Культура епохи Бароко. Народження нової європейської науки
- 27-03-2022, 14:48
- 2 817
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021
Зверніть увагу!!!
§ 8. Культура епохи Бароко. Народження нової європейської науки
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про особливості мистецтва епохи Бароко; якою була творчість видатних художників цієї доби; про втілення гуманістичних ідей у творчості М. де Сервантеса; як розвивалися наукові знання в цей період.
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Як мистецтво своїми засобами відображає дійсність? 2. Із чим пов’язаний перехід від одного до іншого стилю в культурі? 3. Які риси були притаманні розвитку науки в Середньовіччі? 4. Які пам’ятки стилю бароко вам відомі?
1. Особливості мистецтва епохи Бароко. Наприкінці XVI ст. в деяких країнах Європи культура епохи Відродження почала поступатися місцем новому стилю — бароко. Його батьківщиною вважається Італія. Яскраві художні засоби епохи Бароко, на противагу Ренесансу з його величними, гармонійними, але застиглими композиціями, відзначалися внутрішнім напруженням та динамізмом.
Мистецтво епохи Бароко змінилося за змістом. Головну увагу воно приділяло пристрастям і почуттям людини, поєднувало дійсне та уявне. Митці ігнорували розміри й норму, зображували контрасти, що створювали ілюзію реальності.
Визначте основні особливості мистецтва епохи Бароко.
Досить поширеною є думка, що епоха Бароко постала на хвилі кризи гуманізму. Той світ, до створення якого закликали гуманісти, мав стати впорядкованим і гармонійним, а перетворився на хаос, у якому людина, як виявилося, була суперечливою істотою, роздвоєною між добром і злом. Бароко відображало бажання людини насолоджуватися життям, мистецтвом та природою. Якщо Ренесанс майже не виходив за межі країн Західної Європи, то з епохи Бароко почалося поширення мистецьких здобутків на інші регіони світу. Велике значення має те, що протягом XVII ст., яке називають «століттям Бароко», відбулася справжня наукова революція, яка повністю змінила середньовічне світобачення.
2. Художники епохи Бароко. Найвідомішими майстрами живопису епохи Бароко вважаються голландець Рембрандт ван Рейн, фламандець Пітер Пауль Рубенс, іспанець Дієго Веласкес.
У 30-ті рр. XVII ст. Рембрандт ван Рейн був найпопулярнішим художником Нідерландів. Відомим його зробила картина «Урок анатомії доктора Тульпа» — груповий портрет доктора Тульпа з учнями. Створюючи його, митець уперше вирішив відмовитися від традиційної композиції, де всі персонажі позують художнику. На картині учні оточили стіл, на якому лежить тіло людини, і слухають пояснення доктора. Митець зумів показати різну реакцію на кожному з облич учнів.
Бароко (від італ. barocco — примхливий, химерний) — стиль у мистецтві країн Європи, колоніальної Центральної та Південної Америки кінця XVI — кінця XVIII ст.
Серед усіх східнослов’янських православних земель найбільшого розвитку епоха Бароко набула на території сучасної України. У другій половині XVII ст. Київ став центром барокової культури, звідки її вплив поширився в північно-східному напрямку на Московську державу та в південно-західному напрямку на Балкани. Саме тоді для належної до православного східнослов’янського світу української культури дедалі більшого значення набували зв’язки з польською та західноєвропейською культурою.
На думку дослідників, основними особливостями українського Бароко є те, що воно мало церковний характер і йому не передувала розвинена культура Ренесансу.
Коронація Марії Медічі. Художник Пітер Пауль Рубенс. 1610 р.
Яке враження справляють на вас твори П. П. Рубенса? Якими засобами художник досягав впливу на глядача? Поясніть свою думку.
Прялі (Міф про Арахну). Художник Дієго Веласкес. 1658 р.
Чому Д. Веласкеса називали «живописцем істини»? Поясніть свою думку.
Чи можна стверджувати, що у творчості митців епохи Бароко наявні спільні риси? Які саме?
Вінцем життя й творчості художника стала картина «Повернення блудного сина» — біблійний сюжет про гультяя, який, втративши все в житті, повернувся в рідний дім, до батька.
Спільною рисою, що об’єднувала фламандське та голландське мистецтво, стала любов до життя в усіх його проявах. Однак якщо на картинах голландських майстрів переважали побутові сцени, портрети бюргерів і міщан, то фламандські художники віддавали перевагу тому, що хотіли побачити католицьке духовенство та дворянство. Центральною постаттю фламандського мистецтва XVII ст. вважається Пітер Пауль Рубенс. У його творчості ці особливості проявилися найбільш яскраво. Майстер та його учні створили сотні картин, уславлюючи в яскравих барвах силу, мужність, красу людських почуттів і вчинків.
У П. П. Рубенса було багато картин на історичні теми. Одна з найвідоміших серій — «Життя Марії Медічі» — складається з 21 твору, де художник зобразив і реальних історичних осіб, і міфологічних персонажів, відтворив тогочасну історичну епоху. Творчість П. П. Рубенса мала величезний вплив на становлення фламандської школи живопису, а його роботи відомі в усьому світі.
Іспанського майстра Дієго Веласкеса сучасники називали «живописцем істини». Із 24 років і до кінця життя він був придворним художником іспанського короля Феліпе IV. Провідне місце у творчості митця посідали портрети членів королівської родини, іспанських дворян та їхніх дружин. Іспанська аристократія не вимагала, щоб її малювали красивішою, ніж вона була насправді, — вона пишалася своїм походженням, а не мінливою красою.
Повернення блудного сина. Художник Рембрандт ван Рейн. 1632 р.
Папа Римський Інокентій X, побачивши свій портрет, виконаний Д. Веласкесом, промовив: «Занадто схожий».
Портрет інфанти Маргарити. Художник Дієго Веласкес. 1659 р.
Підготуйте опис однієї з картин митців доби Бароко, розглянутих у параграфі. Скористайтеся планом-схемою для аналізу джерел візуальної інформації в електронному додатку до підручника.
Наприкінці життя Д. Веласкес створив картину «Прялі», де зобразив простих робітниць, які ткали килим, а поряд із ними — придворних дам, що розглядали готову роботу.
3. Мігель де Сервантес. Епоху Бароко, яка стала «золотим віком» іспанської літератури, започаткувала творчість письменника Мігеля де Сервантеса. Головним у його доробку став роман «Премудрий ідальго Дон Кіхот із Ламанчі», який чимало дослідників називають першим сучасним романом та одним із найкращих творів світової художньої літератури.
Головний герой роману дворянин Алонсо Кіхано мріяв відродити рицарські часи тоді, коли вони вже давно минули. Він один не розумів цього та як останній «рицар сумного образу» був досить кумедною постаттю. Герой називав себе мандрівним рицарем на ім’я Дон Кіхот і намагався самотужки змінити існуючі порядки, захистити вдів і сиріт, покарати винуватців їхніх страждань. Насправді ж він створював тільки безладдя. Проте мотиви його вчинків — людяні та шляхетні.
Роман з’явився як сатира на численні рицарські романи, які набули значного поширення в тогочасній Іспанії. У них змальовувалися ідеальні, але нереальні персонажі. М. де Сервантес на противагу їм зобразив притаманні людині дві складові її природи — благородний ідеалізм та реалістичну практичність. Поділяючи ідеали гуманізму, автор одночасно показав, що людина набагато складніша за той образ, який створили гуманісти.
4. Розвиток медицини й математики. Період XVII ст. став часом, коли відбулися вирішальні кроки в пізнанні людини й законів Всесвіту, що заклали основи нового природознавства.
Значних успіхів було досягнуто в розвитку анатомії. Почали проводити систематичні анатомічні розтини, що дало змогу висунути нові теорії про природу людського організму та винайти нові методи лікування хвороб. Італійський лікар Андреас Везалій видав у 1543 р. фундаментальну працю «Про будову людського тіла». Незважаючи на переслідування церковної та світської влади, А. Везалій робив розтини людських тіл, вивчаючи анатомію людини.
Іспанський вчений Мігель Сервет відкрив та описав систему кровообігу людини, існування якого підтвердили анатомічні дослідження А. Везалія. Англійський лікар та анатом Вільям Гарвей створив теорію кровообігу людини. Згодом він почав досліджувати, як зароджується людське життя. Однак у тогочасній Європі не сприйняли відкриттів вченого.
Із кінця XVI ст. почала активно розвиватися математика. Набула сучасного вигляду алгебра. Французький математик Франсуа Вієт запровадив буквені позначення й започаткував загальну теорію рівнянь, завдяки чому його вважають засновником нової алгебри.
Головний герой твору М. де Сервантеса «Премудрий ідальго Дон Кіхот із Ламанчі» не сприймає несправедливість світу. Він казав: «За однаково сильного відчуття справедливості нехай сльози бідняка викличуть у тебе більше співчуття, ніж скарги багатія». У цих словах — відлуння думок, що були досить сміливими та навіть небезпечними в Іспанії XVII ст. У романі Дон Кіхота супроводжує його вірний товариш — селянин Санчо Панса. Він часто буває незграбним, кумедним, але водночас є носієм народного гумору, характеру й мудрості.
Чи є правильним судження, що в епоху Бароко відбулася наукова революція? Поясніть свою думку.
Вчений-аматор Антоні ван Левенгук (Нідерланди) винайшов мікроскоп, який дозволив йому зробити чимало важливих відкриттів. Найбільше їх було здійснено в 1674 р., коли вчений першим дослідив і довів існування мікробів. У краплині води А. ван Левенгук відкрив цілий новий світ.
Ще один французький математик і філософ Рене Декарт установив взаємозв’язок між теорією рівнянь і геометрією та відкрив нову дисципліну — аналітичну геометрію. Основи своєї теорії він виклав у праці «Міркування про метод».
Нові методи обчислення нескінченно малих величин запропонував професор Болонського університету Бонавентура Кавальєрі у праці «Геометрія неподільних». У розробці цього методу значну роль відіграли також німецький математик Йоганн Кеплер і вже згадуваний Р. Декарт, який увів у науковий обіг поняття змінної величини.
5. Розвиток астрономії. Розвиток мореплавства в Ранній Новий час сприяв становленню наукової астрономії. Саме в цій галузі було зроблено відкриття, що завдали нищівного удару старій системі поглядів на будову Всесвіту. Вона базувалася на поглядах Арістотеля і Птолемея, які вважали, що в центрі Всесвіту перебуває нерухома Земля, навколо якої обертаються Місяць, Сонце та зорі.
Хибність старої теорії довів польський вчений Миколай Коперник. Шляхом досліджень він дійшов висновку, що Земля разом з іншими планетами обертається навколо Сонця та навколо своєї осі, і розробив теорію про геліоцентричну систему (із Сонцем у центрі). Свої погляди М. Коперник виклав у праці «Про обертання небесних тіл». Він створював її впродовж 40 років, але, розуміючи, яку реакцію вона викличе, боявся видавати. Книгу було надруковано після смерті вченого. У 1616 р. католицька церква засудила працю М. Коперника й розмістила її в «Індексі заборонених книг».
Наступний крок у розвитку астрономії здійснив італієць Джордано Бруно. На відміну від М. Коперника, який центром Всесвіту вважав Сонце, Дж. Бруно обґрунтував ідею нескінченності Всесвіту, де існує безліч світів з окремими «сонцями». За свої погляди він був заарештований, провів вісім років у в’язниці, але так і не зрікся переконань. За вироком суду інквізиції його звинуватили в єресі та спалили на вогнищі. Усі твори Дж. Бруно було внесено до «Індексу заборонених книг», де вони залишалися до 1948 р.
Італійський вчений Галілео Галілей зробив телескоп зі збільшенням у 32 рази і за його допомогою розпочав регулярні спостереження. Він переконався в безмежності зоряного простору, відкрив гори на Місяці, плями на Сонці та супутники Юпітера. Усе це підтверджувало правильність теорій М. Коперника та Дж. Бруно. У 1632 р. Г. Галілей видав працю «Діалоги про дві найвідоміші системи світу — Птолемеєву та Коперникову», де навів незаперечні докази правильності теорії М. Коперника. За цю книгу церква влаштувала суд над 70-річним астрономом. Після п’яти місяців принижень і допитів Г. Галілей зрікся своїх поглядів. За легендою, після цього він вигукнув: «А все-таки вона обертається!».
Чи є правильним твердження, що відкриття астрономів Раннього Нового часу спричинили зміну поглядів на будову Всесвіту? Поясніть свою думку.
Астрономія (від грец. — зоря і закон) — наука про будову та розвиток космічних тіл і Всесвіту загалом.
Галілео Галілей. Художник Доменіко Тінторетто. 1602—1607 рр.
Лише у 80—90-х рр. XX ст. католицька церква визнала помилковість своїх вироків щодо вчених і погодилася з їхніми поглядами на будову Всесвіту.
Працюємо з хронологією
Кінець XVI ст. — початок епохи Бароко в Європі.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
- Епоха Бароко збагатила європейське мистецтво творами, що поєднували пишність, вигадливість і виразні художні елементи.
- Унаслідок наукових відкриттів XVI—XVII ст. сформувалися основи нового природознавства, виникла наукова теорія будови Всесвіту, що відкрило шлях до пізнання законів природи.
Запитання і завдання
1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Я запитую — ви відповідаєте».
Правила гри. Учні та учениці на аркушах складають запитання за матеріалом параграфа. Учитель/учителька збирає аркуші, перемішує та роздає знову в довільному порядку. Учні та учениці мають дати відповіді на запитання своїх однокласників.
2. Чим відрізнялися стилі епохи Відродження та Бароко? 3. Що нового додали в розвиток живопису художники епохи Бароко? 4. Чим уславився М. де Сервантес? 5. Яким був вплив на розвиток європейського суспільства відкриттів, здійснених у цей період у медицині й математиці? 6. Чи можна стверджувати, що тогочасні відкриття європейських астрономів створили нову картину Всесвіту? Чому?
7. Продовжте роботу над складанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 5). 8. Складіть таблицю «Наукові відкриття XVI—XVII ст.».
9. На прикладах життя та діяльності М. Коперника, Дж. Бруно й Г. Галілея висловіть власні думки про те, у чому проявлялася особиста мужність вченого в тогочасну добу. 10. З’ясуйте, які існують культурні пам’ятки епохи Бароко у вашій місцевості. Коротко опишіть одну з них (назва пам’ятки, ким і коли створена, у чому полягали її особливості). 11. Висловіть власне ставлення до мистецької спадщини Бароко (на прикладах двох-трьох творів). 12. Робота в парах. Ознайомтеся з основними науковими відкриттями XVI—XVII ст., обговоріть і висловіть свою думку про важливість розвитку науки для розвитку суспільства. Чи зберігає наука цю роль зараз?
Практичне заняття за розділом ІІ
Узагальнення за розділом ІІ
Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом ІІ
Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)