Могутність та занепад Афін
- 28-04-2022, 01:04
- 331
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Мороз (інтегрований курс) 2019
§ 33. Могутність та занепад Афін
1. Як відбувалося утвердження демократичного устрою в Афінах?
Перемога над персами допомогла грекам усвідомити цінність свободи та демократичного устрою. Наймогутнішим грецьким полісом стають Афіни. В історичній науці період 479-431 рр. до н. е. називають «золотою добою» Афінської держави.
• Поміркуйте!
Чому народні збори 15 років поспіль обирали Перикла першим стратегом і доручали керівництво найважливішими державними справами?
Утім, після греко-перських війн боротьба між аристократами та демосом не припинялася. Головною опорою аристократів залишався ареопаг. У 462 р. до н. е. народні збори позбавили ареопаг низки прав, зокрема затверджувати закони та заслуховувати звіти посадових осіб. Відтепер найважливіші для держави рішення схвалювалися на народних зборах та Раді п’ятисот.
У 444 р. до н. е. першим стратегом було обрано Перикла. Він належав до знатного і багатого афінського роду, був талановитою та освіченою людиною. Говорили, що Перикл знав лише одну дорогу - ту, що вела на агору і до будинку, де засідала Рада п’ятисот. Він був блискучим оратором. Його промови в народних зборах порівнювали з громом і блискавкою, які метав Зевс. За це він отримав прізвисько Олімпієць.
Перикл користувався великою довірою народу: 15 років поспіль народні збори обирали його першим стратегом і доручали керівництво найважливішими державними справами. Він сприяв розвитку культури, мистецтва і науки Афінського полісу. За час його правління (444-429 рр. до н. е.) в Афінах було споруджено багато грандіозних за розмірами та виняткових за красою споруд, відбудований порт Пірей.
Перикл (мармуровий бюст)
2. Як було організовано управління Афінською державою?
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Порівняйте суспільний устрій в Афінах та Спарті. Що спільного, а що - відмінного? Який суспільний устрій вам подобається і чому?
Найпомітнішим кроком Перикла було введення оплати для громадян за несення державної служби (до цього вони свої обов’язки виконували безоплатно). Це давало можливість незаможним громадянам Афін спокійно займатися державними справами, а не пошуками заробітку. Була також установлена плата за службу в армії та флоті.
Верховним органом управління в Афінах були народні збори. Вони скликалися 3-4 рази на місяць. У них могли брати участь усі громадяни, які мали 20 років. На зборах афінський демос схвалював закони, обирав посадових осіб і заслуховував звіти про їхню роботу, приймав рішення про виділення коштів на потреби війська та флоту, будівництво нових споруд, обговорював питання війни та миру, інші поточні питання. Рішення на народних зборах ухвалювали більшістю голосів.
Афінський Акрополь (реконструкція Лео фон Кленце)
Роботі народних зборів допомагала Рада п'ятисот, яка щороку поповнювалася за жеребом громадянами, що досягли 30-річного віку. Рада відала всіма поточними справами в проміжках між народними зборами, а саме: збір податків, виділення коштів на державні потреби, відносини з іншими державами, підготовка проектів законів та нагляд за виконанням уже схвалених рішень народних зборів.
Велике значення в житті Афінської держави відігравав суд присяжних. Суддів обирали за жеребом із бажаючих громадян. Члени суду не знали заздалегідь, яку справу будуть розглядати. Все вирішувало жеребкування вранці. Це давало змогу запобігти підкупу суддів.
3. Якими були права та обов’язки громадян Афінського полісу?
Афінський поліс являв собою громадянську общину, усі члени його (громадяни) мали рівні права та обов’язки. Основними правами афінського громадянина були право на землю, на участь у державному управлінні, на свободу слова (громадянин міг вільно критикувати посадових осіб, вносити власні пропозиції щодо суспільного життя). Обов’язками громадян були підтримка та захист свого полісу, дотримання його законів та традицій, активна участь у суспільному житті. Водночас громадянська община через закони та органи влади захищала інтереси та права своїх громадян, їхнє життя, майно і свободу.
• Працюймо разом!
На основі тексту та присяги афінянина визначте основні права та обов’язки афінського громадянина.
Утім, не можна ідеалізувати устрій Афінського полісу. Жінки, метеки, вільновідпущеники1 і раби не мали громадянських прав і не брали участі в управлінні державою. Крім того, з різних причин далеко не всі громадяни ходили на народні збори, оскільки кворум для прийняття рішень складав 6 тисяч чоловік (із 30 тисяч всіх громадян полісу).
1 Вільновідпущеники — відпущені на волю раби.
За підрахунками вчених, повними правами та привілеями громадянства користувалися лише 20 % усього населення держави. Отже, афінська демократія була обмеженою. Лише дорослі афіняни чоловічої статі користувалися громадянськими правами, а заодно і привілеями демократичного устрою.
Ера Перикла. (Худ. Філіп фон Фольц)
4. Яким було становище негромадянського населення в Афінах?
Значну частину населення афінського полісу складали вихідці з інших общин, які проживали в Афінах - метеки. Хоча вони були особисто вільними, проте не мали громадянських прав, зокрема, не могли брати участь у народних зборах, займати державні посади. Їм заборонялося володіти землею на території Аттики та мати власні будинки. Навіть проживання в Афінах упродовж декількох поколінь не були підставою для отримання громадянства.
• Працюймо в парі!
Прочитавши текст, визначте, яким було становище негромадянського населення в Афінах. Порівняйте становище ілотів у Спарті та рабів у Афінах. Що спільного? Що відмінного?
Проте відсутність громадянських прав не звільняло метеків від обов’язків перед полісом - вони служили в армії, сплачували податки, ухиляння від яких загрожувало продажем у рабство. Шлюби між метеками і громадянами Афінського полісу були під забороною. Подібне становище було і у відпущених на волю рабів. Та все ж, метеки й вільновідпущеники, на відміну від рабів, були вільними особами.
Раби були власністю свого господаря. Їх купували й продавали на невільницьких ринках, найбільші з яких були на острові Делос та у Фессалії. Ціни на рабів були невисокими, й навіть люди середнього достатку могли їх купити. Заможні громадяни мали зазвичай 5-10 рабів. Деякі багаті греки утримували до 50 рабів. За підрахунками вчених, в Афінах раби становили близько третини всього населення.
Багато рабів працювало в сільському господарстві, ремісничих майстернях, на будівництві, в рудниках, в домашньому господарстві. Були також раби, які належали державі. Вони служили поліцейськими, охоронцями, писарями, секретарями. Такі раби отримували поденну оплату, жили зі своєю сім’єю і користувалися деякою свободою.
Раби мали можливість отримати свободу за сумлінну службу чи добрий учинок, або ж зібрати необхідні кошти і викупитися на волю.
Становище рабів у Афінах було кращим, аніж в інших грецьких полісах. Афінянин не мав права убити свого раба. Більш того, через жорстоке поводження господаря раб міг просити суд продати його іншому господареві.
Срібна монета Афінської держави (тетрадрахма) із зображенням богині Афіни та її сови
ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ
ЗНАЮ
- 1. Назвіть органи влади в Афінській державі часів Перикла.
- 2. Вкажіть хронологічні межі «золотої доби» Афінської держави.
РОЗУМІЮ
- 1. Якими були права та обов’язки громадян Афінського полісу?
- 2. Яким було становище негромадянського населення в Афінах?
ВМІЮ
- 1. Охарактеризуйте Перикла як особистість та історичного діяча.
- 2. Порівняйте державний устрій в Афінах та Стародавньому Єгипті.
ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ
- Які достоїнства та недоліки, на вашу думку, притаманні афінській демократії? Пригадайте, кого вважали в Афінах повноправним громадянином?
ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ
Прочитайте присягу громадянина Афін. Висловіть власне ставлення до неї. Які з положень цієї присяги є актуальними і в наш час?
Я не зганьблю священної зброї та не покину товариша, з яким ітиму в строю, а захищатиму і храми, і святині - сам і разом з багатьма. Вітчизну залишу після себе не зменшеною, а більшою й кращою, ніж сам її успадкував. І я підкорятимусь владі, яка постійно існує, і дотримуватимусь установлених законів, а також тих нових, які запровадить у згоді народ. І якщо хтось скасовуватиме закони чи не підкорятиметься їм, я не допущу цього, а захищатиму їх і сам, і разом з усіма. І я шануватиму батьківські святині.
Модель навчання «Перевернутий клас». Розвиваємо інформаційно-цифрову компетентність.
Готуймося до практичного заняття! Пригадайте, у чому полягали особливості спартанського способу життя та побуту.
Об’єднайтесь у 4 малі групи. Кожна група досліджує один з аспектів повсякденного життя та побуту стародавніх греків. За допомогою QR-кодів ознайомтеся з відповідним матеріалом та виконайте поставлене завдання. Дотримуйтеся пам’ятки щодо роботи в малих групах. Результати вашого дослідження представте однокласникам у вигляді розповіді або мультимедійної презентації.
Коментарі (0)