Економіка ранньомодерної доби
- 28-03-2022, 01:25
- 560
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Сорочинська 2021
Зверніть увагу!!!
§ 3. Економіка ранньомодерної доби
Пригадайте:
- 1. Де пролягали основні торгові шляхи між Європою і Сходом до XVI ст.?
- 2. Яким було ставлення європейців до місцевого населення Америки?
1. Наслідки Великих географічних відкриттів для Європи
Ви вже знаєте, що події, які увійшли в історію під назвою Великі географічні відкриття, призвели до докорінних змін у житті народів Південної та Центральної Америки. Конкістадори зруйнували їхні цивілізації, а саме населення обернули на рабів, яких примушували працювати на плантаціях та золотих і срібних шахтах. Награбовані багатства вони вивозили до Європи, перш за все Іспанії та Португалії.
Теперішній вигляд Портобелло — укріплень на території сучасної Панами, звідки відпливали іспанські галеони, навантажені сріблом
Великі географічні відкриття справили величезний вплив на економічне життя всієї Європи. Якщо раніше головні торговельні шляхи пролягали через Середземне й Балтійське моря, то тепер вони перемістилися в океани. Виникла світова торгівля, торговельні шляхи пов’язували цілі континенти.
Конкістадори конвоюють вантаж срібла, добутого на шахтах в Андах. Сучасний малюнок
Для того, щоб перевозити золото та срібло з Америки, іспанці створили новий тип корабля — галеон
Унаслідок завоювань у Південній та Центральній Америці було встановлено владу іспанців та португальців (у Бразилії). Завойовані землі вони перетворювали на колонії — території, економічно й політично залежні від метрополії — держави, яка володіла колоніями. Першими створили колоніальні імперії Португалія та Іспанія, згодом — Нідерланди, Англія, Франція. Володіння колоніями приносило країнам-колонізаторам величезні прибутки. Боротьба між європейськими державами за колонії стала причиною колоніальних війн — конфліктів між європейськими державами за володіння в Америці, Африці, Азії.
У Європі у 40-х рр. XVI ст. ціни на багато товарів, перш за все хліб, почали зростати. Цей процес не припинявся до кінця століття. В середньому щороку продукти дорожчали приблизно на 1,5 %. Для тогочасних людей, які звикли до того, що ціни взагалі ніколи не змінювалися, це стало потрясінням. Згодом це явище назвали «революцією цін». Причиною такої дорожнечі було те, що кількість золота та срібла, завезеного до європейських країн, особливо Португалії та Іспанії, з Америки, була надзвичайно великою. За приблизними підрахунками, до 1600 р. вона становила близько 186 т золота і 16 тис. т срібла. Це призвело до знецінення золотих і срібних грошей.
Галеони
Срібна іспанська монета XVI ст.
У різних країнах Європи ціни зростали по-різному. Найбільше і найшвидше це відбулося в Іспанії, де станом на кінець XVI ст. ціни зросли у п’ять разів порівняно з початком століття. В інших країнах — Англії, Нідерландах, німецьких землях — зростання почалося зі середини століття і не було таким стрімким. У середньому ціни в Європі зросли у 2,5 раза.
Колоніальні війни — збройні зіткнення між великими державами за перерозподіл колоній.
«Революція цін» — знецінення грошей внаслідок падіння вартості золота і срібла.
Явище обміну тваринами, рослинами та хворобами між Азією і Європою, з одного боку, та Америками — з іншого, називають Колумбів обмін або Великий обмін
• Прослідкуйте, які відомі вам рослини та тварини потрапили до Європи з Америки.
Великі географічні відкриття змінили звичну для європейців картину світу. Вперше вони відчули, наскільки величезним і різноманітним є світ.
- Що таке «революція цін»? Якими були її наслідки? Хто виграв, а хто програв від неї?
- Охарактеризуйте зміни у торгівлі, що відбулися внаслідок Великих географічних відкриттів.
- Який вплив Великі географічні відкриття мали на Європу?
2. Зародження ринкової економіки. Мануфактури
На початку XVI ст. завдяки торгівлі товарами з колоній європейські купці змогли накопичити великі статки. Проте вкласти ці гроші в справу, наприклад відкрити власне виробництво, їм було дуже важко. На той час основними виробниками більшості товарів, які міщани використовували у побуті, були цехові об’єднання майстрів. Вони мали величезний вплив у містах і перешкоджали відкриттю нових підприємств. Крім того, цехові правила визначали розміри майстерень, кількість верстатів і працівників, об’єм виготовленої продукції і таким чином обмежували розвиток виробництва.
Наслідки Великих географічних відкриттів для Європи
• Спираючись на матеріали схеми та матеріали підручника, вкажіть, що дало поштовх формуванню сприятливих умов для розвитку ринкових відносин у Європі. Поясніть, як ви розумієте поняття «ринкові відносини».
Луї Хаге «Стара Біржа в Антверпені», ХІХ ст. Стара Біржа існувала у ранньомодерні часи. Фрагмент
За таких умов купці вкладали свої кошти в банківську сферу. У той час у містах Європи розвинулася мережа банківських контор та бірж, на яких укладали угоди, здійснювали різноманітні торговельні операції. Для зручності у взаємних розрахунках використовувалися цінні папери, платіжні доручення, розписки. Згодом розвиток банківської справи сприяв і торгівлі, і бізнесу.
Банкіри та купці поступово перетворилися на одну з найвпливовіших сил суспільства, при цьому залишаючись представниками непривілейованого третього стану, який, на відміну від духівництва і знаті, повинен був сплачувати податки. Проте їхні реальна влада й значення в суспільстві стали набагато вагомішими: нерідко вони навіть позичали гроші королям, щоб збіднілі монархи могли вести війни, утримувати свій почет.
- Чому заможні люди у Європі вкладали гроші у банківську справу?
- Як існування цехового устрою перешкоджало розвиткові виробництва?
Робота з історичними джерелами
Опис біржі в Антверпені, залишений італійським купцем Лодовіко Гвіччардіні
3. Розвиток мануфактурного виробництва
Унаслідок Великих географічних відкриттів європейці почали по всьому світу створювати колонії та відкривати факторії. Такі поселення потребували промислових виробів (вироби із заліза, інструменти), які там дуже високо цінувалися, адже їх не можна було виробити на місці. Тому продавати такі товари в колоніях стало вигідною справою.
Доставки золота та срібла з колоній призвели до збільшення кількості грошей у людей, а отже, їх можливості щось придбати. Так з’явився попит. Щоб його задовольнити, тобто виробити більше товарів, купці та банкіри почали вкладати гроші у підприємства — мануфактури, де за плату працювали наймані працівники.
Власник мануфактури купував сировину, розподіляв обов’язки між працівниками та продавав готовий товар.
Порцеляновий глечик, виготовлений на мануфактурі Медічі у Флоренції, 1560-ті рр.
На мануфактурі кожен робітник виконував лише одну операцію над майбутнім виробом. Наприклад, при виробництві порцелянового посуду один місив глину, інший формував, наприклад, глечики, третій — прикрашав уже готові вироби. Такий поділ праці зменшував витрати часу на виробництво у порівнянні з тим, коли одна людина виготовляла один виріб від початку до кінця. Праця на мануфактурах була ручною — всі знаряддя і механізми були простими та здебільшого приводилися в дію м’язовою силою людини або тварини.
Торговельний капітал — фінансові ресурси, накопичені у результаті торгової діяльності. У XVI-XVIII ст. торговельний капітал накопичувався за рахунок колоніальної торгівлі.
Мануфактура — велике підприємство, на якому використовувалися ручні знаряддя праці та існував поділ праці між робітниками.
Капітал — гроші, які підприємець вкладає в розвиток виробництва задля отримання прибутку.
Капіталізм — суспільно-економічний лад, за якого основними суспільними верствами стають наймані працівники і буржуазія. Остання володіє основними засобами виробництва і використовує найману робочу силу на своїх підприємствах.
Для того, щоб в містах обійти цехові обмеження, перші підприємці наймали робітників у сільській місцевості. Організатор купував сировину і знаходив робітників або робітниць. Він давав їм завдання, котрі вони виконували у себе вдома, використовуючи власні інструменти. Потім власник мануфактури збирав готові вироби і видавав робітникам платню. Такий тип виробництва називався розсіяною мануфактурою. Накопичивши гроші, підприємці організовували в містах централізовані мануфактури. На централізованій мануфактурі її власник знаходив приміщення і купував інструменти та обладнання. На централізованій мануфактурі робітники працювали разом, в одному приміщенні. Цехи на цей час уже теж перетворилися на мануфактури, де колишні підмайстри, по суті, були найманими працівниками.
Найчастіше мануфактурне виробництво використовувалось при виготовленні тканин, у металургії, книгодрукуванні, виробленні паперу, цукру, скла, фаянсу, порцеляни. У XVI-XVIII ст. мануфактури були основною формою промислового виробництва у Західній Європі.
Із появою мануфактур у Західній Європі з’явилися нові суспільні верстви — наймані працівники та буржуазія (від франц. bourgeois — городянин).
Робота з історичними джерелами
Опис централізованої мануфактури (переказ уривка твору Томаса Ділоні «Приємна історія Джона Вінчкомба, званого у свої молоді роки Джеком з Ньюберрі», 1594)
Наймані працівники — особисто вільні робітники, які працюють на підприємстві за плату.
Буржуазія — соціальна верства, представники якої за власний кошт або кредитні ресурси організовували підприємницьку діяльність та користувалися послугами найманих працівників.
- Пригадайте, як були влаштовані середньовічні цехи. Поясніть відмінність між ними та мануфактурами.
4. Життя селян
У XVI ст. життя селян Західної Європи зазнало певних змін. За Середньовіччя селяни мали майже все необхідне для життя: знаряддя праці, помешкання, робочу худобу. Але земля, з якої вони годувалися, належала феодалу. Для того, щоб отримати у нього право працювати на цій землі, селяни сплачували йому ренту, виконували роботи на його користь і віддавали йому частину продуктів зі свого господарства. Тому сеньйору було потрібно, аби селяни не покидали його володіння. Для того, щоб утримати селян у своєму господарстві, сеньйори позбавляли їх особистої свободи і прикріплювали до землі. Цей процес називався закріпаченням.
Поступово західноєвропейські феодали почали потребувати дедалі більше дзвінкої монети, а не виконання повинностей. Їм було вигідніше мати справу з селянами-орендарями, які платили за користування їхньою землею. Тому стала поширеною практика надання селянам особистої свободи. Сеньйор уважався вже не захисником, якому селянин мусив коритися, а лише власником землі, за оренду якої потрібно регулярно сплачувати грошову ренту. Століттями її розмір майже не змінювався.
У такий спосіб у XVII ст. багато селян стало достатньо заможними, аби орендувати більше земель і наймати бідних односельців, щоби вони працювали на їхніх полях. Селяни самі вирішували, чим засівати поля і яких тварин розводити, залежно від своїх можливостей та того, що з виробленого та вирощеного було вигідніше продати на ринку.
Пітер Брейгель Старший «Жнива», 1565 р. Фрагмент
У Франції майже всі селяни були орендарями, в Англії селяни та землевласники укладали різноманітні угоди про право володіння землею. В Іспанії половина селян були наймитами без власної землі, тому вони працювали у латифундіях знатних землевласників або на полях заможних селян-орендарів. Проте на схід від річки Ельба, де у Середні віки не було кріпацтва: у Речі Посполитій, Угорщині, Московії, Пруссії, навпаки, у ранньомодерну епоху процес закріпачення лише набирав обертів. Це було зумовлено тим, що тамтешні великі землевласники змушували селян працювати для того, щоб вирощувати зерно на продаж до країн Західної Європи, де внаслідок «революції цін» вартість його була стабільно високою.
- Як змінилося становище селян у ранньомодерну добу порівняно з епохою Середньовіччя? Як змінилися відносини селян із землевласниками?
5. Епоха винаходів і вдосконалень
Висновки
У XVI — першій половині XVII ст. економічне життя європейців зазнало великих змін. Це було пов’язано з тим, що внаслідок Великих географічних відкриттів відбулася «революція цін», яка сприяла розвиткові ринкових відносин. Це, своєю чергою, стало поштовхом для активного поширення мануфактурного виробництва. Розширення сфери ринкових відносин сприяло і змінам у житті селян. У Західній Європі збільшився прошарок селян, які орендували землю, де вирощували продукцію на продаж. На схід від Ельби, навпаки, відбувався процес закріпачення.
Запитання та завдання
І
- 1. Поясніть, як ви розумієте поняття «революція цін».
- 2. Як Великі географічні відкриття пов’язані із формуванням світової торгівлі?
- 3. Перелічіть відомі вам рослини та тварини, яких завезли у Європу з Америки. Висловіть власні припущення, як це вплинуло на повсякденне життя європейців.
- 4. Дидактична гра «Три речення». Трьома нескладними, але змістовними реченнями учень/ учениця має розкрити теми на вибір «Наслідки Великих географічних відкриттів для Європи», «Розвиток мануфактурного виробництва», «Революція цін» у Європі», «Зміни у житті західноєвропейських селян у ранньомодерну добу».
- 5. Заповніть пропуски у визначенні: ... — суспільно-економічний лад, за якого основними суспільними верствами стають ... і..., яка володіє основними засобами виробництва і яка використовує найману робочу силу на своїх підприємствах.
- 6. Які винаходи та технічні вдосконалення було впроваджено у Європі XV-XVII ст.?
ІІ
- 1. Що стало причиною «революції цін»? Які вона мала наслідки?
- 2. Як ви розумієте поняття «капіталізм» та «буржуазія»?
- 3. У чому полягає суть мануфактурного виробництва? Чим централізовані мануфактури відрізняються від розсіяних? Який з цих видів мануфактур поширився раніше?
- 4. Які зміни відбувалися під впливом поширення ринкових відносин у сільському господарстві західноєвропейських країн?
- 5. До якого з трьох середньовічних станів належали купці та банкіри? Обговоріть у парах, як це впливало на їхнє життя.
- 6. Обговоріть у групах. Як пов’язані між собою поява європейських колоній у Новому Світі, розвиток банківської справи, поширення мануфактур?
А тим часом в Україні...
1550-ті рр. — виникнення першої Запорізької Січі.
1578 р. — надання прав і привілеїв реєстровому козацтву. Формування нового стану суспільства.
XVI ст. — поширення фільваркового господарства, закріпачення частини селянства, господарське освоєння Дикого Поля.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Сорочинська 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)