ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

Середньовічні школи та університети. Життя студентів

Заснування монастирських шкіл

«Він [абат Гільом] заснував школи, у яких зерно освіти міг безкоштовно здобути кожен, хто звертався в підпорядковані йому монастирі. Нікому й ніколи тут не відмовляли. Навпаки, серви чи вільні, багаті чи бідні — усі без винятку були огорнуті цим виявом братерської любові. Чимало їх також, через свою убогість, отримувало в монастирі харчі» (X ст. З «Життєпису абата Гільома»).

1. Уважно прочитайте уривок із джерела. 2. Хто міг навчатися в монастирській школі? 3. Чи була монастирська школа зразком християнського милосердя?

Сім вільних мистецтв

«Один учень питав учителя: "Оскільки є сім мистецтв, і сім випробувань, і сім занять, я хотів би, аби ви мені їх перерахували й пояснили, що лежить в їх основі?” Учитель: "Рахую. Це такі мистецтва: діалектика, арифметика, геометрія, фізика, музика, астрономія. А до того, що лежить в основі сьомого, то тут існує безліч різних поглядів. Філософи, які не вірять у пророцтва, кажуть, що сьоме мистецтво — це некромантія [викликання душ померлих]. Інші філософи, які довіряють пророцтву й філософії, хочуть, аби це була наука, яка досліджує природу та елементи світобудови. Деякі, які не визнають філософію, стверджують, що це граматика”» (3 джерела початку XII ст.).

1. Уважно прочитайте уривок із джерела. 2. Які із «семи вільних мистецтв» належали до тривіуму, а які — до квадривіуму? 3. У яких середньовічних освітніх закладах викладалося «сім вільних мистецтв»? 4. Які зі згаданих дисциплін вивчаються в сучасній школі?

«...У давнину було відомо сім наук. Це — граматика, діалектика, риторика, музика, арифметика, геометрія й астрономія. їх же всі називають вільними, і тому їх засвоювали діти вільних і шляхетних людей... Однак існує багато інших, більш благородних наук... Ще вельми корисні й необхідні дітям деякі моральні науки, наприклад: етика — наука про управління собою, економіка — наука про управління сім’єю та політика — наука про управління суспільством і державою... Діти шляхетних людей та особливо діти володарів і правителів, якщо вони хочуть стати політиками, управляти й керувати іншими, повинні ці науки опановувати дуже старанно...» (1285 р. Егідій Римський «Про правління володарів»).

1. Уважно ознайомтеся з текстом. Чому сім наук освоювали передусім діти вільних і шляхетних людей? Як розуміли в середньовіччі значення термінів «етика», «економіка», «політика»? Як ці науки тлумачаться сьогодні?

Поява міських шкіл

«...Щойно дізнавшись про розквіт де-небудь мистецтва діалектики ... я переїжджав для участі в диспутах з однієї провінції до іншої... Нарешті я прибув до Парижа, де ця галузь пізнання вже давно й усебічно процвітала, і прийшов до Гільома з Шампо, справді видатного на той час магістра в цій галузі, який мав відповідну славу. Він і став моїм наставником... Від самого початку моєї викладацької діяльності в школі поголос про моє мистецтво в галузі діалектики так поширився, що стала потроху тьмяніти слава не тільки моїх шкільних товаришів, але й самого вчителя... Моє вчення здобуло таку славу й авторитет, що особи, які найбільш запопадливо підтримували раніше мого вищеназваного вчителя й особливо сильно нападали на моє вчення, тепер перейшли в мою школу...» (Бл. 1136 р. П’єр Абеляр «Історія моїх поневірянь»).

1. Уважно прочитайте уривок із джерела. 2. Як у добу Середньовіччя формувалися міські школи? 3. Чи впливав на цей процес авторитет учителя? 4. Які дисципліни були в пошані?

Середньовічні університети

«...Опікуючись учнями, котрі мандрують за знаннями, й особливо турбуючись про долю професорів божественного та священного права, ми, у своїй шляхетності, даруємо їм милість...

Оскільки ми вважаємо, що добрі діяння заслуговують нашого схвалення й покровительства, ми з особливою любов’ю будемо захищати тих, ученістю яких удосконалюється світ, чиїми зусиллями життя наших підданих спрямовується до шанування Бога й нас, його слуг...

Отож ми ухвалили цим законом, який повинен мати силу на вічні часи, щоб ніхто не осмілювався затримувати школярів з метою їх образити, щоб ніхто не завдавав їм збитків через борги іншої особи з тієї ж провінції... Ті люди, які знатимуть про порушників цього священного закону й не заявлять про це своєчасно місцевій владі, повинні бути засудженні спеціальним рішенням до сплати чотирикратного штрафу...» (1158 р. З грамоти Фрідріха І Барбароссы учням і вчителям болонських шкіл).

1. Уважно ознайомтесь із текстом грамоти, яку Фрідірх І Барбаросса надав Болонському університету в процесі його становлення. 2. Яку сферу знань розвивав цей університет? 3. Чому імператор переймався долею його викладачів і студентів? 4. З’ясуйте, яким Болонський університет є нині.

«...Ми визнаємо за вами право видавати постанови або розпорядження, що стосуються способів і часу читання лекцій і проведення диспутів, зовнішнього вигляду [членів університету), похоронів, а також розпорядження стосовно часу й предмета лекцій бакалаврів [студентів] і орендної плати за житло. Ми також визнаємо за вами й право справедливого покарання виключених із вашого товариства [університету] усіх тих осіб, які виступають проти згаданих постанов і розпоряджень.

І коли трапиться, що з вас [незаконно] стягуватиметься орендна плата за житло, або... вам чи кому-небудь із вас завдадуть образи або непоправних збитків, ...то якщо протягом п’ятнадцяти днів після подання відповідної скарги не буде відшкодування, вам дозволяється призупинити всі заняття в університеті до того часу, поки ви не отримаєте відшкодування...

...Ми надалі забороняємо від цього часу заарештовувати школяра [студента] за борги...» (1231 р. З булли Папи Римського Григорія IX Паризькому університету).

1. Уважно прочитайте уривок із джерела. 2. Які привілеї надав Папа Римський Григорій IX Паризькому університету? 3. Визначте побутові й матеріальні проблеми.

Життя студентів

«Своїм дорогим і шановним батькам, рицарю де Вільє та його дружині, посилаємо привіт і засвідчуємо синівський послух. Цим повідомляємо Вас, що ми проживаємо в доброму здоров’ї й старанно навчаємося. Ми винаймаємо добру кімнату неподалік від школи, так що можемо кожного дня ходити на заняття, майже не замочивши ніг. У нас є добрі товариші, які мешкають разом з нами, а також у Сорбонні. Вони старанні у вивченні науки й відзначаються належною поведінкою. Позаяк успіхи в науках залежать від матеріального добробуту, ми просимо прислати нам грошей стільки, скільки потрібно для купівлі пергаменту, чорнила, дошок та інших речей, у яких ми маємо потребу, щоб не потерпати від недостатньої допомоги, а з успіхом завершити заняття й зі славою повернутися додому. Ваші сини П’єр і Жан» (Элиста студентів батькам).

1. Ознайомтеся з листом студентів до батьків. 2. Як ви думаєте, у якому європейському університеті вони навчаються? 3. Чим, крім навчання, переймалися середньовічні студенти? 4. Чи забезпечував університет студентів усіма необхідними для навчання засобами?

«Остерігайтеся багато й дуже часто їсти, особливо вночі. Уникайте вживати в їжу під час вечірніх трапез сирі цибулини, тому що вони дуже притупляють розум і почуття.

Уникайте молочних продуктів — молока й свіжого сиру. Остерігайтеся споживати молоко й рибу разом, так само, як молоко й вино, тому що від цього буває проказа. Не можна дуже часто їсти свіжу свинину, але солена свинина корисна. Не слід уживати багато горіхів. Краще їсти їх зрідка та заїдати рибою. Я кажу те саме про будь-яке поєднання м’яса й фруктів, бо вони шкідливі й важкі для травлення...

Пам’ятайте в Тулузі про добру воду. Тому кип’ятіть її так само, як і воду з Гарони, бо сира вода погана...» (1315 р. З листа лікаря з Валенсії Педро Фагароли синам, студентам Тулузького університету).

1. Уважно прочитайте уривок з листа батька до синів-студентів. 2. Чим він як лікар за фахом переймається передусім, думаючи про дітей? 3. Які цінні поради їм дає? 4. А чи знаєте ви про застереження щодо харчування, наведені в листі?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно