Північно-Східна Русь: від Новгородської республіки до Московської держави
- 21-04-2022, 19:30
- 396
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Подаляк, Лукач 2020
§ 23. Північно-Східна Русь: від Новгородської республіки до Московської держави
- Створіть з означених назв і термінів логічні пари: Франція, Англія, Священна Римська імперія, парламент, рейхстаг, Генеральні штати.
1. Новгородська аристократично-купецька республіка. В історії руського Середньовіччя особлива роль належить Новгороду. Поселення на місці Новгороду виникло в VI ст., а наприкінці X ст. Новгород вже вважався другим за значенням після Києва центром Русі-України. Піднесенню Новгорода сприяло його винятково вигідне розташування на початку важливих торговельних шляхів, які з’єднували Балтику із Чорним і Каспійським морями. Тому не випадково в господарському житті Новгорода важливе значення мала посередницька торгівля. Багаті новгородські купці вивозили хутра, віск, мед і успішно торгували на просторі від Середземного моря до Північного полярного кола. Особливо активною була торгівля із Західною Європою, насамперед з німецькою Ганзою.
У середині XII ст. новгородці домоглися незалежності від Києва. Утворилася Новгородська аристократично-купецька республіка - своєрідна форма правління, за якої виборні органи влади існували поряд із княжою владою. Оскільки посадових осіб у Новгороді не призначали, а обирали, виникало враження участі всього народу в управлінні. Насправді ж усю повноту влади тримали у своїх руках бояри та верхівка купецтва.
Новгородці самі запрошували князя, однак чітко обмежували його повноваження. Князь не мав права володіти в Новгородській державі землею і розпоряджатися міською скарбницею. Практично він не правив Новгородом, а служив йому: був найманим воєначальником і вирішував деякі судові справи. Якщо ж князь не виконував установлених правил чи невдало командував військом, новгородці, не вагаючись, виганяли його з міста.
Вищий орган влади - загальноміське віче - це збори всього вільного чоловічого населення. Віче мало право оголошувати війну й укладати мир, затверджувати закони, запрошувати та усувати князів. На ньому обирали посадника - голову новгородського уряду, тисяцького - командира міського ополчення та єпископа (пізніше - архієпископа).
Спасо-Преображенська церква в м. Новгород. XIV ст. Сучасний вигляд
Церква Св. Федора Стратилата на Струмку в м. Новгород. XIV ст. Сучасний вигляд
Подумайте!
Порівняйте управління Новгородом з міським управлінням у країнах Західної Європи, зокрема в Італії. Де, на вашу думку, представництво народу було вагоміше?
2. Монгольське панування. У XIII ст. роздроблена на окремі князівства Русь опинилася віч-на-віч із грізним ворогом - монгольським завойовником.
Численні монгольські племена займалися переважно скотарством, розводили коней, биків та овець. За назвою наймогутнішого з племен усіх їх називали спочатку монголами, а згодом татарами. З давніх часів монголи кочували в степах Центральної Азії. Племена постійно ворогували між собою, поки один з ханів - Темучин - не розгромив суперників. Вони визнали Темучина верховним правителем Монголії і затвердили за ним титул Чингісхан (Великий хан).
Об’єднавши й укріпивши свою державу, Чингісхан перейшов до зовнішніх завоювань. Йому підкорилися Північний Китай, Середня Азія, Іран, Закавказзя. Онук Чингісхана, Бату, спрямував погляд на Русь.
Чингісхан зі своїми нащадками. Мініатюра. XIV ст.
Знатний монгольський воїн. Мініатюра. XIII ст.
Пригадайте!
З курсу історії України розкажіть про перебіг битви на річці Калці.
Узимку 1237 р. війська хана Бату вторглися в руські землі. Після п’ятиденної облоги його воїни захопили Рязань. Потім монголи обрушилися на Владимиро-Суздальську землю. Населення чинило завойовникам відчайдушний опір. Героїчним епізодом боротьби стала оборона маленького міста Ковельська, яке сім тижнів стримувало натиск ворога. Згодом монгольське військо вирушило на Новгород. Мужнє протистояння народу підірвало сили загарбників, до того ж почалася весняна повінь. Бату повернув свою кінноту назад і відійшов за Волгу.
Восени 1240 р. хан почав новий похід. І знову кожне князівство зустрічало завойовників поодинці. Бату захопив і вщент зруйнував Київ, здійснив кривавий рейд Галицько-Волинським князівством. Навесні монгольське військо увірвалося в Центральну Європу, упродовж року спустошило Польщу, Угорщину, Чехію і наблизилося до кордонів Італії та Німеччини. Європейські країни готувалися об’єднаними зусиллями протистояти загарбникам, коли Бату отримав звістку про смерть Великого хана. Полководець не міг залишитися осторонь боротьби за владу. Не мав він і належних сил, щоб утримувати величезні завойовані території. Бату повернув свої війська на схід і відійшов у степові пониззя Волги.
Монгольські вершники. Мініатюра. XIV ст.
Оборона Ковельська. Мініатюра. XVI ст.
Подумайте!
Які чинники сприяли тому, що монголи не продовжили завоювання в Західній Європі?
Неподалік сучасної Астрахані утворилася монгольська держава Золота Орда (орда - ханський шатер, стійбище) зі столицею в місті Сарай. Почалася довга епоха монгольського панування. Проте Північно-Східна Русь змогла зберегти свою самобутність, релігію, культуру та звичаї. Залежність від Золотої Орди полягала у сплаті хану величезної щорічної данини, за збиранням якої наглядали ханські намісники - баскаки.
Зі встановленням ординського володарювання кожне руське князівство вважалося насамперед землею хана й лише потім - спадкоємним володінням князя. Хан надавав князям ярлик - грамоту на управління князівством. Видача ярликів викликала суперництво й ворожнечу між князями, але Орда була зацікавлена в розпалюванні конфліктів. Монголи спеціально зіштовхували князів, щоб не допустити посилення небезпечних і розправитися з неугодними. Майже щоразу хани використовували князівські міжусобиці для чергових військових походів.
У середині XIV ст. руські князі мали достатньо сил, щоб наважитися на виступ проти Орди. На чолі його став великий князь Дмитрій Іванович (1359-1389).
Саме в цей час у самій Орді розгорілися міжусобиці. Владу захопив темник (вищий воєначальник) Мамай, який правив від імені слабких і безвольних ханів. Скориставшись моментом, Дмитрій став на бік його противника хана Тохтамиша і відкрито розпочав боротьбу з Ордою.
Дмитрій Донський
Перемога на Куликовому полі. Мініатюра. XIV ст.
У ніч проти 8 вересня 1380 р. московське військо переправилося через Дон, спалило за собою мости і розташувалося на Куликовому полі.
Першим рушив війська Мамай. Ординський правитель перебував на пагорбі й звідти спостерігав за ходом битви. Князь Дмитрій в обладунках звичайного ратника бився в самій гущі свого війська. Долю битви вирішив засадний полк. Переможцями в битві стали воїни князя Дмитрія, який отримав прозвання Донський.
Перед смертю Дмитрій Донський заповів велике княжіння Владимирське своєму старшому синові Василію І як «вотчину» московських князів. Монголи зуміли укріпити власні сили та ще неодноразово поверталися на Русь, примушуючи до сплати данини. У 1382 р. хан Тохтамиш захопив і спалив Москву.
3. Московське князівство. Іван III. Перша згадка про Москву з’явилася 1147 р., коли, згідно з літописом, князь Юрій Долгорукий закликав: «Прийди до мене, брате, в Москву». У XIV ст. навколо Москви відбулося об’єднання земель.
Іван III
Важливі зміни відбулися за правління Івана III (1462-1505). Посівши престол, князь різними засобами - коли мирними, а коли й силою зброї - одне за одним знищував удільні володіння і збирав їх у єдину державу.
Головним суперником Москви залишався вільний Новгород. Частина новгородців прагнула будь-якою ціною зберегти старі вольності й не підкорятися деспотичному московському пануванню.
Московське військо виступило в похід і силою захопило Новгород. Новгородська земля увійшла до складу Московського князівства.
Після дводенної облоги Іван III захопив і приєднав до своїх володінь самостійне Тверське князівство. Московська Русь стала практично єдиною державою, де викорінювалися будь-які прояви невдоволення чи самостійництва. Опорою для Івана III стала церква, яку він дедалі більше підпорядковував собі.
Князь прагнув не лише створити міцну державу, а й довести світові, що Москва є спадкоємницею колись величної Візантійської імперії. Символізувати такий задум мав шлюб Івана III з небогою останнього візантійського імператора Софією Палеолог. Після їхнього одруження в Москві розгорнулося будівництво нових соборів, кремлівських стін і веж. Місто набувало вигляду справжньої столиці.
Стояння на річці Угрі. Мініатюра. XV ст.
Московські воїни переслідують ординців. Мініатюра. XV ст.
Улітку 1480 р. московська рать та ординці протистояли одне одному на протилежних берегах річки Угри.
Документ
XVI ст. З Ніконівського літопису
...Ахмат же прийшов до Угри зі своїми силами і хотів перейти річку. І прийшли татари, почали в наших стріляти, а наші в них, а інші татари на воєвод раптово напали. Наші стріляли та з пищалей багатьох убили, а їх стріли серед наших падали й нікого не ранили. І відбили їх від берегу, і багато днів вони приступали з боєм, і не перемогли, очікуючи, поки річка замерзне. Були тоді сильні морози, річка почала замерзати, був страх з обох сторін, одні інших боялися... коли наші відступили від берега, коли татари, охоплені страхом, побігли, думаючи, що Русь зачищає берег, щоб з ними битися. А наші думали, що татари перейшли річку.
- 1. Як, на вашу думку, природні умови могли впливати на ведення бойових дій?
- 2. Які почуття автор вкладає у слова очевидця подій?
Усі спроби татар переправитися московити відбивали рушничним і гарматним вогнем. Після місячного «стояння на річці Угрі» і безуспішних боїв за переправу хан змушений був відступити. Ця подія ще не означала повного визволення з-під монгольського панування, однак посилила позиції московського князя, який сам себе відтепер іменував «государем всія Русі».
Отже, на чолі Московського князівства став верховний володар усіх земель - Великий князь, при ньому постійно діяла державна рада - Боярська дума. Ділові й досвідчені дяки стали надійною опорою великокняжої влади.
Подумайте!
Чи нагадує вам Боярська дума станово-представницькі органи у країнах Західної Європи?
Водночас відбувалися важливі зміни в суспільстві. З кінця XV ст. верхівка землевласників-бояр перейшла на державну службу й утворила вузьке коло титулованої знаті. Колишні правителі незалежних земель, удільні князі, мусили тепер відбувати військову службу на користь Великого князя. Слідом за удільними князями їхні бояри (середні та дрібні феодали) теж стали на службу до Великого князя, складали його двір і тому називалися дворянами. Нагородою за службу було отримання від держави землі - помістя. Ті, хто мав помістя, - поміщики - підпорядковувалися правителю держави й відігравали у країні дедалі помітнішу роль. Своєю чергою, роздача земель спонукала до територіального розширення держави, що стимулювало зовнішні завоювання.
Шапка Мономаха
Основне населення держави складали селяни. Вони поділялися на декілька груп залежно від того, на кого працювали: княжі, помісні, монастирські тощо. У містах переважно проживали ремісники та купці, хоча чимало було й «низького люду» - різного роду слуг.
Злам XV-XVI ст. - це час об’єднання земель Північно-Східної Русі, важливих змін у державному управлінні, відродження культури. Велике князівство Московське вийшло на арену європейської та світової політики.
4. Культура Північно-Східної Русі. Монгольські походи завдали удару культурі руських земель. Її подальший розвиток затримався, почалося відставання від західноєвропейських країн. За два з половиною століття було знищено безліч матеріальних і духовних цінностей.
Знищили багато книг. Про збереження вцілілих дбала церква. При монастирях і князівських дворах відкривали скрипторії, бібліотеки. Матеріалом для письма часто слугувала береста. До наших днів дійшло чимало берестяних грамот із записами різного змісту.
З другої половини XIV ст. в землях Північно-Східної Русі почалося культурне піднесення. Основу для нього заклали перші успіхи визвольної боротьби проти Орди і подальше об’єднання земель навколо Москви. Після занепаду поновилося літописання при князівських дворах і монастирях.
Визначною літературною пам’яткою світового значення є «Ходіння за три моря» тверського купця Афанасія Нікітіна, де містилося багато цінного та цікавого про життя народів Індії.
На зламі XIV-XV ст. особливо успішно розвивався церковний фресковий живопис. Свого розквіту він досяг у творчості візантійця за походженням Феофана Грека і особливо - у роботах Андрія Рубльова. До найвидатніших творів світового мистецтва належить ікона А. Рубльова «Трійця», сповнена дивного тепла, людяності, чистоти й просвітленості.
Андрій Рубльов. Трійця. XV ст.
ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ
- 1. У чому полягала особливість форми правління в Новгородській боярській республіці? Про що це свідчить?
- 2. Які наслідки для Північно-Східної Русі мала роздробленість?
- 3. Чим можна пояснити успіхи монгольських завойовників?
- 4. Чому князь Дмитрій наважився відкрито виступити проти Орди?
- 5. Яке значення мала перемога на Куликовому полі?
- 6. Як Іван III здійснював об’єднання земель навколо Москви?
- 7. Про що свідчило прийняття титулу Великий князь?
- 8. Як монгольське панування позначилося на стані культури Північно-Східної Русі? Яку роль у збереженні пам’яток культури відіграла церква?
Удосконалюємо вміння
- 1. Розгляньте карту «Утворення Московської держави» (с. 147). На контурній карті зафарбуйте різними кольорами території, з яких у різні періоди утворилося Велике князівство Московське. Позначте шлях Мамая та місце Куликовської битви.
- 2. У зошитах складіть «феодальну драбину» Московської держави.
ДІЄМО ТВОРЧО
Робота у групах. Обговоріть у групах питання зустрічі культур на теренах Центрально-Східної Європи (візантійської, католицької, руської). Була це, на вашу думку, взаємодія чи зіткнення? Свої висновки презентуйте на загал.
Запам’ятовуємо дати
1237 р. - вторгнення хана Бату на Русь
Середина XII ст. - утворення Новгородської боярської республіки
Середина XIV ст. - формування Великого князівства Московського
Коментарі (0)