Іран та Індія
- 28-03-2022, 01:40
- 661
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Сорочинська 2021
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Сорочинська 2021
Пригадайте:
1. Іран Сефевідів
У XVI ст. одночасно з піднесенням Османської імперії на території Ірану постала могутня держава Сефевідів. Засновник правлячої династії шах Ісмаїл І (1501-1524) уважав себе нащадком Алі — зятя пророка Мухаммеда. Сефевіди належали до мусульман-шиїтів: вони гадали, що духовним вождем усіх мусульман може бути лише нащадок Алі.
Як і Османська імперія, Іран об’єднував землі різних народів. У певний період Сефевіди контролювали території від Межиріччя на заході до Індії на сході, а з півночі на південь — від Кавказьких гір до Перської затоки. Тут мешкали іранці, араби, азербайджанці тощо. Офіційною мовою у державі була перська (фарсі).
Крістофано дельАлтіссімо «Портрет шаха Ісмаїла І», XVI ст.
Османська імперія та Іран з перемінним успіхом суперничали за вплив на Закавказзі. На півночі, у Хорасані, іранці воювали з кочовими узбецькими племенами. Іран витрачав багато зусиль для того, щоб закріпитися на узбережжі Перської затоки, бо це давало доступ до торгових портів. Тут головним противником стали португальці, а союзниками — Голландська та Британська Ост-Індійська компанії. У пошуках союзників для боротьби з Османською імперією Іран звертався до Англії, Російської імперії, Нідерландів та інших європейських держав.
Цікаво знати
У 1620 р. до Італії вперше було привезено кілька котів породи, відомої зараз як перська. Європейці називали весь Іран за назвою однієї з його областей — Персією.
Розквіт Ірану Сефевідів припав на правління шаха Аббаса І (1587-1629). Він уславився своєю адміністративною та військовою реформами. Замість місцевої знаті шах поставив управляти регіонами своїх намісників. Для того, щоб обмежити владу намісників, шах призначав їм у поміч чиновників.
Керуючись порадами англійських інструкторів, Аббас І створив регулярну армію. Вона складалась із 10 тис. вершників, 12 тис. мушкетерів та 500 гармат. Створення цієї армії зміцнило авторитет шаха.
Аббас І переніс столицю Ірану на землі персів — до Ісфахана. До цього міста насильно переселялись ремісники з інших регіонів. На місці шах наказав їм об’єднуватися у цехи. Так він міг легко направляти їх на різні роботи і слідкувати за виконанням ними повинностей.
Ісфахан став центром виробництва та торгівлі шовком; всі доходи від неї належали виключно шахові, а купці діяли від його імені. У всьому світі знали ісфаханські парчу, килими, вироби зі шкіри та сушені фрукти.
Шах наказав перебудувати Ісфахан. Поряд зі старою частиною міста було збудовано нову, головною окрасою якої стали сади Чахарбаг завширшки 58 метрів і завдовжки 5 кілометрів, а також шахські палаци, мечеть і базар. Населення міста тоді сягало пів мільйона осіб.
Сефевіди були покровителями мистецтв і самі ними цікавилися. Художники та поети шанувалися при дворі. Високого рівня розвитку досягло мистецтво книжкової мініатюри.
У середині XVII ст. держава Сефевідів почала занепадати. На заході її тіснили османи, на сході — узбецькі племена. Відбувалися селянські повстання. Ослаблювала країну і ворожнеча між релігійними угрупованнями сунітів та шиїтів: шахський двір підтримував шиїтів, але серед населення їхньої держави було багато сунітів.
Шах Аббас I приймає Валі Надр Мухаммед Хана, правителя Бухари, бл. 1650 р. Фреска
Сади Чахарбаг у 1970-ті рр.
Мухаммед Реза Хенді «Портрет шаха Надера», бл. 1740 р.
На початку XVIII ст. на територію Ірану вторгнися афганські племена. Вони були сунітами, тому безжалісно вирізали перське шиїтське населення. Іранський полководець Надер (1688-1746) зумів зупинити вторгнення і в 1736 р. проголосив себе шахом. Посівши престол, він вів численні військові кампанії, зокрема здійснив похід в Індію, де взяв небачено багату здобич. Тому його називали «другим Александром Великим». Однак успіх Надера був нетривалим — він почав усюди бачити змови і влаштовував численні страти тих, кого підозрював у зраді. У 1747 р. шаха вбили змовники. Після його смерті країна поринула у хаос міжусобиць.
2. Імперія Великих Моголів (1526-1857)
Історія індійської цивілізації налічує не менш ніж п’ять тисячоліть. З найдавніших часів основою індійського суспільства та господарства була селянська громада, яка зберігалась за всіх держав та династій.
Індійське суспільство поділялося на касти. Більшість каст відповідала поширеним в Індії професіям, їх налічувалось близько 3 тис. Касту не можна було змінювати, як і одружуватись з представником іншої касти. Існування каст виправдовувалось ученням про карму. Згідно з ним душа праведника після смерті перероджувалась у тілі людини високої касти, а душа людини, яка творила зло, — у тілі тварини або представника низької касти. Завдяки вірі у переродження індійці з низьких каст терпляче зносили всі тягарі свого життя — вони вірили, що на них чекає достойне переродження. Такий устрій робив індійське суспільство дуже стабільним: багато народів намагалося завоювати та осісти в Індії, і згодом всі вони розчинилися серед місцевого населення.
Більшість населення Індії сповідували індуїзм. Ця релігія розглядає життя як страждання, що триває стільки, скільки тривають переродження душі. Також в Індії набув поширення буддизм, який тут і виник. З VIII ст. на півночі Індії поширився іслам.
Робота з історичними джерелами
Індійський будинок за записками французького мандрівника Франсуа Берньє, 1670 р.
Наприкінці XV ст. до індійських берегів припливли португальці. Вони почали налагоджувати контакти з місцевими правителями. Першою португальською колонією стало Гоа. Португальці намагалися витіснити з Індійського океану арабських купців і так контролювати торгівлю між Індією та Європою. Проте у них не вистачило ані військової потуги завоювати землі Індії, ані знайти товари, які б могли зацікавити індійців.
На початку XVI ст. на території Індії з півночі, через афганські гори, вторглося військо правителя Фергани Бабура (1483-1530), якого узбецькі племена вигнали із законних володінь. Він зумів захопити Делі та проголосив себе падишахом (імператором). Потім Бабур завдяки артилерії розгромив стотисячну об’єднану армію місцевих правителів і захопив область Бенгалію. Так виникла імперія Великих Моголів. Згодом до її складу увійшла майже вся Індія.
Невідомий автор. Ідеалізований портрет Бабура, поч. XVII ст.
Імперія Великих Моголів стала неймовірно багатою завдяки виробам своїх майстрів, рівним яких не було у світі. Падишахи утримували величезну армію з потужною артилерією. Водночас вони були покровителями митців, учених і письменників. За правління внука Бабура, падишаха Акбара (1556-1605), імперія досягла свого розквіту. У цей час було впорядковано податкову систему: віднині під час збору податків враховувалась якість землі; відновлено і розширено іригаційну систему. Територію імперії розділили на 15 провінцій. Одним із найважливіших нововведень Акбара історики називають те, що у 1593 р. він проголосив рівноправ’я всіх релігій на території своєї держави. Самі Великі Моголи сповідували іслам.
Зображення воїна Великих Моголів з рушницею, 1585 р.
За Акбара та його наступників в Індії споруджувалися величні й грандіозні монументальні будівлі: храми-мечеті, палаци-фортеці, усипальниці. Один із величезних палаців-фортець Акбара було побудовано в Делі. Фортечні мури, складені з великих кам’яних брил, були заввишки до 20 м. Інший палац-фортеця, який Акбар звів поблизу міста Агри, стояв майже в пустелі та скидався на місто-привид із будинками, парками, ставками й альтанками, що з’єднувалися між собою брукованими дорогами.
Імперія Великих Моголів станом на 1600 рік (картосхема)
Скриня із шухлядами, виготовлена за Великих Моголів, 1-а пол. XVII ст.
Нефритова чаша, що просвічується на світлі, виготовлена за Великих Моголів, XVII ст.
Сучасний вигляд Тадж-Махалу
Культурно династія Великих Моголів була перською, але згодом в Індії сформувався мистецький напрям, який об’єднував перське та індійське. Це стосувалося не лише архітектури, живопису та музики, а й повсякденного життя: стилю прикрас, одягу, кухні, побутових елементів, наприклад, з Ірану було перейнято публічні лазні та купальні.
За шаха Джахана (1628-1658) було збудовано багато гарних будівель, перлиною серед них став мармуровий мавзолей — Тадж-Махал, присвячений його дружині Мумтаз-Махал. Після смерті Джахана розпочався політичний занепад Великих Моголів: місцеві правителі дедалі менше зважали на падишаха.
Останнім видатним правителем держави Великих Моголів був Аурангзеб (1658-1707). Він зумів розширити кордони імперії, але розпочав переслідування немусульман. Стосунки між представниками різних релігій стали ворожими. На північному заході Індії зародився релігійний напрям сикхів. Останні вважали, що всі, хто сповідує їхнє вчення, є рівними між собою незалежно від кастового походження. Вони заснували свою державу в регіоні Пенджаб, ворогували і з мусульманами, і з індуїстами. На заході Індії гірські племена маратхів розгорнули партизанську війну проти мусульманських правителів, а в XVIII ст. заснували власну державу.
На рубежі XVI-XVII ст. у Нідерландах, Англії та Франції спеціально для торгівлі з Індією було створено Ост-Індійські компанії. Європейці активно втручалися до внутрішніх справ індійських правителів, які постійно ворогували між собою. Вони підтримували то одну, то іншу сторону. Коли португальська принцеса Катерина виходила заміж за англійського короля Чарльза ІІ, її посагом стали португальські володіння в Індії. Це зміцнило позиції англійців у регіоні, але вони все ще суперничали з голландцями та французами. У ході Семилітньої війни англійці воювали з французами та їхнім союзником — Бенгалією. У 1757 р. англійці перемогли війська бенгальців. За Паризьким мирним договором французам було заборонено будувати укріплення в Індії. Згодом увесь півострів опинився під контролем англійської Ост-Індійської компанії.
Висновки
Індія була однією з найбагатших країн Азії. У XVI ст. вона зазнала чергової навали завойовників — моголів, які створили імперію Великих Моголів. Держава проіснувала до початку XVIII ст. Її розпад збігся з процесом активного проникнення англійців, які поступово перетворювали Індію на свою найбільшу і найбагатшу колонію. Культура Індії доби Великих Моголів поєднала елементи й традиції індійської, перської, середньоазійської, арабської культур і залишила нащадкам пам’ятки неповторної краси.
Головним суперником османів на Сході став Іран, в якому правила династія Сефевідів. Вершини своєї могутності Сефевідський Іран досяг за часів Аббаса І. Як і Османська імперія, наприкінці XVII ст. Персія припинила свій позитивний поступ і швидко стала занепадати, потрапляючи у залежність від європейських держав.
Запитання та завдання
І
ІІ
Запам’ятайте дати:
1502-1736 рр. — правління в Ірані династії Сефевідів.
1526 р. — заснування держави Великих Моголів в Індії.
1556-1605 рр. — правління Акбара.
1587-1629 рр. — правління шаха Аббаса І в Ірані.
А тим часом в Україні...
1550-ті рр. — заснування Запорізької Січі.
1569 р. — укладення Люблінської унії.
1578 р. — надання прав і привілеїв реєстровому козацтву.
1596 р. — укладення Берестейської церковної унії.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)