Розвиток міського життя
- 21-04-2022, 15:24
- 594
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Сорочинська, Гісем 2020
§ 1. Розвиток міського життя
Пригадайте:
- 1. Що таке Велике переселення народів? Які воно мало наслідки?
- 2. Коли існували варварські королівства?
1. Виникнення середньовічних міст
Після падіння Римської імперії та нашестя варварів міське життя у Європі завмерло. Багато поселень було розграбовано і зруйновано. Вони опустіли і згодом перетворилися на руїни. Люди покинули старі міста, а щоб вижити, мусили займатися землеробством. Постійні війни між королівствами, вторгнення племен аварів, угрів, арабів, вікінгів, сутички між окремими феодалами не сприяли відродженню міст. Так тривало протягом 400 років.
Завдяки новаціям Х-ХІ ст. у сільському господарстві збільшилися і врожаї. Тепер частину вироблених продуктів селяни могли продати тим, хто займався не землеробством, а ремеслом. На той час процес виробництва був настільки тривалим та копітким, що ремісник не міг витрачати час на ще щось, окрім виготовлення своєї продукції. Тому ремісникам було зручніше купувати продукти харчування або вимінювати їх у селян на свої вироби.
На перехрестях торгових шляхів, біля річкових переправ та мостів почали регулярно влаштовувати ярмарки. Тут ремісникам було зручно обмінювати свої вироби на продукти харчування, які привозились із навколишніх сіл, а ще — продавати їх мандрівним купцям. Згодом ремісники почали селитися поряд з місцями проведення ярмарків, а деякі з них перетворилися на постійно діючі ринки. Крім того, люди намагалися селитися поряд з місцями, де можна було сховатися у випадку небезпеки: біля укріплених монастирів, замків. Так виникали середньовічні міста. Їхній розквіт припав на ХІ-ХІІІ ст.
- Коли у Європі розпочався активний розвиток міського життя?
Мовою документа
Із легенди про виникнення міста Брюгге (IX ст.)
Спочатку, щоб задовольнити потреби мешканців замку, до його воріт почали сходитися торговці, згодом — крамарі, потім там почали селитися власники заїжджих дворів, які давали їжу і притулок тим, хто часто бував там у справах, вони ж почали зводити готелі для тих, хто не міг жити всередині замку За звичкою люди говорили: «Йдемо до мосту». Це поселення настільки розрослося, що невдовзі утворилося велике місто, яке до сих пір простою мовою називається «Міст». Тодішньою говіркою «Брюгге» означало «міст».
- 1. Чому місто Брюгге так називається?
- 2. Які головні причини виникнення міста Брюгге?
2. Життя у середньовічному місті
3. Боротьба міст за самоврядування
Яким би процвітаючим та заможним не було місто, земля, на якій воно стояло, завжди комусь належала: місцевому феодалові або королю. Сеньйор збирав з міщан податки і призначав керівника міста. Більшість феодалів ставилися до міст як до великих сіл і вимагали від міщан виконання таких самих обов’язків, що й селяни. Ремісники віддавали частину своїх виробів, купці могли сплачувати податок товаром або грошима, інші мешканці міста мали відробляти повинності. Мешканці міст вважали ці податки й повинності обтяжливими та намагалися їх позбутися.
Міста, де цехи та гільдії були достатньо заможними, аби зібрати достатню суму, щоб викупити у сеньйора право самим розпоряджатися зібраними податками, мати власний суд та ополчення. Тоді це право переходило до ради з представників найвпливовіших об’єднань ремісників та купців. Такі самоврядні міста називалися комунами. Рух за здобуття містами права на самоврядування виник у XI ст. у густозаселених і заможних землях Північної Італії та сучасної Німеччини, а найбільш активним став у XII ст. Так з’явились міста-держави — Генуя та Венеція в Італії, Гамбург та Любек у німецьких землях. Якщо містам не вдавалося досягти свого за допомогою перемовин та підкупів, вони розпочинали збройну боротьбу за власну незалежність.
Мешканці самоврядних міст мали особисту свободу. Це спонукало селян, які прагнули позбутися влади сеньйора, тікати до міста. Багато де існував закон, згідно з яким якщо будь-яка людина зуміла прожити в місті один рік і один день, вона ставала вільним жителем міста. Звідси пішла приказка «Міське повітря робить людину вільною».
Самоврядування — можливість громади самостійно вирішувати питання внутрішнього життя.
Міська комуна — форма міського самоврядування, яка сформувалась у середньовічній Західній Європі.
Символом міської незалежності була ратуша — споруда, де відбувалися засідання органів міського самоврядування.
Проте часто здобуття права на самоврядування для більшості міського населення не означало настання справедливості. Посади в органах самоврядування обіймали представники патриціату. Вони могли встановлювати вигідні для себе закони і ще більше багатіти, тоді як для пересічних міщан та плебсу життя не відрізнялося від того, що було за сеньйора. Їм не було кому скаржитися на несправедливість, бо суди теж контролювалися патриціями. Це призвело до того, що у XIII-XIV ст. містами-комунами прокотилася хвиля повстань плебсу проти патриціїв.
- Що було символом міського самоврядування?
Висновки
Тривалий час міське життя Західної Європи перебувало у глибокому занепаді. Лише в XI ст. воно почало поступово відроджуватися завдяки розвитку сільського господарства і ремісництва. Тому середньовічні міста стали перш за все центрами ремесла та торгівлі. Зміцнівши, вони почали вимагати у сеньйорів права на самоврядування. Люди, які жили з цих занять, становили основну масу міського населення. Попри це, середньовічні міста не могли вижити без села, яке постачало їх продовольством.
Закріпимо знання та вміння
Перевірте себе
1. Опишіть вулиці середньовічних міст. 2. Як регулярні ярмарки пов’язані з виникненням нових міст у середні віки? 3. На які дві великі категорії поділялось міське населення? 4. Що таке комунальний рух? Де він розпочався? 5. Як були пов’язані село та місто у середні віки? 6. Поясніть вислів «міське повітря робить людину вільною».
Опрацюйте разом
1. Охарактеризуйте міське життя Західної Європи у V-XI ст. 2. У парах складіть перелік типових ознак середньовічного міста. 3. Спільно визначте чинники, які сприяли розвиткові міського життя у ХІ-ХІІІ ст. 4. Об’єднайтеся в малі групи і складіть схему виникнення середньовічного міста. 5. Користуючись матеріалами підручника, складіть коротку (5-7 речень) розповідь про повсякденне життя у середньовічному місті. 6. Багато європейських міст у своїх назвах мають такі частки, як «бург» (нім. «фортеця»), «хафен» (нім. «гавань»), «честер» (лат. «табір»), «фурт» (нім. «брід»), «брідж» (англ. «міст») тощо. Знайдіть на сучасній карті Європи населені пункти, які в своїх назвах містять ці частки. Поміркуйте, коли і як могли виникнути ці назви. Про що це може свідчити?
Коментарі (1)