Культура

Грамота в Північно-Східній Русі в ХІІІ— ХV ст. особливого поширення не набула. У монастирях і при князівському дворі переписували книги, які красиво оформлювали. Писали на пергаменті чи на бересті — березовому лубі.

У XIV ст. на Русі з’явився дешевий папір.

Руські мандрівники описали Константинополь, а тверський купець Афанасій Нікітін у своїй праці «Ходіння за три моря» — Індію. Монахи займалися лікуванням, збагачуючи народну медицину.

В усній народній творчості та пам’ятках писемної літератури яскраво відображено боротьбу проти золотоординського іга. Її оспівували билини про Іллю Муромця, Добриню, Василія Казимировича та інших руських богатирів. У билинах про Василія Буслайовича та Садка відображено буремне життя Пана Великого Новгорода.

Билини — руські епічні пісні, складені про події XI— XVI ст.

У Москві, Твері, Новгороді та Пскові велося літописання. Серед літописних творів ХІV— ХV ст. виділяється Троїцький літопис, у якому Москву претензійно зображено спадкоємницею Києва та Владимира. З'явилися історичні повісті про Куликовську битву («Сказання про Мамаєве побоїще», «Задонщина»). Їхні автори закликали князів об’єднатися для спільного опору ворогам Русі.

Зачитувалися на Русі «житіями» князів, митрополитів, ченців.

Розвивалася руська архітектура та мистецтво, У найбільших містах почалося кам’яне будівництво.

Андрій Рубльов. Трійця. Ікона XV ст.

Феофан Грек (?). Богоматір Донська. Ікона кінця XIV ст.

Берестяна грамота, знайдена у Новгороді

У Москві середини ХIV ст. дерев’яні стіни Кремля замінили білокам'яними, а ще через сотню років їх звели з червоної цегли (такими вони дійшли до наших часів). Було побудовано ошатні собори у Троїце-Сергієвому монастирі (Троїцький), біля Звенигорода (Успенський). На території Московського Кремля виріс Успенський собор. У ньому коронували великих князів, обирали і ховали голів руської православної церкви.

Церковне будівництво посприяло розквіту малярства, передусім іконопису. Кілька соборів розмалював Андрій Рубльов. Його ікона «Трійця» зачаровує лагідністю й ліризмом. У Новгороді та Москві працював іконописець Феофан Грек із Візантії. Новгородський фресковий живопис XIV ст. став видатним досягненням руського малярства.

1359—1389 рр. — княжіння Дмитра Івановича (Донського)

1380 р., 8 вересня — Куликовська битва

1480 р. — звільнення Північно-Східної Русі від монголо-татарського ярма

1479 р. — укладено Судебник Івана ІІІ

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Розкажи про Куликовську битву за планом:

1) коли і де сталася подія?

2) талант полководця Дмитра Донського;

3) яке значення для об’єднання руських земель мала ця перемога?

2. Вибери правильну відповідь і поясни свій вибір.

1) Куликовська битва 1380 р.:

а) повалила монголо-татарське іго;

б) іга не повалила, але об’єднала русичів у боротьбі проти нього;

в) закріпила за Московським князівством провідну роль у боротьбі за незалежність і державну єдність руських земель.

2) Наприкінці XV ст. у Московській державі призначення на посади залежало від:

а) ділових якостей претендента;

б) часу його проживання в столиці;

в) знатності його роду, заслуг його предків перед московським князем.

3. Назви землі, які було приєднано до Московського князівства до кінця ХV ст.

4. На твій погляд, в чому виявилася політична далекоглядність Івана ІІІ?

5. Розкажи про повалення монголо-татарського ярма.

6. Охарактеризуй становище різних верств населення Північно-Східної Русі.

7. Дай визначення таким історичним поняттям: вотчина, помістя, місництво, кріпак.

8. Накресли схему державного управління Московського князівства за Івана III.

9. Порівняй побут простого люду і знаті за таким планом: а) житло; б) хатнє начиння; в) одяг; г) їжа та напої.

10. Приготуй повідомлення про видатні культурні досягнення Московської Русі ХІІІ—XV ст.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно