Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій

§ 13. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ: ВІД РОЗДРОБЛЕНОСТІ ДО СТАНОВО-ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ МОНАРХІЙ

Пригадайте причини та сутність процесу політичної роздробленості Київської Русі.

1. Середньовічне королівство. За тисячоліття свого існування середньовічні держави подолали великий і складний шлях.

Конунги германських племен, що обрушилися на Західну Римську імперію, були звичайними військовими вождями. Конунга обирали й на знак законності його влади підносили на щиті. Вождь очолював дружину лише доти, доки вміло і вдало командував нею. Якщо ж йому не таланило, то його негайно усували і могли навіть убити.

На відміну від племінних вождів, королів не обирали. їхня влада переходила у спадок усередині одного зі знатних родів.

Правителі варварських королівств не мали постійного місця проживання і весь час переїжджали з одного поселення в інше. Вони жили за рахунок підлеглих, а також з прибутків, які давав власний домен - спадкове земельне володіння. Постійних податків тоді ще не існувало. Усі свої скарби король у великих скринях возив за собою. Навіть у Карла Великого не було столиці, хоча найдовше він любив залишатися у своєму палаці в Аахені. Там Карлу, якого сучасники прозвали «Плавець», подобалося купатися в гарячих джерелах.

Дуже довго середньовічні королівства не мали постійних і чітких кордонів. Король дивився на свою державу як на воєнну здобич. Він розділяв її по частинах між синами-спадкоємцями, а ті, у свою чергу, продовжували перекроювати володіння померлого батька.

До чого призводив поділ держави між синами-спадкоємцями короля?

Помітне розширення Франкської держави на початку IX ст. призвело до змін в управлінні нею. На чолі великих племен стояли герцоги, власники спадкової влади. Решту території складали близько 200 графств, де розпоряджалися призначені королем графи.

Крім того, широкі права в управлінні окремими територіями отримували й деякі феодали. По суті, вони перетворилися на повноправних володарів, хоча й залишалися васалами короля. До кінця XI ст. в більшості європейських країн ця феодальна вольниця мала перевагу над королем. Уже за наступників Карла Великого запанувала феодальна роздробленість, де діяв принцип: «Кожен барон - король у своїх володіннях». До короля почали ставитися як до «першого серед рівних».

У XII ст. королівська влада помітно зміцніла. Вона почала перетворюватися на грізну силу, що легко ламала опір непокірних. Що ж спричинило такі важливі зміни? По-перше, стрімке зростання міст.

Вони стали надійними союзниками королів у боротьбі з феодальними сеньйорами.

До того ж союзниками багатими. Міські гроші, отримані від занять торгівлею і ремеслами, відчутно поповнили королівську скарбницю. По-друге, було впорядковано податки і забезпечено їхнє регулярне надходження в розпорядження короля. Він отримав можливість оплачувати працю чиновників, які відстоювали інтереси корони. По-третє, короля підтримали дрібні феодали. Вони розуміли, що тільки міцна центральна влада здатна захистити їх від сваволі можновладних сеньйорів. По-четверте, об’єднання навколо трону було прискорене загрозою зовнішніх війн. Адже в неспокійному середньовічному світі така небезпека існувала постійно.

Усе це сприяло тому, що влада зосередилася в руках короля. При ньому існувала королівська рада. До неї входили: канцлер - перший міністр, скарбничий - відповідальний за фінанси, маршал - головнокомандуючий військом тощо. Почали діяти судові палати, сформувалася мережа чиновницького управління на місцях.

2. Становлення представницьких монархій. На межі ХІІІ-ХІV ст. систему доповнили станово-представницькі органи, що складалися з духовенства, дворян і городян. У різних країнах вони мали різні назви: в Англії - парламент (від франц. - говорити), у Франції - Генеральні штати, в Німеччині - рейхстаг, в Іспанії - кортеси тощо. Право представництва надавалося лише окремим групам населення або окремим територіям. Кожна країна йшла до нової форми правління власним непростим шляхом. Відповідно формувалися особливості парламентів окремих держав.

Так, у 1302 р. у Франції виникли Генеральні штати - орган для обговорення державних справ і затвердження запропонованих королем податків. Поряд із церковною і світською знаттю до участі в них були допущені багаті городяни - від імені тих, «що працюють». Кожний стан засідав окремо і мав один голос. Разом збиралися лише для ухвалення спільного рішення. Оскільки інтереси двох перших станів зазвичай збігалися, при голосуванні вони мали перевагу над городянами, хоча ті й становили більшу частину населення країни. Генеральні штати стали надійним помічником короля в управлінні державою. Але те, що король скликав їх не регулярно, а лише в разі потреби і не звітував перед ними у своїх діях, робило Генеральні штати залежним від королівської влади. Таким чином, на початку XIV ст. Франція перетворилася на станову монархію.

Чому Генеральні штати стали надійним помічником короля в управлінні державою?

У Англії парламент був започаткований в ході громадянської війни в 1265 р. За його допомогою король міг управляти набагато легше.

Парламент протистояв домаганням знаті, забезпечував вчасне збирання податків, повідомляв короля про потреби станів.

Згодом у парламенті утворилися дві палати. Вище духовенство і знать входили до верхньої палати лордів, у нижній палаті громад засідали по два рицарі від кожного графства і по два городянина від великих міст. Англійський парламент не тільки встановлював податки, а й брав участь в ухваленні законів. Усередині нього склався міцний союз рицарства й міської верхівки. На відміну від французьких Генеральних штатів, усе це робило англійський парламент впливовою силою. Виникнення парламенту перетворило Англію на централізовану державу із становим представництвом.

Так у Європі виникли станові монархії - форма правління, де поряд з королем діяли органи станового представництва. Зазвичай їм дозволялося тільки давати королю поради. Але навіть у такому вигляді вони допомагали узгодити його цілі з інтересами повноправних станів королівства. Престиж королівської влади надзвичайно зріс.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. У чому відмінність між племенними вождями та королями?

2. Чому середньовічні королівства не мали чітких кордонів?

3. Хто входив до королівської ради?

4. Як відбувалася робота Генеральних штатів у Франції?

5. Як був започаткований парламент у Англії?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. Перерахуйте причини зміцнення королівської влади з XII ст.

2. У зошитах зробіть порівняльну таблицю представницьких органів Англії та Франції - парламенту і Генеральних штатів за схемою: дата створення, структура, повноваження; значення для країни.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙМО

Поясніть суть виразу: «Кожен барон - король у своїх володіннях».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно