Повторення. Вступ 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
- 21-04-2022, 21:02
- 2 162
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
Зверніть увагу!!!
§ 1. Повторення. Вступ
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: яким був стан римського і варварського світів напередодні Середньовіччя; що таке Середні віки (доба Середньовіччя) як період всесвітньої історії; якими є хронологічні межі й періодизація Середніх віків; якими є види джерел з історії Середньовіччя; що таке «варвар», «Велике переселення народів», «колони», «воєнна демократія», «Середні віки», «історичні джерела».
ПРИГАДАЙТЕ: 1. На які періоди поділяються всесвітня історія та історія України? 2. Що таке історичні джерела? 3. Що таке Велике переселення народів і якими були його наслідки? 4. Робота в парах. Обговоріть і визначте цивілізаційні здобутки населення України та інших регіонів світу за стародавніх часів.
1. Римський і варварський світи напередодні нової доби всесвітньої історії. Початку нової доби всесвітньої історії передували події, про які ви вже знаєте, — занепад Римської імперії, Велике переселення народів, розселення варварів на території Західної Римської імперії та утворення ними своїх держав. Біля колиски середньовічної Європи стояли два протилежні й несхожі світи: античний (греко-римський), що від початку нашої ери активно християнізувався, і варварський, на який також здійснювало вплив християнство. Складний і важкий шлях поєднання цих світів тривав декілька століть (із середини V до кінця IX ст.). У середині І тис. Римська імперія являла собою лише слабку тінь колишньої могутності. Криза й занепад імперії, які розпочалися в III ст., зробили її нездатною витримати навалу варварів. Припинення завойовницьких війн спричинило скорочення кількості рабів, що негативно позначилося на стані сільського господарства та ремесла. Щоб якось компенсувати нестачу робочих рук, рабів та вільних селян почали перетворювати на колонів.
Велике переселення народів — у вузькому розумінні рух племен і народів Європи в IV—VII ст. у різних напрямках, що розпочався із вторгнення гунів у північну частину Римської імперії в 375 р.
Варвар («той, хто бурмоче») — зневажлива назва, яку застосовували греки, а пізніше римляни щодо всіх, хто не належав до їхньої народності.
Колони — напівзалежні селяни в Римській імперії доби її занепаду (III—IV ст.). Мали власне господарство, за право користуватися землею віддавали частину свого врожаю.
Так сталося, що варварами в сприйнятті римлян стали насамперед племена, що жили на просторах Європи: кельти, германці, слов’яни. Найбільший вплив на подальшу долю Західної Римської імперії справили германці.
Рим дізнався про германців рано. Переважна частина германських племен у І—IV ст. розселилася на прикордонних з імперією землях.
Найважливіші питання життя германці вирішували на народних зборах. Старійшини та вождь обговорювали і приймали рішення, які потім схвалювалися на зборах. Вождя й старійшин називали знаттю, оскільки вони мали владу, авторитет і повагу. Як правило, плем’я обирало вождем сміливого, мудрого й досвідченого воїна. Однак починаючи від IV—VI ст. влада вождів у деяких племен поступово ставала спадковою.
Сім'я давніх германців. V ст. Сучасна реконструкція
Головною опорою вождя був загін відважних й особисто відданих йому воїнів. Лад, що існував у германців у першій половині І тис., називають воєнною демократією. Вона існувала практично в усіх народів і була останнім етапом додержавного розвитку суспільства.
Воєнна демократія — організація влади на стадії переходу від первісного ладу до держави.
Проповідник Сальвіан про втечу римлян до варварів (V ст.)
Бідні, знедолені вдови стогнуть, сироти залишилися без заступництва, і настільки, що багато з них, навіть знатного походження та освічені, тікають до варварів. Щоб не загинути під вагою державного тягаря, вони йдуть шукати у варварів римської людяності, бо вже не можуть більше терпіти варварської нелюдяності римлян.
• Обговоріть у парах. 1. Про що розповідає цей документ? 2. Чим була зумовлена втеча римського населення до варварів?
Карта «Велике переселення народів. Загибель Західної Римської імперії»
Рим після кількох невдалих спроб підкорити світ варварів відокремився від нього лімесом — укріпленою лінією на кордонах, що складалася з ровів, веж, воєнних таборів. Однак кордон не роз’єднав два світи, а скоріше поєднав їх. У прикордонних містах процвітала торгівля, усе більше германців ішли служити до римського війська, германська знать переймала спосіб життя та звичаї римлян, відправляла своїх дітей навчатися античної мудрості.
Система управління у варварських племен
• Поясніть за схемою і текстом підручника, як здійснювалося управління у варварських племен.
Проте в IV ст. світ варварів прийшов у рух, який став Великим переселенням народів. До Західної Римської імперії рушила сила-силенна варварів, зупинити яку було неможливо. Наслідками Великого переселення народів стали падіння Риму (410 р.), розорення його вандалами (455 р.), загибель Західної Римської імперії (476 р.) і поява на території Європи нових народів і нових держав. На останньому етапі Великого переселення народів відбулося розселення слов’ян із їхньої прабатьківщини. За результатами Великого розселення слов’ян на території сучасної України оселилися сім східнослов’янських союзів племен — деревляни, поляни, уличі, тиверці, сіверяни, волиняни (дуліби) та білі хорвати.
Розпочалася нова доба всесвітньої історії.
Відновлена римська сторожова вежа, що входила в лімес
2. Середньовіччя як період розвитку людства. Першими термін «Середні віки» почали використовувати в XIV—XVI ст. італійські мислителі. Цією назвою вони характеризували великий історичний відрізок часу між двома «просвіченими» епохами — Античністю та Відродженням. Захоплюючись досягненнями Давніх Греції та Риму, Середні віки італійські мислителі вважали добою варварства й дикунства. Із часом цей термін набув поширення та закріпився за періодом європейської історії від середини V до кінця XV ст., хоча й набув іншого значення, втративши свій суто негативний зміст.
МІСЦЕ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА
Середньовіччя як доба в історії Європи охоплює приблизно тисячу років і, як правило, поділяється на три періоди: Раннє Середньовіччя (середина V — кінець IX ст.) — зародження та становлення західноєвропейської християнської середньовічної цивілізації; Зріле (Високе) Середньовіччя (X—XIII ст.) — розквіт європейської християнської середньовічної цивілізації; Пізнє Середньовіччя (XIV—XV ст.) — за вдалим висловом нідерландського історика XX ст. Йоганна Гейзінга, це «осінь Середньовіччя», або епоха пишного відцвітання середньовічної культури, що завершує історію цього періоду. Проте зазначений поділ історії Середніх віків на три періоди є не єдиним, а найбільш поширеним варіантом її періодизації.
Середні віки (Середньовіччя) — період всесвітньої історії між історією Стародавнього світу і Новою історією.
Античність — термін, який застосовують до цивілізації Давніх Греції та Риму в усьому різноманітті її історичних форм.
Відродження (Ренесанс) — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах людяності та орієнтувався на спадщину Античності.
Історичні джерела — усе, що було створене людиною в процесі її діяльності та збереглося до наших днів. Історичні джерела дозволяють вивчати минуле людського суспільства та відображають його історичний розвиток.
Етнографія — наука, що вивчає особливості життя, побуту й господарства різних народів.
Навіщо ми вивчаємо епоху Середньовіччя? Вона ж давно минула! Однак якщо поміркувати, сьогодення тісно пов’язане із Середньовіччям. Так, у Середні віки була започаткована історія народів і держав сучасної Європи, склалася та культурно-політична й духовна спільність, яку називають Заходом. Проте на Сході в Середні віки також відбувалися зміни, хоча й не такі значні. Одна з них — виникнення арабо-мусульманської цивілізації. Для вивчення історії Середньовіччя використовують інформацію, отриману дослідниками з історичних джерел. До речових джерел належать залишки матеріальної культури минулого, зокрема різноманітні будівлі, знаряддя праці, меблі, зброя, одяг тощо.
Середні віки (добу Середньовіччя) в Україні дослідники визначають як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами загальноєвропейської історії:
- Раннє Середньовіччя — період становлення союзів племен і племінних княжінь (V—IX ст.);
- Зріле (Високе) Середньовіччя — період існування Русі-України (IX—XIII ст.);
- Пізнє Середньовіччя — період існування удільних князівств (XIII—XV/XVI ст.).
Велике значення мають писемні джерела — документи, літописи, історичні твори-хроніки й інші писемні свідчення.
Використовуються також етнографічні джерела. До них належать характерні особливості звичаїв, традицій і фольклору, що збереглися до нашого часу.
Чимало корисної для досліджень інформації можна отримати з усних (легенди, перекази, казки тощо) і мовних джерел (відомості з історії розвитку мов).
Лише поєднання інформації з різних джерел дозволяє створити повну картину життя середньовічної людини.
Типи історичних джерел
Запам'ятайте дати
• IV—VII ст. — Велике переселення народів
• Середина V — XV ст. — історія Середніх віків
• Середина V — кінець IX ст. — Раннє Середньовіччя
• X—XIII ст. — Зріле (Високе) Середньовіччя
• XIV—XV ст. — Пізнє Середньовіччя
Середньовіччя віддалене від наших часів меншим відрізком часу, ніж історія Стародавнього світу, тому історичних джерел для вивчення середньовічної епохи набагато більше.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
• Поєднання античного й варварського світів за активного впливу на обох християнства започаткувало нову добу в історії Європи.
• У цьому році ви ознайомитеся з подіями нового періоду всесвітньої історії, що відбулися в середині V — XV ст. та дістали назву історії Середніх віків (Середньовіччя).
• Середні віки поділяють на три періоди: Раннє, Зріле (Високе) та Пізнє Середньовіччя.
• Середньовічну історію вивчають за допомогою історичних джерел: речових, писемних, етнографічних, усних і мовних.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Запитання — відповідь».
Правила гри. Ведучий(-а) доручає учням та ученицям на аркушах підписати своє прізвище й скласти шість запитань за матеріалом параграфа, що передбачають стислу відповідь (термін, дата, назва, визначення тощо). Потім ведучий(-а) збирає аркуші, перемішує їх та роздає в довільному порядку. Учні та учениці мають написати відповіді на зворотному боці аркуша, також указавши своє прізвище.
2. Які риси були притаманні розвитку римського й варварського світів напередодні Середньовіччя? 3. Охарактеризуйте Середньовіччя як добу всесвітньої історії, указавши її хронологічні межі й періоди. 4. Визначте історичні джерела вивчення історії Середніх віків.
5. Колективне обговорення. Для чого необхідно вивчати історію Середньовіччя? 6. Покажіть на карті напрямки Великого переселення народів і Великого розселення слов'ян. 7. Робота в парах. Обговоріть і наведіть приклади різних типів історичних джерел. 8. Розпочніть роботу над складанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя». Додайте до неї відомості про Велике переселення народів і події, що відбувалися в цей час на землях сучасної України.
9. Робота в малих групах. На початку XXI ст. в різних країнах поставало питання: для чого люди вивчають історію? Висловіть свою думку щодо того, чому над цим замислюються. 10. Робота в парах. Обговоріть і поясніть зміст висновків до параграфа, наводячи факти з підручника. (Надалі таку вправу можна виконувати індивідуально після кожного параграфа з метою самоперевірки знань.)
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 7 клас Гісем, Мартинюк 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)