2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ

2.1. Сутність глобальних проблем сучасності

Глобальні проблеми сучасності - сукупність проблем, що постали перед людством у другій половині XX ст., вимагають вирішення зусиллями всього світового співтовариства.

Частина глобальних проблем сучасності пов’язана із взаєминами всередині самого людського співтовариства (запобігання ядерному конфлікту, подолання відсталості країн, що розвиваються, ліквідація небезпечних захворювань, боротьба проти наркоманії та наркобізнесу, проти злочинності та тероризму). Частина глобальних проблем є відображенням кризи у взаєминах між суспільством і природою (демографічна, продовольча, енергетична, екологічна).

Вирішення глобальних проблем вимагає об’єднання зусиль усього світового співтовариства, визнання необхідності всебічного міжнародного співробітництва в усіх сферах життєдіяльності людини.

2.2. Проблеми запобігання новій світовій війні та збереження миру. На рубежі століть у світі зберігаються і постійно збільшуються величезні арсенали засобів масового знищення. Особливу небезпеку для всього світу становить ядерна зброя. Ще в 1961 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про заборону застосування ядерної зброї на тій підставі, що вона здатна спричинити величезні жертви серед мирного населення і тим самим суперечить міжнародному праву та загальноприйнятим нормам людяності. Серед керівників як західного, так і східного блоків поступово формувалося усвідомлення необхідності запобігання ядерній війні. У 1960-1990-х рр. були підписані найважливіші документи з обмеження і скорочення ядерної зброї.

Донедавна у світі нараховувалося п’ять ядерних держав (США, Росія, Велика Британія, Франція та Китай). У травні 1998 р. до них де-факто приєдналися Індія і Пакистан, що з інтервалом у два тижні здійснили серію випробувань ядерної зброї. На початку XXI ст. керівництво США звинуватило Ірак, Іран і КНДР у наявності в них зброї масового знищення, у тому числі ядерної. В останні роки є інформація про розробку ядерних програм і ядерної зброї в Ізраїлі, ПАР, Бразилії, ряді інших країн.

На рубежі століть усе більш очевидною стає безперспективність подальшої воєнно-політичної конфронтації, що може знищити сучасну цивілізацію. Крім того, мілітаризація, гонка озброєнь поглинає значні матеріальні, фінансові, технологічні, інтелектуальні ресурси, що перешкоджає зосередженню зусиль, які можуть бути спрямовані на вирішення нагальних проблем людства.

2.3. Енергетична проблема на сучасному етапі. Енергетична проблема за всіма критеріями належить до глобальної, причому до однієї з найгостріших і злободенних, котра має вирішальний вплив на сьогодення та майбутнє людства. Розвиток цивілізації в XX - на початку XXI ст. характеризувався стрімким зростанням енергоспоживання. На рубежі століть сукупне споживання енергоносіїв не тільки значно перевищує припустимий максимум, у межах якого діяльність людини не позначається на навколишньому середовищі, загальному кліматі та функціонуванні екосистем, а створює для людства дуже близьку перспективу залишитися без багатьох найважливіших традиційних джерел енергії. Особливо гострими вже в наш час стали проблеми, пов’язані з негативним впливом енергетики на стан довкілля. Масове використання викопного палива - нафти, газу, вугілля - заподіює значної шкоди і природі, і здоров’ю людини в результаті викидів, що містять важкі метали, двоокис сірки, окис азоту та ряд інших шкідливих речовин.

2.4. Екологічні проблеми сучасності. Природа, господарська діяльність людини і суспільство тісно пов’язані між собою. Цей зв’язок має глобальний характер. А порушення балансу в цих взаєминах призводить до виникнення глобальних екологічних проблем.

Посилюється екологічна криза - деградація природного середовища життя людини внаслідок забруднення атмосфери мільярдами тонн техногенних газів та інших відходів промисловості, енергетики і транспорту, а земної поверхні і водоймищ - отруйними речовинами.

Особливо ускладнилися відносини суспільства і природи в другій половині XX ст., коли в процесі подальшого розвитку науково-технічної революції різко зріс вплив людини на навколишнє середовище. Унаслідок різкого збільшення кількості населення, інтенсивної індустріалізації й урбанізації на планеті господарські навантаження почали перевищувати здатність екологічних систем до самоочищення і відновлення. У стосунках людини і природи настала глобальна криза.

У 2010 р. у Мексиканській затоці на нафтовидобувній платформі концерну «Брітіш Петролеум» сталася катастрофа. Внаслідок вибуху загинуло 11 чоловік, платформа затонула. У море вилилось півмільярда літрів нафти, було забруднено понад 700 кілометрів узбережжя. Незважаючи на колосальні зусилля та витрати на очисні роботи, більша частина нафти залишилась у воді, на коралових рифах та водоростях, на дні.

Як Ви вважаєте, чи є глобальними наслідки цієї катастрофи?

Великою екологічною та соціальною проблемою є збільшення сміття та недостатня його переробка

В останні роки намітилися певні напрямки міжнародного співробітництва в сфері охорони довкілля. Основні з них такі: створення міждержавних банків екологічної інформації; заснування міжнародних фінансових фондів охорони навколишнього середовища; співробітництво у справі ліквідації наслідків екологічних і техногенних катастроф; координація національних природоохоронних заходів з урахуванням екологічної взаємозалежності держав; об’єднання міжнародних організацій, їхніх фінансових зусиль для вирішення глобальних проблем охорони екосистем; співробітництво у справі використання й експлуатації природних ресурсів, що належать до категорії «спільної спадщини людства» (Світовий океан, Антарктида, повітряний басейн, космічний простір).

2.5. Демографічні проблеми. За прогнозом ООН, чисельність населення Землі на 2050 р. складатиме 9,3 млрд чоловік, у той час як у 2000 р. вона становила 6,1 млрд чоловік.

На рубежі тисячоліть кількість людей на планеті за 1 рік збільшується на 1,2%, що становить 77 млн чоловік. Разом із тим, загальна чисельність населення більш розвинутих в економічному відношенні регіонів, що на сьогодні становить 1,2 млрд чоловік, протягом наступного півстоліття, за підрахунками експертів, зміниться незначною мірою.

Однією з найважливіших демографічних проблем є старіння населення Землі. На 2050 р. кількість людей похилого віку (60 років і більше) у світі більш ніж потроїться. Цей показник зросте з нинішніх 606 млн до майже 2 млрд чоловік. Очікується, що ще більш значним буде збільшення числа осіб найстаршої вікової категорії (понад 80 років).

Процес приросту населення неминуче веде до посилення процесу урбанізації, що при збереженні різних передумов і особливостей спостерігається як у більш, так і в менш розвинутих в економічному відношенні країнах.

На сучасному етапі майже половина населення земної кулі проживає в містах. Якщо наприкінці XIX ст. міські жителі становили лише 1/10 частину населення, то на 2025 р. у містах буде проживати понад 75% усіх людей.

Загострення демографічних проблем поставило перед наукою ряд нових завдань. Головне з них визначення припустимих меж чисельності населення Землі з урахуванням обмежувальних чинників — продовольчого, енергетичного, економічного. Учені називають гранично можливі, на їхній погляд, цифри (від 10 до 20 млрд людей) і терміни досягнення стабілізації чисельності населення планети (у прогнозах - середина XXI ст.).

У цьому контексті на перший план на сьогодні виходить найактуальніше завдання науки і демографічної політики - стримування зростання чисельності населення в країнах Азії та Африки. Серед країн, де такі програми почали давати певні результати, варто назвати Китай, Таїланд та деякі інші. При цьому слід зазначити, що в Китаї, наприклад, до вирішення цієї проблеми підійшли силовим шляхом, здійснюючи примусову політику під гаслом «Одна родина - одна дитина».

2.6. Проблеми боротьби з голодом. У наш час, коли у світі в цілому накопичені надлишкові запаси продовольства, кожні 3,5 секунди від голоду помирає 1 людина, а щодня - 24 тис. чоловік. На початку XXI ст. на Землі нараховується майже 1 млрд людей, яким щодня загрожує смерть від недоїдання.

Абсолютна більшість голодуючих і людей, що недоїдають (споживають 1500 ккал і менше на добу), проживають у країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Із них 57% припадає на Азію, 27% - на Африку, 11% - на Латинську Америку, близько 5% - на країни Близького Сходу.

Загострення проблем, пов’язаних із зростанням народонаселення, прямо пов’язано із загостренням продовольчої проблеми у всесвітньому масштабі. При сучасному рівні розвитку технології виробництва продовольства, за розрахунками експертів ООН, щоб уникнути глобальної катастрофи, чисельність населення Землі не повинна перевищувати 10-15 млрд чоловік; а фахівці-демографи називають цифри можливого зростання населення на 2050 р. у межах 15-20 млрд.

Сучасні методи підвищення врожаїв за рахунок інтенсивного застосування техніки і різних добрив, введення в сільськогосподарський оборот значних нових площ, проведення масштабних меліоративних і іригаційних робіт значною мірою вичерпали себе. А нові технології (підвищення біологічної продуктивності сільськогосподарських культур шляхом упровадження досягнень сільськогосподарської генетики і селекції, використання сонячної енергії для фотосинтезу органічної маси і впровадження генної інженерії тощо) для країн, що розвиваються, поки що просто недоступні.

На сучасному етапі вирішення продовольчої проблеми для країн Азії, Африки і Латинської Америки багато в чому (якщо не вирішальною мірою) буде залежати від готовності розвинутих країн надати їм всебічну та дієву допомогу.

2.7. Боротьба з бідністю. Однією з основних глобальних проблем людства, з якою тісно переплітаються багато інших проблем, на сьогодні є бідність. За даними Всесвітнього банку, на початку XXI століття 2,8 млрд осіб живуть на суму, що не перевищує 2 дол. на день; більшість із них не мають доступу до чистої води, повноцінної їжі та засобів санітарії.

Загальноприйнятою (використовується в міжнародних програмах) межею бідності є дохід 2 дол. на людину на добу (60 дол. на місяць). Всесвітній банк для міжнародного порівняння використовує інший показник - 4 дол. (120 дол. на місяць на одну особу). У розвинутих країнах для визначення рівня бідності застосовується межа, встановлена в США, - 14,4 дол. на добу (432 дол. на місяць). У багатьох державах (наприклад, у Росії) межа бідності відповідає прожитковому мінімуму.

Дитина, що голодує. Судан

Світова громадськість останнім часом виявляє все більшу занепокоєність зростанням бідності, тому що це явище може мати вкрай негативні соціально-економічні та політичні наслідки.

2.8. Ліквідація небезпечних хвороб. Ліквідація небезпечних хвороб - одна з глобальних проблем людства. Успіхи медицини дозволили збільшити тривалість життя (серед лідерів за цим показником - Японія, Канада, США, Норвегія, Велика Британія, Швеція і ряд інших розвинутих країн), знизити загальну і дитячу смертність не тільки в економічно розвинутих, але, у певній мірі, і в країнах, що розвиваються, практично перемогти ряд епідемічних захворювань, що наводили страх на людей у минулому. Мільйони людей за останні роки вперше отримали реальний доступ до медичного обслуговування.

Однак у цілому обстановка з поширенням небезпечних захворювань продовжує залишатися дуже напруженою. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожен п’ятий житель планети на сьогодні хворий або має погане здоров’я. Найпоширеніші й найнебезпечніші у світі хвороби - СНІД, різні форми раку, ішемічна хвороба серця, порушення мозкового кровообігу, гостра респіраторна інфекція, туберкульоз, хронічне запалення легень, гепатит та деякі інші. Найбільш високий рівень смертності від хвороб на 1 000 чоловік зареєстрований на сьогодні у Сьєрра-Леоне, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Анголі, Уганді, Нігерії, Гамбії, Мозамбіку, Сомалі.

3. МІЖНАРОДНИЙ ТЕРОРИЗМ ЯК ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА

3.1. Основні напрямки сучасного тероризму. На рубежі століть тероризм перетворився на фактор глобального значення, на який доводиться зважати будь-якому уряду як у своїй внутрішній, так і зовнішній політиці.

а) Лівий тероризм. Лівий тероризм (інакше його називають революційний, «червоний») ідеологічно орієнтується на різні ліві доктрини (марксизм, ленінізм, троцькізм, анархізм, маоїзм тощо).

В основі ідеології лівого тероризму - боротьба проти «прогнилого буржуазного суспільства», за здійснення «світової соціалістичної революції», досягнення загальної рівності між людьми.

б) Правий тероризм. Ідеологи правого тероризму виступають проти лібералізму, лівого руху, демократії, соціальних реформ. Вони є затятими супротивниками правової держави і громадянського суспільства, виявляють расову і національну нетерпимість. Правий тероризм орієнтується на національних діячів минулого, на культ «сильної особи». Його витоки - шовіністичні та расистські настрої певної частини суспільства.

Тероризм - ведення політичної боротьби методами залякування, насильства аж до фізичної розправи; дестабілізація ситуації в суспільстві шляхом систематичного терору, політичних убивств, провокацій.

Шаріат (з араб. - правильний шлях, джерело) - сукупність правових, морально-етичних та релігійних норм ісламу.

в) Націоналістичний тероризм характеризується терористичними діями угруповань, які прагнуть домогтися незалежності від якої-небудь країни або забезпечити перевагу однієї нації над іншою всередині країни. Серед націоналістичних терористичних організацій - баскська ЕТА, Ірландська республіканська армія (ІРА) та ін.

г) Ісламський тероризм. Головна задача ісламських терористичних організацій - боротьба з неісламським світом під прапорами джихаду. На думку лідерів терористів, головну небезпеку для ісламського світу становлять США, інші західні країни та Ізраїль, що нібито намагаються його завоювати і поставити на коліна, знищити цінності ісламської релігії, нав’язати мусульманам ідеї та моделі західного походження. їхньою метою є створення ісламських держав (а в перспективі - єдиної мусульманської держави) на основі законів шаріату.

3.2. Консолідація терористів у міжнародному масштабі. Незважаючи на відмінності конкретних цілей, географічну віддаленість і навіть певні розбіжності в тактиці, на сучасному етапі відбувається консолідація терористичних сил на міжнародній арені. Наприклад, наприкінці 2000 р. в одному з міст Північної Італії відбувся «перший з’їзд» терористичного «Інтернаціоналу». Представники декількох терористичних організацій і торговців зброєю зібралися там, щоб скоординувати свої найближчі плани і ціни на зброю. «З’їзд» приніс конкретні результати, зокрема була продана «колегам» з угруповання ХАМАС частина динаміту, украденого в 1999 р. баскськими терористами у французькій провінції Бретань.

Очевидно, що міжнародному тероризму мають протистояти спільні зусилля демократичних країн та міжнародних організацій.

Саме у поєднанні сил світової спільноти є ключ до вирішення гострих проблем сучасного світу.

ПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

I. Для перевірки знань

1. У чому полягає сутність глобальних проблем сучасності?

2. Які головні цілі учасників антиглобалістського руху?

II. Для систематизації навчального матеріалу

1. Які основні передумови виникнення і розвитку глобалізаційних процесів?

2. Охарактеризуйте основні напрямки сучасного тероризму.

III. Для обговорення в групі

1. Охарактеризуйте в загальних рисах основні глобальні проблеми сучасності.

2. Які глобальні проблеми сучасності, на Вашу думку, несуть найбільшу загрозу людству?

IV. Робота з історичними термінами

Поясніть терміни і поняття: «глобалізація», «тероризм».

V. Творче завдання

Як Ви вважаєте, чи можливе знищення тероризму взагалі? Які потрібні для цього передумови?