Культура Китаю
- 28-04-2022, 02:09
- 354
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Гісем (інтегрований курс) 2019
Зверніть увагу!!!
§ 30. Культура Китаю
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Де і як виник буддизм?
- 2. Хто такий «син Неба»?
1. Релігія та філософія. Китайці називали весь світ Піднебесною, а свою батьківщину — Серединним царством. Вони вважали, що живуть у центрі Піднебесної, а за межами їхнього царства є лише дикі варвари.
Крім віри в божественне Небо, китайці поклонялися богам, героям та духам предків. Також вони вірили в існування фей, чаклунів, демонів, фантастичних тварин: єдинорога, фенікса, дракона тощо. Для них споруджували святилища та здійснювали жертвопринесення.
Що в Давньому Китаї називали Серединним царством, а що — Піднебесною?
У Китаї релігія та філософія були тісно пов’язані між собою. Вчення деяких давньокитайських мудреців набули форми релігії. Так, у VI ст. до н. е. жив мудрець Лао-цзи. Він створив учення про дао — шлях людини до розуміння природи та світу загалом. Це вчення називають даосизмом. Лао-цзи навчав, що людина має жити відповідно до законів природи, не чинити зла.
Його молодший сучасник Конфуцій розробив учення, яке назвали конфуціанством. Передусім воно визначає правила поведінки людини. На думку Конфуція, у світі існує непорушний порядок, у якому все має своє місце, у тому числі людина. Знаючи своє місце, людина мусить виконувати покладені на неї суспільством та державою обов’язки. «Правитель має бути правителем, батько — батьком, син — сином», — зазначав Конфуцій. Неодмінним обов’язком людини є повага до старших та збереження традицій. Діти мусять в усьому слухатися батьків, молодші — старших. Живі мають вшановувати померлих предків і дотримуватися їхніх настанов.
Ідеалом конфуціанства є так звана благородна людина, наділена такими чеснотами: освіченість, відповідальність, почуття міри, повага до закону, прагнення самовдосконалюватися, підпорядкування своїх думок та дій волі Неба, настановам мудреців і старших. Таким людям можна довірити управління державою, тому що вони дбатимуть не про власну користь, а про загальне благо.
Сучасна статуя Конфуція в Шанхаї.
«Летючий кінь» із бронзи. Династія Хань.
Бронзові культові предмети часів китайської династії Жоу.
Противагою до благородної людини є пересічна людина, усі думки та дії якої спрямовані на отримання особистої вигоди. Така людина прискіплива до інших, але не вимоглива до себе. Вона виконує розпорядження лише через страх перед покаранням.
Також наприкінці І ст. до н. е. до Китаю прийшов буддизм, який поширився в західних регіонах.
Даосизм, конфуціанство та буддизм стали трьома основними релігійними вченнями Китаю.
Які три релігійні вчення були панівними в Давньому Китаї?
2. Писемність. Китайці винайшли власну ієрогліфічну писемність. Вона має цікаве походження. За часів династії Шан як правителі, так і прості люди намагалися передбачити майбутнє за допомогою ворожіння на кістках. Для цього брали панцир черепахи (або лопатку барана), записували там запитання, після чого панцир нагрівали над вогнем, доки він не тріскався. Люди вірили, що ті ієрогліфи, через які проходила тріщина, містили відповідь на запитання.
У Давньому Китаї були надзвичайно поширеними різноманітні гороскопи.
Ієрогліфами позначали як конкретні предмети та явища, так і абстрактні ідеї. Ієрогліфічна система була дуже розвиненою. Нею записували історичні хроніки, вірші, оповідання тощо.
Видатним твором Давнього Китаю є «Ши Цзін» — «Книга пісень». У ній оспівувалося повсякденне життя народу: сімейні стосунки, праця землеробів, скотарів, робітників, воїнів. Також твір звеличував мудрих правителів і засуджував негідних.
До винайдення паперу в І ст. н. е. в Китаї писали на дощечках із бамбуку або деревини та шовкових полотнах.
Уламок кістки (1) та панцир черепахи (2), які в Давньому Китаї використовували для ворожіння.
Вірш із «Книги пісень», записаний пензлем на бамбукових дощечках (період «Воюючих царств»).
Яка писемність отримала розвиток у Китаї?
3. Винаходи. До освічених людей, вчених, мудреців у Давньому Китаї ставилися з великою повагою як серед знаті, так і серед простого населення. У часи династії Хань було запроваджено принцип, за яким державного чиновника (дуже почесна на той час посада) обирали не за походженням, а тільки за здібностями людини та її відповідністю ідеалам благородної людини Конфуція.
Китайцям належить багато винаходів, подібні до яких у решті світу з’явилися набагато пізніше.
Як у Давньому Китаї ставилися до вчених?
Найвідоміші винаходи Давнього Китаю:
- локшина: її придумали понад 4 тис. років тому;
- виделка: у бронзовий вік китайці користувалися як паличками, так і кістяними виделками;
- компас: найпоширенішу модель китайці описували як ложку, ручка якої завжди вказує на південь;
- папір: його винайшли за часів династії Хань;
- сейсмограф (прилад для спостереження землетрусів): за найменшого поштовху кулька викотиться з рота дракона і впаде до рота жаби;
- швидкісна тачка: така конструкція дозволяла легше й швидше перевозити вантажі, ніж звична нам двоколісна тачка;
- повітряний змій («літаючий дракон»): використовувався для подачі сигналів війську;
- арбалет (лук): залишки величезних арбалетів, снаряди до яких більше нагадували списи, було знайдено в гробниці Цінь Ши Хуан-ді.
Китайський компас.
Китайський сейсмограф.
Швидкісна тачка.
Повітряний змій.
Висновки
- Найбільш поширеними релігійними вченнями в Китаї були даосизм, конфуціанство та буддизм.
- Китайці розвинули власну ієрогліфічну писемність.
- У Китаї було зроблено багато технічних винаходів, зокрема папір, компас.
Запитання та завдання
- 1. Якими були основні релігійні вчення Давнього Китаю?
- 2. Назвіть найвідоміші китайські винаходи. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про історію появи одного з них.
- 3. Заповніть таблицю, указавши у стовпчиках відповідними цифрами характеристики благородної людини та пересічної людини, які визначив Конфуцій: 1) освіченість; 2) не варто довіряти високі державні посади; 3) виконує накази старших та дотримується законів через високе почуття обов'язку; 4) прискіпливе ставлення до інших; 5) прагнення самовдосконалюватися; 6) вимогливе ставлення до себе; 7) піклується про майбутнє батьківщини; 8) виконує розпорядження через страх перед покаранням; 9) думки, спрямовані на здобуття власної вигоди; 10) можна довірити управління державою.
Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 6 клас Гісем (інтегрований курс) 2019", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)