Відкриття європейців

§ 1. Відкриття європейців

1. Які уявлення про світ панували за Середньовіччя? 2. Якими були життя і культура народів Індії наприкінці XV ст.? 3. Що ви знаєте про життя народів доколумбової Америки?

Причини й передумови Великих географічних відкриттів. Доба Великих географічних відкриттів стала переломною між Середніми віками та Новим часом. Саме в цей період людство накопичило достатньо знань і відчуло потребу пізнати всю Землю з її невідомими просторами.

Наприкінці Середніх віків торгівля з країнами Сходу набула постійного характеру. Різноманітні східні товари — прянощі, ювелірні вироби, тканини тощо — стали звичними для європейців. Однак у другій половині XV ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок загарбання Османською імперією Близького Сходу. Різні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю дуже ризикованою, невигідною та нерегулярною. З’явилася велика кількість посередників (арабів, італійців), що призводило до подорожчання товарів. Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців. Отож купцям країн Західної та Північно-Східної Європи про далекі східні ринки годі було й мріяти. Купці і моряки західноєвропейських країн усе частіше замислювалися над пошуком нового морського шляху до Індії, в обхід арабів і турків.

До пошуків казково багатої Індії європейців підштовхувала й інша причина: для розвитку торгівлі, заснування нових підприємств потрібні були золото і срібло. У Західній Європі їх не вистачало.

Сучасні історики виділяють такі передумови Великих географічних відкриттів:

Утворення в Європі великих централізованих держав, які мали необхідні кошти для спорядження і фінансування заокеанських мандрівок. У першу чергу це Іспанія, а також Англія, Франція і Португалія.

Католицька церква ставилася до підкорення нових земель як до своєрідного хрестового походу проти язичників із метою навернення їх до християнської віри.

У результаті успішного завершення Реконкісти виникла велика кількість дрібного іспанського і португальського дворянства, у якого військовий досвід поєднувався з прагненням наживи і релігійним фанатизмом.

Створення нових і вдосконалення існуючих навігаційних приладів і карт, нових типів морських кораблів: морського компаса, астролябії, портолана (морської компасної карти), трищоглової каравели.

Нові шляхи до країн Сходу першими серед європейських держав почали шукати Португалія та Іспанія.

Бартоломеу Діаш

Відкриття португальців. Сприятливе географічне положення, оволодіння арабською географією та математикою, морською справою сприяли перетворенню Португалії в XV ст. на морську державу. Початок географічних відкриттів португальців пов’язаний із діяльністю принца Енріке Мореплавця (1394—1460), талановитого організатора морських експедицій, у яких брали участь не лише дворяни, але й купецтво.

Шлях до омріяних берегів Індії вони намагалися знайти, пропливши вздовж західного узбережжя Африки та обігнувши її південний край. Одночасно португальці починаючи із 40-х рр. XV ст. регулярно споряджали експедиції до Західної Африки за прянощами, слоновою кісткою, золотим піском, невільниками. На карті Африки з’явилися назви «Перцевий Берег», «Берег Слонової Кістки», «Золотий Берег», «Невільничий Берег». Із нових земель до португальської скарбниці надходили величезні прибутки.

У 1488 р. мореплавець Бартоломеу Діаш (1450—1500), пливучи вздовж західного узбережжя Африки, зумів досягти її південного краю і вийти до Індійського океану, але був змушений повернутися через загрозу бунту моряків. Південний край Африки назвали мисом Доброї Надії — надії на те, що наступні мореплавці зможуть дістатися берегів Індії.

Експедицію, яка знайшла морський шлях до Індії, очолив 28-річний португалець Васко да Гама (1469—1524). Улітку 1497 р. він із чотирма кораблями вирушив із Лісабона. Пропливши вздовж західного узбережжя Африки та обминувши мис Доброї Надії, Васко да Гамадістався Мозамбіку. Там, побачивши арабські кораблі, навантажені золотом, сріблом, перлами та прянощами, він збагнув, які багатства можна знайти в Індії. Незважаючи на опір арабів, він знайшов провідника до берегів Індії.

20 травня 1498 р. португальські кораблі увійшли до індійського порту Калікут. Васко да Гама наказав членам експедиції скуповувати прянощі. Наприкінці року, завантаживши кораблі та отримавши листа від раджі до короля Португалії, Васко да Гама вирушив додому. Дорога назад тривала майже рік.

Значення експедиції Васко да Гами полягало в тому, що вона відкрила морський шлях до Індії вздовж західного узбережжя Африки. Водночас це відкриття заклало підвалини португальської колоніальної імперії. Великих територій португальці зазвичай не захоплювали, а створювали на узбережжі численні, добре укріплені факторії.

Торгівлю прянощами було оголошено монополією (винятковим правом) португальського короля. Купці, які привозили цей товар до Лісабона, отримували 800% прибутку.

Васко да Гама прибуває в Калікут

Для збереження високих цін король дозволяв завозити лише п’ять-шість кораблів прянощів на рік.

Захопивши контроль над східним шляхом до Індії, португальці намагалися знайти і західний шлях. Уже після відкриття Америки Колумбом ескадра під керівництвом Педру Кабрала відкрила в 1500 р. Бразилію та оголосила її власністю португальського короля.

Колонія — залежна територія, що перебуває під владою іншої держави або метрополії.

Колоніальна імперія — держава, яка захопила певні території і включила їх до свого складу як колонії.

Факторія — торговельна контора і поселення, організовані купцями в колоніальній країні.

Христофор Колумб та його плавання до Америки. Першим дістатися Індії західним шляхом спробував іспанський мандрівник Христофор Колумб (1451—1506).

Христофор Колумб (Крістобаль Колон) народився в Італії. Уже з 14 років він брав участь у морських подорожах до Англії та вздовж узбережжя Африки. Колумб захопився поглядами італійця Паоло Тосканеллі, який вважав Землю кулею, а західний шлях із Європи до Сходу — найкоротшим. Тосканеллі склав карту світу, на якій Азія була позначена на західному узбережжі Атлантичного океану. За його розрахунками, шлях до Китаю та Індії через Атлантику був набагато коротшим, ніж навколо Африки. Проте Тосканеллі помилився у визначенні розмірів Землі та, відповідно, відстані від Європи до Азії. Згодом казали, що це була велика помилка, яка привела до великого відкриття.

Христофор Колумб. 1519. Художник Себастьяно дель Пйомбо

Карта й розрахунки Тосканеллі переконали X. Колумба в можливості дістатися Індії, рухаючись на захід.

Спираючись на них, мореплавець вирішив спробувати досягти берегів Індії, пливучи через Атлантичний океан. Колумб поїхав до Іспанії, де запропонував свій проект королю Фердинанду і королеві Ізабеллі. Королева погодилася на пропозицію Колумба, оскільки успішне завершення експедиції мало принести чимало прибутків Іспанії.

3 серпня 1492 р. експедиція Колумба у складі трьох каравел — «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья» — із командою в 90 осіб вийшла в море. Подорож тривала понад два місяці. Нарешті через 69 днів вони побачили землю. Невеличкий острів, на березі якого було встановлено іспанський прапор, був проголошений володінням іспанського короля і отримав назву острова Святого Спасителя — Сан-Сальвадор. Саме цей день, 12 жовтня 1492 р., вважається датою відкриття Америки.

Продовживши подорож, Колумб відкрив острови Куба та Гаїті й повернувся до Іспанії.

Тут він тріумфально повідомив королю про відкриті на заході землі, які вважав Індією, але золота майже не привіз. Королівський двір був розчарований. Як віце-король нових земель Колумб здійснив ще три подорожі, під час яких було відкрито Малі Антильські острови, острови Пуерто-Рико, Ямайку, Тринідад тощо, досліджено узбережжя Центральної Америки.

Із листа X. Колумба до іспанського короля Фердинанда та королеви Ізабелли (18 жовтня 1498 р.)

Звідси можна... відправляти всіх рабів, яких можна буде продати, і барвникове дерево. Якщо відомості, що я маю, правильні, то... можна продати 4000 рабів... У Кастилії, Португалії, Арагоні, Італії, Сицилії... дуже великий попит на рабів, і я вважаю, що вони надходять у недостатній кількості з Гвінеї. А раби з цих земель, якщо їх привезуть [у згадані країни], коштуватимуть утричі дешевше за гвінейських. А платня за перевезення [рабів] надходитиме з перших грошей, отриманих від продажу рабів. І нехай навіть помирають раби в дорозі — адже не всім їм загрожує така доля.

1. Які факти наводить автор листа? 2. У чому, на підставі цих фактів, він прагне переконати правителів Іспанії? 3. Яку оцінку можна дати ставленню X. Колумба до корінного населення відкритих ним земель?

Висадка Х. Колумба в Америці 12 жовтня 1492 р. 1847. Художник Джон Вандерлін

? Що, на вашу думку, хотів сказати автор картини своїм твором?

До кінця життя Х. Колумб так і не дізнався, що завдяки його мандрівці було відкрито нову частину світу. Він вважав ці землі Західною Індією, як спочатку їх називали, — Вест-Індія. Назву «Америка» відкритий Колумбом материк отримав за ім’ям мандрівника Амеріго Веспуччі (1454—1512), який, дослідивши ці землі, заявив, що це не Азія, а «Новий Світ». Відтоді цю територію стали позначати на картах як «Землі Амеріго», а з часом просто «Америка».

Відкриття Колумба привели до загострення суперництва між Іспанією та Португалією за право володіти новими землями. Для врегулювання суперечок за посередництва Папи Римського Александра VI держави уклали в місті Тордесільясі в 1494 р. угоду, за якою було проведено межу від полюса до полюса приблизно за 30-градусним меридіаном, на захід від островів Зеленого Мису. Усі відкриті землі та води на захід від меридіана ставали іспанськими, а на схід — португальськими.

Фрагмент старовинної карти із зображенням А. Веспуччі

? Уважно розгляньте зображену півкулю. Про що свідчить відображене на ній?

Фернан Магеллан

Проте це розмежування було зроблено лише в Західній півкулі. Згодом нове протистояння суперників сталося на Молуккських островах (спочатку їх назвали островами Прянощів). Тоді 1529 р. в Сарагосі було укладено нову угоду про поділ нових земель у Східній півкулі за 17-градусним меридіаном на схід від Молуккських островів.

Перша навколосвітня подорож Фернана Магеллана та її значення.

Після смерті Колумба учасники його експедицій продовжили дослідження відкритих земель. У 1513 р. іспанська експедиція на чолі з Васко Нуньєсом де Бальбоа вперше перетнула Панамський перешийок, шукаючи фантастичну «країну золота» — Ельдорадо. Перед мандрівниками відкрився Тихий океан. Проте вони не знали справжніх його розмірів і назвали океан Південним морем. Після цього відкриття в іспанців знову виникло бажання відшукати західний шлях до Індії.

Першим, хто знайшов західний шлях до Індії та здійснив першу в історії навколосвітню подорож, став португалець Фернан Магеллан (1480—1521).

Фернан Магеллан більшу частину свого життя провів у морських експедиціях, перебуваючи на службі в португальського короля. Декілька разів він здійснював мандрівки до Молуккських островів і, мабуть, уже тоді почав замислюватися над тим, що шлях від Америки до островів має бути коротшим.

Коли португальський король відправив 35-річного мореплавця у відставку із жебрацькою пенсією, той запропонував свої послуги молодому королю Іспанії Карлу І. Магеллан мав намір досягти Молуккських островів із заходу: адже якщо вони лежать ближче до Америки, ніж до Індії, то за Тордесільяською угодою володіти ними мають право іспанці. Магеллан був переконаний, що знайде прохід з Атлантичного океану до Тихого і заволодіє островами Прянощів.

20 вересня 1519 р. експедиція з п’яти кораблів вийшла в море і взяла курс на захід. Подорож тривала три роки. Магеллан дістався південного краю Америки і знайшов протоку (тепер вона називається Магеллановою), яка з’єднувала два океани. Під час подорожей стояла чудова погода, і мореплавець назвав цей океан Тихим.

Тривале плавання було дуже тяжким. Лише навесні 1521 р. експедиція досягла островів біля східного узбережжя Азії, які згодом назвали Філіппінськими. На цих островах у бою з місцевими племенами Магеллан загинув. Два кораблі, які залишилися під командуваннямСебастьяна д'Елькано (1487—1526), дійшли до Молуккських островів і, захопивши вантаж прянощів, рушили додому.

6 вересня 1522 р. мореплавці повернулися до Іспанії. Із п’яти кораблів уцілів лише один із символічною назвою «Вікторія» («Перемога»), із 253 осіб екіпажу вижили 18.

Індіанські народи та їхня цивілізація. У 1992 р., коли весь світ святкував 500-річчя першої експедиції X. Колумба, замість звичних слів «відкриття Америки» цю подію назвали «зустріччю двох цивілізацій». І це, мабуть, точніше.

Колумб відкрив шлях до землі, заселеної людьми ще 25—30 тис. років тому. У корабельних журналах експедиції 1492 р. лишилися свідчення про першу зустріч X. Колумба з індіанцями: «Вони приносили клубки бавовняної пряжі, папуг, дротики та інші речі, які довелося б довго описувати, і все віддавали за будь-який предмет, що їм пропонували. Я був дуже уважним до них і наполегливо дізнавався, чи мають ці люди золото...» Ці слова Колумба не віщували індіанцям нічого доброго. Індіанська цивілізація зіткнулася з навалою європейських шукачів легкої поживи, для яких єдиним богом було золото.

Культура народів доколумбової Америки налічувала декілька тисячоліть і мала високий рівень розвитку. Приблизно 4 тис. років тому тут виникло рільництво. Індіанці вирощували невідомі у Європі культури — кукурудзу, картоплю, какао, томати, соняшник та інші. Вони не вміли виплавляти залізо, не використовували таких відомих у Старому Світі досягнень, як колесо, плуг, вогнепальна зброя. Зброю та знаряддя праці виготовляли з каменю, дерева тощо.

В Америці існувало кілька цивілізацій: ацтеків — на Мексиканському нагір'ї, майя — на півострові Юкатан і у Гватемалі, інків — в Андах і на Болівійському нагір'ї, чибча — у гірській частині Колумбії. У цих народів уже були держави, багато гарних міст, що з'єднувалися мережею брукованих доріг. Вулиці міст прикрашали кам'яні храми та палаци правителів. Через річки було проведено мости, існувала навіть пошта.

Висновки

Пошуки нових шляхів до країн Сходу і зростання потреб у золоті та сріблі стали головними причинами Великих географічних відкриттів.

Завдяки здійсненим відкриттям португальці першими створили колоніальну імперію, населення якої на початку XVI ст. становило близько 1 млн осіб.

Загострення боротьби між Португалією та Іспанією за нові землі спричинило перший в історії колоніальний поділ світу.

Унаслідок подорожі Ф. Магеллана було вперше доведено, що земля є кулею, і отримано загальні відомості про її розміри.

У доколумбовій Америці існували цивілізації, розвиток яких було перервано європейськими загарбниками.

Запитання і завдання

1. Яка країна в другій половині XV ст. захопила Близький Схід? 2. Яке відкриття здійснив Васко да Гама? 3. Яку подію вважають відкриттям Америки? Укажіть дату. 4. Коли було укладено Тордесільяську угоду? 5. Який мореплавець першим знайшов західний шлях до Індії? 6. Назвіть народи доколумбової Америки, які створили власні цивілізації.

7. Охарактеризуйте причини й передумови Великих географічних відкриттів. 8. Розкажіть про географічні відкриття португальців. 9. Як було відкрито Америку? 10. Розкрийте історичне значення експедиції Ф. Магеллана. 11. Охарактеризуйте цивілізації народів доколумбової Америки.

12. Прослідкуйте за картою (див. форзац 1) напрямки морських експедицій європейців кінця XV — першої половини XVI ст. і визначте їх результати.

13. Складіть у зошиті таблицю «Географічні відкриття кінця XV — першої половини XVI ст.».

14. Чому відкриття Америки називають великим відкриттям, здійсненим через велику помилку? 15. Яке поняття, на вашу думку, найбільш влучно характеризує події 1492 р. з точки зору їх наслідків: «відкриття Америки» або «зустріч двох цивілізацій»? Обґрунтуйте свій вибір.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно