Войти
Закрыть

Італія та Іспанія в Середні віки

7 Клас

Країни Південної Європи Іспанія та Італія свою середньовічну історію пройшли різними шляхами. Обидві держави вели постійні війни із зовнішніми ворогами, обидві переживали часи розквіту й занепаду. Наприкінці Середньовіччя Іспанія була згуртованою єдиною державою із сильною королівською владою, а Італія залишилася багатою, але політично роздробленою країною, чим приваблювала завойовників. На сторінках цього параграфа ми спробуємо пояснити, чому історія склалася саме так. Варто повторити: §7, 14. 1. Розквіт і занепад Сицилійського королівства. Ми пам’ятаємо, що Сицилійське королівство виникло в 1130 р. на півдні Італії у результаті завоювань норманів. Правителі королівства поширили свою владу на весь південь Апеннінського півострова. Особливого розквіту й могутності Сицилійське королівство досягло за правління Фрідріха II Штауфена (1197—1250), що став у 1212 р. імператором Священної Римської імперії. У своїх італійських володіннях Фрідріх II установив одноосібну владу, намагаючись не допустити роздробленості держави. Він наказав зруйнувати замки всіх великих феодалів. Король-імператор утримував сильне наймане військо із сарацинів, які без вагань захищали його інтереси. Фрідріх II обклав підданих податками, загнав селян у ярмо кріпосного права. Фрідріх II продовжив справу свого діда Фрідріха Барбаросси та не припиняв війни з містами Північної Італії і папською державою (про те, як виникла папська держава та що вона собою являла, ми дізнаємося з §23). Він мріяв підкорити своїй владі всю Італію і відновити Римську імперію (рис. 2). Імператор потребував підтримки німецьких князів, надавав їм усілякі пільги, поглиблюючи цим роздробленість Священної Римської імперії....
0 Переглянути

Священна Римська імперія

7 Клас

Середньовічна історія Німеччини розвивалася ніби у зворотному напрямку. Якщо сусідня Франція пройшла шлях від роздробленості до сильної єдиної держави, то Священна Римська імперія у своїх спробах завоювати народи на півдні та сході Європи поступово втратила єдність. Наприкінці епохи Середньовіччя Німеччина перебувала в стані повної політичної роздробленості. Особливостям німецької історії цього періоду присвячений параграф. Варто повторити: §4. 1. Утворення Священної Римської імперії. Німецька держава утворилася в результаті розпаду Франкської імперії. За Верденським договором 843 р. до складу Східнофранкської держави увійшли чотири герцогства — Швабія, Баварія, Франконія і Саксонія, а також велика частина Тюрингії, згодом Фризія і Лотарингія. Як і решта країн колишньої імперії Карла Великого, Німеччина перебувала в стані глибокої феодальної роздробленості. Герцоги прагнули незалежності й дивилися на короля як на першого серед рівних. Їм підкорялися васали й ополчення племен. Жителі німецьких країн мали помітні відмінності в мовах, звичаях і традиціях. Проте зовнішня загроза з боку норманів й угорців змусила німецькі феодальні держави об’єднати свої зусилля в боротьбі проти спільного ворога. У німецьких хроніках зазначається, що в 919 р. «за згодою франків, алеманів, баварів, тюрингів і саксів» королем обрали герцога саксонської династії Генріха I Птахолова (919—936). Новий німецький король придушив опір знаті, здобув славетні перемоги над угорцями й слов’янами і створив сильне Німецьке королівство....
0 Переглянути

Франція у X—XV ст.

7 Клас

У X ст. після розпаду імперії Карла Великого почалася самостійна історія Франції. В історії цієї країни вчені зафіксували найбільш ранній випадок феодальної роздробленості. В XI—XV ст. Франція подолала величезний шлях від невеликої роздробленої країни до сильної централізованої держави зі станово-представницькою монархією. Зміцненню Франції істотно перешкоджали правителі Англії, адже багато французьких земель перебували у феодальному володінні англійців. Суперечності між монархіями призвели до нескінченно довгої і кровопролитної війни, що тривала понад 100 років. Чому саме Столітню війну та її результати вважають важливою межею в історії Європи? У 987 р. королівську владу у Франції захопив Гуго Капет, що став засновником нової династії Капетингів (987—1328). Він спробував поширити владу за межі королівського домена. Проте великих успіхів у цій справі він не досяг. Володіння французького короля обмежувалися вузькою смугою землі від Парижа до Орлеана. На території Франції існували численні герцогства, графства, баронства, які не підкорялися королю. У відносинах між феодалами діяв принцип: «Васал мого васала — не мій васал». У країні не припинялися міжусобні війни, що призводили до розорення селян і завдавали страждань простим людям. У XIII ст. французькі королі почали боротьбу за об’єднання країни. Рицарі були збройною опорою королівської влади, а міста надавали необхідну фінансову допомогу, а також загони міського ополчення. Католицька церква підтримувала прагнення королів до встановлення порядку й законності. Проте папи побоювалися надмірного посилення королівської влади, яке могло спричинити ослаблення позицій церкви....
0 Переглянути

Англія в XI—XV ст.

7 Клас

Середньовіччя, перебували ніби осторонь європейської історії. Головні її події (хвилі міграцій, нові держави й народи, війни й великі імперії) не торкалися Англії. Однак після нормандського завоювання англійці рішуче втручаються й суттєво впливають на перебіг історичних процесів у Європі та за її межами. 1. Нормандське завоювання Англії. У 1066 р. помер англійський король Едуард Сповідник з англосаксонської династії, що звільнила країну від панування данців. Боротьба за трон розгорнулася між представником англосаксонської знаті Гарольдом і герцогом Нормандії Вільгельмом (1066—1087), якого підтримував Папа Римський Олександр III. Вирішальний бій між супротивниками відбувся в 1066 р. під Гастінгсом. Добре підготовлені, закуті в панцирі кінні нормандські рицарі зломили мужній опір англосаксонського ополчення. Ось що про це розповідає хроніка. З обох сторін було все підготовлено. Англи... пішими, озброєні сокирами й зблизивши щити. утворили непроникну стіну. Гарольд також піший стояв разом із братами біля свого прапора, щоб. ніхто навіть не подумав про втечу. Вільгельм озброїв свій передовий загін із піхотинців луками й дротиками, рицарі. йшли за ними. Билися несамовито. жодна зі сторін не бажала йти на поступки. Раптом здався Вільгельм і дав своїм військам сигнал до вдаваної втечі. Побачивши це, англи розімкнули свої щільні ряди й погналися за втікачами. Тим часом нормани, обернувшись проти ворога, напали на нього й, у свою чергу, змусили тікати англів....
0 Переглянути

Середньовічна держава

7 Клас

Верденський договір 843 р. поділив імперію Каролінгів між онуками Карла Великого, що стало початком самостійної історії багатьох європейських держав. У Середні віки ці держави пройшли кілька важливих етапів розвитку. Зі спадкоємців варварських королівств вони перетворилися на сильні держави, правителі яких спиралися на підтримку значної частини народу й станів. Варто повторити: §3. 1. Феодальна роздробленість. У IX—XII ст. більшість країн Європи переживали період феодальної роздробленості. Виникла велика кількість герцогств, графств, баронств. Феодали у власних володіннях перетворилися на практично незалежних правителів, які не визнавали владу навіть своїх сеньйорів. Чому ж так трапилося? Річ у тому, що в епоху Середніх віків в економічному житті країн і народів панувало натуральне господарство. Усе необхідне для життя феодальної вотчини вироблялося на місці: продукти харчування, одяг, взуття, зброя. Селяни, а також інші залежні від феодала люди повністю утримували сеньйора та задовольняли його і свої потреби. Тому господарських зв’язків між окремими областями великих країн не існувало або вони були дуже незначними....
0 Переглянути

Практичне заняття. Хрестові походи. Наслідки Хрестових походів

7 Клас

Вчені давно шукають пояснення дивному історичному явищу, коли в XI—XIII ст. величезні маси населення Західної Європи за закликом католицької церкви добровільно вирушили на завоювання країн Східного Середземномор’я. Цю колосальну міграцію населення історики називають Хрестовими походами. Вивченню причин, результатів та наслідків Хрестових походів присвячене це практичне заняття. Варто повторити: §6. 1. Причини Хрестових походів та їхні учасники. У першій половині XI ст. країни й народи Західної Європи переживали важкі часи. Війни й ворожі вторгнення, неврожаї та голод охопили значну частину континенту. «Сім худих років» безпосередньо передували Хрестовим походам. Людям здавалося, що Господь відвернувся від них і карає за непрощенні гріхи. І ось наприкінці століття дійшли чутки про те, що в Палестину вдерлися турки-сельджуки, які, познущавшись із християнських святинь, переслідують прочан. Тому необхідно вирушити у Святу землю й, здійснивши подвиг благочестя, звільнити Гроб Господній у Єрусалимі. Багато людей зголосилися вирушити негайно. За рахунок участі в Хрестових походах багато герцогів і графів прагнули збільшити свої земельні володіння й підняти авторитет у феодальній ієрархії. У Європі виник великий прошарок безземельних рицарів, яким не дісталася земля від батька. Такі рицарі не мали нічого, крім бойового коня та зброї. Їх часто називали «голяками». Вони мріяли про власний феод, а також про подвиги, славу й багатства. Значні прошарки селянства й міської бідноти були готові вирушити «за море». Вони розраховували завоювати «свою» землю й звільнитися від феодального гноблення. Люди мали глибокі релігійні почуття, щиро вірили в Бога, бажали захистити християнські святині. Проте всі учасники Хрестових походів безсоромно грабували «нехристів» і «схизматиків»....
0 Переглянути

Епоха вікінгів (VIII—XI ст.)

7 Клас

Кам’яні монументи, могили й руїни фортець і дотепер нагадують про епоху, коли в північних морях господарювали нормани, які майже 300 років наводили жах на Західну Європу, Середземномор’я і навіть країни Близького Сходу. Чому ж нечисленні скандинавські народи у VIII—XI ст. диктували свою волю монархам великих європейських держав? Які наслідки мали нормандські завоювання? Спробуємо знайти відповіді на ці запитання. Варто повторити: §3. 1. Нормани — «північні люди». Велике переселення народів не торкнулося Скандинавії. Тут жили відважні, мужні, але бідні германські народи: шведи, норвежці, данці. Вони називали себе вікінгами — «людьми, що перебувають у поході», а в Європі вони були відомі як нормани — «північні люди». В умовах суворого клімату й гострої нестачі родючих земель жителі Півночі займалися скотарством, рибальством і полюванням на морського звіра, городництвом. У Ранньому Середньовіччі в скандинавських країнах майже не було міст. Нормани жили невеликими хуторами на берегах річок, морів і глибоких заток (фіордів). Археологічні розкопки свідчать, що вони зводили великі дерев’яні будинки завдовжки 27—40 метрів без вікон (рис. 2). У кожному такому будинку жили кілька сімей одного роду. Там могли розміститися до 75 осіб. Норманські роди об’єднувалися в племена. Збори вільних чоловіків племені обирали військового вождя — конунга. Дружини конунгів вели постійні війни за пасовища, рибальські й мисливські угіддя, здійснювали далекі грабіжницькі походи. Поступово конунги перетворилися на королів, які прагнули підкорити навколишні племена й створити державу....
0 Переглянути

Повсякденне життя людей у Середні віки

7 Клас

У Середні віки здавалося, що час минає повільно, оскільки умови життя людей майже не змінювалися. Повсякдення простої людини в Середні віки помітно відрізнялося від сучасного життя. У чому ж полягають ці відмінності? Щоб відповісти на це питання, ми попрацюємо з писемними джерелами й текстом підручника. 1. Життя й смерть людини Середньовіччя. Епоха Раннього Середньовіччя супроводжувалася численними стражданнями й загибеллю мільйонів людей, тому кількість населення зростала дуже повільно. Приріст населення в Європі почався лише в XI—XIII ст. У цей період на європейські землі припинилися вторгнення зовнішніх ворогів. Учені стверджують, що в той час у Європі поліпшився клімат. Люди почали краще харчуватися й менше хворіти. Європейців стало значно більше. Зросла тривалість життя. Збільшення кількості населення Європи почалося в період Зрілого Середньовіччя (XI—XIII ст.). Що ж впливало на тривалість життя людини в Середні віки? Насамперед вона залежала від умов життя, належності до того або іншого стану й від занять людей. Наприклад, середня тривалість життя французьких королів династії Капетингів (X—XIV ст.) склала 56 років, а рицарі — учасники Хрестових походів у середньому жили лише 48 років. Як бачимо, старість і хвороби приходили до людей рано. До наших днів зберігся перепис населення одного французького села XIII ст. Із 60 жителів села тільки двоє дожили до 60-літнього віку. Труднощі середньовічного життя не сприяли довголіттю, бабусі й дідусі в цей час зустрічалися рідко....
0 Переглянути

Життя середньовічного міста

7 Клас

Значну частину населення середньовічного міста становили ремісники, які в майстернях вручну створювали різні вироби. Власником ремісничої майстерні був майстер. Як правило, він мав одного-двох підмайстрів, які за невелику плату працювали на нього й виконували складну й важку роботу. Крім того, майстер мав право навчати одного-трьох учнів. Відповідно до договору, учні освоювали ремесло, а також виконували хатню, брудну й важку підготовчу роботу (місили глину, носили дрова й воду тощо). Сам майстер виконував найбільш відповідальну частину роботи, що вимагала справжніх умінь. Реміснича майстерня розташовувалася на першому поверсі. Тут пекли хліб, кували мечі, виготовляли посуд. Кравці, шевці, зброярі знімали мірки із замовників. Готова продукція виставлялася біля входу в майстерню, де висів герб або емблема її власника. Майстри працювали переважно на замовлення й рідко виносили свої вироби на ринок. Реміснича майстерня займалася виготовленням дрібних виробів на замовлення. Виробництво ґрунтувалося на ручній праці. Учитель та учень У договорах між майстрами й учнями часто згадується про втечі учнів. Вони нерідко траплялися через погане ставлення майстрів до своїх підопічних. Наприклад, у 1390 р. у Парижі розглядали справу майстра, який вдарив учня в'язкою ключів по голові й заподіяв йому небезпечну рану. У документі XIV ст. зазначається: «Дівчина на ім'я Ізабелла Беральд, учениця Жана Брюйо, сьогодні померла, тому що майстер її бив, топтав ногами й, нарешті, завдав смертельного удару». Кожен випадок розглядався радою майстрів. Якщо вони доходили висновку, що втеча була викликана «нерозсудливістю й легкодумством» учня, той мав повернутися до майстра й сплатити штраф....
0 Переглянути

Середньовічне місто

7 Клас

Вчені виділяють дві основні причини появи міст у той час, коли феодальне суспільство розпочало новий етап своєї історії. По-перше, селяни виробляли стільки сільськогосподарських продуктів, що могли забезпечити їжею й необхідною сировиною не тільки феодалів і духівництво, але й значну кількість людей, життя яких не було пов’язане з працею на землі. По-друге, люди Зрілого Середньовіччя мали дедалі більшу потребу в ремісничих виробах, зброї, одязі, предметах розкоші, а також у товарах, які вироблялися в інших районах країни або далеко за її межами. З історії Стародавнього світу нам відомо, що саме міста були центрами ремісничого виробництва й торгівлі. Зазвичай місто з’являлося в тих місцях, де було вигідно й зручно створювати ремісничі вироби й займатися торгівлею. Це місце мало бути придатним для життя, а також пристосованим для захисту. Дивним чином оживали руїни римських міст, адже римляни були досвідченими містобудівниками. Наприклад, французьке місто Арль постало на місці колишнього давньоримського іподрому. Виникнення середньовічних міст: На перетині торговельних шляхів Біля мосту, переправи, броду через річку На занедбаних руїнах давньоримських міст На місці феодального маєтку Біля стін добре укріпленого замку, великого монастиря або королівської резиденції У місцях розселення людей завжди знаходили роботу ковалі, столяри, гончарі, муляри, ткачі. Тут селилися пекарі й булочники, шевці й кравці....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 54 55 56 57 58 59 60 61 62 ... 68
Назад

Навігація