Річ Посполита в XVII-XVIII ст.
- 28-03-2022, 01:37
- 885
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Сорочинська 2021
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Сорочинська 2021
Пригадайте:
1. «Шведський потоп»
Період 1638-1648 рр. у Речі Посполитій називали «десятиліттям золотого спокою». Шляхта вірила, що це були її найкращі часи, кола вона могла насолоджуватися своїми привілеями та заможним життям. У 20-30-х рр. було придушено козацько-селянські повстання. Згідно з «Ординацією Війська Запорізького» 1638 р., як уважала шляхта, козаки були приборкані. Проте життя простих людей, передусім селян, ставало дедалі важчим: низка холодних літ, особливо у 40-х рр., призвела до малих врожаїв, а шляхта та магнати, щоб компенсувати втрати, збільшували кількість днів панщини. В українських землях наростав конфлікт між Католицькою та Православною церквами та їхніми вірянами.
Так, на тлі «золотого спокою» наростала неприязнь між шляхтою, селянами та козаками, між поляками, українцями та євреями, католиками та православними. Це вилилось у Національно-визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького, що розпочалась у 1648 р. Козацтво взялося до збройної боротьби за обстоювання своїх привілеїв. Конфлікт виснажив обидві сторони. У 1653 р. в нього втрутилася Московія: Земський собор ухвалив рішення «прийняти під високу царську руку» Військо Запорізьке. У 1654 р. розпочалась московсько-польська війна, яка тривала аж до 1686 р.
Під час війни польські та литовські магнати, невдоволені правлінням короля Яна ІІ Казимира, таємно запросили на польський престол його родича — шведського короля Карла Х Густава. У 1655 р. його армія з півночі вторглася на територію Речі Посполитої. Так в її історії розпочався руйнівний «шведський потоп».
До кінця року шведи захопили значну територію країни, без бою взяли Варшаву. На вірність шведському королю присягнуло польське військо. Польський король утік до Священної Римської імперії. Здавалося, що Річ Посполита незабаром припинить своє існування. Проте на вже захоплених землях опір шведам почали чинити загони партизанів.
Карта шведського «потопу». Синім позначено території, що опинилися під владою шведів, а жовтим — під владою Трансильванії
Даніель Шульц «Портрет Яна II Казимира», близько 1658 р.
Символом спротиву поляків став католицький Ясногурський монастир в Ченстохові, в якому з XV ст. зберігалася чудотворна ікона Богоматері, котру називали «небесною королевою Польщі». Незважаючи на те, що на монастирських стінах було лише 260 захисників, вони зуміли відбити всі штурми шведів.
У цей час віддані королю магнати об’єднали свої війська. У 1656 р. на територію Речі Посполитої повернувся король. Об’єднані сили завдали поразки шведам у битві під Ярославом і повернули Варшаву. Цього ж року було укладено перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством.
Юзеф Брандт «Шведи на шляху до Кедайняй», сер. XIX ст. Кедайняй було заможним містечком, яке належало магнатському роду Радзивіллів
У 1657 р. Богдан Хмельницький увійшов до союзу Швеції, Трансильванії та низки інших держав, які планували воєнні дії проти Речі Посполитої. Війну це об’єднання вело з перемінним успіхом. Проте цього ж року Хмельницький помер, а наступний гетьман — Іван Виговський — уклав союз з Річчю Посполитою проти Московії.
Йоганн Філіп Лемке «Карл X Густав у битві з польськими гусарами під Варшавою у 1656 р.», 1684 р.
У 1658 р. на боці Речі Посполитої виступили австрійські Габсбурги. Разом вони успішно воювали проти шведів. «Шведський потоп» завершився після несподіваної смерті Карла X Густава 13 лютого 1660 р. Між Річчю Посполитою та Швецією було укладено Олівський мир. Після тривалої боротьби Речі Посполитій вдалося знайти спільну мову з Московією, поділивши українські землі навпіл (Андрусівське перемир’я 1667 р. і «Вічний мир» 1686 р.).
Цікаво знати
Шведська армія дуже відрізнялася від польської. Вона була створена на основі рекрутського набору: кожен округ за спеціальними списками мав відправити певну кількість чоловіків віком від 15 до 44 років. До окремого військового з’єднання належали призовники з одного округу. Вони були дуже стійкими, оскільки підтримували один одного як сусіди.
Шведська армія була дисциплінованою, мала високу боєздатність, якісну зброю. Солдати не носили важких залізних обладунків — лише нагрудник і нарукавники, зате були забезпечені теплим одягом, а тому могли воювати взимку. Зазвичай тогочасні армії воювали лише в теплу пору року. Шведська армія володіла легкими гарматами, які можна було швидко перевозити за собою.
2. Політична криза в Речі Посполитій
Війни другої половини XVII ст. дорого коштували Речі Посполитій — населення країни скоротилося з 4,5 до 1,8 млн осіб. Методи Тридцятилітньої війни застосували на землях, що 200 років не знали таких потрясінь. Це приносило тотальне розорення.
За спогадами очевидців, шведські солдати крали все, що бачили, навіть домашнє начиння та віконні рами, і переправляли награбоване на батьківщину. Шведи розорили численні магнатські та королівські палаци. З королівських апартаментів у Варшаві було вивезено навіть вбрання для слуг, а також численні мистецькі надбання, книги і трофеї, наприклад ті, що були здобуті поляками у війнах з Османською імперією. Також у Швецію вивезли королівську бібліотеку, а крім неї — ще 66 бібліотек та 17 архівів. Що не можна було вивезти, руйнувалось та спалювалось. Було знищено майже всі давні, ще середньовічні, будівлі. Історики називають Річ Посполиту після «шведського потопу» «культурною пусткою».
Сучасний вигляд Олеського замку на Львівщині, де народився Ян ІІІ Собеський
Через згортання «революції цін» прибутки шляхти та магнатів радикально скоротились — вони вже не багатіли завдяки продажу зерна за кордон. Зрештою, вся країна почала більше купувати за кордоном, ніж продавати. Разом з повоєнною розрухою це призвело до занепаду економіки Речі Посполитої, але, водночас, — до посилення магнатів, які завдяки величезним багатствам менше постраждали, та ослаблення шляхетської демократії — шляхтичам було важче відновитися, і вони в обмін на підтримку ставали послідовниками магнатських родин. Збідніла шляхта стала частіше найматися на службу до війська магнатів, чи до його двору, чи брати в оренду у магната землю. Більшість шляхти ставала не виразниками власних інтересів, а інтересів окремих магнатських угруповань.
У роки «потопу» вирішальну роль у боротьбі проти ворогів відіграла шляхта. Завдяки цьому вона змогла здобути нові привілеї. З 1652 р. в польському сеймі було встановлено порядок «вільного вето» (ліберум вето), згідно з яким кожен делегат мав право своїм вето зупинити діяльність цього органу і скасувати всі раніше затверджені ним рішення. Це мало катастрофічні наслідки — законодавча діяльність сейму практично припинилась. У країні встановилася політична анархія.
Останнє піднесення Речі Посполитої припадає на час правління короля Яна ІІІ Собеського (1629-1696). Ще будучи гетьманом (головнокомандувачем армії), він завдав чергової поразки османам на Поділлі й у 1683 р. врятував Відень від останньої османської облоги. Тим самим було остаточно зупинено експансію турків у Європу. Проте вже на початку ХVІІІ ст.
Річ Посполита опинилася в залежності від сусідніх держав, а наприкінці століття втратила свою державність: її територію було переділено між Російською імперією, Австрійською монархією та Королівством Пруссією.
Висновки
Десятиліття «золотого спокою» та видима зовнішня могутність Речі Посполитої насправді не були підкріплені внутрішньою стабільністю. Суперечності всередині країни між різними категоріями населення стали причиною внутрішньої слабкості цієї держави. Інтриги магнатів, які призвели до «шведського потопу», поставили країну на межу загибелі. І після вигнання іноземних військ Річ Посполита залишилася надзвичайно ослабленою. Ситуацію ускладнювало запровадження правила «вільного вето», яке на практиці перешкоджало ухваленню будь-яких загальнодержавних рішень.
Запитання та завдання
І
ІІ
Практична робота за розділом IV «Османська імперія. Держави Східної Європи в XVII-XVIII ст.»
Узагальнення знань за розділом IV «Османська імперія. Держави Східної Європи в XVII-XVIII ст.»
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)