Тема 1–2. Центрально-Східна Європа: Чеське, Угорське, Польське королівства, Велике князівство Литовське

Пригадайте:

• 1. Як була організована влада у Священній Римській імперії?
• 2. Що таке Велике переселення народів? Які наслідки воно мало?

1. Чеське королівство

Складовою частиною Великого переселення народів було Велике розселення слов’ян, що тривало у VI-VII ст. За цей період племена слов’ян розселилися з відносно невеликої території між Дніпром та Віслою по всій території Центрально-Східної Європи.

На нових землях слов’яни засновували власні держави — спочатку князівства, потім, коли ці держави міцніли, а їхні правителі отримували королівські корони з рук Папи Римського або імператора Священної Римської імперії, вони почали називатися королівствами.

Слов’яни були язичниками. «Заволодіти» їхніми душами прагнули і Константинополь, і Рим. Це суперництво багато в чому вплинуло на подальшу долю слов’янських королівств.

Найдавнішою із слов’янських держав вважається чеська держава Само, заснована 623 р. князем Само. За літописами, Само був франкським купцем, який спочатку торгував зі слов’янами, а потім зумів стати їхнім вождем. Під його керівництвом було відбито напад аварів. Держава Само проіснувала 35 років і розпалася після смерті свого правителя.

У IX ст. на місці держави Само виникла держава Велика Моравія. Її намагалася підпорядкувати собі Держава східних франків та її духівництво. Це змусило правителя Великої Моравії звернутися за підтримкою до Візантії. У відповідь у 863 р. сюди надіслали братів-ченців Кирила та Мефодія, які успішно проповідували християнство серед місцевого населення. Тисячі чехів прийняли хрещення. Для того, щоб зробити нову релігію зрозумілою для більшості людей, проповідники створили слов’янський алфавіт, за допомогою якого записали переклад Біблії та книг для богослужінь на слов’янську мову. За це Кирила та Мефодія православні церкви різних слов’янських країн, зокрема України, визнали святими.

• Назвіть слов’янські племена, які проживали на території сучасної України.

У ранньому Середньовіччі на території сучасної Чехії жили племена чехів та моравів. Коли Велика Моравія припинила своє існування, цими землями стали правити чеські князі. Чеське князівство перебувало під великим впливом свого могутнього сусіда — Священної Римської імперії. Близько 973 р. у Празі заснували, підпорядковане Риму, єпископство, і відтоді християнство тут поширювалося за західним зразком. Крім того, у 1085 р. імператор Священної Римської імперії в обмін на військову допомогу надав чеському князю Братиславу II Пржемисловичу королівський титул. Після смерті останнього з Пржемисловичів чеська корона перейшла до династії Люксембургів, представники якої одночасно були імператорами Священної Римської імперії.

Собор Святого Віта у Празі, будівництво якого розпочалося ще у XIII ст. Він є усипальницею чеських королів (сучасний вигляд)

Пам’ятник Карлу IV Люксембургу в Празі (сучасний вигляд)

Чеське королівство багатіло за рахунок найбільших у Європі срібних копалень, а також контролю над міжнародними торговельними шляхами. Свого розквіту королівство досягло за правління Карла IV Люксембурга (1346-1378). Він був покровителем ремесел та торгівлі. У 1346 р. заснував Празький (Карлів) університет — перший на слов’янських землях. Проте у своїй політиці імператор Карл спирався на німецьких переселенців. Це призвело до конфліктів між ними та місцевим слов’янським населенням. До цього додалися релігійні проблеми: чехи були незадоволені Церквою. Найбільше за інших своє невдоволення та прагнення до оновлення Церкви висловив професор Карлового університету Ян Гус. Серед іншого він критикував те, як у Католицькій церкві відбувалося таїнство причастя (євхаристія). Священники причащалися хлібом і вином, як тілом і кров’ю Христа, а миряни — лише хлібом. Гус доводив, що спочатку всі християни причащалися однаково, тому так має бути і в чеській церкві. За такі погляди, а також за непокору папі та єпископам, інші порушення церковного вчення, церковний суд визнав Гуса єретиком, і 6 липня 1415 р. його було спалено.

Основою війська гуситів були так звані бойові вози. Вони виконували роль пересувних укріплень. Також гусити активно використовували вогнепальну зброю, що саме нещодавно з’явилася у Європі. Це дозволяло гуситському війську, яке в основному було пішим, перемагати імперських лицарів (сучасний вигляд)

Страта Яна Гуса викликала велике обурення серед чехів. Так те, що мало їх вгамувати, навпаки, стало приводом до того, що в 1419 р. розпочалося масштабне народне повстання. Основною метою виступів було реформувати Церкву та позбутися засилля німців у країні. Оскільки повстанці були послідовниками вчення Яна Гуса, то їх називали гуситами. У Чехії розгорнулася справжня війна. Для придушення гуситського руху папа та імператор оголошували кілька хрестових походів. Так розпочалися гуситські війни. Війська хрестоносців раз за разом були розбиті гуситами на чолі з однооким лицарем Яном Жижкою, а після його смерті — Прокопом Великим.

Суперечки між чашниками та таборитами закінчилися тим, що дві сторони зіткнулися 1434 р. у битві біля Ліпан. Таборити зазнали поразки, а чашники уклали угоду з Католицькою церквою. Віднині у Чехії дозволялися причащання хлібом і вином для мирян та богослужіння чеською мовою.

• Коли та за яких умов виникла держава Само? Висловіть власні припущення, чому вона швидко занепала.
• Якими були джерела багатства Чеського королівства?

2. Угорське королівство

По обидві сторони середньої течії Дунаю розкинулася величезна рівнина — Паннонія. Тут мешкали різні племена і народи. У IX ст. до Паннонії переселилися сім племен угорців-кочовиків. Цю подію угорці називають «віднайденням батьківщини». Сюди зі сходу через Карпати їх привів вождь Арпад, який і заснував першу монархічну династію.

Угорці виявилися неспокійними сусідами: вони здійснювали набіги на інші землі, доки у 955 р. зазнали нищівної поразки у битві на р. Лех. З того часу серед цього народу почало поширюватися християнство західного обряду. Особливо активно, незважаючи на спротив, насаджував нову релігію Іштван І. За це Папа Римський вшанував його королівським титулом — на Різдво 1000 р. Іштвана І коронували. Від цієї події веде свій відлік історія Угорського королівства.

Корона Святого Іштвана — національний символ Угорщини. Була виготовлена у Візантії і, за легендою, саме нею коронувався Іштван І. Точно не відомо, чому хрест на ній похилений. Оскільки корону кілька разів викрадали і таємно перевозили, не виключено, що він погнувся при транспортуванні

Золота печатка, якою скріплювалась Золота булла, 1222 р.

Матяш Корвін утримував велику армію найманців — «Чорне військо», яке завдавало поразок головним ворогам Угорського королівства: османам та Священній Римській імперії. На поданому малюнку — бойовий прапор одного з підрозділів «Чорного війська». Воїн, зображений в обладунку, в правій руці тримає булаву, а в лівій — так званий «патріарший» хрест — один із національних символів Угорщини

Для того, аби зміцнити свою владу, Іштван І провів адміністративну реформу: територію країни поділили на комітати, на чолі яких поставлено представників короля — жупанів. Їхнім завданням було збирати податки та впроваджувати у життя рішення короля. Жупани жили у замках або маєтках та мали у розпорядженні загін вершників.

Тривалий час в Угорщині не було сильної королівської влади — країною фактично керувало кілька великих землевласників — магнатів. Їхня влада нічим не обмежувалась. Зрештою, середня та дрібна шляхта, яка теж від цього страждала, у 1222 р. домоглася від короля Андраша II видачі Золотої булли. Цей документ обмежував права короля, магнатів та іноземців, а натомість гарантував права шляхти, включно з «правом на спротив»: законною можливістю збройно виступити проти короля, чиє правління було негідним.

У 1241-1242 рр. Угорщина зазнала спустошливої навали кочовиків-монголів, які прийшли зі сходу тим же шляхом, що кількасот років тому самі угорці. У 1242 р. завойовники несподівано залишили територію країни.

У XIV-XV ст. Угорщина переживала період найбільшого піднесення і розквіту. У 1301 р. припинилася династія Арпадів. За підтримки Папи Римського королем обрали Карла Роберта (1310-1342) з Анжуйської династії. Він здійснив низку заходів, що сприяли економічному розвитку країни, впорядкував фінансову систему.

Наприкінці XIV ст. Угорське королівство зіткнулося з новою загрозою — турками-османами, які прийшли в Європу з Малої Азії. Організувати успішну оборону зумів полководець родом із Трансильванії Янош Хуньяді. Завдяки його перемозі під Белградом у 1456 р. вдалося на 70 років зупинити просування турків у Європу, що забезпечило останнє за доби Середньовіччя піднесення Угорщини за правління короля Матяша І Корвіна (1458-1490).

• Що гарантувала Золота булла 1222 р.? Який король її видав?
• З якою новою загрозою зіткнулося Угорське королівство наприкінці XIV ст.?

Шляхта — у більшості країн Центрально-Східної Європи так називали спадкових землевласників, які мали право носити зброю. За своїм суспільним положенням шляхта більш-менш відповідала західноєвропейському лицарству, тобто була привілейованим прошарком суспільства. Шляхтичі не працювали на землі, не займалися ремеслом і не сплачували жодних податків, крім «податку кров’ю» — зобов’язання збройно служити королю.

Магнати — великі землевласники шляхетського походження. Земельні володіння однієї магнатської сім’ї могли дорівнювати площі цілого комітату. Магнати мали власні армії із дрібної та середньої шляхти.

3. Польське королівство

Центром польського князівства, а згодом — королівства, стало племінне об’єднання полян, що мешкали навколо міста Гнєзно. Першим відомим польським князем був Мешко І (960-992) з династії П’ястів. У 966 р. він разом зі своєю тритисячною дружиною прийняв християнство від німецьких єпископів за західним обрядом і став другом німецького імператора Оттона І. Мешко І підкорив своїй владі племена, які жили уздовж Вісли, — і так утворилася Польська держава.

Збільшив територію Польщі син Мешка І — Болеслав І Хоробрий (992-1025), об’єднавши всі польські землі, захопив Чехію і Моравію, здійснив успішний похід на Київ. Пам’яткою про цей похід стала щербина на лезі меча, яким він ударив по одній із київських брам. Так виникла легенда про королівський меч-щербець.

У 1000 р. в місті Гнєзно заснували архієпископство. Це поклало початок існуванню польської церкви, незалежної від архієпископа Священної Римської імперії.

У 1025 р. Болеслав І прийняв титул короля — так виникло Польське королівство.

Поділ держави між синами Болеслава І поклав початок тривалому періоду феодальної роздробленості. Країна настільки ослабла, що навіть не могла дати відсіч нападам своїх сусідів — племенам пруссів, що жили на узбережжі Балтійського моря. Для боротьби проти останніх мазовецький князь (Мазовія — частина Польського королівства) у 1226 р. запросив Тевтонський лицарський орден. Підкоривши пруссів, орден швидко перетворився із союзника Польщі на загарбника. У 1241 р. південні землі королівства спустошила монгольська навала.

Польський воїн-вершник, Х-ХІ ст. (сучасна реконструкція)

Бендзинський замок, збудований за правління Казимира III Великого (сучасний вигляд)

Відродження країни пов’язане з королем Казимиром III Великим (1333-1370). Він зміг знову об’єднати більшість польських земель ціною втрати Сілезії та Помор’я. Натомість, скориставшись занепадом Галицько-Волинської держави, приєднав до своїх володінь Галичину. Цим він поклав край існуванню Королівства Руського, а до свого титулу додав «король Русі». Для зміцнення своєї держави Казимир III провів низку внутрішніх реформ.

Реформи Казимира III Великого

• Як утворилася перша Польська держава?
• Який польський король здійснив успішний військовий похід на Київ?

4. Велике князівство Литовське

На північний схід від Польщі на узбережжі Балтійського моря у навколишніх болотах та лісах мешкали литовські язичницькі племена. У XIII ст. Міндовґ (помер 1263 р.) створив єдину державу, до складу якої ввійшли як литовські, так і слов’янські племена. Утворення Литовського князівства прискорила агресія хрестоносців у Балтії. За правління наступників Міндовґа князівство ще більше розширило свої межі. Успішним правителем, засновником князівської династії Ґедиміновичів став князь Ґедимін (1275-1341). Завдяки значним територіальним здобуткам Литва перетворилася на велику державу, до того ж значну частину земель було приєднано без застосування зброї. На усіх землях литовські князі залишали, по суті, недоторканним соціально-політичний лад білоруських та українських земель, говорячи: «Ми нового не вводимо і старого не рушимо».

Син і наступник Ґедиміна — князь Ольґерд (1345-1377), доручивши братові Кейстуту захищати Литву від нападів німецьких лицарів, розширював свої володіння за рахунок руських князівств. Унаслідок перемоги над татарами на Синіх Водах 1362 р. Ольґерд встановив контроль над українським Поділлям, а перед тим його війська заволоділи Київщиною, Сіверщиною і частиною Переяславщини.

«Галицькі хоругви у Грюнвальдській битві 15 липня 1410 року». Худ. Артур Орльонов

Розширення володінь Ґедиміновичів призвело до зіткнення з аналогічними прагненнями московських князів, які, вважаючи себе нащадками Рюрика, претендували на всю спадщину Русі. Перше військове зіткнення між ними відбулося у 1368 р. Проте на той час Велике князівство Московське не могло становити суттєвої загрози для Литви.

Ольґерд заповідав литовський престол своєму синові Яґайлу, але це не відвернуло міжусобної війни за владу, що розгорілася у Великому князівстві Литовському після його смерті. У 1382 р. помер угорський король Лайош Великий, який одночасно був і польським королем. Тому польські магнати проголосили королевою Польщі його 12-річну доньку Ядвіґу. Але за законами жінка не могла правити самостійно, тому вони запропонували її руку литовському князю Яґайлу. У такий спосіб магнати прагнули розширити свої маєтки і на литовські території, а також, використовуючи ресурси Великого князівства Литовського, завершити боротьбу проти Тевтонського ордену. Яґайло ж сподівався за допомогою Польщі приборкати ворогів всередині князівства.

Так, у 1385 р. було укладено Кревську унію (союз, об’єднання), згідно з якою Яґайло зобов’язувався прийняти католицтво та охрестити все литовське населення і приєднати до Польщі землі Великого князівства Литовського, що і було зроблено, і Яґайло став коронованим польським монархом.

Безпосереднім наслідком Кревської унії стало те, що об’єднані сили Польщі та Литви змогли побороти основну спільну загрозу — Тевтонський орден. У 1410 р. об’єднане польсько-литовське військо вступило до володінь ордену. 15 липня 1410 р. біля села Грюнвальд 100-тисячна польсько-литовська армія під командуванням Яґайла і Вітовта перемогла у битві із 80-тисячними силами тевтонців. У польсько-литовському війську були загони чехів, українців, білорусів, татар та європейських найманців. Ця поразка поклала початок занепаду Тевтонського ордену, який через деякий час став васалом Польщі.

У XV-XVI ст. у Польському королівстві формується сейм — орган станового представництва. Свій початок він бере з народного віче окремих земель та дорадчої королівської ради. Уважається, що перший сейм відбувся у 1180 р. Регулярні вальні (об’єднані) сейми стали проводитися з початку XV ст., і пов’язано це було зі зростанням привілеїв шляхти, яка прагнула до участі у законодавчій діяльності. У першій половині XV ст. сейм збирався щороку в Пйотрокові. Він складався з членів королівської ради у повному складі, земських урядників, шляхти, яка не посідала урядів, а також представників міст і духовенства. З 1468 р. на сейм стали прибувати посли, яких делегували земські шляхетські сеймики. Визначальним чинником у формуванні Сейму Королівства Польського було прагнення різних станів обмежити королівську владу.

• Хто був об’єднувачем литовських племен?
• Якими були наслідки битви на Синіх Водах?

Закріпимо знання та вміння

Перевірте себе

1. Укажіть, коли виникли Чеське, Угорське, Польське королівства. 2. Хто такий Арпад? Чим він уславився? 3. Кого називали гуситами? За що вони виступали? Коли відбувалися гуситські війни? 4. Яка європейська держава історично мала значний вплив на світську та церковну політику Польського, Чеського, Угорського королівств? 5. У якій державі проповідували Святі Кирило та Мефодій? Що вони зробили для поширення християнства на слов’янських землях? 6. За яких умов було укладено Кревську унію? На що розраховувала кожна зі сторін при її підписанні?

Опрацюйте разом

1. Як відбувався процес християнізації у Чеському, Угорському, Польському королівствах? 2. Обговоріть у групах, політична історія якого зі слов’янських королівств була найбільше пов’язана зі Священною Римською імперією. Свою думку обґрунтуйте. 3. Якими були причини гуситських війн? Чому страта Яна Гуса не приборкала рух за оновлення Церкви у Чехії? 4. Як магнати впливали на внутрішню політику Угорщини? 5. Чому мазовецький князь запросив до своїх земель тевтонців? Які це мало наслідки? Якими були наслідки битви під Грюнвальдом? 6. Завершіть таблицю в робочому зошиті:

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 7 клас Сорочинська, Гісем 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)