10 загального приросту населення світу припадало на країни, що розвиваються. Це спричинило глобальний демографічний вибух. Пізніше, коли стрімке зростання кількості населення охопило малорозвинені країни, світовий демографічний вибух став однією із глобальних проблем людства. В «епіцентрі» цього демографічного вибуху, як і раніше, залишаються країни Центральної Азії.

Причинами зростання населення світу вважають зниження смертності завдяки розвитку медицини, збільшенню продуктивності сільського господарства, покращенню санітарних умов місць проживання тощо.

У деяких країнах у цей період кількість населення скорочується. Особливо це стосується Центрально-Східної Європи, переважно через низьку народжуваність. Японія та окремі країни Західної Європи з 2010-х рр. також постали перед проблемою зменшення кількості населення.

У другій половині XX ст. у країнах Західної Європи, що мають високий рівень життя, відчутним явищем стала трансформація міграційних процесів. Жителі країн Африки та Азії (переважно Індія, Іран, Туреччина), де рівень життя був нижчим, спочатку приїздили сюди сезонно, але із часом залишалися назавжди.

Високі темпи зростання кількості населення — характерна особливість другої половини ХХ ст.

Табір біженців у Німеччині. Початок ХХІ ст.

Наприкінці XX ст. новим явищем у потоках мігрантів стало зростання кількості біженців. Нову хвилю міграції спричиняли міжнаціональні й територіальні локальні конфлікти, політична боротьба, інколи голод. За даними ООН, станом на 2016 р. у світі 65,6 млн осіб через різні причини були змушені залишити свої домівки, а 22,5 млн із них стали біженцями.

Загальна кількість населення світу у 2017 р. становила 7,405 млрд осіб. Найбільше людей проживає в Китаї та Індії — понад 1,3 млрд у кожній країні.

Висновки

• Цього навчального року ви вивчатимете події, які відбувалися у світі в 1945 р. — на початку XXI ст.

• Значна кількість історичних джерел, що стосуються цього періоду, створює сприятливу й водночас досить складну ситуацію для проведення досліджень.

• Особливістю демографічної ситуації світу в цей період є стрімке зростання кількості населення країн, що розвиваються. Гостро постала проблема біженства.

Запитання та завдання

1. Що таке історичний період? 2. Назвіть хронологічні межі періоду всесвітньої історії, який ви вивчатимете цього року. 3. Яке суспільство називають постіндустріальним? 4. Назвіть типи історичних джерел. 5. На які країни в другій половині XX ст. припадало 9/10 приросту населення? 6. Якою є кількість біженців у сучасному світі?

7. Охарактеризуйте місце періоду, який ви вивчатимете, у всесвітній історії. 8. У чому полягає сутність дискусії щодо періодизації подій 1945 р. — початку XXI ст. у всесвітній історії? 9. Що нового з'явилося в інформаційній базі цього періоду всесвітньої історії порівняно з попередніми? 10. У чому полягають нові проблеми у становищі населення світу цього періоду?

11. Складіть таблицю «Зміни, що відбулися у світі в 1945 р. — на початку XXI ст.».

12. Обговоріть у парах, чому вивчення подій всесвітньої історії важливе для сучасної молодої людини.

13. Підготуйте повідомлення (презентацію) за темою «Підсумки, уроки, ціна для людства й наслідки Першої і Другої світових війн».