«Ліниві королі»

Під час Великого переселення народів (ІV—VII cт.) наймогутнішу варварську державу у Західній Європі створили германські племена франків. Першими їхніми конунгами були Меровінги. Походження цієї династії оповите легендами; її засновника, Меровея (це ім’я означає «народжений морем»), вважали сином двох батьків — звичайного конунга й морського чудовиська. «Морським чудовиськом», мабуть, залишився в народній уяві чоловік, який прибув «з-за моря». У народі Меровінгів називали «чаклунами» та «патлатими королями», їхнє довге волосся вважалося чудодійним. Меровінгів вважали здатними приносити довголіття та лікувати тяжку недугу — золотуху.

З Меровінгів найбільше прославився Хлодвіг, який став конунгом у 10-річному віці, однак зумів не лише втримати владу, а й посилити її завдяки своїй кмітливості, хоробрості та жорстокості. Про те, як це йому вдавалося, яскраво розповідає історія з суассонською чашею.

Велике переселення народів — переселення великих мас германських, окремих тюркських (гунни), іранських (алани) та слов’янських племен у IV—VII ст., наслідком якого було утворення варварських держав.

Джерело

VI ст. Єпископ Григорій Турський про історію з суассонською чашею

Одного разу франки винесли з якоїсь церкви... велику чашу дивовижної краси... Після прибуття до Суассона... король (Хлодвіг) промовив: «Хоробрі воїни, я прошу вас віддати мені, крім моєї пайки, ще й цю посудину»... У відповідь на ці слова короля кмітливіші промовили: «(Славетний король! Усе, що ми тут бачимо, твоє, і ми самі підлеглі твоїй владі!» Але один запальний воїн здійняв сокиру і з гучним вигуком: «Ти одержиш тут лише те, що тобі належить за жеребом», — опустив її на чашу... Король виніс цю образу терпляче і покірно... А через рік король наказав усім воїнам з’явитися зі своїм військовим спорядженням, щоб показати... чи доглядають вони належним чином свою зброю. І коли він обходив лави воїнів, то підійшов до того, хто ударив сокирою по чаші, і промовив: «Ніхто не тримає зброю у такому поганому стані, як ти...», підняв свою сокиру і розрубав йому голову, кажучи: «Так самісінько й ти вчинив з тією чашею в Суассоні». Іншим він наказав розійтися, нагнавши на них своїм вчинком великого страху.

1. Поміркуй, чому Хлодвіг не відразу стратив непокірного воїна, а зробив це лише через рік?

2. Як вплинула страта воїна на подальші взаємини короля з дружинниками?

Згадай, коли і де виникла християнська релігія.

Хлодвіг мечем розширив кордони своїх володінь. У 498 р. він першим з європейських королів прийняв християнство. Завдяки підтримці з боку церкви Хлодвіг став кимось на зразок загальноєвропейського імператора. За словами історика, вія «володарював над усіма народами і королями, однак не правив ними».

Хрещення конунга франків Хлодвіга. Угорі — білосніжна голубка доправляє з неба крихітну посудину зі святим миром (єлеєм) для обряду хрещення, як про це йдеться у стародавній легенді

Хлодвіг започаткував згубну для держави франків традицію — поділив у спадок між своїми синами її територію. Після його смерті Меровінзька династія володарювала вже в розпорошених королівствах, а не в єдиній державі. Через війни та хитромудрі шлюбні комбінації Меровінги остаточно заплуталися у престолонаслідуванні, в державі запанували смута й безлад. У цьому політичному хаосі владу перебрали до своїх рук майордоми («старші в домі»). Відтоді Меровінги лише тішилися своїм королівським титулом, державою ж керували їхні майордоми (через це народ влучно прозвав Меровінгів «лінивими королями»). Один зі «старших у домі» (прадід Карла Великого — першого імператора франків) став майордомом усього Франкського королівства. Він започаткував нову династію, яку історики згодом назвали на честь Карла Великого Каролінзькою.

Держава Хлодвіга близько 500 р.

Як ти розумієш вислів «володарювати, а не правити»?

Джерело

ІХ ст. Із праці середньовічного автора Ейнгарда «Життя Карла Великого»

Багатство і влада зосереджувалися в руках придворних вельмож, і називали їх майордомами. А король мусив задовольнятися своїм титулом і створювати видимість, що править. Сидячи на троні, патлатий і довгобородий, він вислуховував іноземних послів і відповідав їм продиктоване й завчене.

Крім титулу та убогого утримання, виділеного йому майордомом, він мав лише один невеличкий маєток, у якому проживав і тримав численну прислугу... Король подорожував у візку, запряженому парою волів, керованих пастухом. Так їздив він у палац, на щорічні народні збори... і так самісінько повертався додому.

Що свідчило про залежність Меровінгів від майордомів?

Майордоми — вищі посадовці у Франкському королівстві, управителі королівського двору.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно