§ 6. ВІЗАНТІЙСЬКА ІМПЕРІЯ

Пригадайте, які землі належали до Східної Римської імперії після розколу єдиної Римської держави у 395 р. Які народи там жили? У чому були переваги географічного розташування м. Візантій (Константинополь)? Дайте визначення поняття «мозаїка».

УТВОРЕННЯ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ. Наприкінці III ст. гостріше виявлялися відмінності між Західною і Східною Римською імперією. У Східній імперії швидшими темпами розвивалося господарство.

За правління імператора Константина І (306—337 рр.) столиця імперії була перенесена у Візантій, пізніше названий Константинополем. Це був великий центр торгівлі та ремесел.

Константин І

Східна Римська імперія остаточно відокремилася від Західної у 395 р. До її складу входили: Балканський півострів, Мала Азія, острови Егейського моря, Сирія, Палестина, Єгипет, Кіренаїка, великі міста Північного Причорномор’я. На її території жили різні народи — греки, вірмени, сирійці, фракійці, євреї та ін.

Візантійські бронзові монети

У IV—VI ст. Східна Римська, або Візантійська, імперія була великою державою. Вона вела торгівлю з країнами Причорномор’я, Закавказзя та ін. Візантійські купці подорожували в Індію та Китай. Розвивалися зв’язки Візантії з країнами Заходу — Італією, Іспанією, Галлією.

Константинополь — це сучасний Стамбул, найбільше місто Туреччини, її промисловий і культурний центр (сучасне фото)

Дізнайтеся більше про це найбільше місто Європи, розташоване на березі Босфору, яке має велике міжнародне, історичне та культурне значення.

Константинополь був розташований на березі протоки Босфор, де перетиналися два важливі торговельні шляхи: сухопутний — із Європи в Азію, і морський — із Середземного моря в Чорне. Численні зручні морські гавані у Візантії сприяли розвитку мореплавства.

У Східній імперії більш швидкими темпами відбувався занепад рабовласницьких відносин. Рабів наділяли знаряддями праці і невеликими наділами землі. Почастішали випадки звільнення рабів. Отримавши свободу, вони лишалися в особистій залежності від своїх колишніх господарів. Швидше, ніж у Західній Римській імперії, розвивався колонат. За користування наділом колони обробляли поля і платили податки власникам землі. Діти були зобов’язані займатися тим, чим і їхні батьки. Намагаючись забезпечити власників землі робітниками, Константин заборонив колонам залишати маєтки.

ПРАВЛІННЯ ЮСТИНІАНА. У Візантії збереглася сильна імператорська влада. Імператор правив країною за допомогою великої кількості чиновників. Розпоряджаючись багатою скарбницею, він утримував сильну армію. Тому Візантія могла захищати свої кордони від варварів і навіть вести загарбницькі війни. Спираючись на армію та чиновників, імператори намагалися зберегти рабовласницькі відносини.

Спробу відновити Римську імперію в попередніх кордонах і зміцнити рабовласницький устрій зробив новий василевс (імператор) Юстиніан (527—565 рр.). Він був сином селянина з Македонії. Його дядько, Юстин І, розпочавши службу в армії рядовим воїном, став воєначальником, а згодом солдати проголосили його імператором. Він викликав Юстиніана до столиці, допоміг здобути добру освіту, а потім зробив його своїм співправителем.

Юстиніан І (мозаїка церкви Сант-Вітале в Равенні, Італія)

Юстиніан мав великий розум, енергію й організаторський хист, уміло добирав собі помічників. За словами історика того часу Прокопія Кесарійського, Юстиніан міг, не виявляючи гніву, тихим рівним голосом віддати наказ про вбивство десятків тисяч ні в чому не винних людей.

Одним із важливих заходів Юстиніана, що сприяли зміцненню імперії, було видання Зводу цивільного права (Кодекс Юстиніана). Це були уривки з творів видатних римських правознавців, що пояснювали закони, коротке керівництво до користування Кодексом і видані за Юстиніана нові закони. Звід законів проголошував необмежену владу імператора, охороняв приватну власність. Будь-яка непокірність владі жорстоко каралася. Головне правило його політики було таким: єдина держава, єдиний закон, єдина релігія.

Сторінка з Кодексу Юстиніана

Юстиніан будував багато храмів і монастирів, переслідував язичників, юдеїв і відступників від учення церкви: їх обмежували в правах, звільняли зі служби, деяких судили. Було закрито знамениту школу в Афінах — великий центр язичницької культури, а її викладачам довелося жити у вигнанні.

Зростання податків, утиски урядовців і релігійні переслідування призвели в 532 р. до повстання в Константинополі. Повсталі вимагали від Юстиніана зменшення податків і звільнення з посад деяких жорстоких чиновників. За наказом імператора лідерів заворушення стратили. Ця розправа дала поштовх до рішучих дій жителів столиці.

Василевс (або басилевс) — правитель. Так називали монарха в Стародавній Греції; таким самим був титул візантійських імператорів. Від цього слова походить назва «базиліка» (див. мал. на с. 47).

Повстанці з криками «Ніка!» («Перемога!») взяли в облогу палац імператора, почали громити і підпалювати будинки багатіїв і урядові будівлі. Вони вимагали, щоб Юстиніан зрікся престолу. Однак лідери повстанців діяли нерішуче: зібравшись на іподромі (майдан для кінноспортивних змагань), де почалося повстання, вони обговорювали, що робити далі. А імператор не шкодував коштів на підкуп повстанців. Загони найманців непомітно наблизилися до іподрому і з оголеними мечами увірвалися на арену. Вони влаштували там жахливу різанину, перебивши близько 35 тис. осіб. Основні сили повстанців були розгромлені.

Площа Іподром у Константинополі, де відбулося повстання «Ніка» (сучасне фото)

БОРОТЬБА З ВАРВАРСЬКИМИ КОРОЛІВСТВАМИ Й АРАБАМИ. Скориставшись чварами в королівстві вандалів, Юстиніан спорядив у 534 р. військо (500 кораблів) для завоювання Північної Африки. Очолював експедицію найкращий полководець Велісарій. Візантійці швидко здобули перемогу над вандалами і захопили столицю королівства Карфаген.

Утиски візантійських чиновників призвели до повстань місцевих племен. Їх підтримали візантійські найманці, яким не дали обіцяних земельних наділів, раби-втікачі та колони. Знадобилося близько 15 років, щоб повністю підкорити Північну Африку.

Після першої перемоги над вандалами Юстиніан розпочав завоювання королівства остготів в Італії. Військо Велісарія захопило Сицилію, південь Італії і пізніше оволоділо Римом. Інше військо завоювало королівство остготів, південно-західну частину Іспанії. Розширення меж Візантійської імперії було здобуто високою ціною. Імперія великими зусиллями захищала свої кордони.

У VI ст. з півдня на Візантію напали араби. Вони захопили Палестину, Сирію та Єгипет, а до середини VІІ ст. — всю Північну Африку. У східній частині імперії оселилося багато персів, вірменів, арабів.

Територія Візантійської імперії зменшилася майже вдвічі. Візантія зберегла лише Малу Азію, південну частину Балканського півострова та деякі області Італії.

РОЗКВІТ ВІЗАНТІЇ ЗА МАКЕДОНСЬКОЇ ДИНАСТІЇ ТА ДИНАСТІЇ КОМНІНІВ. Друга половина IX — середина XI ст. вважаються періодом розквіту Візантії. Він припадає на правління імператорів Македонської династії. Тоді знову зростали міста, розвивалися торговельні зв’язки із Заходом і Сходом, а Константинополь був найбагатшим містом Європи. Часом найбільшого розвитку Візантії тієї доби вважають правління імператора Василія II. Він вів майже неперервні війни, що перетворили Візантію на найсильнішу державу Європи, але водночас виснажили її сили, що спричинило її занепад. У 1071 р. турки-сельджуки завдали імперії нищівної поразки і захопили її територію в Малій Азії.

Період нового піднесення Візантії припадає на 1081—1204 рр. Його називають «добою Комнінів»: імператори цієї династії на сто років відродили славу і силу імперії. Найвидатнішою особистістю того часу був Олексій І Комнін. Саме він зумів запобігти загибелі Візантії, що в ті часи здавалася неминучою. Століття Комнінів закінчилося смутою, що в 1204 р. призвела до захоплення Константинополя хрестоносцями і утворення на місці імперії нових держав.

ІКОНОБОРСТВО. У VIII — на початку IX ст. деякі візантійські імператори вступили в конфлікт із церквою. Вони вели боротьбу проти шанування ікон у храмах. Тому сучасники називали їх іконоборцями. Багато монастирів було закрито, перетворено на казарми або майстерні. Ченців силою та погрозами змушували відбувати військову службу, одружуватися, непокірних відправляли на заслання або навіть страчували.

В епоху іконоборства у візантійському храмовому мистецтві допускалися лише нерелігійні сюжети

Іконоборців підтримувало чимало жителів східних областей імперії. Але проти них виступили ченці, яким вдалося заручитися підтримкою населення Балкан. Наприкінці VIII ст. боротьба з шанувальниками ікон ослабла. У середині IX ст. шанування ікон було урочисто відновлено, а іконоборців прокляли.

Однак відібрані багатства церквам не повернули, бо іконоборство було тільки приводом для закриття великих монастирів, вилучення їхнього майна, насамперед земель, яких бракувало для роздавання представникам військового стану.

Нищення ікон (середньовічна мініатюра)

ПОБУТ ВІЗАНТІЙЦІВ. У середньовічній Візантії села були невеликими — від 10 до 30 дворів. Будинки споруджували з каменю чи дерева, покривали їх черепицею, очеретом або соломою, стіни зовні обмазували глиною. Біля будинку були сад і город.

Знать у провінціях споруджувала укріплені садиби. Власник маєтку жив у мурованому будинку з терасою, колонами, балконами, водограями. У просторих кімнатах стіни та підлога були з мармуру. Двері прикрашали різьбленими візерунками. Біля будинку споруджували лазню, комору, стайню, хлів, закладали сади, вирощували квіти та виноград.

Міське житло було обставлене різноманітними меблями. Одяг зберігали у скринях, а шафи для одягу були тільки в палацах. Дерев’яні ліжка з високими узголів’ями в багатих будинках покривали пуховими матрацами.

Міські бідняки жили в убогих комірках. Спали на лежанці, покритій ганчір’ям. Якщо і був матрац, то напханий очеретом або соломою. Світло проникало в житло крізь вікна, у багатих будинках вони були засклені. Увечері засвічували світильники з маслиновою олією.

В основному візантійці їли двічі на день. Уранці споживали варену їжу: рибу, боби та капусту, приправлені маслиновою олією, а ввечері обмежувалися хлібом і сиром з овочами та фруктами.

У заможних будинках користувалися металевим і скляним посудом, у бідних — глиняним. Традиція користуватися виделкою прийшла в країни Західної Європи з Візантії.

Для робочого люду звичайним одягом був хітон — сорочка з грубої тканини, підв’язана мотузкою; вузькі штани; короткий плащ, який застібався шпилькою на плечі. У заможних людей хітони були прикрашені вишивками, їхні рукави були звужені біля зап’ястя. Жінки носили довгу туніку з рукавами; виходячи з дому, зверху одягали плащ.

Ювелірні прикраси заможних візантійців

Хлопчик з віслюком (мозаїка Великого імператорського палацу в Константинополі)

Жінка з глечиком (мозаїка Великого імператорського палацу в Константинополі)

КУЛЬТУРА ВІЗАНТІЇ. За часів Юстиніана візантійська культура досягла свого розквіту. Було споруджено дивовижної краси церкви. Близько 530 р. постав Софійський собор (після завоювання турками собор був перетворений на мечеть). На весь світ славилася візантійська мозаїка.

Церква Сант-Аполлінаре-Нуово в Равенні, Італія. Довге приміщення, обмежене з обох боків колонами (неф), освітлювали два ряди вікон, розташованих високо вгорі. Такий тип християнської святині почали називати «базиліка».

Мовою документів

Враження остготського короля Атанаріха від відвідання Константинополя (VI ст.)

Атанаріх, охоче прийнявши запрошення, вступив до величного міста і з подивом промовив: «Тепер я бачу на власні очі це славетне місто, про яке я часто чув, але не йняв віри». І, озираючись навколо, він то захоплювався положенням міста, то дивувався каравану кораблів, то, дивлячись на знамениті стіни і на силу народу з різних племен, що буйною хвилею стікається сюди, як військо в бойовому порядку, в одну річку з усіх боків, промовив: «Немає сумніву, імператор є земним Богом, і хто насмілюється проти нього піднятися, сам буде винний у пролитті власної крові».

У візантійського флоту була грізна зброя — «грецький вогоннь». Це була суміш із негашеного вапна, сірки та нафти, що спалахувала при зіткненні з водою

Яке враження справляла столиця імперії на варварських правителів?

ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:

запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію:

1. Розкажіть про утворення Візантійської імперії.

2. Охарактеризуйте особливості правління Юстиніана.

3. Що стало передумовою повстання «Ніка»? Чому воно зазнало поразки?

4. Чому територія Візантійської імперії зменшилася у VI ст.?

5. Поясніть поняття «іконоборство». Як до нього ставилися прості люди?

6. Яким був побут візантійців?

7. Опишіть зовнішній вигляд столиці Візантійської імперії. Що було її дивовижною прикрасою?

Мислю творчо і самостійно:

8. У чому полягало значення для державного устрою Зводу цивільного права (Кодексу Юстиніана)?

9. Складіть розповідь на тему: «Один день з життя візантійця».

Умію працювати з картою:

10. Покажіть на карті, вміщеній на с. 42 або у вашому атласі, території, що входили до складу Візантійської імперії.

Обговоріть у групі:

11. Чому, на вашу думку, рабовласницькі відносини занепадали в Східній Римській імперії швидше, ніжу Західній?

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ВАМ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

527—565 рр. • роки правління Юстиніана

скачать dle 11.0фильмы бесплатно