§ 23. Початок промислового перевороту та його вплив на життя різних верств населення

Пригадайте

1. Які машини й механізми було винайдено в епоху Середньовіччя?

2. Назвіть основні галузі англійської промисловості XVII ст.

3. Які типи мануфактури існують? Назвіть їхні характерні ознаки.

4. У яких галузях мануфактура була найпоширенішою?

1. Передумови промислового перевороту в Англії

У середині XVIII ст. в Англії вже існувала розвинута промисловість. Країна була найбільшим ринком Європи. Значну частину промислових товарів виробляли мануфактури. Поділ праці на мануфактурах сприяв суттєвому вдосконаленню окремих операцій, що підготувало ґрунт для заміни ручної праці машинною. Кошти для запровадження технічних новинок отримували від заморської торгівлі, використання рабської праці на цукрових, тютюнових і бавовняних плантаціях у колоніях.

Попередні події в Англії створили передумови для переходу промислового виробництва на вищий рівень розвитку. На цей час у країні практично завершився аграрний переворот1, який розпочався ще в XVI ст. і був пов’язаний із процесом обгороджування. Після Англійської революції, по суті, узаконилося вигнання селян із землі. У 1677 р. парламент видав закон, згідно з яким селяни й дрібні фермери мали документально підтвердити свої права на землю. Зрозуміло, що таких документів майже ніхто не мав і лендлорди (великі землевласники) почали вважати колишніх власників орендарями, у яких можна будь-коли відібрати землю.

1 Аграрний переворот — заміна в сільському господарстві феодальних відносин капіталістичними.

ПОЧАТОК ПРОМИСЛОВОГО ПЕРЕВОРОТУ в АНГЛІЇ

У XVIII ст. було видано понад тисячу парламентських актів, які надавали землевласникам право на обгороджування. З одного боку, це сприяло збільшенню виробництва й поліпшенню технологій у сільському господарстві. Адже тільки великі землевласники мали можливість покращувати породи худоби й застосовувати сівозміни, що давало змогу підвищити продуктивність тваринництва, зокрема вівчарства, і врожайність зернових. З іншого боку, обгороджування призводило до розорення більшості селян, змушених найматися до великих землевласників і фермерів. Основна ж маса обезземелених селян подалася до міст, де бурхливо розвивалася промисловість. Капіталісти використовували їх як найманих робітників на мануфактурах.

Унаслідок цих процесів у середині XVIII ст. в Англії склалися передумови для переходу від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики1.

Запровадження машинного виробництва сприяло появі фабрик, що в 1760-х роках спричинило промисловий переворот в Англії.

Промисловий переворот в Англії

2. Техніка

Найефективнішими були винаходи в текстильній галузі, зокрема в бавовняному виробництві. Зусилля багатьох допитливих і винахідливих людей увінчалися першим успіхом у 1733 р. Саме тоді механік Джон Кей приладнав до ткацького верстата «летючий» човник, який запускали за допомогою спеціальних важелів.

У 1738 р. створено першу прядильну машину з механізованим процесом прядіння. Щоправда, цю машину запускали ще вручну. У 1765 р. ткач Джеймс Гаргрівс удосконалив механічну прядку, на якій можна було працювати відразу багатьма веретенами. Ця прядка одночасно витягувала й пряла 16-18 ниток. Автор назвав винахід на честь доньки — «Дженні». Однак і ця механічна прядка запускалася вручну.

Через два роки перукар Річард Аркрайт запатентував винахід водяної механічної прядильної машини. Вона рухалася за допомогою сили води й давала грубу та міцну нитку. Згодом Р. Аркрайт побудував поблизу Дербі першу в Англії прядильну фабрику, на якій працювали жінки, діти й чоловіки. Особливо цінувалися вправні майстри.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

10 грудня 1771 р. Оголошення Річарда Аркрайта в місцевій газеті

Прядильна фабрика, Кромфорд (Дербі)

Терміново потрібні два вправні годинникарі або ті, хто розуміється на зубчатках і шестірнях, а також коваль із досвідом кування та рихтування; два токарі по дереву з досвідом виготовлення коліс, спиць і подібного. Є хороша робота для ткачів із квартируванням при фабриці; на зазначені місця приймаються жінки, діти. Платня висока.

Промисловий переворот — заміна ручної праці машинною, унаслідок чого відбувається перехід від мануфактури до фабрики. Розпочався в Англії в 1760-х роках і пов’язаний із винайденням перших машин.

1 Фабрика — промислове підприємство, на якому всі основні операції виконують машини.

Парова машина Т. Ньюкомена. 1712 р.

• Чим пояснюється попит на таких майстрів?

• Які вислови підтверджують запровадження механізації в прядінні?

На основі «Дженні» і водяної механічної прядильної машини Самюель Кромптон у 1779 р. створив мюль-машину, яка давала не тільки міцну, а ще й тонку нитку.

Поліпшення якості пряжі стимулювало розвиток ткацтва. Постала потреба його механізації. У 1785 р. сільський священик Едмунд Картрайт сконструював механічний ткацький верстат, який замінював працю 40 ткачів. Також він побудував ткацьку фабрику.

Наступним кроком стало винайдення нового типу двигуна. Перші спроби були зроблені Томасом Ньюкоменом, який у 1705 р. сконструював пароатмосферну поршневу машину для відкачування води з шахт. У машині спалювали вугілля, що нагрівало воду в казані. При цьому поршень піднімався, щоправда значно повільніше, ніж опускався. Тому винахід Т. Ньюкомена не можна було використовувати для приведення в рух інших машин. Однак його машина справно працювала в шахтах.

Справу Т. Ньюкомена продовжив шотландський інженер-винахідник Джеймс Ватт (1736-1818). В одній з університетських лабораторій він побачив машину Т. Ньюкомена. Винахід настільки зацікавив Дж. Ватта, що в 1769 р. він сконструював власну парову машину.

Дж. Ватт знайшов фінансову підтримку в багатого підприємця з Бірмінгема Метью Болтона, який запропонував йому співпрацю. Результатом стало створення компанії «Болтон і Ватт». Робоче випробування парова машина Дж. Ватта пройшла на копальнях у Корнуолі. Інженер продовжував удосконалювати своє дітище й у 1784 р. запатентував винахід одноциліндрової парової машини подвійної дії з валом, що обертався. Така машина приводила в рух одночасно багато робочих механізмів.

У 1780 р. в Англії було 20 прядильних фабрик, а вже за 10 років їх стало 150. Спочатку фабрики будували біля річок, оскільки водяне колесо продовжували використовувати як двигун. У 1785 р. на прядильній фабриці поблизу Ноттінгема вперше було встановлено парову машину Дж. Ватта. Продуктивність нових фабрик перевершила всі сподівання.

3. Важка промисловість

Потреба виготовлення нових машин і верстатів зумовила зростання попиту на метал, а це сприяло розвитку металургії.

Тривалий час для виплавлення заліза в Англії використовували дерево. Тільки на початку XVIII ст. ковалі почали застосовувати для виплавлення металу, зокрема чавуну, кам’яне вугілля, а згодом — дешевший кокс. Відкриття в цій справі здійснив Абрахам Дербі, який у процесі плавлення на кам’яному вугіллі домішував до залізної руди негашене вапно, завдяки чому отримав чавун високої якості. У 1756 р. він заснував чавунно-плавильний завод, який давав понад 8 тис. т чавуну на рік.

Це відкриття збільшило попит на кам’яне вугілля, яке разом із залізною рудою стало основною сировиною для розвитку промисловості.

З розвитком машинобудування зростав попит не тільки на чавун, а й на високоякісне залізо та сталь. У 1784 р. Генрі Корт винайшов процес пудлінгування — перемішування виплавленого з руди металу з палаючим кам’яним вугіллям. Він також удосконалив процес прокатування заліза, запропонувавши використовувати для цього спеціальні вальці. Це дало змогу одержувати залізо досить високої якості. Як наслідок, стрімко розвивається технічне будівництво. У 1779 р. на р. Северні було збудовано перший залізний міст, а в 1787 р. з’явився перший залізний корабель.

Невід’ємною складовою промислового перевороту став розвиток транспорту та зв’язку. Швидке перевезення людей і вантажів стало можливим завдяки застосуванню машин. В Англії почали активно будувати шосейні дороги й канали.

Наприкінці XVIII ст. механік Генрі Моделі винайшов рухомий суппорт - держак для різця токарного верстата. Держак міцно затискав різець і токар спеціальними коліщатками міг пересувати його до деталі на будь-яку відстань і під будь-яким кутом. Віднині робітник міг виготовляти машини за допомогою інших машин. Цей процес стали називати технічним прогресом.

4. Соціальні наслідки. Адам Сміт

Промисловий переворот в Англії зумовив небачене економічне зростання. Стрімко розвивалися текстильна промисловість, металургія, транспорт, зовнішня й внутрішня торгівля, збільшився видобуток вугілля. З’явилися нові промислові центри — міста Ліверпуль, Манчестер, Лідс, Бірмінгем, де стрімко збільшувалася кількість населення. Центр промисловості перемістився на північ, а Лондон став центром міжнародної торгівлі. Англія стала країною міст, фабричних селищ і містечок. Сформувалася нова верства населення — наймані робітники. Натомість поменшало сільського населення. На початку XIX ст. воно становило 35 % від усього населення Англії.

Запровадження машинної праці та збільшення кількості продукції спричинило падіння цін на промислові товари. Активізувалася зовнішня торгівля, особливо з колоніями й аграрними країнами, завдяки чому неабияк зросли прибутки англійських підприємців. Промислова буржуазія стала найбагатшою верствою населення.

Водночас зросла кількість найманих робітників на заводах і фабриках. Їхнє становище суттєво відрізнялося від працівників мануфактур, які мали підсобне господарство й інші джерела прибутків.

На фабриках працювали сотні робітників. Місцева влада нерідко постачала фабрикантам сиріт і дітей бідняків, тобто найдешевшу робочу силу. Відомо, що на фабриках Р. Аркрайта працювало до 5 тис, робітників. Тривалість робочого дня становила 15-18 год. З винайденням газового освітлення робітники почали працювати й у нічну зміну. Вихідних днів законодавство не передбачало, а допомога у зв’язку з хворобою чи інвалідністю не виплачувалася. Діти й жінки отримували меншу платню. Робітники працювали й жили в антисанітарних умовах.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

1784 р. З «Короткого нарису про службу у власників бавовняних фабрик і про їхніх робітників»

Бавовняні фабрики — це великі будівлі, облаштовані так, аби в них можна було розмістити якомога більше люду. Щоб не залишалася невикористаною площа, фабрики будують у кілька поверхів... Більшість приміщень займають машини, для змазування яких потрібна значна кількість мастила. ...повітря постійно перенасичене бавовняним пилом, який у поєднанні з мастилом має неприємний запах. Кількість робітників залежить від величини фабрики. На одній із них... працювало кількасот людей. Фабрики часто працюють і вдень, і вночі. Для цього використовують велику кількість свічок, хоча вентиляція відсутня.

• Чи прийнятні такі умови праці для робітників?

• Як ви вважаєте, чи відлякували такі умови праці нових робітників?

Важкі умови праці зумовили боротьбу робітників за свої права, зокрема підвищення заробітної плати, зменшення тривалості робочого дня, покращення санітарних умов. У 1760-1770-х роках виник рух так званих луддитів, які почали руйнувати машини й розбивати верстати. їхня назва походить від прізвища Неда Лудда, робітника, який нібито першим зламав свій в’язальний верстат на знак протесту. Рух набув такого розмаху, що в 1769 р. парламент ухвалив закон, яким для руйнівників машин передбачалася смертна кара. Наприкінці XVIII ст. в Англії почали виникати професійні спілки для захисту інтересів робітників — тред-юніони (trade-unions). Обурюючись умовами праці, робітники нерідко страйкували, подавали петиції до органів влади.

Завдяки промисловому перевороту й технічному прогресу ширилося усвідомлення переваг якісної освіти: технічної, аби працювати на фабриці, та економічної — для відкриття власної справи. Дедалі більше англійців прагнули здобути шкільну й університетську освіту. У цей час почала формуватися технічна інтелігенція.

Пам’ятник Адаму Сміту. м. Единбург (Велика Британія). Сучасне фото

Починають з’являтися й перші економічні дослідження, які обґрунтовують переваги промислового виробництва. Автором найпопулярнішої економічної теорії був Адам Сміт (1723-1790). У «Дослідженні про природу й причини багатства народів» учений доводив, що процвітання суспільства залежить від праці кожного: коли людина сумлінно працює заради свого блага, вона створює добробут усього суспільства. Адам Сміт виступав за панування приватної власності, вільної конкуренції та невтручання держави в справи приватного бізнесу.

Отже, у XVIII ст. Англія стала на шлях капіталістичного розвитку. Унаслідок промислового перевороту в країні формується ринкова економіка й нове індустріальне суспільство1.

Промисловий переворот, аграрна революція, фабрика, луддизм, технічний прогрес, конкуренція, індустріальне суспільство, тред-юніони, ринкова економіка; Адам Сміт.

1. Як вплинула Англійська революція на розвиток промисловості та сільського господарства?

2. Як ви думаєте, чому ремісники знищували машини, які полегшували їхню працю?

3. Визначте наслідки промислового перевороту — економічні, соціальні, екологічні.

4. Які економічні терміни й ідеї є в уривку з роману у віршах О. Пушкіна «Євгеній Онєгін»?

...читав Адама Сміта

І сильний був економіст,

Тобто доводити мав хист,

На чім держава багатіє,

І чим живе, і як вона

Бува без золота міцна,

Коли продуктом володіє?

5. Установіть відповідність між назвою технічного винаходу та його автором.

1 прялка «Дженні»

2 парова машина

3 ткацький верстат

4 суппорт (держак різця)

А Г. Моделі

Б Дж. Гаргрівс

В Дж. Ватт

Г Дж. Кей

6. Подумайте, чому промисловий переворот розпочався саме в легкій промисловості. Якби вважаєте, чи був можливий початок промислового перевороту у важкій промисловості? Обґрунтуйте свою думку.

7. Визначте необхідні умови переходу від мануфактури до фабрики.

1 Індустріальне суспільство — етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на промислових підприємствах (фабриках, заводах).

8. Заповніть у робочому зошиті таблицю.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно