Суспільна організація та влада за первісних часів
- 27-04-2022, 23:04
- 536
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Сорочинська, Мартинюк (інтегрований курс) 2019
§ 4. Суспільна організація та влада за первісних часів
Після вивчення матеріалу параграфа ви зможете:
• вирізняти суспільну організацію та організацію влади за первісних часів;
• пояснювати, як формувалась влада за первісних часів;
• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «первісне людське стадо», «сім’я», «рід», «плем’я», «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь».
Пригадайте:
1. Які ви знаєте форми господарювання первісних людей?
2. Які зміни у житті людей відбулися у період неоліту? Чому вчені називають їх неолітичною революцією?
1. Початок формування суспільства. Родова община
Сучасні вчені, спостерігаючи за поведінкою людиноподібних мавп, дійшли висновку, що первісні люди так само, як і їхні предки, щоб вижити, змушені були об’єднуватися в групи, які вчені назвали первісним людським стадом. Вони спільно полювали на здобич, збирали рослини, доглядали дітей, захищалися від хижаків. Поступово стадо перетворилося на стійкішу організацію — первісну общину. А приблизно за 30 тис. років до н.е. сформувалися роди.
До них належали люди, що походили від спільного предка — родичі. Археологи вважають, що підтвердженням існування родів є великі розміри людських жител наприкінці палеоліту. У такому помешканні могла розміститися велика сім’я — 10-20 осіб.
Первісне стадо неандертальців близько 60 тисяч років тому. Малюнок сучасного художника
Рід — великий колектив родичів, які разом жили, працювали, вели господарство, мали спільне майно.
Здобута під час полювання, рибальства та збирання їжа була спільною, розподілялася за потребами між усіма родичами.
На чолі роду стояла людина, що мала найбільшу владу та авторитет.
Первісне суспільство — початковий етап розвитку людства, ознаками якого були: колективна праця, спільна власність, зрівняльний розподіл їжі та майна.
2. Сусідська община
За часів неоліту зберігалась колективна власність на землю, пасовища, ліс. Як і раніше, була потреба в спільній праці роду, об’єднанні вмінь колективу. Але худоба, знаряддя праці, предмети побуту були у власності окремих сімей. Усі вироблені продукти землеробства і скотарства, ремісничі вироби та впольована дичина розподілялись між родичами — членами общини.
Якщо неможливо було прогодувати всіх, рід поділявся на дрібніші роди, які відселялися, освоюючи нові землі. Але роди не поривали зв’язків між собою і в разі небезпеки об’єднувалися для захисту свого майна і земель. Об’єднувала їх і спільна мова, яка сприяла спілкуванню між членами родів, обміну знаннями й досвідом. Сукупність таких родів становила плем’я.
Родові общини час від часу переселялися чи змінювали поля через те, що землі втрачали родючість. Так само і скотарі долали сотні, а інколи — й тисячі кілометрів у пошуках кращих пасовищ. У цих переселеннях і війнах відбувалося перемішування племен і родів. Тепер в одному поселенні жили не лише родичі, а й люди, які не належали до цього роду, а були лише сусідами. Так сформувалися сусідські общини, члени яких не були родичами, але разом володіли землею, розподіляючи її між окремими сім’ями, спільно користувались пасовищами, лісами та іншими багатствами, спільно вирішували найважливіші справи роду.
Як би ви охарактеризували соціальну організацію людей, зображену на малюнку? Поясніть чому?
3. Формування панівної верхівки
На відміну від родової общини, у сусідській набуває визначеності приватна власність — власність сім’ї чи окремої людини на матеріальні цінності. Якісь родини працювали краще, комусь сприяла погода, хтось був успішним у війнах чи нахабнішим, відбираючи майно в інших. Так поступово основні матеріальні багатства нагромаджувалися в небагатьох руках. З’явилися майнова нерівність, тобто поділ на багатих і бідних.
Праця в господарстві стала важчою і складнішою й лягла, переважно, на плечі чоловіків. Поступово чоловіки ставали на чолі роду. Такий устрій учені назвали патріархатом, що в перекладі з давньогрецької означає «влада батька». Патріархом був старійшина, що керував спільними справами — будівництвом каналів, святилищ і поклонінням божествам.
Під час міжплемінних воєн на чолі озброєних общинників стояв вождь, котрого обирали із сильних і авторитетних членів племені. Поступово вождь перетворювався на постійного главу племені. Він формував військовий загін зі своїх родичів і найбільш войовничих членів племені.
Велика частина здобичі діставалася вождю і його воїнам. Вони ставали багатшими за одноплемінників. До того ж, із ускладненням господарського життя виник прошарок людей, які керували життям общини. Вождь, старійшини, дружинники, чаклуни мали найбільший авторитет і повагу. Виникла соціальна нерівність, тобто права і обов’язки людей стали визначатися за ступенем їх наближення до влади.
Незважаючи на появу знаті, яка перебрала на себе управління життям суспільства, всі найважливіші питання вирішувалися на народних зборах — зібранні всіх членів племені. На них вирішувалися питання розподілу земель, вибору вождя, війни чи миру із сусідами тощо. Право голосу на них переважно мали лише чоловіки, здатні носити зброю. Такий лад зазвичай називають військовою демократією (слово «демократія» перекладається з грецької як «влада народу»).
Військова демократія — форма влади в епоху переходу від родової демократії до політичної організації суспільства. У ширшому розумінні — сама епоха розпаду первісного ладу.
Перевірте, як ви запам’ятали
- 1. Як учені називають першу форму організації людського колективу?
- 2. Які ознаки суспільної організації відображає слово «община»?
- 3. Які чинники зумовили появу патріархату?
- 4. Що виникло раніше: сусідська чи родова община?
- 5. Що таке військова демократія?
Подумайте і дайте відповідь
- 6. Чим відрізнявся рід від людського стада?
- 7. Чому родичі та одноплемінники прислухалися до старійшин?
- 8. Чому стало можливо й вигідно вести господарство силами однієї сім’ї?
- 9. У чому виявлялася нерівність між людьми у первісному суспільстві?
Виконайте завдання
- 10. Чим сусідська община відрізнялась від родової?
- 11. Обговоріть у групах. Чому верхівка була зацікавлена у військових походах?
Завдання для допитливих
- 12. Чому не могло бути багатих і бідних серед мисливців на мамонтів?
- 13. Визначте головні причини виникнення майнової і соціальної нерівності.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України
Коментарі (0)