Італійське марево

Північна і Середня Італія лише про людське око входила до складу Священної Римської імперії. Вона виявляла покору імператору лише тоді, коли він направляв туди свої війська. Отже, її доводилося раз-у-раз завойовувати. Імператори не шкодували на це ні сил, ні коштів, бо хотіли запанувати над християнським світом.

У середині XII ст. в Німеччині до влади прийшла династія Штауфенів (1138—1254 рр.). Її найвизначнішим представником був Фрідріх І Барбаросса (Рудобородий) (1152»1190 рр.). Він доклав величезних зусиль для підкорення Італії.

Німецький народ склав про нього легенди. Існувало повір’я, що імператор не помер, а спить на своєму троні в горах Тюрінгії. Його довжелезна борода росте й уже двома витками закрутилася довкола кам’яного столу. Коли вона зробить третій виток, імператор прокинеться і вийде з товщі горн. Він зробить Німеччину могутньою, багатою і щасливою.

Віч-на-віч

Фрідріх І Барбаросса був людиною сильною, витривалою, хороброю, щедрою, товариською, помірно чесною, словом — взірцевим рицарем. Вмів гамувати в собі войовничість і жорстокість, дбав про немічних. Був розумним і виваженим політиком. Енергії в нього вистачало на кількох — брав участь у трьох Хрестових походах. Часом виявляв упертість, неохоче визнавав свої помилки, погано пристосовувався до змін. Іноді йому бракувало витримки. У можливість правити світом не вірив, однак про авторитет своєї держави дбав.

Фрідріх І посварився з папою Александром ІІІ — також яскравою особистістю. Він відмовився виконувати угоду, укладену в м. Вормс, твердив, що одержав корону не від папи, а «прямо від Бога», що його держава є «священною» й без папи. Папа проклинав імператора й об’єднував проти нього італійські міста. Фрідріх І п’ять разів топтав воєнним чоботом Італію.

Він завоював Ломбардію й увійшов у Рим, але опір італійських міст і епідемія малярії змусили його спішно повернутися в Німеччину. Якось, під час чергового нападу на Італію, він зазнав страшної воєнної поразки, лише дивом не потрапив у полон. Довелося йти до нелюбого папи з повинною. Якраз через 100 років після Каносси Фрідріх І принизливо цілував папську туфлю й тримав за стремено папського коня. Засвідчивши свою зневагу до імператора, папа зняв з нього відлучення.

Фрідріх І Барбаросса з синами. Мініатюра XII ст.

Північну і Середню Італію імператор втратив, натомість заволодів Сицилією та Півднем Італії.

Запекла боротьба Фрідріха І з папою не залишила Європу байдужою. Папу підтримували Англія, Франція, Іспанія, Угорщина, імператора — лише залежне від нього німецьке духовенство.

Фрідріх І намагався перетворити князів у покірних васалів, але це йому не вдалося. Запобігти розпаду Німеччини на незалежні князівства він не зміг. Під час Третього Хрестового похода імператор несподівано загинув. Минуло кілька років після його смерті — і Німецька імперія розвалилася на частини.

У 1212 р. папа Інокентій ІІІ допоміг стати королем Фрідріху II (1212—1250 рр.). Це був один з найосвіченіших європейських монархів. Він розумів марність сподівань на об’єднання Німеччини, тому узаконив привілеї князів. На поступки феодалам він ішов для того, щоб вони допомогли йому завоювати Італію. Проте й він поламав об Італію зуби. Не зміг імператор підкорити своїй владі і палу. Папа відлучив його від церкви й позбавив усіх почестей і звань. Німецькі князі не підтримали імператора. Запахло новою Каноссою, та Фрідріх ІІ вчасно... помер.

Джерело

XIII ст. Із грамоти Фрідріха ІІ у відповідь на відлучення його від церкви

Римська курія — хіба це справжня церква! — називає себе моєю матір'ю і годувальницею, а чинить як мачуха, й тому її можна назвати коренем і шматком усілякого зла. Її посли ходять постійно по всіх землях... як вовки в овечій шкурі, прагнуть поневолити вільних, потривожити миролюбних і повсюдно викачувати гроші. Вони не милують ні святих церков, ні притулків убогих, ні жител праведників. Папи хочуть перевернути всенький світ, щоб бачити біля своїх ніг імператорів, королів і князів... А тому весь світ повинен об'єднатися для повалення цієї нечуваної тиранії і для знищення загальної небезпеки.

1. Чим докоряв папі Фрідріх ІІ?

2. До чого закликав він монархів і знать?

3. Поміркуй: свідченням сили чи слабкості пап була ця грамота імператора?

Папа зробив так, що Сицилія й Південна Італія перейшли під владу Карла Анжуйського — брата французького короля. Отже, Німеччина остаточно втратила Італію. Саму Німеччину впродовж двадцяти років доймало міжцарів'я.

962 р. — утворення Німецької імперії (з ХІІ ст. Священна Римська імперія)

1138—1254 рр. — правління династії Штауфенів у Німеччині.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Коли і як виникла Священна Римська імперія? Скільки років проіснувала нова імперія?

2. Що лежало в основі тривалого конфлікту між німецькими імператорами і римськими папами?

3. Чому середньовічна Німеччина так і не об'єдналася в одну державу?

4. Чому німецькі імператори так вперто намагалися завоювати Італію?

5. Що означає крилата фраза «піти в Каноссу»

скачать dle 11.0фильмы бесплатно