Войти
Закрыть

Утворення Давньоєгипетської держави. Структура давньоєгипетського суспільства

6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Сорочинська, Мартинюк (інтегрований курс) 2019

 

§ 9. Утворення Давньоєгипетської держави. Структура давньоєгипетського суспільства

Після вивчення матеріалу параграфа ви зможете:

• скласти уявлення про утворення держави в Єгипті;

• характеризувати владу й суспільство Стародавнього Єгипту;

• розповідати про будівництво й призначення пірамід;

• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «номи», «держава», «податки і повинності», «фараон», «чиновники».

Пригадайте:

1. Який вплив на життя в Стародавньому Єгипті справляв Ніл?

2. Чому землеробство в Єгипті називається іригаційним?

1. Об’єднання Верхнього і Нижнього Єгипту

Тяжка праця в умовах спекотного клімату й щорічних розливів Нілу потребувала великих зусиль тисяч єгиптян. Поступово племінні вожді землеробських общин об’єднали під своєю владою населення окремих частин Єгипту. Це призвело до виникнення у долині Нілу в V тис. до н.е. перших невеликих держав — номів.

Номи Верхнього Єгипту простягалися від першого нільського порога до дельти, а номи Нижнього Єгипту розташовувалися по дельті. На чолі кожної держави стояв номарх. Він очолював ополчення, був верховним жерцем, керував будівництвом дамб і каналів.

Найсильніші номи перетворювалися на царства, що воювали між собою за родючі землі долини. До кінця IV тис. до н.е. в Єгипті лишилося тільки два великих царства, які об’єднали землі Нижнього і Верхнього Єгипту.

Першим загальноєгипетським володарем, згідно з легендами, вважається Скорпіон. Він був царем Верхнього Єгипту і близько 3200 р. до н.е. об’єднав під своєю владою все населення Єгипту. Але ця держава проіснувала недовго.

Близько 3000 р. до н.е. цар Верхнього Єгипту Менес (Нармер) знову об’єднав під своєю владою обидві держави і заснував давньоєгипетську державу, яка увійшла в історію під назвою Давнє царство. Деякі вчені вважають, що Менес і Нармер — це одна особа. На думку інших, Єгипет об’єднав спочатку Нармер, а потім закріпив одноособову владу та створив єдину державу Менес.

Об’єднання корон фараонів символізувало об’єднання Верхнього і Нижнього Єгипту

Ного столицею було місто на півночі країни Мен-Нефру Мемфіс. Жителі нільської долини вважали Менеса втіленням бога і називали Пер-Аа, тобто «великий будинок». Від цього слова пішла назва єгипетських царів — «фараон». Номи за часів Давнього царства не мали самостійності, а були частинами держави (сучасною мовою — адміністративними одиницями).

2. Влада і культ фараона

Царями Єгипту були або володарі Мемфіса, або володарі Фів — міста, яке розташовувалося на півдні. Фараон мав необмежену владу. Тільки він призначав командирів армії, окремих військових підрозділів, номархів, головних жерців храмів, а також міг засудити будь-кого до смертної кари.

У нього були сотні слуг. Цар вважався богом. На знак своєї величі фараон підперізувався левовою шкурою, надягав довге вбрання, прикрашав руки браслетами, голову ж покривав біло-червоною короною. Вона складалася з двох частин, які символізували владу над Верхнім (білий колір) і Нижнім (червоний колір) Єгиптом.

Давній Мемфіс (реконструкція)

Руїни давнього міста Фіви

Корони фараонів у Єгипті

Символом влади фараона також була штучна борода, яку прив’язували до підборіддя.

Прості смертні не лише вклонялися своєму цареві, а й ставали на коліна та цілували землю, по якій ступали ноги фараона. І тільки найбільш наближеним до царя особам дозволялося поцілувати його ноги. Ще одним із символів влади був урей (у перекладі з єгипетської — «кобра, що стала у стійку»). Його закріплювали на головному уборі фараона. Кобра символізувала богиню Уто, яку єгиптяни вважали захисницею царів Єгипту.

Але незважаючи на обожнення фараонів і їхню всеохоплюючу владу, вони залежали від жерців храмів, почту, чиновників.

Жрець — посередник між людьми і богами, що здійснював молитви, релігійні ритуали, приносив жертви.

Династія — правителі, які походять із одного роду й передають владу в спадок.

3. Піраміди

Про могутність фараонів і поклоніння їм свідчить пишний поховальний обряд. Єгиптяни вважали, що після смерті фараон приєднається до богів. Ще за його життя вони будували місце останнього спочинку правителя у вигляді величезних пірамід. Традиція будувати піраміди проіснувала близько 1000 років. Згодом фараонів почали ховати в гробницях, які вирубували в скелях. Вони були більш убезпечені від пограбувань і розорення. Першу піраміду збудували за царя Джосера майже 5 тис. років тому. Вона була ступінчастою, нагадувала сходи.

Піраміди різняться своєю будовою. Вони мають різне розташування ходів, галерей та поховальних камер. Так, у піраміді Хуфу (Хеопса) є три камери.

Усі три камери з’єднані коридорами-шахтами. До «зали царя» веде галерея. Від неї відходять у північному і південному напрямках вузькі шахти завдовжки 65 м. Це «дороги», якими, за уявленням єгиптян, рухалась на небо душа царя. Шахти перекриті тонкими «дверима». Вони символізували межу між реальним і потойбічним світами.

Шрам іда Джосера

Піраміда Хеопса

Сфінкс

Піраміди — унікальні творіння людських рук — стали символом Єгипту.

Спокій великих пірамід охороняє сфінкс. Сфінкс — гігантська фігура з тілом лева і головою людини в уборі фараона.

Геродот про будівництво піраміди:

«...Сама ж піраміда зроблена за допомогою уступів, що їх дехто називає зубцями, а інші східцями. Коли спершу її зробили такою, камені, що залишалися, почали піднімати машинами, зробленими з коротких шматків дерева; камінь піднімали на перший ряд уступів; коли ж він потрапляв на своє місце, його клали на другу машину, що стояла на першому ряді уступів; звідси на другий ряд піднімали за допомогою другої машини; бо скільки було рядів уступів, стільки було й машин... Спочатку були оброблені верхні частини піраміди, а після того — несучі їх частини, останніми були оброблені наземні й найнижчі, що лежать на землі».

Запитання до документа

  • 1. Чи погоджуєтесь ви з тим, що піраміду будували саме так, як описує Геродот? Обґрунтуйте свою думку.
  • 2. Деякі вчені вважають, що фараонам не потрібні були самі піраміди, а потрібен був процес будівництва, який на довгі роки об’єднував суспільство, захищав його від розбрату, повстань та міжусобних війн. Чи так це?

4. Фараон і чиновники

Усі жителі Єгипту повинні були беззаперечно підкорятися фараону. Навіть найзнатніші з них падали ниць перед ним і прославляли його велич словами: «Так надійде повелитель так, як буде йому завгодно, бо ми дихаємо повітрям лише за його милості». Для управління країною фараон призначав головного міністра — чаті, міністрів, які керували Верхнім і Нижнім Єгиптом. Особливий міністр розпоряджався продовольчими запасами країни. Міністрам підпорядковувалися чиновники різних рангів. Чиновники управляли містами, селищами, будівельними роботами.

Дуже важливою справою для чиновників був збір грошових податків і податків, які здавали натурою — зерном, продуктами харчування, худобою, ремісничими виробами.

Для виконання обов’язків чиновника потрібно було вміти писати і читати. Писарі в очах народу були дуже важливими людьми.

Їм надавалась влада на місцях. Вони мали багато обов’язків: записували рішення, ухвалені фараоном, визначали рівень води у Нілі під час повені та у водосховищах. Також писці повинні були перевіряти межі полів після розливів ріки, обліковувати врожай, здійснювати контроль за кількістю худоби, вина та ін. На їхні плечі лягало визначення та збирання податків.

Чиновники різних рівнів утворювали піраміду влади (ієрархію), на вершині якої був фараон.

Податок — грошовий чи натуральний платіж для утримання держави.

Верства (або соціальний стан) населення — частина народу з чітко визначеними правами й обов’язками.

Ієрархія — поділ суспільства на верстви (соціальні стани) й підпорядкування нижчих за становищем у суспільстві вищим.

5. Жерці

Важливу роль у житті єгипетського суспільства відігравали жерці. Вони були посередниками між людьми і богами. Майже кожне місто Єгипту мало своїх богів. На їхню честь будували храми, якими опікувалися жерці. Найвищою посадою вважалася посада верховного жерця — слуги бога. Ним часто був сам фараон. Наступну сходинку посідав жрець, що керував храмами. Верховному жерцю підпорядковувалися нижчі жерці. Вони виконували повсякденні ритуали, опікувалися станом храму та потребами богів. Серед них вирізнялися: жерці-астрономи, які спостерігали за зірками й намагалися пророкувати майбутнє; жерці, які стежили за розпорядком дня у храмі; читці, що проговорювали священні молитви; переписувачі папірусів; господарники, які опікувалися сільськогосподарськими угіддями, бібліотеками та ін.

Жерці

6. Селяни й ремісники

Переважну частину жителів Давнього Єгипту становили вільні землероби. Вони об’єднувалися для обробітку землі, будівництва та використання зрошувальної системи, утворюючи землеробські общини. Саме землероби виконували велику кількість обов’язкових «царських» робіт: споруджували піраміди, палаци, гробниці. Ще одним їхнім обов’язком перед державою була служба у війську фараона. Важливою ланкою у суспільному житті були ремісники, які забезпечували жителів Єгипту всім необхідним.

Селяни

7. Воїни Єгипту

Армія Давнього Єгипту складалася із загонів піхоти та бойових колісниць. Фараони збирали військо за потребою. Його набирали із селян. До нього потрапляв один зі ста дорослих чоловіків. Основним завданням війська була охорона кордонів країни.

За часів Нового царства армія стала професійною, її основу становили воїни, які побували у битвах. За свою службу вони отримували рабів, трофеї, земельні наділи. Часто єгипетське військо посилювалося найманцями, наприклад нубійцями, які жили на півдні держави.

За Нового царства піхота складалася з легко- та важкоозброєних воїнів. Перші вміло орудували луком і стрілами. Другі озброювалися легкими серпастими або важкими прямими мечами. Поширеними були короткі списи та списи для метання — дротики. Але головною зброєю залишався лук. Єгипетська піхота мала захисні обладунки, що складалися з грубої тканини, якою обгортали тіло, шкіряних або бронзових шоломів. Тіло захищав щит, який мав заокруглений верх.

Колісниці з’явилися в Єгипті за Нового царства. Їх робили з дерева, і вони були надзвичайно легкими. Важила колісниця всього 34 кг. Отже, підняти її могла навіть одна людина. На колісниці розмішувалося два воїни. Один керував нею, другий — стріляв із лука, кидав дротики або застосовував меч чи сокиру.

Для захисту кордонів країни будували фортеці. Єгипетські фортеці мали форму кола, квадрата чи прямокутника, оточеного ровами. Поряд із мурами будували башти з майданчиком для воїнів.

Єгипетські воїни. Дерев’яні фігурки, знайдені в гробниці

Єгипетський фараон на колісниці

Армія — військова організація, яка слугувала для захисту кордонів країни від нападів ворогів та для захоплення нових територій.

Трофей — майно й полонені, захоплені на війні.

8. Раби

Рабів називали «живі мертві» або «живі для вбивства». Така назва свідчить про те, що спочатку це були переважно військовополонені. Рабами також могли стати на певний час збіднілі селяни за борги, а також злочинці. Переважно рабів використовували на важких земляних роботах, копальнях, будівництві. їх, порівняно з усім населенням Єгипту, було небагато. Вони лише в один період розвитку країни — Нове царство — відігравали помітну роль у житті суспільства.

Раби. Розпис у гробниці

Перевірте, як ви запам’ятали

  • 1. Коли відбулось об’єднання Єгипту в єдину державу?
  • 2. Як в символах влади фараона було відображено об’єднання Єгипту?
  • 3. Що таке піраміди?
  • 4. Назвіть основні верстви єгипетського суспільства.
  • 5. Хто такий фараон, як він управляв країною?
  • 6. Чим у Давньому Єгипті займалися жерці?
  • 7. З яких частин складалася єгипетська армія?
  • 8. Яка верства суспільства займала найнижчу сходинку єгипетського суспільства?

Подумайте і дайте відповідь

  • 9. Які причини об’єднання Єгипту в єдину державу?
  • 10. Охарактеризуйте структуру єгипетського суспільства. Чому структура суспільства нагадує вигляд піраміди?

Виконайте завдання

  • 11. Поясніть грецький вислів: «Все боїться часу, а час боїться тільки пірамід».
  • 12. Складіть розповідь на одну з тем: «Фараон - правитель Стародавнього Єгипту», «На службі у фараона», «Житель Стародавнього Єгипту».

Завдання для допитливих

  • 13. Що спонукало давніх єгиптян докладати неймовірних зусиль, використовуючи значні ресурси для будівництва великих пірамід?
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду