Войти
Закрыть

Природні умови Італії та виникнення Рима

6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Голованов (інтегрований курс) 2019

 

§ 33. Природні умови Італії та виникнення Рима

1. Природа і населення Апеннінського півострова

Італія — країна рівнинна, вкрита лісами й луками. Жили тут землероби та скотарі. Природа сприяла цьому: з півночі півострів захищений від холодних вітрів високими Альпами, а зі сходу — Апеннінськими горами. Тут завжди теплий, м'який клімат. Щоправда, прибережна смуга майже пряма, немає пристосованих місць для морських стоянок. Лише Тарентська затока на півдні, Неаполітанська — на заході, а на південному сході — бухта, на берегах якої постав порт Брундизій, надавали прихисток кораблям. Поблизу Апеннін мало островів: Сицилія, Сардинія та Корсика, кожний завбільшки як Пелопоннес, розташовані на захід і південь від Італії.

ЛІГУРІЙЦІ — збірна назва стародавніх племен, які в середині I тис. до н. е. жили в північно-західній Італії та південно-східній Галлії.

ІЛЛІРІЙЦІ — представники індоєвропейських племен, які в давнину жили на північному заході Балканського півострова і частково на південному сході Апеннінського півострова.

ЕТРУСКИ (ТУСКИ) — одне з племен Стародавньої Італії. Розквіт етрусків припадає на кінець ІІ тис. до н. е. - початок І тис. до н. е.

САБІНИ — народність, яка жила між річками Тибром і Анно. Об'єдналися з латинами.

Апенніни багаті на залізо, срібло, олово, мармур, глину, тут розвивалися ремесла. В Альпах є мідь і золото. Землеробство, садівництво, ремесло й скотарство — такі основні заняття населення Італії.

Здавна тут жили лігурійці. У І тис. до н. е. в Середній Італії оселились італіки та споріднені з ними латини. Територію їхнього розселення назвали Лацій.

На південному сході мешкали самніти. Їхні землі називали Самній. На південь від них починалася Луканія, на захід була розташована Кампанія — край гостинних садів. На сході — Апулія, земля пастухів і землеробів.

Під час грецької колонізації в VII ст. до н. е. на півдні Італії та на Сицилії оселилися греки й іллірійці. Тоді ж на півночі Італії з'явився народ етруски. Його походження та мова не досліджені. Зразки писемності нечисленні й уривчасті. Протягом століть етруски співіснували з римлянами. Ці народи спілкувалися, торгували, але згодом і воювали. Культура етрусків остаточно згасла близько І ст. до н. е.

2. Виникнення міста Рима та правління царів

На території Лацій, серед латинських і сабінських общин, у VIII ст. до н. е. (753 р. до н. е.) утворилося місто Рим. Латинів, які стали його населенням, згодом стали називати римлянами. На час утворення міста вони зберегли патріархальний родовий уклад, ознаки якого залишалися протягом усього існування Римської держави. За переказами, місто заснував Ромул, який і став першим царем.

Капітолійська вовчиця, яка вигодувала Ромула і Рема

Цікавинки про походження міста Рим і про фамілії — за посиланням https://is.gd/m2Tbbe або QR-кодом

ПАТРИЦІЇ (від латин. «ті, що мають батьків») — римська знать.

ПЛЕБЕЇ — спочатку незнатне громадянське населення Риму. Згодом серед них також утворилася плебейська знать.

КОНСУЛ — титул виборних найвищих урядових осіб, а також той, хто мав цей титул.

РЕСПУБЛІКА (від латин. «справа народу») — форма державного управління через обраних народом урядовців.

ФАМІЛІЯ — частини роду — сім'ї.

Найдавніші поселення на березі річки Тибр, посеред семи пагорбів, археологи датують серединою VIII ст. до н. е. Згодом поселення об'єдналися, утворивши місто. Це звичайний шлях утворення міст, але ще в давнину щодо виникнення Рима склали легенду про нащадків Енея — Ромула і Рема. На честь Ромула місто назвали Рим (з латин. Roma — місто Ромула). Це було місто-держава на зразок грецьких полісів.

Понад 200 років у Римі правили царі. Цей період називають «царським», про нього відомо мало що. Люди жили сусідською патріархальною громадою. Корінні жителі утворили особливий стан патриціїв. Переселенці належали до стану плебеїв, які були трударями: ремісниками, торговцями, землеробами.

Спочатку рабство в Римі було патріархальним: рабів вважали молодшими членами родини. З усіх царів, які правили Римом упродовж перших 250 років, народні перекази зберегли імена тільки семи (Ромул, Нума Помпілій, Тулл Гостилій, Анк Марцій, Тарквіній Давній, Сервій Туллій і Тарквіній Гордий).

Тарквінія Гордого прозвали так за брутальну, нестримну вдачу, зверхнє ставлення до громадян. Урешті-решт, коли римлянам урвався терпець, вони вигнали його з міста. Мабуть, у легенді є значна частка правди. Ми знаємо, що в 510 р. до н. е. з Рима вигнали останнього царя, і натомість наступного року було обрано двох консулів. Їхні імена відомі — Луцій Юній Брут і Публій Валерій Публікола.

Від 509 р. до н. е. римляни обирали верховних урядовців терміном на рік. Із тих часів розпочався період Республіки, який тривав до 30 р. до н. е.

Уся громада Рима поділялася на 300 родів, а ті, своєю чергою, — на фамілії. Кожен рід мав назву від імені засновника. Найшанованіші роди патриціїв — Емілії, Корнелії, Клавдії, Валерії та Юлії. Серед плебеїв виокремлювали Лівіїв, Семпроніїв і Метеллів.

  • 1. Які природні умови Італії? Назвіть головні заняття населення.
  • 2. Коли відбулася Троянська війна? Хто її описав?
  • 3. Коли Еней міг прибути до Італії? Чому легенда пов'язує його з Римом?
  • 4. Коли в Римі тривав «царський період»? Імена яких царів ви запам'ятали?
  • 5. Що таке стан? Які стани утворилися в Римі?
  • 6. Хто такі консули? Що означав термін «республіка»? Коли в Римі розпочався період Республіки?
  • 7. Порівняйте географічне положення, клімат, заняття населення Стародавніх Греції та Риму.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду