Хрестові походи. Держави хрестоносців на Сході. Духовно-рицарські ордени
- 18-04-2022, 01:33
- 873
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Васильків 2020
§ 12. Хрестові походи. Держави хрестоносців на Сході. Духовно-рицарські ордени
Чи знаєте ви, що...
- ... упродовж кінця XI—XIII ст. здійснено вісім хрестових походів до Близького Сходу та Північної Африки;
- ... син короля Франції Генріха І та Анни Ярославівни — Гуго [1057-1102] брав участь у Першому хрестовому поході, де відзначився неабияким героїзмом;
- ... у спогадах Данила Паломника «Життя і ходіння Данила, Руської землі ігумена» згадано про його знайомство з єрусалимським королем Болдуїном І [1100-1118)?
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:
Хрестові походи — від латинського словосполучення «експедішйонс сакрае», що означає «священні експедиції»; середньовічні воєнні кампанії християн, які присягнули Богові звільнити Святу землю від мусульманського ярма.
Духовно-рицарський орден — від однойменного німецького слова або латинського «ордо», що означають «ряд», «порядок»; у Західній та Центральній Європі — релігійно-військові організації, що створювалися в період Хрестових походів під керівництвом католицької церкви та з метою поширення її впливу.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/4BgsZK
- QR 12.1. Найвідоміший руський паломник у Святій землі.
- QR 12.2. Чи тільки рицарі брали участь у хрестових походах?
12.1. Що таке хрестові походи? Чому вони почалися?
У XI ст. узбережжя Середземного моря належало християнським і мусульманським країнам, Візантійській імперії. Жителі занедбаних європейських містечок із заздрістю слухали напівказкові розповіді про багатства Сходу. Паломники й купці захоплено повідомляли про місто Єрусалим, у якому був Гріб Господній. Хоча арабські володарі загалом не чинили перешкод прочанам і торговцям, думка про повернення Святої землі (переважно сучасної Палестини) укорінилася в головах християн. Ситуацію підігріло вторгнення турків-сельджуків, які завдали поразок як арабам, так і візантійцям. Становище Візантії виявилося настільки складним, що імператор звернувся по допомогу до Риму. Папи зрозуміли це прохання по-своєму. Навіть коли ромеї зупинили натиск нападників, римське духовенство вважало, що потрібно вирушати рятувати східних одновірців. До того ж, переможна визвольна оборудка відвернула би увагу рицарів, які безперестанку гризлися в Європі. Зваживши ймовірні плюси майбутньої війни, в 1095 р. Папа Римський Урбан II на Клермонському соборі оголосив про початок хрестового походу.
Хрестові походи — це воєнні кампанії християн на Схід для визволення Святої землі з-під влади мусульман. Задум Урбана II спрацював. Рицарі й простолюдини нашивали хрести на власних одежах, озброювалися та натовпами ринули в Палестину. Спочатку бойове щастя було на боці європейців. Між турками-сельджуками розгорілася внутрішня колотнеча, тому під час Першого хрестового походу (1096-1099 рр.) християнське воїнство захопило місто Єрусалим (1099 р.) та прилеглі терени. Однак встояти під тиском мусульман не вдалося. Другий хрестовий похід (1147—1149 рр.) завершився поразкою. Третій (1189-1192 рр.) очолили видатні правителі: німецький імператор Фрідріх І Барбаросса, французький король Філій II Август та англійський — Ричард І Левине Серце. Проте через суперечки та чвари вони також не досягли успіху. Території, захоплені раніше, поступово відвойовували попередні володарі.
Король Ричард І Левине Серце б’ється із султаном Салах ад-Діном, мініатюра, XIV ст.
Походи, що відбувалися в XIII ст., лише погіршували ситуацію. Під час Четвертого (1202-1204 рр.) замість погрому мусульман рицарі вдерлися в місто Константинополь і пограбували його. Це завдало важкого удару Візантії, яка перестала існувати як єдина імперія й відродилася через 60 років, а найгірше — руйнування «другого Риму» поглибило розлам між західними і східними християнами. Безладні й відчайдушні спроби хрестоносців захопити Північну Африку теж завершилися катастрофічно. Зрештою, завойовницький запал пішов на спад. У 1291 р. мусульмани захопили місто Акра — останню християнську твердиню в Єрусалимському королівстві. Хоча час від часу (навіть у XV ст.) феодали натякали на нові хрестові походи, далі задумів справа не рухалася.
Думаємо і діємо!
1. Чому стали можливими Хрестові походи? Яку вигоду від них очікували отримати духівники, рицарі, прості люди? 2. Покажіть на мапі напрямки хрестових походів. Чому хрестові походи закінчувалися невдачами? Обговоріть у групах. З.Хто із зображених на мініатюрі воїнів Ричард І Левине Серце, а хто Салах ад-Дін? Поясніть, чому Ви так уважаєте?
12.2. Які держави хрестоносці утворили на Сході?
Після захоплення міста Єрусалим та інших завойовники поводилися зовсім не по-християнськи. Вони з незрозумілою жорстокістю винищували мусульман та юдеїв, руйнували мечеті та синагоги, водночас створювали нові держави. Так, у результаті Першого хрестового походу постали Єрусалимське королівство, князівство Антіохія, графства Тріполі та Едесса. Три останні визнавали зверхність єрусалимського короля, але недовіра призводила до усобиць і внутрішніх заворушень, тому й підривала їхню міць. Хрестоносцям заледве вдавалося забезпечувати себе продуктами харчування і зброєю. Візантійці товарів не постачали, тому провіант та спорядження привозили італійці з міст Венеція, Піза та Генуя. В обмін на те отримували привілеї на продаж східних товарів у Європі.
У новостворених державах система влади нічим не відрізнялася від європейської. Території поділялися на баронії (власність баронів), а барони — на феоди. Важливі рішення король схвалював спільно зі знаттю. Правосуддя вершили феодали. Прибулі християни осідали в містах, натомість у селах залишалися переважно мусульмани. Містяни та селяни віддавали данину, відбували повинності. Додатково розплачувалися місцеві жителі. Загалом християни та мусульмани співіснували відособлено, ставилися один до одного вороже, вимушено корилися сеньйорам.
Історики досі сперечаються, чи в таких умовах відбувався культурний обмін? Уважається, що саме від азійців європейці запозичили герби, голубину пошту, арбалети, навчилися споруджувати вітряні млини, стелити килими, мити руки перед вживанням їжі, одягатися в атлас і оксамит, носити бороди, фарбувати природними барвниками, вирощувати гречку, лимони, фісташки, кавуни й дині. Та очевидно, що й до 1096 р., і після хрестових походів Схід і Захід жваво взаємодіяли, взаємозбагачувалися духовно та культурно.
Думаємо і діємо!
1. Покажіть на мані території держав, створених на Сході після Першого хрестового походу. 2. Чому держави, створені хрестоносцями, проіснували недовго? 3. Чи хрестові походи сприяли духовному й культурному взаємозбагаченню між народами?
12.3. Які духовно-рицарські ордени постали внаслідок хрестових походів?
Чисельність християнських армій у Святій землі не могла бути великою. Тому папи римські заохочували феодалів вступати в духовно-рицарські ордени — релігійно-військові організації, що зобов’язувалися боронити прочан і захоплені території від мусульман. Коли рицар долучався до ордену, він назавжди відмовлявся від шлюбу, присягався коритися старшим, жити скромно та бідно. Йому дозволялося не дотримуватися церковних постів, натомість, мусів зі зброєю в руках обстоювати інтереси церкви. Під заборону підпадали розваги, особливо — турніри. Усі ордени очолювали великі магістри, які підпорядковувалися Папі Римському.
Важливі питання обговорювали на загальних зборах. Орденам належали замки та великі земельні ділянки із залежними селянами, причому не лише на Сході. А отже, дуже скоро вони перетворилися на заможні, потужні угруповання, що впливали на духовних та світських лідерів.
У 1070 р. в місті Єрусалим італійські купці створили госпіталь (лікарню) святого Іоанна, де зцілювали спочатку паломників-християн, а згодом — рицарів-хрестоносців. У 1113 р. заклад перетворили в Орден іоанітів (госпітальєрів), який узявся опікуватися хворими й пораненими та водночас воювати проти мусульман. Німецькі рицарі, які прибували в Палестину, в 1196 р. започаткували Тевтонський орден, що складався переважно з вихідців із «тевтонських» (східнонімецьких) теренів. На початку XIII ст. він розгорнув діяльність у Пруссії, де вступив у довготривалі війни проти прибалтійських язичників. (Обидва ордени в дещо зміненому вигляді діють донині, їхні учасники займаються благодійністю.)
Рицарі-госпітальєри, мініатюра, XV ст.
Чи не найвідомішим духовно-рицарським об’єднанням став Орден храмовників (тамплієрів), заснований у 1118 р. Завдяки щедрій підтримці Риму та жертводавців представники його верхівки швидко розбагатіли. Після того опанували й налагодили таємні банківські послуги. Наприклад, купець в одному місті залишав гроші в домі ордену, де отримував зашифрований чек. Прибувши до іншого міста, він відвідував місцеве «відділення рицарського банку» теж у домі ордену, віддавав чек, натомість повертав кошти. Такі безпечні послуги користувалися довірою і популярністю навіть серед прочан. Водночас тамплієри безжально ставилися до ворогів, часто воювали з мусульманами, брали участь у конфліктах християнських держав на Сході. Коли ті припинили існування, орден перебрався у Францію.
Думаємо і діємо!
1. Поясніть значення словосполучення «духовно-рицарський орден». Із якою метою створювали ці релігійно-військові об’єднання? Чому вони постали саме в часи хрестових походів? 2. Уточніть походження і значення слова «тамплієри». 3. Чим займалися учасники духовно-рицарських орденів? Які їхні вчинки можна вважати позитивними, а які негативними?
Ще раз про головне
Перевірте себе!
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:
Коли ____ ? Що ____ ? Хто ____ ? Де ____ ? Звідки ми можемо дізнатися про ____ ? Чому ____ ? Як ____ ? Який результат ____ ? Запропонуйте свої запитання однокласникам.
2. А. Розкажіть про мотиви хрестових походів, використовуючи слова і словосполучення «Західна церква», «Папа Римський», «Свята земля», «місто Єрусалим», «християнізація», «хрестоносці». Б. Чому духовно-рицарські ордени розробляли доволі суворі правила для своїх учасників? Обговоріть у парах.
3. А. Розташуйте в хронологічній послідовності відомості про хрестові походи і держави хрестоносців. Які події відбувалися в тогочасній Русі? Як називають той період її історії? Б. Покажіть на мапі напрямки та «маршрути» хрестових походів. Чому деякі з них пролягали сушею, а деякі — водними шляхами? В. Уявіть, що ви вирушаєте в паломницький похід на схід, скажімо, з міста Париж. Прокладіть найкоротший маршрут у місто Єрусалим. Чи буде ваше паломництво безпечним, якщо ви розпочнете його в 1096 р.?
4. Як ви гадаєте, чому період хрестових походів тривав майже два століття, а кожен із них — лише від одного до шести років? Представники яких суспільних станів брали участь у походах? Чи долучалися жінки до походів? Віднайдіть потрібні вам факти, використовуючи пошуковий сервіс «Ґуґл».
5. Оцініть позитивні та негативні наслідки хрестових походів. Обговоріть їх у групах.
6. Деякі середньовічні джерела згадують про дитячий хрестовий похід, що відбувся в 1212 р. Дізнайтеся, як з’явилася ідея такого походу. Хто його очолив? Як він відбувався? Чим закінчився? Як ви гадаєте, що в розповідях про той похід — правда, а що — вигадка?
Коментарі (0)