Тема 7. Італійські торговельні республіки
- 21-04-2022, 15:35
- 856
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Сорочинська, Гісем 2020
Тема 7. Італійські торговельні республіки
Пригадайте:
- 1. Хто такі міняйли?
- 2. З чим був пов’язаний розвиток банківської справи у середні віки?
1. Венеція та Ґенуя
Територія Апеннінського півострова у середні віки не була об’єднаною. Південь був завойований нормандцями, які утворили тут Сицилійське королівство, у центрі розмістилася Папська область — держава, якою правили римські папи, північ належала Священній Римській імперії. У ХІ-ХІІ ст. на півночі у ході комунального руху з’явилися незалежні міста, які жили з міжнародної торгівлі: Флоренція, Ґенуя та Венеція.
Особливістю середньовічної торгівлі стало те, що морські перевезення були набагато швидшими, дешевшими та навіть безпечнішими, ніж сухопутні. Високі мита та побори на землях феодалів, закон, згідно з яким усе, що потрапило на землю феодала, вважалося його власністю (тобто якщо з воза впав товар, він уже не належав купцю), відсутність нормальних доріг, напади розбійників — усі ці загрози підстерігали на суші. Тому з XI ст. все більше товарів стало перевозитися морем, що спричинило розквіт торгових міст Італії.
У ХІ-ХІІІ ст. Венеція була підконтрольна Візантійській імперії. В обмін на перевезення імператорського війська її купці мали право безперешкодно торгувати на території Візантії. Спочатку містом правив герцог, якого призначали з Константинополя, а згодом венеціанці домоглися права самостійно обирати свого правителя — дожа.
Падіння Константинополя у 1204 р. «розв’язало руки» Венеції: вона захопила території на узбережжі Адріатичного моря та острови в Егейському.
За формою правління Венеція була аристократичною республікою. Венеціанці називали свою державу «найяснішою» — це був її титул на зразок титулів монархів інших європейських держав, а також «найтихішою», тому їй вдалося уникнути багатьох потрясінь.
Щоб бути знатною людиною у Венеції, достатньо було бути багатим. Тому венеціанська аристократія складалася з купців, розбагатілих моряків та солдатів. Але з XV ст. влада у Венеції зосередилася у вузькому колі найзаможніших родин.
Вулиця Венеції (сучасне зображення)
Келих із муромського скла, XIV ст. У XIII ст. венеціанці дізнались у Константинополі секрет виготовлення кольорового скла. Вони відкрили склодувні майстерні на острові Мурано й ретельно слідкували за тим, щоб їхні секрети ніхто не розкрив
Венеційська галера — корабель з трикутним вітрилом та веслами. Завдяки формі свого вітрила він був надзвичайно маневреним. А завдяки веслярам не так залежав від примх погоди.
Венеція збудована на болотах поблизу морського узбережжя. Замість вулиць тут канали. До середини XIX ст. у Венеції не було мостів — всі пересувались виключно на човнах. Найширший — Великий канал (сучасне зображення)
Для панування на торговельних шляхах республіці доводилося вести активну зовнішню політику. Для швидкого реагування на політичні зміни у Європі, які могли вплинути на становище республіки, венеціанці першими почали розсилати своїх послів до дворів європейських монархів. Їхнім головним завданням було повідомлення про події, що відбуваються в тих державах, де вони перебувають, а також шпигунство.
Венеціанська республіка мала великий військовий флот та сухопутну армію із найкращих найманців, яких лише можна було знайти в Європі.
Мовою документа
Розповідь очевидця про оснащення галери, 1436 р.
«Там є широка вулиця... посеред якої море (канал)... а по одній стороні вікна в стінах будівель Арсеналу (склади)... Ось показалась галера, яку на буксирі тягнуть інші судна, і з одних вікон на неї почали передавати канатне оснащення, з других — припаси, з третіх — зброю... і коли галера досягла кінця вулиці, вона вже була повністю оснащена».
- 1. Де будувалися венеційські галери?
- 2. Про що свідчить описаний спосіб спорядження галер?
Тривалий час єдиною співмірною за силами суперницею Венеції була інша торгова республіка — Ґенуя. Генуя контролювала Західне Середземномор’я і Чорне море, а Венеція — Східне Середземномор’я.
Ґенуя формально підкорялась імператорові Священної Римської імперії, але фактично була незалежним містом-державою. Кілька найзаможніших та найвпливовіших родин правили містом. Попри постійні чвари між сім’ями, Генуя тривалий час була однією з найбагатших держав у Європі.
Вона володіла численними різноманітними колоніями: часом це були окремі будівлі (торгові факторії), іноді — район у передмісті (як Галата під Константинополем), а ще подекуди ґенуезці контролювали цілі острови та узбережжя (Корсика і північна частина Сардинії). У Криму генуезькою колонією була Кафа (сучасна Феодосія). Проникнення ґенуезців в східні моря здійснювалося як за допомогою дипломатичних домовленостей, так і способом прямого військового вторгнення.
Поступовий занепад республіки розпочався у середині XIV ст. через політичну та економічну кризи. Спроби запровадити систему управління за венеціанським зразком не були успішними. Наприкінці століття Генуя потрапила у залежність від Франції. До середини XV ст. республіка остаточно втратила свій статус великої держави.
Ґенуезька фортеця поблизу Судака, Крим (сучасний вигляд)
Башта Галата, збудована у 1348 р. Вона виконувала функції донжона в ґенуезькому передмісті у Константинополі (сучасний вигляд)
2. Флоренція
Флоренція за доби Середньовіччя була одним із найбільш економічно розвинених міст Європи. Основу її багатства становило виготовлення і фарбування вовняних тканин — сукна. У середині XIV ст. майстерень цього профілю налічувалося понад 200. В них працювало близько 30 тис. осіб. Крім суконного виробництва, у Флоренції розвивалися виробництво шовкових тканин, обробка хутра та ювелірна справа. Флоренція також була найбільшим центром торговельно-лихварських і банківських операцій. Розташовані поряд із Римом флорентійські банки стали обслуговувати фінансові операції римських пап по всій Європі. Свідченням фінансової могутності Флоренції став золотий флорентійський флорин, який широко використовувався в міжнародній торгівлі.
Флорентійські золоті флорини
Флоренція, як і Венеція та Генуя, була республікою. Верховним органом влади була сеньйорія. До неї обиралося по одному представнику від семи старших цехів і по два представники від усіх 14-ти молодших цехів. Очолював сеньйорію гонфалоньєр, який під час війни ще й командував міським ополченням. Боротьбу за вищі посади в республіці вели декілька найбагатших родин міста. Від кінця XIV ст. найбільшого впливу в місті досягла родина Медичі. У 1434 р. правителем Флоренції майже на 30 років став Козимо Медичі (1389-1464).
Офіційно він не мав титулів, а йменувався простим громадянином Флоренції. Проте жодне рішення не проходило без його схвалення. Часто сеньйорія засідала в будинку Медичі. Для підняття свого авторитету в місті він зменшив податки з бідних прошарків суспільства, щедро роздавав милості. Для боротьби проти політичних ворогів і суперників Козимо широко користувався своїм правом призначати індивідуальні податки, якими просто розорював їх. Він уникав кровопролиття, а найбільшим покаранням було вигнання з міста.
Наступники Козимо, особливо його внук Лоренцо Щедрий (1469-1492), уже не приховували своєї першості в місті. Пишні палаци, королівський спосіб життя поєднувалися із широким меценатством. Лоренцо скуповував і збирав грецькі й латинські рукописи, античні скульптури та інші цінні речі. На його пенсії жило чимало митців — письменників, поетів, художників. Для проведення своїх фінансових операцій Медичі не соромився використовувати й державну скарбницю.
Козимо Медичі
Поступово авторитет родини зростав у всіх країнах Європи. У 1537 р. її представники отримали титул великих герцогів Тоскани. Із цієї родини вийшли знамениті папи римські, зокрема Лев X, французькі королеви Катерина й Марія Медичі.
- Як називалася флорентійська золота монета?
Висновки
У добу Середньовіччя в Італії розквітли міста-республіки: Венеція, Ґенуя та Флоренція. Венеція, Ґенуя контролювали всю міжнародну морську торгівлю у Середземному морі. Флоренція стала багатою завдяки виробництву вовняних тканин.
Закріпимо знання та вміння
Перевірте себе
1. Назвіть наймогутніші міські республіки на території Італії. На чому базувалась їх могутність? 2. Яку частину Середземномор’я контролювала Ґенуя? 3. Яка італійська торговельна республіка мала колонію в Криму? Назвіть її. 4. Де правила династія Медичі? Чим вона уславилась? 5. Чому Венеція розсилала дипломатів та шпигунів до інших країн? 6. Виробництво та продаж якого товару становив основу прибутків Флоренції?
Опрацюйте разом
1. Складіть у парах перелік причин, з яких Венеція тримала потужний військовий флот та армію найманців. 2. Фактичними правителями якого міста була родина Медичі? Завдяки чому ми можемо зробити висновок, що саме вони правили містом, попри те, що формально вони були пересічними громадянами міста? 3. Якими були причини розквіту морської торгівлі у середньовічній Європі? 4. Чому для Венеції важливим було контролювати джерела прісної води та будівельного лісу? 5. У якому столітті Ґенуя панувала на Середземному морі? 6. Обговоріть у групах, чому венеціанці боялися посилення влади дожа та всіляко намагалися її обмежити і створили окремий орган влади тільки для захисту республіканського ладу.
Практичне заняття №3.
Підготовка до оцінювання за матеріалами розділу III
«Європейське суспільство і держави В X—XV ст.»
Завдання для тематичного оцінювання
Коментарі (0)