Конкіста – Завоювання Нового Світу
- 28-03-2022, 01:53
- 1 138
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Ладиченко, Лукач, Подаляк 2021
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Ладиченко, Лукач, Подаляк 2021
Подумайте!
Складіть логічні пари зі слів і словосполучень, зазначених у хмаринці.
• 1. Іспанські конкістадори. Дивовижна природа Нового Світу, його мешканці, які, здавалося, жили, не маючи турбот, приголомшили європейців. Для індіанців європейці були божественними істотами зі старовинних легенд і пророцтв, де йшлося про білу бородату боголюдину, яка прийде зі Сходу. Саме цим пояснювалася дивна для європейців поведінка аборигенів - їхня безмежна гостинність, привітність і щедрість. Священний трепет викликали в індіанців вогнепальна зброя і коні, яких вони до цього ніколи не бачили. Так відбулася зустріч цивілізацій, двох далеких світів, несхожих культур, різних народів.
Після відкриття Америки розпочалася Конкіста (від ісп. - завоювання) - загарбницькі походи іспанців у Новому Світі в кінці ХV-ХVІ ст. Винятково золото та влада цікавили тих, хто ставав конкістадорами: учорашніх воїнів, монахів, розорених гідальго, жебраків, злочинців. Невеликі загони у 300400 чоловіків вирушали проти союзів племен і цілих держав. Їхньому успішному просуванню сприяла не лише наявність вогнепальної зброї, а й уміле використання міжусобної боротьби в індіанському середовищі. У розправах над підкореними народами завойовники не знали жалю.
Документ
XVI ст. Бартоломе де Лас Касас «Історія Індій»
Християни... чинили серед індіанців надзвичайні жорстокості. Вступаючи в поселення, вони не залишали живими нікого - ні старих, ні немовлят... І оскільки всі, хто міг утекти, ховались у лісі чи в горах, рятуючись від людей таких нелюдяних і безжальних... то були навчені люті пси, які, побачивши індіанця, в одну мить роздирали його на шматки... А якщо інколи - із справедливих причин - індіанці вбивали когось із християн, то ті умовлялися між собою, що за одного християнина... мають убивати сто індіанців.
Єдина й справжня причина того, чому християни розорили та знищили безліч ні в чому не винних людей, - це прагнення захопити їхнє золото. Християни хотіли за короткий час збагатитися їхніми скарбами... Вони йшли з хрестом у руці та з ненаситною жадобою золота в серці.
Як Бартоломе де Лас Касас визначає основну мету конкістадорів та які почуття вони в нього викликають?
На півострові Юкатан конкістадори несподівано натрапили на високорозвинену цивілізацію. Перед ними постали обнесені мурами прекрасні міста, величні піраміди й вишукано оздоблені храмові споруди. Територія належала народу майя.
Ернан Кортес. XVII ст.
Постійна ворожнеча між містами майя полегшила їх завоювання іспанцями. Від майя конкістадори довідалися, що на північ від Юкатану розташована могутня країна ацтеків, де є багато золота. У 1519 р. на завоювання цих земель вирушив іспанський загін, який вів небагатий іспанський гідальго Ернан Кортес - мужній воїн і вмілий дипломат, але жорстока й підступна людина. Це був перший похід іспанців у глиб материка. Щедрі дарунки правителя ацтеків Монтесуми не зупинили Кортеса. Він узяв в облогу столицю - місто Теночтітлан - і, перекривши доступ до води, змусив його захисників скласти зброю.
Дізнайтесь!
У яких творах літератури та кіно йдеться про боротьбу індіанців з європейцями?
На відміну від основної маси індіанських ювелірних виробів, що безжально переплавили європейці на золоті зливки, дарункам Монтесуми пощастило. Вони потрапили безпосередньо до короля і тому збереглися. Згодом вони справили незабутнє враження на відомого німецького художника Альбрехта Дюрера. Він згадував: «За все своє життя я не бачив нічого, що так потішило б моє серце, як ці речі. Отже, я бачив серед них чудові, найдосконаліші речі й дивувався такій обдарованості людей далеких країн».
Розгляньте репродукцію картини. Як художник визначив сутність політики Кортеса в Мексиці?
Дієго Рівера. Кортес у Мексиці
Підкорення Мексики вогнем і мечем продовжувалося до кінця XVII ст. Тут знайшли багаті поклади золота й срібла, які в нелюдських умовах видобували індіанці. Нещадна експлуатація, беззахисність перед епідемічними хворобами, які занесли європейці, призводили до швидкого вимирання корінного населення. У середині XVII ст. в Мексиці проживало менше третини від загальної кількості індіанського населення доколумбової ери. Відбулася справжня демографічна катастрофа.
Франсіско Пісарро
Один із загонів завойовників очолив напівписьменний простолюдин Франсіско Пісарро. Він вдерся в Перу, де розкинулася держава інків.
Скориставшись міжплемінними усобицями, Пісарро зібрав велике військо. Прекрасно прокладеними дорогами інків він швидко дістався міста, де перебував правитель держави - Великий Інка Атауальпа, і віроломно захопив його в полон. Зрозумівши, що понад усе іспанці цінують золото, Атауальпа підняв руку й на висоті свого зросту провів під стелею кімнати риску. В обмін на своє визволення він пообіцяв заповнити приміщення до рівня риски золотом. З усіх куточків країни почали звозити коштовності. Зібравши 6 тонн золота й срібла, іспанці підступно стратили Атауальпу, а невдовзі остаточно розгромили й імперію інків.
Наприкінці ХVІ ст. в руках іспанських конкістадорів перебувала вся Центральна й Південна Америка, за винятком Бразилії, яку захопили португальці.
• 2. Створення колоніальних імперій. У 1494 р. за посередництва Папи
Римського в місті Тордесільясі між Іспанією та Португалією було укладено договір про перший в історії розподіл світу на сфери впливу. Іспанія отримала право володіти нововідкритими землями на захід від Азорських островів, а Португалія - на схід. У реальному житті ситуація виглядала досить дивно: португальці мали право на відкриття в Азії, рухаючись на схід навколо Африки, а іспанці мали таке саме право, але рухаючись на захід. І тут уже чимало залежало від того, хто перший дістанеться берегів тих чи інших земель. Між суперниками почався біг наввипередки. У 1529 р. країни підписали Сарагоську угоду про розподіл сфер впливу в Тихому океані. Землі, що завоювали європейці, перетворювалися на колонії. Отже, під час Великих географічних відкриттів і першого розподілу світу виникли перші колоніальні імперії - держави, що мають колоніальні володіння в різних куточках світу.
Іспанські королі проголосили всі завойовані землі своєю власністю, а їхніх жителів - своїми підданими. Іспанська колоніальна імперія простягалася на тисячі кілометрів. Вона була найбільшою в тогочасному світі й складалася з двох віцекоролівств, якими управляли призначені іспанським монархом віце-королі. Іспанія ревно охороняла свою монополію (виняткове право) на торгівлю із заокеанськими володіннями. Іноземних купців у Новий Світ не допускали, вони могли придбати колоніальні товари лише в Севільї, сплативши мито в королівську скарбницю.
Подумайте!
Чи сприяє розвитку економіки країни встановлення монополії на певні товари та послуги?
У дещо інший спосіб діяли португальці. Їм украй складно було утримувати численні володіння в Азії та Африці. Тому вони взяли під контроль землі, де вирощували найкращі прянощі, та морські шляхи, що вели до них. Португальці отримували величезні прибутки, заволодівши винятковим правом на постачання до Європи східних товарів. Відкривши морський шлях до Індії, вони витіснили звідти арабських купців. Уздовж узбереж Африки та Південної Азії звели португальські фортеці. У Новому Світі Португалії пощастило заволодіти безкраїми просторами Бразилії. Хоча тут не було знайдено золота, великі прибутки приносило вирощування бавовни, кави та цукрової тростини.
Якщо на першому етапі Конкісти відбувалося звичайне загарбання коштовностей, то із середини XVІ ст. завойовники перейшли до постійної розробки копалень. Новий Світ давав уже половину світового видобутку дорогоцінних металів, і в Іспанію потягнулися багатотонні «золоті» і «срібні» флотилії. Прибутки приносили не лише копальні, а й обробка сільськогосподарських плантацій. Їхніми власниками були іспанські колоністи, але працювали на землі індіанці, яких силоміць перетворили на рабів. Вони вирощували маїс (кукурудзу), тютюн, цукрову тростину, каву.
Крім піренейських держав, участь у Великих географічних відкриттях брали також інші європейські країни. Англія і Франція звернули свій погляд у бік Північної Америки. Купці головного на той час англійського порту Брістоль спорядили власним коштом невеликий корабель для плавання на захід. 20 травня 1497 р. судно на чолі з Джоном Каботом (генуезець Джованні Кабото) у складі екіпажу із 17 осіб вирушило в путь. За місяць воно досягло північної частини острова Ньюфаундленд, який Кабот оголосив володінням англійської корони. Тут, на мілинах, англійці знайшли один з найбагатших у світі районів рибальства й тоннами стали виловлювати тріску та оселедців.
Наступного року під час чергової експедиції англійці досягли Північноамериканського материка, але золота тут не знайшли. Через це освоєння Північної Америки відрізнялося від іспанської Конкісти й проходило спочатку мирно. Колоністи - бідняки, злочинці й особи, які на батьківщині зазнавали переслідувань за свої релігійні переконання, - самі працювали на землі, розводили худобу та зберігали мирні стосунки з місцевим населенням. З розширенням у XVII ст. господарства колоністи стали відбирати землі в індіанців, а їх переселяти до резервацій - спеціально відведених замкнених територій, залишати які не дозволялося.
Розгляньте ілюстрації. Які знаряддя праці використовували ацтеки під час вирощування кукурудзи?
Вирощування маїсу. Ілюстрація з книги Бернардіно де Саагуна «Флорентійський кодекс». XVI ст.
Надмірна праця та важкі умови життя спричиняли масову смертність індіанців. Коли ж на знак протесту вони повставали, то з ними та їхніми сім’ями жорстоко розправлялися. Існували райони, де за короткий час іспанці повністю винищили індіанців і були змушені завозити африканських невільників. Праця чорношкірих рабів широко використовувалася на копальнях і плантаціях.
• 3. Зміна поглядів на світ. Відкриття XV-XVII ст. мали величезний вплив на подальшу історію людства. Декілька поколінь безстрашних і мужніх мореплавців суттєво розсунули межі ойкумени (відомих земель): європейці дізналися про нові землі, народи й цивілізації. Відбулася зустріч двох світів - європейського й американського, зв’язок між ними став постійний. Ці події мали подвійне значення: з одного боку, було завдано великої шкоди унікальній культурі підкорених народів, з іншого - покладено початок взаємозбагаченню цивілізацій. Новий Світ перетворився на складову частину західної християнської цивілізації та увійшов у коловорот всесвітньої історії.
Розгляньте карту. Як уявляли будову світу в XVI ст. ? Які відмінності від сучасної карти світу ви помітили?
Карта світу. XVI ст.
Надходження з Нового Світу золота й срібла дало можливість карбувати потрібну для обігу кількість монет. Це сприяло розквіту торгівлі та піднесенню промисловості. Зростали міста, перетворюючись на торговельно-промислові. Водночас величезне надходження в Європу благородних металів спричинило в XVI ст. невідоме досі явище. Надмірна кількість монет призвела до того, що ціни на речі першої потреби, продукти харчування і сировину стрімко зросли. Таке знецінення грошей отримало назву «революція цін». В її умовах відбувалося швидке розорення одних людей і блискавичне збагачення інших.
Великі географічні відкриття справили приголомшливе враження на сучасників. Вони відкрили для людства нові життєві горизонти, назавжди змінивши погляди на світ.
Подумайте!
Чому занепали старі торговельні центри, адже товари, якими вони торгували, залишалися достатньо важливими для європейців?
Наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства
1. Розгляньте карту «Великі географічні відкриття» (с. 14, 15) та позначте на контурній карті колонізовані європейцями землі, напрямки нових торговельних шляхів і центри світової торгівлі XVI-XVII ст.
2. У зошитах заповніть таблицю «Наслідки відкриття нових земель для Європи та Америки».
3. Візьміть участь в онлайн-вікторині «Конкіста - завоювання Нового Світу»:
https://cutt.ly/3gNXwQG
1. Робота у групах. «Плакат думок». Об’єднайтеся в п’ять команд. Перша й друга команди представляють екіпажі двох португальських кораблів, третя і четверта - екіпажі двох іспанських кораблів, п’ята команда (три-чотири учні) виконує роль суддів. Кожна команда обирає капітана та на аркуші паперу (А3 або А4) малює каравелу. Два кораблі пливуть з Європи до Америки, а два - повертаються додому. У повній тиші протягом 7 хв кожна команда навколо свого корабля малює товари, які везе, і зазначає ціну кожного товару. Далі за чергою чотири команди презентують перед класом свої «здобутки» і відповідають на запитання про призначення їхнього товару та можливий прибуток від подорожі. Команда суддів обирає найуспішнішу команду й може вручити їй приз.
2. Перегляньте відео «Одна історія. Як завойовник Ернан Кортес задовольняв свої матеріальні та військові потреби». За допомогою прийому «Мікрофон» обговоріть питання: «Як правильніше називати Конкісту - місцем зустрічі чи ареною зіткнення двох цивілізацій?».
https://cutt.ly/fgNXO9w
(тривалість 07 хв 11 с)
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)