Соціально-економічний розвиток країн Західної Європи в ХVІ–ХVІІ ст.
- 28-03-2022, 01:54
- 924
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Ладиченко, Лукач, Подаляк 2021
Зверніть увагу!!!
§ 3. Соціально-економічний розвиток країн Західної Європи в ХVІ–ХVІІ ст.
Пригадайте!
Як виникла революція цін і які наслідки вона мала для народів Європи?
• 1. Народження капіталізму. Великі географічні відкриття започаткували докорінні зрушення не лише в культурі та побуті, але й в економічному житті Європи. Революція цін стала вигідною для виробників і продавців товарів. Водночас відбувалися зростання населення та відтік його із сільської місцевості до міст, розбудова доріг, купці дедалі частіше перетворювалися на посередників у торгівлі. Так поступово руйнувалася середньовічна феодальна економіка.
У XVI-XVII ст. в Західній Європі відбувалося зародження капіталізму - нового суспільного устрою.
Умови виникнення капіталізму
Розгляньте репродукцію картини. Наскільки поважною була професія міняйли в тогочасному суспільстві?
Квентін Массейс. Міняйло з дружиною. 1514 р.
Найвищі прибутки приносила міжнародна торгівля. Купецтво наживалося завдяки торговій монополії - винятковому праву на продаж того чи іншого товару. Вигравало воно й від різниці в цінах. Відомо, що привезений до Європи перець коштував у сотні разів дорожче, ніж на Сході. Особливі вигоди надавала торгівля з колоніями. Проте купецтво не одразу почало вкладати гроші у виробництво. Воно продовжувало збільшувати свої кошти через лихварські операції та довго віддавало перевагу таким надійним джерелам вкладання капіталів, як купівля землі, коштовностей, палаців. До того ж серйозною перешкодою для проникнення купецького капіталу у виробництво були цехи. Вони ревно охороняли свої права на заняття ремеслами й чинили опір спробам чужинців увійти в цю сферу.
Поступово ситуація почала змінюватися.
Подумайте!
У яких сферах економіки можна отримати найбільші прибутки в наш час?
• 2. Мануфактурне виробництво. Першими ранньокапіталістичними підприємствами були мануфактури. Як і в середньовічному ремеслі, тут панувала ручна праця, що позначилося навіть на самій назві (від лат. manus - рука, factura - виріб). Водночас мануфактура дуже відрізнялася від майстерні ремісника. По-перше, вона була досить великим виробництвом з десятками, а інколи й сотнями працівників. По-друге, на відміну від середньовічного ремісника, який сам виготовляв свій виріб від початку до кінця, мануфактурний працівник виконував декілька чи лише одну трудову операцію. Такий розподіл праці сприяв вдосконаленню майстерності в конкретному виді робіт і вів до зростання продуктивності праці та збільшення випуску продукції.
Найчастіше підприємець закуповував сировину та роздавав її для обробки збіднілим міським ремісникам або селянам з найближчої округи. Вони виконували роботу не у спільній майстерні, а кожний у себе вдома й повертали підприємцеві вже готову продукцію. Такі працівники були усунені як від закупівлі сировини, так і від продажу своїх виробів. Вони працювали не на різних замовників, а лише на одного постійного хазяїна та повністю залежали від нього матеріально. Так виглядала розсіяна мануфактура, яка переважала в ткацькому виробництві.
Розгляньте гравюру. Чому друкарня є яскравим прикладом централізованої мануфактури?
У друкарні. Гравюра. XVII ст.
Поряд з розсіяною існувала також централізована мануфактура. Підприємець сам відкривав майстерню й збирав під одним дахом десятки працівників. Він забезпечував їх сировиною, верстатами та обладнанням. Централізованих мануфактур було менше, ніж розсіяних, адже в їхнє створення доводилося вкладати більше коштів. Здебільшого вони виникали в нових галузях виробництва. Яскравим прикладом централізованої мануфактури стали численні друкарні.
Документ
XVI ст. З «Балади про знаменитого сукнороба Джека з Ньюбері» англійського письменника Томаса Делоні
У світлиці, просторій і довгій, стояли 200 верстатів. На цих верстатах працювали 200 чоловіків, усі в один ряд. Біля кожного з них сиділо по чудовому хлопчику, які з великим захватом підготовляли човники. Водночас в іншому приміщенні 100 жінок невтомно чесали вовну з радісним виглядом і дзвінко співали пісні.
У наступній кімнаті працювали 100 дівчат у червоних спідницях, з білими, як молоко, хустками на головах. Ці чарівні дівчата, не припиняючи, пряли у цій світлиці весь день, співаючи ніжно-ніжно, солодкими, як у солов’я, голосами.
Після цього вони увійшли до іншої кімнати, де побачили бідно вдягнених дітей: усі вони сиділи й скубли вовну, відбираючи найтоншу від грубої; усіх їх було півтори сотні - дітей бідних і слабких батьків. У нагороду за свою працю кожна отримувала увечері по одному пенні, крім того, що вони вип’ють і з’їдять за день.
У наступному приміщенні вони бачать ще 50 хлопців: це були стригалі. Біля них працювали аж 80 прасувальників. Крім того, він мав ще фарбувальню, при якій тримав 40 осіб, та ще на сукновальні - 20.
1. З яким почуттям Томас Делоні описує мануфактуру Джека з Ньюбері? 2. Чому, на вашу думку, власник широко використовував дитячу працю? Як ви до цього ставитеся?
• 3. Становлення капіталістичних відносин. Зміни в економіці неминуче тягли за собою разючі зміни в суспільному ладі. Переважна частина європейського населення, як і раніше, займалася дрібним сільським господарством.
На початку XVI ст. більшість селян була особисто вільною, але безземельною, оскільки сеньйори зберегли землю за собою. Селяни могли взяти її тільки в оренду, за яку доводилося платити гроші. Щоб отримати їх, селяни везли на ринок і продавали свою продукцію - зерно, м’ясо, вовну. Такий спосіб господарювання став звичним для середнього прошарку сільського населення. Селянська біднота не мала грошей для оренди землі та йшла в найми до фермерів - заможних селян, які були власниками землі чи великими орендарями. Фермерські господарства працювали на ринок, тому їхні власники віддавали перевагу вирощуванню прибуткових культур або скотарству. Наймана праця дедалі активніше застосовувалася в селі.
Купці добре розуміли, що найбільші прибутки матимуть, коли підпорядкують собі весь процес - від виготовлення товару до його збуту. Вони стали вкладати гроші у виробництво предметів своєї торгівлі, наприклад у виробництво тканин. Деякі містяни, зокрема лихварі та частина майстрів, які змогли накопичити гроші, теж ставали підприємцями. Частина дворян і фермерів також долучилася до капіталістичних форм ведення сільського господарства. Разом вони склали нову велику соціальну групу - буржуазію. Працювали на неї ті, хто втратив господарську самостійність і був змушений продавати свою робочу силу: розорені ремісники та «вічні підмайстри», для яких брак грошей робив недосяжним звання майстра, некваліфікована міська біднота, позбавлені землі селяни. Усі вони ставали найманими працівниками.
Розгляньте репродукцію картини. Яка головна ідея картини? Як, на вашу думку, художник ставився до своїх героїв?
Пітер Брейгель Старший. Сінокіс. 1565 р.
Хоча в більшості європейських країн у XVI-XVII ст. зберігалися старі феодальні порядки, у найрозвиненіших державах зароджувалися та поступово розвивалися нові капіталістичні відносини.
- 1. Як вплинуло відкриття Нового Світу на економічне життя Європи?
- 2. Які умови є необхідними для становлення капіталізму? Як вони виникли в Європі в XVI-XVII ст.?
- 3. Яке становище було в аграрному секторі в XVI-XVII ст.?
- 4. У чому полягали докорінні відмінності мануфактурного виробництва від середньовічного ремесла?
- 5. Чому підприємці частіше створювали розсіяні, а не централізовані мануфактури?
- 6. Які суспільні зміни відбувалися в Європі під впливом розвитку капіталізму?
1. На контурній карті позначте найбільші промислові центри та порти Західної Європи.
2. Користуючись уривком з «Балади про знаменитого сукнороба Джека з Ньюбері» (с. 26), у зошитах складіть таблицю «Сукноробна мануфактура». У ній перерахуйте трудові операції, які виконували працівники, виготовляючи сукно. Запишіть також, скільки людей працювало в сукнороба Джека на кожній операції.
3. Виконайте онлайн-вправу «Терміни. Соціально-економічний розвиток країн Західної Європи в XVI-XVII ст.»:
https://cutt.ly/IgNXDoK
Візьміть участь в інсценівці. Розіграйте сценки з тогочасного життя від імені: 1) купця, 2) селянина, 3) працівниці централізованої мануфактури. Для цього вчитель/учителька пропонує декільком учням/ученицям заздалегідь ознайомитися з матеріалом параграфа та переглянути відеопідбірку з вивченої теми:
https://cutt.ly/VgMlVRC
(тривалість 10 хв 08 с)
Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Ладиченко, Лукач, Подаляк 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)