§ 13. Польща

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Пригадайте особливості окупаційного режиму Німеччини у Польщі. Чим він відрізнявся від окупаційного режиму в країнах Західної Європи?

1. Суспільно-політичне життя в перші повоєнні роки. Територію Польщі було визволено від нацистських окупантів військами Червоної армії в 1944 р.

28 червня 1945 р. відповідно до рішень Ялтинської конференції Тимчасовий уряд Польщі було перетворено на Тимчасовий уряд національного єднання, до складу якого увійшли Ст. Миколайчик та кілька представників лондонського уряду. Новий уряд визнали СРСР, США та Велика Британія. Від осені того року розпочалася підготовка виборів до парламенту. З огляду на напружену ситуацію у суспільстві керівництво Польської робітничої партії запропонувало створити єдиний виборчий блок за участі всіх легально діючих на цей час партій, мандати між якими поділити згідно з домовленістю. Квота, виділена пролондонській селянській партії (ПСП), очолюваній Ст. Миколайчиком, становила 20 %, але він на це не погодився, наполіг додати принаймні ще 5. Унаслідок цього кроку Польська селянська партія залишилася сам на сам з Демократичним блоком, який складався із чотирьох партій соціалістичної орієнтації, згодом підтриманих ще двома.

Першою пробою сил став референдум щодо змін у державному устрої, який відбувся 30 червня 1946 р. Пропоновані перетворення, у тому числі ліквідацію сенату і націоналізацію основних галузей господарства, схвалило від 68,2 до 91,4 % громадян, які взяли участь у голосуванні. Цю тенденцію підтвердили і вибори до сейму 19 січня 1947 р. Демократичний блок здобув 80,1 % голосів, ПСП - 10,3 %. Невдовзі після цього ПСП розкололася, а її лідер Миколайчик у другій половині жовтня втік до Лондона. Президентом Польської Республіки і головою Державної ради було обрано Болеслава Берута, одного з найбільш послідовних провідників сталінізму в Польщі.

КЕРІВНИКИ ПОЛЬЩІ

Б. Берут (1947-1952)

В. Ярузельський (1989-1990)

Л. Валенса (1990-1995)

А. Квасьневський (1995-2005)

Л. Качинський (2005-2010)

Б. Коморовський (2010-2015)

А. Дуда (з 2015)

У грудні 1948 р. з партій, що входили до Демократичного блоку, було утворено Польську об’єднану робітничу партію (ПОРП).

2. Операція «Вісла». На кінець війни на території Польщі мешкало близько 650-700 тис. українців (переважно - лемків). На підставі угоди 1944 р. між польським урядом і владою радянської України чимало з них виявили бажання оселитися в СРСР. Інших штовхнуло на такий крок напруження у стосунках із поляками, що виникло після волинських подій 1943 р. Загалом виїхало близько 480 тис. осіб. Виїздам активно протидіяли «боївки» бандерівського відгалуження ОУН-УПА. Вони були нечисленними (загалом, не більше 2,5 тис. осіб), але їхні несподівані напади на транспорти переселенців, вузли зв’язку, адміністрації дрібних населених пунктів та безпосередньо на поляків завдавали значних матеріальних та людських втрат (до початку 1947 р. загинуло близько 2 тис. поляків і 4 тис. українців).

Сім’я лемків.

Військові підрозділи, задіяні польською владою, мали великий фронтовий досвід, але виявилися цілковито непідготовленими до антипартизанської боротьби.

Навесні 1947 р. було прийнято рішення про примусове переміщення до північно-східних районів Польщі українського населення. Формальним приводом для здійснення цього кроку стало убивство в засідці під Балігродем заступника міністра оброни Польщі К. Свєрчевського. Операція під кодовою назвою «Вісла», у якій брали участь 30 тис. військових та міліціонерів, розпочалася 28 квітня 1947 р. й тривала близько трьох місяців. У ході її було депортовано близько 95 тис. осіб з Жешувського і 45 тис. з Люблінського воєводств.

Переміщуваних осіб оселяли в Щецінському, Ольштинському, Вроцлавському і Гданьському воєводствах (тобто подалі від українського кордону) так, щоб кількість компактно мешкаючого українського населення не перевищувала 10 % від загальної кількості населення воєводства.

Внаслідок здійснення цих заходів уже до кінця 1947 р. УПА на західних землях Польщі була остаточно ліквідована.

АНАЛІЗУЄМО

Існують різні, контроверсійні оцінки операції «Вісла». Одні розглядають її як злочин, інші, як, зокрема, Л. Шанковський, «провідник» ОУН, який став пізніше націоналістичним істориком, дотримуються думки, що «без переселення частини населення (...), яке підтримувало ОУН на теренах Західної Польщі, неможливо було б ефективно боротися з УПА у Польщі».

А що думаєте із цього приводу ви? Запропонуйте свій варіант вирішення.

3. Польща в 1950—1980-х рр. До 1956 р. в країні сформувалася командно-адміністративна система управління економікою. Режим Б. Берута призвів до посилення беззаконня, корупції, зловживань владою. Погіршувалися умови праці трудящих, різко зменшилася заробітна платня при одночасному зростанні споживчих цін. Це викликало невдоволення владою.

Драматичні події відбулися у м. Познань. 28 червня 1956 р. спалахнув страйк на автомобільному заводі. Робітники висунули вимоги економічного характеру, підтримані й іншими підприємствами Познані. Однак згодом події вийшли за межі економічного страйку. Робітники роззброїли охорону в’язниці, заволоділи зброєю, атакували приміщення суду, прокуратури, поліції, воєводського управління державної безпеки. Підрозділи міністерства внутрішніх справ Польщі придушили заворушення. Загинули 38 осіб, 270 було поранено.

Б. Берут виступає перед молоддю.

Розгляньте фото. Спробуйте пояснити, чому влада приділяла настільки важливу увагу молоді. Свою точку зору аргументуйте.

На тлі познанських подій відбулася реабілітація засуджених партійних і державних діячів ПОРП. 21 жовтня 1956 р. нещодавно випущеного з в’язниці В. Гомулку, давнього опонента Б. Берута, було обрано першим секретарем ЦК ПОРП. Його повернення до влади зі схваленням зустріли сотні тисяч поляків.

Новий лідер Польщі ще в 1940-х рр. пропагував особливий, польський, шлях до соціалізму, в межах якого важливе місце посідала відмова від колективізації. Саме реалізація цього курсу не сприяла стабільності життя в республіці. 3 млн приватних селянських господарств, що контролювали близько двох третин земельного фонду Польщі на початок 1980-х рр., незважаючи на постійно збільшувані дотації з бюджету, країну прогодувати не могли.

Вимушене підвищення цін на продукти харчування, що вивело на вулиці міст обурених робітників і призвело до зіткнень мітингувальників з армією і силами правопорядку, у 1970 р. поклало край політичній кар’єрі В. Гомулки. Його місце на десять років посів Едвард Герек, який вдався до широкої модернізації польської економіки, заснованої на імпорті необхідної техніки не в межах РЕВ, а з високорозвинених країн Заходу. Оскільки коштів бюджету для цього не вистачало, обладнання доводилося закупати в кредит, а розраховуватися майбутньою продукцією.

Завдяки цьому «ривку» Польща на початок 1980-х рр. входила до десятки найбільш промислово розвинених країн світу. Але водночас збільшувався й зовнішній борг. На кінець 1981 р. він становив уже 125,5 млрд доларів.

ГОВОРЯТЬ УЧАСНИКИ ПОДІЙ

Досить часто нам продавалася застаріла технологія і вже вилучені із західної промисловості ліцензії. Від нас вимагали завищених процентів за кредити... Купувались ліцензії, які взагалі не вдалося використати, а також такі, що давали б гірший і більш дорогий продукт, ніж польська промисловість. Так само було і з імпортом. За валюту купувалися елементарні компоненти для виробництва, які можна було б виготовляти у країні. Купувалися зубний порошок, мотузка для снопов’язання, парасольки, мисливські патрони тощо.

(Із виступу В. Ярузельського у лютому 1982 р.).

• Чим, на вашу думку, можна пояснити настільки невигідну для країни закупівельну і кредитну політику - некомпетентністю чи корупцією?

4. Від створення «Солідарності» до «круглого столу». Наприкінці 1970-х рр. у безхмарних досі відносинах Польщі із Заходом почали відбуватись істотні зміни. Кредитодавці почали відмовлятися від розрахунків продукцією, посилаючись на її недостатню якість і погану реалізацію. Водночас спочатку США, а потім й інші країни підвищили кредитну процентну ставку. Польський бюджет потрапив у пастку, єдиним порятунком з якої, здавалося, було б підвищення роздрібних цін на харчі, зокрема на м’ясо, оголошене з червня 1980 р. Робітники відреагували на це протестами, організувати які в країні було кому: на той час у Польщі вже нараховувалось до 40 різноманітних організацій («Комітет громадської самооборони - Комітет захисту робітників», «Комітет вільних профспілок», «Рух молодої Польщі», «Студентський комітет солідарності» тощо). Особливо активну роль відігравала католицька церква, між якою і ПОРП у 1966 р. відбулося «історичне примирення». Саме церква стала головним провідником опозиційних настроїв, спочатку шляхом масової католизації: на 1980 р. храмів у Польщі діяло вдвічі більше, ніж у 1937 р.; за кількістю побудованих за рік костелів Польща випереджала всю Європу. У цілому, на кожних 1750 осіб припадав один служитель культу. Виявом значення, яке надавалося Польщі Ватиканом, було обрання римським Папою краківського кардинала Кароля Войтили (церковне ім’я Іоанн Павло II).

Після смерті понтифіка у 2004 р. новий Папа римський Бенедикт XVI розпочав процес беатифікації (тобто оголошення блаженним) свого попередника. Це було здійснено 1 травня 2011 р.

Масові страйки змусили уряд задовольнити основні вимоги робітників: підвищення зарплати, незалежність профспілок, доступ до засобів масової інформації. Восени 1980 р. було зареєстровано незалежну профспілку «Солідарність», яку очолив Лех Валенса.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ

Лех Валенса - польський політичний та профспілковий діяч, лідер першої незалежної профспілки у Східній Європі - «Солідарність», президент Польщі (1990-1995 рр.), лауреат Нобелівської премії миру. За фахом електрик, працював на Гданській судоверфі. Після поразки на президентських виборах у 1995 р. практично залишив велику політику.

Протягом короткого часу «Солідарність» перетворилася на масовий рух, у якому брали участь мільйони людей, зокрема й члени ПОРП. «Солідарність» перетворилася на центр, довкола якого згрупувались усі опозиційні сили Польщі. Страйки в країні не припинялися, а лідери профспілки заявили про свої претензії на владу.

18 жовтня 1981 р. у Польщі відбулася чергова зміна першого секретаря ЦК ПОРП. Замість С. Кані, який недавно заступив Е. Гєрека, було обрано генерала Войцеха Ярузельського. Обіймаючи також посаду голови уряду та міністра оборони, він сконцентрував у своїх руках основні важелі влади.

Л. Валенса виступає на мітингу.

На підставі прочитаного та з допомогою додаткових матеріалів створіть політичний портрет Л. Валенси.

У ніч проти 13 грудня 1981 р. Ярузельський очолив «Військову раду національного порятунку», а Державна рада оголосила у країні воєнний стан. Було заборонено збори, мітинги, страйки, закрито кордони, інтерновано (тобто ізольовано в будинках відпочинку і пансіонатах МВС) керівників «Солідарності», а також «Комітету громадської самооборони». Л. Валенсу розмістили на урядовій дачі. У такий спосіб В. Ярузельський фактично врятував державу від можливого повторення сценарію чехословацьких подій 1968 р.

Воєнний стан було скасовано в 1983 р. Однак політична нестабільність зберігалася. Поворотними в історії Польщі стали лютий-квітень 1989 р., коли відбулося засідання «круглого столу», де з одного боку в дискусіях узяли участь ПОРП та її прихильники, а з іншого - опозиція і католицькі кола. Було досягнуто угоди про визнання за опозицією права на відкриту діяльність, про реформу парламенту і виборчого закону.

Хоча на виборах у червні 1989 р. до сейму ПОРП здобула більшість мандатів, у сенаті вона зазнала нищівної поразки. У січні 1990 р. її було перетворено на соціал-демократичну партію Республіки Польща (СДРП), яка стала на позиції парламентської демократії та ринкової економіки. 9 грудня 1990 р. на президентських виборах переміг Лех Валенса.

5. Польща наприкінці XX - на початку XXI ст. Нова економічна політика, що здійснювалась під керівництвом міністра фінансів Лешека Бальцеровича, дістала назву «шокової терапії». Було ліквідовано державний контроль над цінами, розпочалася приватизація державної власності, в економіку почали залучати іноземний капітал. Здійснення такої політики наштовхнулося на серйозні труднощі. Особливо постраждали сільські жителі, що становили близько третини економічно активного населення, - їхній рівень життя знизився на 30-40 %, тобто набагато більше, ніж в інших соціальних верств.

Реформи спричинили масове безробіття, подолати яке не вдалося й досі - у країні налічується 17 % безробітних. Також чимало людей (близько 17 %) перебуває за межею бідності. Слабка соціальна захищеність трудящих неодноразово викликала акції протесту. Чимало людей розгубилося, втратило життєві орієнтири. Відчутно погіршилося становище робітників текстильної промисловості, розташованої навколо Лодзі, а також вугільної та металургійної на півдні країни.

ГОВОРЯТЬ УЧАСНИКИ ПОДІЙ

Є знамените фото кінця 1980 р.: кінець страйку на гданьській верфі... Довкола щасливі робітники, і ми на трибуні. Але тоді я казав соратникам: люди, які зараз готові носити нас на руках, завтра жбурлятимуть у вас камінням... Я завжди наполягав, що у Польщі повинна бути президентська політична система... з можливістю оперативного втручання в хід справ. Тоді можна було б швидко ловити злодіїв за руку. Я хотів, щоб приватизація в нас пройшла інакше, щоб польську власність не викупали іноземці. Я попереджав: якщо всього цього не вдасться забезпечити, на нас чекають нові потрясіння. (Із інтерв’ю Л. Валенси 28 вересня 2003 р.).

• Дайте оцінку словам колишнього президента Польщі.

У 2000-х рр. економічне становище країни, а відповідно, й рівень життя населення поступово поліпшується. Під час економічної кризи 2008-2009 рр. Польща виявилася єдиною країною ЄС (членом якого вона є з 2004 р.), що зуміла уникнути серйозних труднощів. Також в останні роки ВВП збільшується в середньому на 3 %. Головними торговельними партнерами Польщі є Німеччина, Росія, Італія, Франція та Нідерланди. З 2015 р. президентом країни є Анджей Дуда. У зовнішній політиці країна послідовно відстоює свої інтереси, зокрема відмовляючись приймати до себе мігрантів з мусульманського Близького Сходу.

6. Відносини України та Польщі. Польща та Україна - дружні сусіди, стратегічні партнери, що мають давні спільні корені. Польща першою з держав світу визнала незалежність України, встановивши з нею дипломатичні відносини. У 1992 р. між Україною та Польщею було підписано Угоду про добросусідство, дружні відносини та співпрацю. Наприкінці 2004 р. одним з посередників при врегулюванні конфлікту, що виник між двома основними політичними угрупованнями під час президентських виборів, виступив навіть особисто президент Польщі. Спільно із Польщею Україна провела в себе чемпіонат Європи з футболу 2012 р.

У 2016 р. в Польщі тільки офіційно працювало понад 1,2 млн українців, кількість нелегальних мігрантів є ще більшою. Із запровадженням в Україні безвізового режиму з Євросоюзом ці цифри постійно і значно збільшуються. Кожна п’ята фірма планує найближчим часом шукати працівників в Україні.

Польща стала одним з найпопулярніших серед українців напрямків отримання якісної освіти - країна заохочує безкоштовне навчання в польських школах українських учнів, починаючи з 9 класу. Також більше половини зарубіжних студентів, що вчаться у Польщі, походять з України.

Отже, політичні, економічні й культурні зв’язки між Україною й Польщею розширюються.

ЗАПАМ'ЯТАЙМО ДАТИ

Червень 1945 р. - створення Тимчасового уряду національного єднання.

19 січня 1947 р. - вибори до сейму

9 грудня 1990 р. - перемога на президентських виборах Л. Валенси

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Хронологічну. Розташуйте події у хронологічній послідовності: президентство Л. Валенси, «Круглий стіл», утворення «Солідарності», Угода про добросусідство, дружні відносини та співпрацю.

Просторову. Покажіть на карті, як змінилися кордони Польщі після Другої світової війни.

Інформаційну. 1. Визначте, про кого йдеться: а) краківський архієпископ, Папа Римський; б) електрик суднобудівного підприємства, лідер «Солідарності»; в) міністр фінансів, автор проекту «шокової терапії». 2. Ідентифікуйте керівників Польщі, зображених на с. 91.

Логічну. Висловте свої думки щодо причин виникнення кризи 1980-х рр. у Польщі.

Аксіологічну. Визначте учасників та причини повоєнного політичного протистояння у Польщі.

Мовленнєву. Попрацюйте в парах, обговоріть українсько-польські відносини на сучасному етапі.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 11 клас Ладиченко, Заблоцький (профільний рівень)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)