Войти
Закрыть

Римська релігія, сім’я та виховання. Побут та повсякденне життя Римської республіки

6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Сорочинська, Мартинюк (інтегрований курс) 2019

 

§ 40. Римська релігія, сім’я та виховання. Побут та повсякденне життя Римської республіки

Після вивчення матеріалу параграфа ви зможете:

• характеризувати давньоримську релігію і порівнювати її з давньогрецькою;

• описувати побут і повсякденне життя у республіканському Римі.

Пригадайте:

1. Назвіть дванадцять олімпійських богів Греції.

2. Що таке міф, легенда, релігія?

1. Міфи і легенди давніх римлян

Римські міфи були відображенням повсякденного життя римлян, оспівували невибагливий спосіб їхнього життя, суворість звичаїв і правил, а особливо воєнні подвиги заради батьківщини. Так, давні перекази розповідали про батька-воєначальника, який стратив свого сина за порушення військової дисципліни, про уславленого вождя, який обробляв своє поле і після переможної битви знову повертався до звичних справ, про непідкупність римських вождів, про воїна, який, потрапивши у полон, спалив собі руку на вогнищі, щоб довести ворогам мужність римлян. Вражені вороги відпустили героя і зняли облогу Риму.

Існували міфи про різних священних тварин і птахів. Чільне місце серед них посідали перекази про вовка. Цих тварин народна уява римлян наділяла магічними та людськими рисами, наприклад, вірністю. Не випадково Ромула і Рема врятувала саме вовчиця. На основі переказу про те, як капітолійські гуси врятували Рим, з’явився звичай приносити у жертву собак, які мовчали і пропустили ворогів.

Релігія — походить від латинського дієслова «зв’язувати». Релігія — це зв’язок богів і людей.

2. Давньоримська релігія

Релігійні уявлення давніх римлян подібні на уявлення інших народів стародавнього світу. Давні римляни вважали, що спочатку був лише темний та безмежний Хаос, у якому нічого не існувало, навіть часу. З Хаосу виникла земля, яка і народила гори, ліси, річки, тварин і людей. У той самий час із Хаосу з’явилися перші боги. Серед них був і володар часу Сатурн. За уявленнями римлян, саме він веде відлік життя, завдяки йому росте все живе, змінюються пори року. Спочатку римляни поклонялися Сатурну як єдиному богу. На його честь проводилися сатурналії — свята, під час яких римляни мінялися місцями із рабами.

З давніх часів римляни вірили у багатьох духів, божеств, які не мали людської подоби. Добрі генії охороняли людину протягом її земного життя.

Пенати опікувалися помешканнями. До наших часів дійшов вислів «повернутися до рідних пенатів», що означає повернутися додому.

Божествам, духам і надприродним істотам приносили жертви. Римляни вірили, що померлі впливають на справи живих і можуть мстити за неповагу до них. Померлий батько ставав для синів богом.

Коли римляни наприкінці VI — на початку V ст. до н.е. ознайомилися з грецькою культурою, богів стало більше. У Сатурна з’явилися діти. Серед них — Юпітер. Коли Юпітер підріс, він вирішив позбавити батька влади і скинув Сатурна з небес. Молодий бог — володар блискавок і грому — став царем богів. Згодом римляни наділили своїх богів, не змінюючи їхніх імен, тими самими силами й обов’язками, що мали й грецькі.

Юпітер мав старших братів — Плутона і Нептуна, з якими і поділив Всесвіт. Плутон став володарем підземного світу, а Нептун — володарем морів.

Кожна верства населення Риму мала власних богів.

Головними патриціанськими богами були Юпітер, Юнона і Мінерва. Вони відповідали грецьким Зевсу, Гері й Афіні. Цим богам були споруджені храми на Капітолії. Головним римським святилищем був храм Юпітера Капітолійського. На честь Юпітера щорічно влаштовувалися Великі, або Римські, ігри.

Нептун

Янус

Фортуна

На Капітолії височів храм Юнони порадниці (по-латин. — Монети).

Головними плебейськими богами були Церера, Лібер (Вакх) і Лібера (Прозерпіна). Церера відповідала грецькій Деметрі, Лібер — Діонісу, а Лібера — Персефоні. Цим богам був побудований храм на пагорбі Авентін. Покровителькою латинів, особливо простих людей, вважалася богиня-мисливиця Діана, відповідна грецькій Артеміді.

Деякі професії теж мали покровителів. У купців був Меркурій, у ремісників, художників, письменників, вчителів — Мінерва. Спільними для жителів Апеннінського півострова богами були Марс (бог війни), Діана (богиня Місяця), Фортуна (богиня щастя, успіху), Флора (богиня квітів), Фауна (богиня лісів, полів і тварин), Венера (богиня весни і садів, потім — кохання і краси). Пізніше в пантеон богів потрапили: Озіріс та Ісіда з Єгипту, Кібелла з Фригії, Ваал з Фінікії та ін.

Італійським богом, сприйнятим римлянами, був Янус. Янус — бог входу і виходу, дверей і воріт, минулого і майбутнього. Він зображався з двома обличчями.

Жодної важливої справи не починали римляни, не повороживши та не дізнавшись про ставлення до неї богів. Жерці бачили волю богів у поведінці тварин, птахів, у природних явищах, принесених жертвах. В усьому незвичному вони також вбачали підказки богів. За несприятливих передбачень жерці могли навіть відкласти воєнний похід.

Коли республіка змінилась імперією, у провінціях поширився культ полководців, а імператори вважалися богами на землі.

Особливу повагу мала покровителька домашнього вогнища богиня Веста. У римлян було безліч інших богів і богинь, наприклад, богиня удачі Фортуна або бог лісів Сильван. Різні богині охороняли перший крик новонародженого, перший крок дитини.

Римляни вважали себе народом Марса — бога війни. У глибоку давнину новий рік у Римі починався з березня — місяця, присвяченого Марсу. У березні під час священної церемонії Римом проносили 12 щитів свого божественного покровителя. 24 жерці — з найзнатніших патриціанських родів — служили Марсу.

Весталки — жриці богині Вести

У римлян існували колегії (об’єднання) жерців. Головною ж була колегія понтифіків, очолювана великим понтифіком. Великий понтифік був главою всіх римських жерців, стежив за їхньою діяльністю, судив їх і повчав.

У Римі жерці вибиралися з числа знатних і особливо доброчесних людей. Жерцями ставали за посадою і деякі вищі магістрати. Окремого прошарку жерців, що були виключно священнослужителями, у Римі, як і в Греції, не було.

Понтифік — по-латині означає «той, хто будує міст», тобто «пов’язує» богів і людей. Титул великого понтифіка і сьогодні має Папа Римський.

3. Римська сім’я

Слово «сім’я» латинською мовою звучить як «фамілія» (прізвище). У Римі родина вважалася найважливішим осередком суспільства. Становище людини залежало від того, в якій сім’ї вона народилася. Сім’я володіла власністю. У родині здійснювалося виховання дітей. На чолі фамілії стояв батько, що володів цілковитою владою над дружиною, дітьми, домочадцями. Батько міг судити, карати і навіть стратити їх. Однак, як правило, від батька сімейства звичай вимагав не жорстокості, а вимогливості та справедливості. До складу фамілії входили батько, його дружина — мати сімейства, діти, дружини і діти дорослих синів, а також раби.

Давньоримська сім’я

Споріднені групи сімей утворювали римський рід. Матір сімейства дуже поважали. Заміжню римлянку називали матроною. Перед її авторитетом схилялися навіть дорослі сини. Вона охороняла моральні підвалини фамілії.

Діти в римській сім’ї виховувалися у строгості. Вони повинні були виявляти батькам повагу і відданість. Вважалося, що справжній громадянин — це слухняний син і дисциплінований воїн.

4. Освіта

Першим щаблем в освіті римлян було сімейне виховання. Дітей виховували в повазі до вірувань і звичаїв пращурів.

Наступним кроком у здобутті знань була школа. За доби республіки у римських школах вивчали так звані сім вільних мистецтв: граматику, логіку, риторику, геометрію, арифметику, астрономію, музику. Згодом до них додали архітектуру.

Давньоримський абак (рахівниця)

Існувало три типи шкіл: початкова, граматична і риторична. У початковій школі навчалися діти віком від 7 до 12 років. Вони опановували письмо, читання та лічбу. Навчитися писати було нескладно, оскільки слова писали так, як вони й звучали.

У граматичній школі юнаки 12-16 років вивчали римську й грецьку літературу, латинську і грецьку мови.

Вищою школою можна вважати риторичну, де молоді люди 16-20 років студіювали філософію, історію, риторику та право.

Перевірте, як ви запам’ятали

  • 1. Назвіть основних римських богів.
  • 2. Яких богів запозичили римляни в інших народів?
  • 3. Від якого бога, на думку римлян, вони походили?
  • 4. Які головні теми римських міфів і легенд?
  • 5. Хто входив до римської родини?

Поміркуйте і дайте відповідь

  • 6. Яке значення для римлянина мало слово «фамілія», «батько (падре)»?
  • 7. Які зміни відбулися у релігії римлян, коли вони ознайомилися з культурою інших народів?
  • 8. Яка система освіти існувала в Римі?

Виконайте завдання

  • 9. Порівняйте виховання у Спарті й Римі.
  • 10. Обговоріть у групах. Які основні цінності намагались прищепити римляни своїм дітям?

Завдання для допитливих

  • 11. Які відмінності ви вбачаєте між римськими і грецькими релігійними віруваннями?

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Римське рабовласницьке помістя

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду