Вступ

1. Що вивчає наука «історія»? 2. Які періоди всесвітньої історії ви вивчали в попередні роки? 3. Якими були особливості розвитку людства в Середньовіччі?

Цього року ви продовжите вивчати історію людства. У попередніх класах ви познайомилися з історією Стародавнього світу та Середніх віків.

У 8 класі ви розпочнете вивчення навчального предмета Нова історія. Умовно його можна поділити на дві частини. Першу називають раннім Новим часом, або Ранньомодерною добою (кінець XV — перша половина XVII ст.). Визначальними для цієї доби подіями стали Великі географічні відкриття, Відродження, Реформація і Контрреформація.

Друга частина Нової історії — Новий час (друга половина XVII — XVIII ст.) — познайомить вас із добою, яка тривала під знаком Просвітництва.

У наступному році ви завершите вивчення історії Нового часу, познайомившись із подіями його другого періоду.

Історія Нового часу — період всесвітньої історії між історією Середніх віків та історією Новітнього часу. Поняття «Новий час» першими почали вживати в XV ст. італійські мислителі, протиставляючи цим себе попередній добі історії Середніх віків і стверджуючи, що в історії Європи розпочався новий період.

Періодизація всесвітньої історії

Великі географічні відкриття стали поштовхом до далекосяжних зрушень. Тисячі людей із європейських країн вирушили на нові землі в пошуках багатства і слави, нових територій. Так, завдяки цим подіям західноєвропейська цивілізація вийшла за межі Європи, поширивши свій вплив на Америку, Африку і Азію та суттєво змінивши життя цих народів. Помітно змінилося й життя самої Європи.

Значні зрушення у світогляді людей започаткувало Відродження. У цей час формувалося усвідомлення того, що людина є найвищою цінністю, має право на всебічний гармонійний розвиток і реалізацію своїх можливостей.

Католицька церква, яка була основою старого європейського суспільства, ставала все більшою перепоною на шляху формування нових порядків. Відчутного удару католицькій церкві завдали Великі географічні відкриття, унаслідок яких було поставлено під сумнів істинність поглядів на побудову світу, поширюваних церквою. Людство вперше зрозуміло, що світ не закінчується на березі моря чи океану. За цими океанами є континенти, на яких також живуть люди, і всі вони є представниками єдиної спільноти на планеті.

Рух за переосмислення ролі католицької церкви в суспільстві отримав назву Реформація. (Про зміст зрушень, які відбувалися у Європі внаслідок Великих географічних відкриттів, розгортання Відродження і Реформації, ви дізнаєтеся, коли вивчите відповідні теми.)

Старе суспільство, що базувалося на традиціях і звичаях, поступово руйнувалося, все більша кількість представників нової європейської цивілізації почала керуватися здоровим глуздом і власним розумом.

Відбувалися зміни і в державному устрої країн Європи: станову монархію змінювала абсолютна. Абсолютизм став тією формою державного устрою, яка більше відповідала інтересам нових соціальних верств. Одночасно в суспільстві визрівало розуміння того, що влада має служити суспільству, захищати інтереси і права кожної особистості. Народи все глибше усвідомлювали свою національну належність. Стало зрозумілим, що створити найкращі умови для розвитку своєї нації можна лише у власній державі.

Основними центрами формування нового суспільства були країни Західної Європи — Італія, Англія, Нідерланди, Франція, Німеччина. Саме тут народжувалися нові ідеали й суспільно-політичні рухи, змінювалися форми державного устрою, формувалися ринкові відносини та з’являлися нові соціальні верстви. Руйнувалися старі традиційні суспільства, що базувалися на натуральному аграрно-ремісничому господарстві.

Ідеї Просвітництва, які виникли в другій половині XVII ст. в Англії, символізували початок нового періоду європейської історії.

Він став добою тріумфу розуму і думки людини. У цей час набули поширення погляди, спрямовані проти абсолютизму, проголошувалася необхідність забезпечення державою кожній людині свободи віросповідання, рівних громадянських і політичних свобод.

Розвиток країн Сходу наприкінці XV — у XVIII ст. відбувався інакше, ніж у Європі. Тут, як і раніше, зберігалися аграрно-ремісничі суспільства, тому цивілізації країн Сходу вчені називають традиційними. У ті часи посилився тиск новоєвропейської цивілізації на країни Сходу. Останні, не маючи змоги витримати його, перетворилися на залежні від Заходу країни.

Отже, доба кінця XV — XVIII ст. стала для країн Заходу періодом формування і становлення новоєвропейської цивілізації, що динамічно розвивалася, а для країн Сходу — часом уповільнення темпів розвитку, збереження традиційних аграрно-ремісничих цивілізацій.

Висновки

У 8 класі ви вивчатимете новий період всесвітньої історії — період Нового часу, що охоплює події від кінця XV до кінця XVIII ст.

Визначальними подіями Нової історії кінця XV — першої половини XVII ст., яку називають раннім Новим часом (Ранньомодерною добою), стали Великі географічні відкриття, Відродження, Реформація і Контрреформація. Друга половина XVII — XVIII ст. минули під знаком Просвітництва.

Запитання і завдання

1. Яку назву має період всесвітньої історії, що вивчається у 8 класі? 2. На які періоди поділяється історія Нового часу? Назвіть їхні хронологічні межі.

3. Назвіть події, які вважаються визначальними для Нової історії взагалі.

4. Чи однаково розвивалися країни Європи і Сходу наприкінці XV — у XVIII ст.?

5. Охарактеризуйте основні особливості розвитку країн Європи у Нові часи. 6. Як розвивалося суспільство країн Сходу в цей період?

7. Покажіть на карті в атласі територію і столиці країн Західної Європи, які стали центрами формування нового суспільства в ранній Новий час.

8. Чи поділяєте ви думку про те, що кожний із періодів всесвітньої історії був для людства новим кроком на шляху його поступального розвитку? Поясніть свою відповідь, спираючись на матеріал з історії Стародавнього світу та історії Середніх віків.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно